Різке падіння міжбанківської ставки Euribor на 0,25 в.п. у червні 2024 року і подальші пом’якшення знизили вартість іпотечного кредитування. Це повернуло покупців на ринок, особливо великі сім’ї та інвесторів.
Після зимового спаду вже в січні спостерігався несподіваний сплеск угод: кількість доступних об’єктів скоротилася більш ніж на третину, а деякі сегменти ринку виявилися дефіцитними. Це дало сигнал про відновлення попиту.
Нові зміни в законодавстві полегшили умови рефінансування – скасовано низку зборів і знижено поріг комісійних. Це активізувало домовласників, готових змінювати кредитні умови.
Знімання житла для відходу від крайніх ризиків перетворюється на вибір за способом життя – оренда стала не просто тимчасовим заходом, а повноцінною альтернативою купівлі. Кафе, coworking і міські сервіси перевели оренду в нову категорію.
Латвійці продовжують інвестувати в житло за кордоном, особливо в Південній Європі, а іноземні інвестори приваблюються ринком оренди, що зростає, – але держрегуляція вже обмежила короткострокову оренду в деяких країнах.
У регіонах спостерігається активна забудова орендного житла (ALTUM-проекти). Однак нестача житла в таких містах, як Вентспілс, Цесіс, Юрмала, поки що – проблема.
Згідно з оцінками, середні темпи зростання цін на житло в Латвії очікуються в діапазоні 3-7 % до кінця року. Наприклад, квартира 60 м² у Ризі за €150 000 може подорожчати до €154 500-160 500
Розбивка за типами нерухомості:
| Тип об’єкта | Прогноз зростання |
| Студія (30 м², €75 000) | до €77 250-80 250 |
| Квартира (75 м², €200 000) | до €206 000-214 000 |
| Пентхаус (100 м², €500 000) | до €515 000-535 000 |
Де очікується найбільший приріст цін
Імпорт товарів в Україну у січні-травні 2025 року досяг $31,3 млрд, що більше показників аналогічного періоду 2024 року на 13,8%, проте експорт залишився на рівні показників аналогічного періоду минулого року – $16,9 млрд ($16,8 млрд в 2024р.), повідомили у Державній митній службі України.
“Оподаткований імпорт склав $23,8 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-травні 2025 року склало $0,51/кг”, – йдеться в публікації у Телеграм-каналі органу в п’ятницю.
Останні три місяці лідери серед країн-імпортерів залишаються незмінними: Китай – $6,5 млрд, Польща – $2,9 млрд і Німеччина – $2,6 млрд.
Другий місяць поспіль до трійки лідерів країн-експортерів входять Польща – на $2 млрд, Туреччина – на $1,4 млрд, Італія – на $1 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-травні 2025 року товарів 68% склали машини, устаткування та транспорт – $11,9 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 75,6 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $5,2 млрд (відповідно 41 млрд грн та 15%), а також паливно-енергетичні – $4 млрд (72,6 млрд грн та 27%).
До трійки найбільш експортованих з України товарів традиційно ввійшли продовольчі товари – $9,7 млрд метали та вироби з них – $1,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $1,5 млрд.
Як зазначили в ДМС, за 5 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 121,6 млн грн.
За підсумками 2024 року Україна виробила 7,1 млн тонн чавуну, з яких 1,3 млн тонн було поставлено на експорт. Видиме споживання чавуну зросло до 5,8 млн тонн, що на 21% більше порівняно з 2023 роком (4,8 млн тонн).
У світовому рейтингу нетто-експортерів чавуну Україна піднялася на 10-е місце з результатом 3,4 млн тонн, тоді як у 2023 році посідала 12-е місце з 2,2 млн тонн.
Попри позитивну динаміку у виробництві та експорті чавуну, Україна зберігає позиції поза межами топ-20 експортерів сталі — статус, який втратила після 2021 року, коли експортувала 15,7 млн тонн металопродукції та була на 10-му місці у світі.
Україна у 2024 році наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) на 5,9% порівняно з 2023 роком — до 3,6 млн тонн з 3,4 млн тонн. У розрахунку на одну особу споживання становило 95 кг (проти 93,4 кг у 2023-му). Це суттєво нижче за середній глобальний показник — 214,7 кг/особу.
За даними Worldsteel, Україна у 2024 році виробила 7,6 млн тонн сталі (у 2023-му — 6,2 млн тонн), посівши 22-е місце у світовому рейтингу. Незважаючи на зростання, українські компанії не увійшли до списку 50 найбільших світових виробників стали, тоді як у 2014–2021 роках у ньому була присутня група “Метінвест”.
Серед світових лідерів з виробництва сталі у 2024 році залишилися China Baowu Group (130,09 млн тонн), ArcelorMittal (65 млн тонн), Ansteel Group (59,55 млн тонн), Nippon Steel (43,64 млн тонн) та HBIS Group (42,28 млн тонн).
Міністерство розвитку громад і територій України (Мінрозвитку) та Міністерство транспорту Норвегії домовилися про продовження лібералізації вантажних перевезень до кінця 2025 року з можливістю автоматичного продовження.
«Транспортний безвіз» – це про посилення економічних зв’язків, економію ресурсів та ефективність бізнесу. Вдячний нашим партнерам з уряду Норвегії за підтримку цього рішення. Працюємо, щоб наступного року тільки розширювати такі можливості», – наводяться в прес-релізі слова віце-прем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
Зазначається, що лібералізація перевезень з Норвегією продовжена вже вдруге. Вперше така домовленість між державами була досягнута в серпні 2023 року. Всього на сьогоднішній день «транспортний безвіз» доступний з 35 країнами, включаючи ЄС.
Мінрозвитку нагадує, що водії повинні мати на борту сертифікат підтвердження класу екологічності транспортного засобу, щоб скористатися умовами лібералізації перевезень.
Як повідомлялося, в квітні «транспортний безвіз» між Україною та ЄС був продовжений до кінця 2025 року.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що в Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур і 7,7 млн га технічних культур.
“Аграрії завершують четверту весняну посівну під час повномасштабної війни. Засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – написав Шмигаль в телеграм-каналі.
За його словами, особливість цьогорічного сезону — збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га, що зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
“Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник — 4,9 млн га та соя 2,3 млн га”, – розповів прем’єр.
Шмигаль підкреслив, що загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал.
