У Україні станом на початок вересня 2026 року у сфері роздрібної торгівлі працюють 659,09 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП), тобто майже кожен третій зареєстрований підприємець країни, свідчать дані Єдиного державного реєстру, які наводить Opendatabot.
Після скорочення у 2025 році кількість підприємців у роздрібній торгівлі знову почала зростати. За січень-серпень 2026 року в галузі було зареєстровано на 8 196 ФОП більше, ніж припинили діяльність.
Динаміка останніх років була неоднорідною. У 2021, 2022 та 2025 роках кількість закриттів у роздрібній торгівлі перевищувала кількість нових реєстрацій. Найскладнішим виявився 2022 рік, коли від’ємне сальдо становило майже 25 тис. підприємців.
Найпоширенішим напрямком залишається торгівля в неспеціалізованих магазинах — цим займаються близько 208 тис. ФОП, або 32 % усіх підприємців роздрібної торгівлі.
Ще 159,9 тис. підприємців, або 24 %, працюють на ринках і торгують з лотків. Близько 107,4 тис., або 16%, здійснюють продаж поза магазинами, зокрема через інтернет.
Таким чином, близько трьох чвертей підприємців українського ритейлу зосереджені лише у трьох великих форматах — неспеціалізованих магазинах, ринковій торгівлі та продажах поза стаціонарними торговими точками.
Найбільше ФОП у сфері роздрібної торгівлі зареєстровано в Дніпропетровській області — 46,4 тис. Далі йдуть Одеська область із 44,5 тис., Київ — 43,9 тис., Львівська область — 40,7 тис. та Харківська — 40,6 тис.
Дослідження Opendatabot опубліковано 11 вересня 2026 року і ґрунтується на даних Єдиного державного реєстру.
Першоджерело: Opendatabot — майже кожен третій ФОП працює в роздрібній торгівлі
Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (Мінрегіон) пропонує запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості нових об’єктів нерухомості одразу після їх введення в експлуатацію; цю ініціативу вже підтримав уряд, повідомила прес-служба відомства.
Мінрегіон уточнило, що для впровадження цих змін пропонується внести поправки до Цивільного кодексу України та законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про захист прав споживачів».
«Людина, яка купує нову нерухомість, має бути захищена не лише в момент її придбання. Ми пропонуємо запровадити щонайменше 10-річну гарантію якості об’єкта. Якщо протягом цього часу власник виявить недоліки, що впливають на експлуатаційну придатність нерухомості, він зможе вимагати від замовника будівництва їх усунення. Якщо власник усуне недоліки самостійно, замовник повинен відшкодувати ці витрати», – зазначила заступниця міністра Наталія Козловська, слова якої наведено у повідомленні.
За якість об’єкта протягом гарантійного терміну відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.
Нові правила стосуватимуться завершених об’єктів, прийнятих в експлуатацію, за винятком об’єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, та окремих об’єктів із незначними наслідками СС1, роботи на яких виконувалися власними силами.
У прес-службі міністерства повідомили, що після прийняття змін власник у разі виявлення недоліків протягом 10-річного гарантійного терміну повинен повідомити про них замовника будівництва. Недоліки, що впливають на можливість нормального користування нерухомістю, підтверджуються звітом сертифікованого фахівця за результатами обстеження. Замовник будівництва протягом 30 днів повинен запропонувати, як і в які терміни усунути недоліки, або надати обґрунтовану відмову. Власник протягом семи днів або погоджується із запропонованим способом, або відмовляється від нього. Після узгодження замовник усуває недоліки у встановлені терміни. Власник також може усунути їх самостійно або залучити інших фахівців. У такому разі замовник будівництва повинен повністю компенсувати витрати на ремонт.
Аналогічна ініціатива була оформлена в урядовому законопроекті № 13607 від 7 серпня 2025 року, але після відставки уряду Юлії Свириденко була відкликана 16 липня 2026 року. Тоді експерти пропонували поширити обов’язкову гарантію також на СС1 (найчастіше приватні будинки) та збільшити гарантію для монолітно-каркасних будинків до 30 років.
Кіберполіція України закликала громадян не користуватися послугами сумнівних посередників, які пропонують через Інтернет обміняти старі паперові водійські посвідчення на сучасні документи без відвідування сервісних центрів МВС.
За даними правоохоронців, шахраї розміщують пропозиції в соціальних мережах та месенджерах, обіцяючи повністю дистанційне оформлення нового посвідчення. Для цього вони можуть вимагати передоплату, фотографії паспорта, водійського посвідчення та інших документів.
У результаті громадяни ризикують не лише втратити гроші, а й отримати підроблене посвідчення, дані про яке відсутні в державних реєстрах, «Кабінеті водія» та додатку «Дія». Крім того, передані шахраям копії документів можуть у подальшому використовуватися для інших протиправних дій.
Кіберполіція нагадує, що водійські посвідчення у формі паперової книжечки, видані в Україні до 1991 року, залишаються дійсними на території країни. Їх обов’язковий обмін не вимагається. Якщо є бажання отримати посвідчення сучасного зразка, необхідно звернутися до сервісного центру МВС і пройти офіційну процедуру.
Ознаками можливого шахрайства правоохоронці називають спілкування виключно через месенджери, обіцянки оформити посвідчення повністю онлайн, пропозиції «внести дані до бази» без офіційної процедури, вимоги перерахувати передоплату на приватну банківську картку, а також прохання надіслати фотографії паспорта чи інших документів.
Особливу обережність слід проявляти, якщо співрозмовник представляється співробітником сервісного центру МВС, але при цьому пропонує провести всі процедури через соціальні мережі або приватний чат.
Офіційні державні послуги не надаються через випадкові сторінки в соцмережах і не вимагають передачі персональних документів невідомим особам, підкреслюють у Кіберполіції.
Якщо громадянин виявив підозріле оголошення або вже переказав шахраям гроші чи персональні дані, правоохоронці рекомендують зберегти листування, посилання, номери телефонів та інші докази й звернутися до поліції або надіслати електронне звернення через сайт Кіберполіції.
Отримати додаткову інформацію про поширені шахрайські схеми можна на порталі «Кібер Брама», а офіційну інформацію про обмін посвідчень водія — на сайті Головного сервісного центру МВС.
Джерело: Кіберполіція України.
Туреччина має намір взяти участь у проєкті створення енергокоридору Каспійське море — Чорне море — Європа (Black Sea Energy), який має забезпечити постачання «зеленої» електроенергії з Південного Кавказу на ринок Євросоюзу, заявив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар.
За його словами, проєкт передбачає об’єднання електромереж Азербайджану та Грузії з подальшою передачею електроенергії по підводному кабелю через Чорне море до Румунії та далі до Угорщини. Туреччина на запрошення азербайджанської сторони висловила намір приєднатися до ініціативи та підтримала її реалізацію.
Інтерес Анкари до проєкту підтверджується й попередніми переговорами з Баку. 1 серпня міністр енергетики Азербайджану Парвіз Шахбазов повідомив за підсумками зустрічі з Байрактаром у Стамбулі, що сторони обговорювали потенційну співпрацю Туреччини в рамках енергокоридору «Каспій — Чорне море — Європа», а також домовилися прискорити реалізацію інших спільних енергетичних проєктів.
За словами Байрактара, співпраця Туреччини та Азербайджану в електроенергетиці зараз розвивається одразу за трьома напрямками.
Перший передбачає інтеграцію енергосистеми Нахічевані з Туреччиною та організацію обміну електроенергією. У перспективі цей маршрут може бути з’єднаний з основною територією Азербайджану через Зангезурський коридор.
Другим напрямком є «зелений» енергетичний коридор Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія. Він має забезпечити експорт виробленої в Азербайджані відновлюваної електроенергії через Грузію та Туреччину до Болгарії й далі на ринки ЄС. У серпні 2026 року Баку й Анкара окремо домовилися прискорити реалізацію цього проєкту.
Третій напрямок — власне Black Sea Energy. Основними учасниками проєкту залишаються Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина. Угоду про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії чотири країни підписали в Бухаресті 17 грудня 2022 року. Проєкт підтримує Євросоюз, розглядаючи його як новий маршрут постачання відновлюваної електроенергії з Південного Кавказу до ЄС.
У липні 2026 року проєкт перейшов до наступного етапу реалізації після завершення та схвалення техніко-економічних досліджень. Оператор проєкту Green Energy Corridor Power Company приступив до розробки концептуального дизайну, інженерних рішень та стратегії закупівель.
Згідно з останніми заявами азербайджанської сторони, через коридор планується поетапно експортувати до 3,9–4 ГВт зеленої електроенергії, починаючи з 2032 року. Проєкт також включено до портфеля TYNDP 2026 Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E.
Ключовим інфраструктурним елементом стане високовольтний підводний кабель постійного струму між Грузією та Румунією. Попередня вартість будівництва оцінюється приблизно в 3,5 млрд євро, термін будівництва — у три-чотири роки. Раніше повідомлялося про можливість залучення до 2,3 млрд євро європейського фінансування. При цьому в актуальних матеріалах Global Gateway 2,3 млрд євро також фігурує як орієнтовний обсяг інвестицій у стратегічний чорноморський електричний інтерконектор, тому остаточна структура фінансування проєкту ще уточнюватиметься.
Єврокомісія розглядає Black Sea Energy як один із інструментів диверсифікації енергопостачання ЄС та інтеграції відновлюваної генерації Південного Кавказу. Проєкт має з’єднати регіон Каспійського моря з європейською енергосистемою через Грузію та Румунію й водночас посилити енергетичну стійкість країн-учасниць.
У разі приєднання Туреччини проєкт набуде додаткового значення, оскільки Анкара зможе брати участь одразу в кількох паралельних маршрутах передачі азербайджанської «зеленої» електроенергії до Європи — через Чорне море та через сухопутний коридор Туреччина — Болгарія.
В Україні 107,4 тис. фізичних осіб-підприємців у сфері роздрібної торгівлі працюють поза стаціонарними магазинами, зокрема займаються продажами через інтернет, свідчать дані Opendatabot станом на початок вересня 2026 року та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
На цю категорію припадає близько 16% від усіх 659,09 тис. ФОП, які працюють у українській роздрібній торгівлі.
Найбільшою групою залишаються підприємці, які торгують у неспеціалізованих магазинах, — близько 208 тис., або 32% від загальної кількості.
Ще 159,9 тис. ФОП, або 24%, працюють на ринках та з торгових лотків.
У спеціалізованих магазинах різними категоріями товарів торгують 82,8 тис. підприємців. Ще 47,6 тис. ФОП спеціалізуються на продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів.
Загалом у сфері роздрібної торгівлі в Україні зараз працює 659,09 тис. підприємців. Після скорочення кількості ФОП у 2025 році сегмент знову перейшов до зростання: за перші вісім місяців 2026 року кількість нових реєстрацій перевищила кількість закриттів на 8,2 тис.
Дані опубліковано Opendatabot 11 вересня 2026 року на підставі Єдиного державного реєстру.
Першоджерело: Opendatabot — структура ФОП у роздрібній торгівлі
Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершує тиждень 7–11 вересня переважно зниженням: Bitcoin (BTC) опустився приблизно до 77 тис. доларів, тоді як Ethereum (ETH) утримався в діапазоні 2,45–2,46 тис. доларів. Тиск на цифрові активи посилився через зростання цін на нафту, прискорення інфляції в США та різке підвищення очікувань щодо нового жорсткування грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи (ФРС).
За даними CoinGecko станом на 11 вересня, Bitcoin торгується на рівні близько $77,1 тис. проти приблизно $79,7 тис. 4 вересня, знизившись за тиждень орієнтовно на 3%. Ethereum перебуває на рівні близько $2,46 тис. і практично не змінився порівняно з кінцем попереднього тижня. XRP знизився приблизно до $1,34, Solana — до $99–100.
Сукупна капіталізація криптовалютного ринку становить близько $2,73 трлн, добовий обсяг торгів — близько $95 млрд. На Bitcoin припадає приблизно 56,8% ринку, на Ethereum — близько 11%. Для порівняння: 4 вересня капіталізація становила близько $2,81 трлн, тобто за тиждень ринок втратив приблизно 3%.
Тиждень розпочався для Bitcoin вище $80 тис.: 6 вересня курс піднявся до $80,35 тис., проте вже 7 вересня знизився до $79,1 тис., 8 вересня — до $78,5 тис., а 10 вересня опустився нижче $77 тис. Головним зовнішнім фактором стала зміна очікувань щодо ставок у США.
Опубліковані 11 вересня дані показали, що споживчі ціни в США в серпні зросли на 0,4% за місяць після підвищення лише на 0,1% у липні. Після публікації статистики ринок підвищив ймовірність підвищення ставки ФРС на 25 базисних пунктів на засіданні 15–16 вересня приблизно до 85%. До оприлюднення даних щодо індексу споживчих цін (CPI) така ймовірність оцінювалася приблизно в 67%.
Додатковий тиск створили ціни на нафту. Протягом тижня ціна на нафту марки Brent уперше з травня піднялася вище 100 доларів за барель і сягала 109,97 доларів на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. До п’ятниці нафта дещо відкотилася, проте залишається на шляху до тижневого зростання більш ніж на 8%. Дорога нафта посилює інфляційні ризики і тим самим знижує ймовірність швидкого пом’якшення політики центральних банків.
Потоки в американські спотові Bitcoin-ETF також погіршилися. Згідно з даними Farside Investors, 8 вересня чистий відтік становив $46,6 млн, 9 вересня — $120,2 млн, а 10 вересня — близько $32,4 млн. Таким чином, за три торгові сесії інвестори вивели з Bitcoin-ETF близько $199 млн. Американський ринок 7 вересня був закритий через Labor Day.
З Ethereum-ETF ситуація була стабільнішою. 8 вересня фонди втратили $24,3 млн, 9 вересня отримали $34,7 млн, а 10 вересня знову зафіксували відтік приблизно на $25,2 млн. Сукупний баланс за три сесії був від’ємним приблизно на $15 млн.
При цьому Ethereum протягом тижня виглядав помітно стабільнішим за Bitcoin. Після 37-відсоткового зростання за десять днів наприкінці серпня курс ETH консолідувався в діапазоні приблизно $2,4–2,55 тис. Reuters 9 вересня відзначав формування на графіку фігури, яку технічні аналітики розглядають як потенційно позитивну, хоча зниження нижче зони $2,35–2,36 тис. порушило б цей сценарій.
Незважаючи на слабкість котирувань, інституціоналізація галузі продовжилася. 10 вересня Nasdaq оголосила про інвестицію в розмірі 100 млн доларів у Payward, материнську компанію криптобіржі Kraken. Сторони мають намір розширювати співпрацю у сфері токенізованих акцій, цілодобової торговельної інфраструктури та систем ринкового нагляду.
Водночас у США посилилася боротьба навколо регулювання криптоіндустрії. Напередодні ключового голосування в Сенаті 15 вересня криптовалютні компанії та банківський сектор активізували лобістські кампанії навколо Clarity Act, який має визначити юридичний статус цифрових токенів та розподілити повноваження між фінансовими регуляторами.
Негативною подією тижня стала атака на пов’язану з Bitcoin мережу Liquid Network. 7 вересня проєкт повідомив про виведення близько $320 млн, або приблизно 4 тис. BTC, з федераційного гаманця. Після інциденту нові операції в мережі було призупинено.
Європейський регулятор ESMA 10 вересня також попередив, що посилення зв’язків між крипторинком і традиційною фінансовою системою підвищує ймовірність поширення потенційних шоків. Особливу увагу регулятор звернув на ринки прогнозів (prediction markets), що швидко зростають, та ризики маніпулювання й інсайдерської торгівлі.
