Український медичний стартап CheckEye, який розробляє систему штучного інтелекту для раннього виявлення хронічних захворювань за знімками сітківки ока, отримав нагороду в розмірі $175 тис. на міжнародному конкурсі Healthy Longevity Global Competition, організованому Національною медичною академією США (National Academy of Medicine, NAM). Компанія посіла друге місце у фінальному етапі конкурсу, повідомила NAM.
Нагородження відбулося у Вашингтоні під час міжнародного саміту NAM Global Innovator Summit. Українську команду представляла співзасновниця CheckEye Вікторія Чучина, зазначена організаторами як керівниця конкурсного проєкту.
Розробка української компанії під назвою AI-Powered Retinal Screening for Early Detection of Chronic Diseases передбачає використання штучного інтелекту для аналізу зображень сітківки ока та виявлення ознак хронічних захворювань.
Технологія дає змогу проводити обстеження без складних інвазивних процедур. За даними компанії, отримання знімка очного дна займає близько трьох хвилин, після чого зображення аналізується хмарною платформою на основі алгоритмів штучного інтелекту.
Обстеження може проводитися в медичних закладах первинної ланки, аптеках і спеціалізованих пунктах скринінгу без безпосередньої участі лікаря-офтальмолога на етапі отримання знімка.
Наразі платформа орієнтована насамперед на виявлення діабетичної ретинопатії та ознак судинних захворювань, включно з артеріальною гіпертензією. Надалі розробники мають намір розширити можливості технології для оцінювання ризиків понад 50 захворювань.
Згідно з представленим організаторам конкурсу описом проєкту, CheckEye вже провела обстеження понад 15 тис. осіб у п’яти країнах: Україні, Німеччині, Австрії, Румунії та Великій Британії.
Компанія заявляє про чутливість алгоритмів під час виявлення діабетичної ретинопатії на рівні 93–95% і специфічність близько 90%. Ці показники наведені в конкурсній документації та характеризують результати розробки, заявлені командою.
У межах пілотної програми Міністерства охорони здоров’я України, реалізованої з жовтня 2024-го до березня 2025 року в Одеській та Чернігівській областях, обстеження пройшли понад 870 пацієнтів із діабетом. За даними проєкту, близько чверті учасників були направлені на лікування.
Отримані від конкурсу $175 тис. компанія планує спрямувати на масштабування технології та подальший розвиток методів ранньої діагностики хронічних захворювань.
«Для нас величезна честь представляти та популяризувати українські інновації у світі. Це визнання на глобальному рівні підтверджує, що наша технологія має потенціал змінити підхід до лікування хронічних захворювань — від боротьби з наслідками до ранньої профілактики», — зазначив засновник і генеральний директор CheckEye Кирило Гончарук у коментарі компанії.
За інформацією NAM, у фінальному етапі Healthy Longevity Global Competition розглядалися 147 заявок від учасників, які раніше отримали підтримку програми. Переможцями в різних номінаціях стали 14 проєктів, між якими розподілили $2 млн.
Два проєкти отримали головні премії по $700 тис., ще два, включно з українським CheckEye, посіли друге місце й отримали по $175 тис. Третя премія становила $125 тис., дев’ять інших проєктів були відзначені заохочувальними нагородами.
Загалом за сім років дії міжнародної програми, започаткованої NAM у 2019 році, її організатори та партнери підтримали понад 725 проєктів на суму більш ніж $38 млн. Програма охоплювала понад 50 країн і територій.
Для CheckEye нагорода стала черговим етапом міжнародного визнання. Раніше український стартап отримав підтримку EIT Health, Європейського банку реконструкції та розвитку і Google for Startups, а також став переможцем EIT Health InnoStars Awards 2024.
За даними NAM, сукупний обсяг залученої CheckEye підтримки до отримання нинішньої нагороди перевищував $750 тис.
CheckEye — українська HealthTech-компанія, що спеціалізується на створенні технологій медичного скринінгу з використанням штучного інтелекту. Її платформа призначена для раннього виявлення захворювань на основі аналізу зображень сітківки ока та розширення доступності профілактичних обстежень. Засновником і генеральним директором компанії є Кирило Гончарук.
CHECKEYE, інновація, МЕДИЦИНА, СТАРТАП, УКРАЇНА, штучний інтелект
«Правекс Банк» (Київ), єдиним акціонером якого є міжнародна банківська група Intesa Sanpaolo S.p.A. (Італія), з 30 жовтня 2026 року працюватиме під назвою «Інтеза Санпаоло Банк», повідомила прес-служба фінансової установи у четвер.
Зміна назви не вплине на діючі договори, банківські продукти та обслуговування клієнтів. Рахунки та послуги банку залишаться доступними у звичному режимі.
Новий бренд поетапно з’являтиметься у відділеннях, на веб-сайті та в інших цифрових каналах банку, а також в інформаційних матеріалах.
«Правекс Банк» засновано у 1992 році. За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 2026 року за розміром загальних активів він посідав 28-ме місце (17,2 млрд грн) серед 59 банків, що діяли в країні.
Одеська область посідає перше місце в Україні за валовим збором зернових та зернобобових культур у 2026 році. Станом на 27 жовтня аграрії регіону зібрали 5,83 млн тонн зерна з площі 1,26 млн га, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Основну частину врожаю регіону склала пшениця, якої намолочено 3,83 млн тонн.
Крім того, в Одеській області зібрано 1,50 млн тонн ячменю та близько 300 тис. тонн гороху.
Таким чином, на регіон припадає приблизно 14% загального валового збору зернових та зернобобових культур України, який сягнув 41,7 млн тонн.
Друге місце посідає Дніпропетровська область, де зібрано 2,91 млн тонн зерна з площі 740 тис. га.
Зокрема, урожай пшениці в регіоні сягнув 2,04 млн тонн, ячменю — 570 тис. тонн, гороху — 37 тис. тонн.
Трійку лідерів замикає Миколаївська область із показником 2,78 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібраних з площі близько 700 тис. га.
У Миколаївській області намолочено 1,87 млн тонн пшениці, 650 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.
У сукупності три області забезпечили 11,52 млн тонн зерна, або приблизно 27,6% загальнонаціонального валового збору на звітну дату.
При цьому рейтинг регіонів за врожайністю суттєво відрізняється від розподілу за обсягами виробництва.
Найвищу середню врожайність зернових культур у 2026 році зафіксували в Сумській області — 69,8 ц/га.
На другому місці — Хмельницька область із показником 69 ц/га.
До п’ятірки найбільш врожайних регіонів також увійшли Чернівецька область із показником 64 ц/га, Вінницька — 63 ц/га та Чернігівська — 61,4 ц/га.
Для порівняння, середня врожайність зернових та зернобобових культур в Україні станом на 27 жовтня становила 50,2 ц/га.
Таким чином, показник Сумської області перевищує середній по країні приблизно на 39%, а Хмельницької — на 37%.
Відмінності між регіонами пов’язані, зокрема, зі структурою посівів, природно-кліматичними умовами та врожайністю окремих сільськогосподарських культур. Однак опублікована статистика сама по собі не дозволяє кількісно оцінити внесок кожного з цих факторів.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху, тоді як збирання кукурудзи триває.
Тому регіональні показники загального виробництва зернових ще можуть змінитися після завершення збирання пізніх культур.
Українські сільгоспвиробники станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 3,92 млн тонн цукрових буряків з площі 79,5 тис. га, що на 42,2% менше за валовий збір станом на 31 жовтня минулого року. Середня врожайність коренеплодів також знизилася, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з оперативною статистикою відомства, цукровий буряк зібрано на 47% прогнозованих площ.
Середня врожайність становить 493,6 ц/га проти 522,6 ц/га минулого року. Таким чином, зниження врожайності сягнуло 5,6%.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року українські господарства зібрали 6,79 млн тонн цукрових буряків з площі 130 тис. га.
У поточному році площа вже викопаних коренеплодів менша за торішній показник на 38,8%.
Отже, значне відставання за валовим збором пояснюється насамперед меншою площею проведеного збору, хоча зниження врожайності також вплинуло на результат.
При цьому станом на 27 жовтня аграріям залишалося зібрати понад половину прогнозованих площ буряка.
Проміжна статистика поки що не дозволяє оцінити остаточний урожай 2026 року та можливий вплив на обсяги виробництва цукру.
Цукровий буряк є основною сировиною для української цукрової промисловості. Від обсягів її виробництва та цукристості коренеплодів залежать завантаження переробних підприємств, собівартість виробництва цукру та можливості поставок на зовнішні ринки.
На відміну від зернових та олійних культур, які можуть зберігатися відносно тривалий час, цукровий буряк вимагає своєчасної доставки та переробки після збирання.
Тому для галузі важливі не лише валовий урожай, а й темпи його надходження на цукрові заводи, вміст цукру в коренеплодах та тривалість виробничого сезону.
Загалом збиральна кампанія в Україні демонструє неоднозначні результати. Станом на 27 жовтня збір зернових та зернобобових досяг 41,7 млн тонн, а олійних культур — 16,91 млн тонн.
При цьому збір соняшнику та ріпаку перевищує торішні показники, тоді як цукровий буряк і соя поки що демонструють зниження порівняно з наведеними торішніми даними.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-вересні поточного року наростив чистий прибуток у 6,3 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 2 млрд 438,154 млн грн зі 389,930 млн грн.
Згідно із проміжним звітом ЗГК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі прибуток склав 2 млрд 238,836 млн грн.
За дев’ять місяців 2026 дохід від звичайної діяльності знизився до 10 млрд 463,897 млн грн з 19 млрд 20,077 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2026 становив 28 млрд 23,609 млн грн.
Обсяг виробництва залізорудного концентрату за третій квартал 2026 року становив 520 тис. тонн на суму 1 млрд 81,873 млн грн, обсяг реалізації за цей період – 757,9 тис. тонн на суму 1 млрд 464,855 млн грн.
У звіті зазначається, що на сьогоднішній день військова агресія Російської Федерації не дозволяє підприємству вести виробничо-господарську діяльність у повному обсязі, в зв’язку з чим рівень інвестицій залишається значно меншим від довоєнного періоду, реалізація частини інвестиційних проектів призупинена, довгострокова програма розвитку підприємства до 2030 року, яка була розроблена та затверджена у 2021 році, була скоригована з фокусом на підтримку існуючих виробничих потужностей, максимального збереження та збільшення строків використання наявного обладнання, постійних пошуків операційних поліпшень для можливості зменшення загальних витрат на господарську діяльність.
При цьому констатується, що виходячи iз пріоритетних напрямків екологічної політики на АТ “ПIВДГЗК” постійно розроблюється та впроваджується ціла низка заходів з охорони навколишнього природного середовища. На 2026 рік комплексним планом заходів з охорони навколишнього природного середовища заплановано до виконання 51 захід. Фактичний обсяг фінансування за третій квартал 2026 року по виконаним заходам склав 37,781 млн грн.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу у третьому кварталі 2026 року склала 3910 осіб; середня кiлькiсть працiвникiв – 4064 осіб; середня чисельнiсть зовнiшнiх сумiсникiв – 146 осiб; фонд оплати працi – 315 млн 609,7 тис.грн.
Як повідомлялось, Південний ГЗК у першому кварталі 2026 року наростив чистий збиток у 8,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 866,813 млн грн зі 100,859 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 3 млрд 987,535 млн грн з 6 млрд 350,714 млн грн.
Південний ГЗК у січні-червні поточного року наростив чистий прибуток на 73,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 199,318 млн грн зі 114,912 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 8 млрд 931,263 млн грн з 12 млрд 693,475 млн грн. Обсяг виробництва залізорудного концентрату за другий квартал 2026 року становив 1 млн 913,7 тис. тонн, обсяг реалізації за цей період – 1 млн 906,8 тис. тонн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого у центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ за серпень 2026 року станом на 23 жовтня, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПрАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 16,91 млн тонн основних олійних культур, включаючи соняшник, сою та ріпак, що приблизно на 11,7% перевищує показник на аналогічну дату минулого року. При цьому виробництво соняшнику та ріпаку збільшилося, тоді як валовий збір сої скоротився, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Найбільший обсяг серед олійних культур припадає на соняшник, якого станом на звітну дату зібрано 9,83 млн тонн з площі 4,44 млн га, або 85 % прогнозованих площ.
Порівняно з показником на 31 жовтня 2025 року врожай соняшнику збільшився на 17,5%, або приблизно на 1,46 млн тонн.
При цьому площа збирання практично не змінилася, що свідчить про вирішальну роль підвищення врожайності.
Середня врожайність соняшнику сягнула 22,1 ц/га проти 18,8 ц/га минулого року, збільшившись на 17,4%.
В Україні також завершено збирання озимого та ярого рапсу. Валовий збір становив 3,90 млн тонн з площі 1,33 млн га.
Порівняно з торішнім показником у 3,32 млн тонн виробництво рапсу збільшилося на 17,4%.
Середня врожайність підвищилася з 26,0 до 29,3 ц/га, або на 12,7%, тоді як площа збирання зросла на 4,2%.
Інша ситуація склалася на ринку сої.
Станом на 27 жовтня аграрії зібрали 3,18 млн тонн соєвих бобів з площі 1,47 млн га, що становить 91% прогнозованої площі.
Для порівняння: станом на 31 жовтня минулого року було зібрано 3,94 млн тонн сої.
Таким чином, поточний валовий збір на 19,2% нижчий за торішній показник. Скорочення пов’язане одночасно зі зменшенням площі збирання на 12,8% та зниженням середньої врожайності на 7,3%, до 21,7 ц/га.
Незважаючи на позитивну динаміку соняшнику та ріпаку, результати збирання сої вказують на неоднорідний розвиток українського ринку олійних культур.
Соняшник залишається основною сировиною для української олійно-жирової промисловості. Збільшення його виробництва потенційно створює додаткові можливості для завантаження переробних підприємств та експорту соняшникової олії.
Рапс і соя також є важливими експортними культурами та використовуються у виробництві рослинних олій, кормових компонентів і сировини для біопалива.
При цьому остаточні показники щодо соняшнику та сої будуть визначені після завершення збиральної кампанії.
Україна, соняшник, ріпак, соя, врожай
