Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova за січень-вересень збільшила чистий прибуток в 1,7 рази порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 628,6 млн грн.
Згідно з проміжним скороченим фінансовим звітом, її дохід за дев’ять місяців цього року збільшився на 32,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 50 млрд 262,6 млн грн.
В той же час після ескалації російських обстрілів у третьому кварталі цього року “Нова пошта” зафіксувала чистий збиток у розмірі 80,27 млн грн проти 348,45 млн грн прибутку за аналогічний період минулого року.
Виручка за липень-вересень 2026 року збільшилася на 33,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 17 млрд 773,5 млн грн.
Валовий прибуток компанії за дев’ять місяців цього року зріс на 13,6% – до 8 млрд 800,6 млн грн, тоді як операційний скоротився на 10,6% – до 3 млрд 098,1 млн грн.
Зростання валового прибутку на 6,3% зафіксовано також у третьому кварталі цього року – до 2 млрд 756,9 млн грн, тоді як операційний прибуток скоротився на 37,7% – до 711,37 млн грн.
Згідно зі звітом власний капітал “Нової пошти” станом на 30 вересня цього року становив 11 млрд 764,8 млн грн порівняно із 13 млрд 362,4 млн грн на початок року.
Компанія також повідомила, що за січень-вересень цього року доставила 379 млн відправлень, серед яких 25 млн міжнародних, тоді як за весь минулий рік – 522 млн, з яких 29 млн міжнародних.
У звіті уточнюється, що за дев’ять місяців цього року було відкрито 2,3 тис. нових відділень та встановлено 6,8 тис. поштоматів. Станом на кінець вересня мережа налічувала 17,3 тис. відділень та 39,7 тис. поштоматів порівняно із 15,4 тис. та 34,1 тис. на початок року.
Зазначається, що відділення та поштомати “Нової пошти” працюють у понад 10 тис. населених пунктів України.
Що стосується капітальних інвестицій групи NOVA в Україні, то за січень-вересень місяців цього року вони становили понад 2,9 млрд грн, де 1,2 млрд грн було спрямовано на розширення та підтримку логістичних потужностей, 680 млн грн – на розвиток мережі відділень і поштоматів, а 531 млн грн для оновлення транспортного парку та БДФ-контейнерів.
У компанії нагадали, що у минулому році капітальні інвестиції групи NOVA в Україні становили більше 4 млрд грн.
“Попри постійні обстріли та атаки на логістичну інфраструктуру, компанія продовжує працювати над тим, щоб зберігати високу швидкість доставки та забезпечувати безперервність сервісу для клієнтів по всій Україні”, – наголосила “Нова пошта” у звіті.
Вона додала, що за дев’ять місяців 2026 року також перевезла понад 37 тис. тонн гуманітарних вантажів, а всього за цей період спрямувала на соціальні та благодійні ініціативи майже 1,3 млрд грн, з них 28,12 млн грн на допомогу військовим і забезпечення роботи програми “Гуманітарна Нова пошта”, ще 469,31 млн грн – на виплати мобілізованим співробітникам.
Середня кількість співробітників “Нової пошти” за січень-вересень 2026 року становила 29,3 тис. осіб тоді як у 2025 році цей показник складав 27,6 тис. працівників, кількість працівників на кінець вересня цього року – 35,2 тис. проти 32 тис. торік.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому півріччі 2026 року збільшила консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8%, до 39 млрд 127 млн грн.
Її валовий прибуток зріс на 19,9% порівняно з аналогічним торішнім періодом – до 8 млрд 474 млн грн, а прибуток від операційної діяльності – на 29,5%, до 4 млрд 633 млн грн.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток на 27,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 895,524 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток становив 488,141 млн грн.
За дев’ять місяців дохід від звичайної діяльності знизився до 566,023 млн грн з 1 млрд 601,822 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня-2026 становив 1 млрд 356,570 млн грн.
У офіційній відповіді директора з персоналу КЗРК Наталії Гончарової на запит ЗМІ про ситуацію на підприємстві констатується, що комбінат тривалий час перебуває у складному фінансово-економічному становищі. Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження про банкрутство КЗРК та введено процедуру розпорядження майном, строк якої продовжено до 6 січня 2027 року.
Зазначається, що протягом 2026 року ситуація суттєво ускладнилася внаслідок триваючої військової агресії рф проти України, системних атак на енергетичну та транспортну інфраструктуру, перебоїв з електропостачанням, логістичних обмежень і зростання виробничих витрат. У 2026 році виробничо-економічні показники продовжили погіршуватися. Наразі три з чотирьох шахт працюють переважно в режимі водовідливу, а обсяг виробництва товарної продукції становить лише близько 5% довоєнного рівня.
При цьому значна частина витрат підприємства залишається постійною незалежно від обсягів виробництва. Насамперед це стосується забезпечення шахтного водовідливу, необхідного для недопущення затоплення гірничих виробок та збереження можливості відновлення видобутку. На КЗРК припадає близько 70% загального обсягу акумуляції шахтних вод Кривбасу, Додатково ускладнює ситуацію невідшкодування державою понад 762 млн грн податку на додану вартість. При цьому заборгованість підприємства із зарплати становить 561,7 мли гри.
“Право на отримання частини бюджетного відшкодування в сумі 112 млн грн вже підтверджено судовими рішеннями у справах №160/14987/24, №160/22289/24, №160/23824/24, №160/25992/24 та №160/10456/24, однак відповідні кошти досі не отримано”, – говориться у відповіді директора з персоналу, розміщеної на офіційному сайті підприємства.
І додається, що за таких обставин підприємство змушене максимально обмежувати витрати, які безпосередньо не пов’язані із забезпеченням виробничої діяльності, промислової безпеки та збереженням виробничих потужностей. Це стосується, зокрема, перегляду організаційної структури та оптимізації чисельності персоналу відповідно до фактичних обсягів виробництва.
“Водночас, попри складність ситуацій, протягом останніх місяців вдалося досягти певних змін. Якщо у квітні 2026 року шахти підприємства були відключені від електропостачання, відбувалося затоплення гірничих виробок, а зарплата не виплачувалася з початку року, то наразі електропостачання всіх шахт відновлено, основний обсяг робіт із відкачування шахтних вод виконано, залишаються відповідні роботи на шахті “Козацька”. Частково відновлено виплату зарплати, розпочато погашення раніше накопиченої заборгованості та здійснено інвестиції у відновлення виробництва”, – підкреслюється у документі.
І зазначається, що основним завданням на 2027 рік залишається нарощування обсягів виробництва товарної руди. Попит на продукцію підприємства перевищує поточні можливості її виробництва, тому саме збільшення видобутку розглядається як головна передумова стабілізації стану підприємства.
“Ситуація залишається складною, і швидкого вирішення всіх проблем очікувати не варто. Наразі основні зусилля КЗРК спрямовані на недопущення затоплення шахт, збереження виробничих потужностей, відновлення видобутку та забезпечення фінансових можливостей для виконання зобов’язань перед працівниками і кредиторами”, – резюмує Гончарова.
Як повідомлялось, КЗРК у першому півріччі поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн, дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК у 2025 року отримав чистий збиток 2 млрд 988,138 млн грн порівняно зі збитком 2 млрд 14,015 млн грн у 2024 році, дохід від звичайної діяльності за цей період склав 1 млрд 963,643 млн грн.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на серпень 2026 року, станом на 23 жовтня, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Парламентські вибори в Ізраїлі 27 жовтня 2026 року завершилися без формування однозначної більшості. Партія «Лікуд» прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу зберегла перше місце, проте його праворелігійний блок втратив контроль над Кнесетом. Це створює передумови для складних коаліційних переговорів і може позначитися на політиці Ізраїлю щодо Ірану, палестинських територій та України, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За оприлюдненими 30 жовтня результатами Центральної виборчої комісії Ізраїлю, «Лікуд» отримав 27 зі 120 депутатських мандатів. Партія «Яшар» колишнього начальника Генштабу Гаді Айзенкота здобула 21 місце, а об’єднання «Бе-Яхад» Нафталі Беннета — 12. Арабські політичні сили сукупно отримали рекордні 19 мандатів.
Праворелігійний блок Нетаньягу контролює 53 місця, опозиція — 48. Для створення уряду необхідна підтримка щонайменше 61 депутата. Явка становила 77,9%, у голосуванні взяли участь понад 5,7 млн виборців. Результати планують передати президенту Іцхаку Герцогу 4 листопада, а новий парламент має скласти присягу 10 листопада.
Аналітики Experts Club розглядають три основні сценарії подальшого розвитку ситуації. Перший передбачає створення Нетаньягу нової коаліції за участю частини опозиційних депутатів або формування уряду національної єдності. Другий — прихід до влади опозиції на чолі з Айзенкотом за зовнішньої підтримки арабських партій. Третій — затяжна політична криза, яка може завершитися повторними виборами у 2027 році.
Незалежно від результатів коаліційних переговорів кардинального перегляду ізраїльської безпекової політики найближчим часом не очікується. І Нетаньягу, і Айзенкот розглядають військовий потенціал Ірану як стратегічну загрозу. Відмінності між ними стосуються передусім методів протидії Тегерану, взаємодії зі США та використання дипломатичних інструментів.
Водночас формування центристського уряду могло б створити додаткові можливості для переговорів щодо сектору Гази, гуманітарних домовленостей та відносин з арабськими державами. Збереження правої коаліції, навпаки, підвищує ймовірність продовження жорсткої політики щодо палестинських територій.
Особливе значення результати виборів мають на тлі війни Ізраїлю та США проти Ірану, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року. Попри дипломатичні контакти та посередницькі зусилля Катару, остаточного врегулювання конфлікту немає. Подальша ескалація загрожує судноплавству в Ормузькій протоці, енергетичним ринкам і стабільності країн Перської затоки.
Для України вибори відкривають перспективи активізації співпраці з Ізраїлем у протидії іранським безпілотникам Shahed, обміні розвідувальними даними та розробленні технологій протиповітряної оборони. Водночас навіть зміна уряду не гарантує швидкого перегляду обережної політики Ізраїлю щодо Росії або початку постачання Україні ізраїльських систем ППО.
Додатковим ризиком залишається конкуренція за ракети-перехоплювачі та інші оборонні ресурси між Україною, Ізраїлем і державами Близького Сходу. Тому для Києва найбільш сприятливим сценарієм стане регіональна деескалація, поєднана з розширенням двосторонньої технологічної співпраці.
Підсумки виборів свідчать, що Ізраїль вступає в період політичної невизначеності. Остаточний склад майбутньої коаліції визначатиме не лише внутрішню стабільність країни, а й підходи до регіональних конфліктів та відносин із міжнародними партнерами.
Мережа магазинів біля дому “Фора” відкрила першу зону зоотоварів у форматі shop-in-shop у столичному магазині на вул.Єфремова, 23, повідомила пресслужба мережі.
Уточнюється, що тут представлений розширений асортимент для домашніх улюбленців: корми, зокрема, професійні, іграшки та інші товари для догляду.
“Так ми розвиваємо “Фора”: помічаємо, як змінюється життя гостей, тестуємо нові рішення та вчимося на практиці”, – повідомляється у соцмережах.
Мережа магазинів біля дому “Фора”, що налічує 362 магазини в Україні, входить до торгово-промислової групи Fozzy Group. Група також розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO. Загальна кількість торгових точок групи становить понад 825 об’єктів по всій території країни.
За даними YouControl, чистий дохід від реалізації продукції за перше півріччя 2026 року склав 26 млрд 825 млн 254 тис грн, що на 29,4% вище за аналогічний період минулого року, чистий прибуток 182 млн 896 тис грн, що на 16,6 вище за перше півріччя 2025 року.