Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 16,91 млн тонн основних олійних культур, включаючи соняшник, сою та ріпак, що приблизно на 11,7% перевищує показник на аналогічну дату минулого року. При цьому виробництво соняшнику та ріпаку збільшилося, тоді як валовий збір сої скоротився, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Найбільший обсяг серед олійних культур припадає на соняшник, якого станом на звітну дату зібрано 9,83 млн тонн з площі 4,44 млн га, або 85 % прогнозованих площ.
Порівняно з показником на 31 жовтня 2025 року врожай соняшнику збільшився на 17,5%, або приблизно на 1,46 млн тонн.
При цьому площа збирання практично не змінилася, що свідчить про вирішальну роль підвищення врожайності.
Середня врожайність соняшнику сягнула 22,1 ц/га проти 18,8 ц/га минулого року, збільшившись на 17,4%.
В Україні також завершено збирання озимого та ярого рапсу. Валовий збір становив 3,90 млн тонн з площі 1,33 млн га.
Порівняно з торішнім показником у 3,32 млн тонн виробництво рапсу збільшилося на 17,4%.
Середня врожайність підвищилася з 26,0 до 29,3 ц/га, або на 12,7%, тоді як площа збирання зросла на 4,2%.
Інша ситуація склалася на ринку сої.
Станом на 27 жовтня аграрії зібрали 3,18 млн тонн соєвих бобів з площі 1,47 млн га, що становить 91% прогнозованої площі.
Для порівняння: станом на 31 жовтня минулого року було зібрано 3,94 млн тонн сої.
Таким чином, поточний валовий збір на 19,2% нижчий за торішній показник. Скорочення пов’язане одночасно зі зменшенням площі збирання на 12,8% та зниженням середньої врожайності на 7,3%, до 21,7 ц/га.
Незважаючи на позитивну динаміку соняшнику та ріпаку, результати збирання сої вказують на неоднорідний розвиток українського ринку олійних культур.
Соняшник залишається основною сировиною для української олійно-жирової промисловості. Збільшення його виробництва потенційно створює додаткові можливості для завантаження переробних підприємств та експорту соняшникової олії.
Рапс і соя також є важливими експортними культурами та використовуються у виробництві рослинних олій, кормових компонентів і сировини для біопалива.
При цьому остаточні показники щодо соняшнику та сої будуть визначені після завершення збиральної кампанії.
Україна, соняшник, ріпак, соя, врожай
Станом на 27 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали 7,89 млн тонн кукурудзи з площі 1,33 млн га, що на 23,9% менше, ніж станом на 31 жовтня минулого року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
За інформацією міністерства, збирання кукурудзи проведено на 29% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 59,5 ц/га проти 61,5 ц/га минулого року, що відповідає зниженню приблизно на 3,3%.
У 2025 році станом на 31 жовтня аграрії вже зібрали 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,68 млн га.
Таким чином, нинішнє відставання за валовим збором пов’язане насамперед із меншою площею, на якій проведено збирання, а не лише зі зниженням врожайності.
Площа обмолоченої кукурудзи у 2026 році поки що на 21,3% менша за торішній показник, наведений для порівняння.
При цьому протягом останнього тижня темпи збирання суттєво прискорилися. Валовий збір кукурудзи збільшився з 5,4 млн до 7,9 млн тонн, тобто приблизно на 2,5 млн тонн.
Незважаючи на прискорення робіт, значна частина врожаю ще залишається на полях. До кінця жовтня аграріям належить зібрати приблизно 71% прогнозованих площ кукурудзи.
Отже, робити остаточні висновки щодо валового виробництва цієї культури за проміжною статистикою поки що передчасно.
Кукурудза є однією з основних експортних сільськогосподарських культур України та важливою сировиною для комбікормової промисловості, крохмалепатокового виробництва та інших напрямків переробки.
Обсяг її виробництва впливає на експортні можливості аграрного сектору, завантаження транспортної інфраструктури та пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Міністерство аграрної політики та продовольства також повідомило, що загальний збір зернових та зернобобових культур в Україні досяг 41,7 млн тонн із 72% прогнозованих площ.
При цьому збирання пшениці, ячменю та гороху вже повністю завершено. Їхні валові збори перевищують торішні показники відповідно на 15,2%, 23,2% та 26,2%.
Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 41,7 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 8,32 млн га, або 72% прогнозованих посівних площ. Середня врожайність сягнула 50,2 ц/га проти 45,8 ц/га минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, врожайність зернових збільшилася приблизно на 9,6%, що дозволило компенсувати відставання у темпах збирання окремих пізніх культур.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року аграрії зібрали 40,20 млн тонн зерна з 8,77 млн га, або 76% площ. При порівнянні показників необхідно враховувати різницю в датах звітності.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху.
Валовий збір пшениці склав 26,24 млн тонн з площі 5,12 млн га, що на 15,2% перевищує показник минулого року, коли було зібрано 22,78 млн тонн. Середня врожайність збільшилася з 45,1 до 51,2 ц/га, або на 13,6%.
Урожай ячменю зріс на 23,2% — з 5,36 млн до 6,60 млн тонн. При цьому площа збирання збільшилася на 9,8% — до 1,48 млн га, а врожайність підвищилася з 39,7 до 44,5 ц/га.
Ще більш значне зростання зафіксовано щодо гороху. Його виробництво сягнуло 833,6 тис. тонн проти 660,7 тис. тонн минулого року, збільшившись на 26,2%.
Посівні площі під горохом зросли на 11,4 %, до 302,2 тис. га, а середня врожайність склала 27,6 ц/га проти 24,4 ц/га роком раніше.
Таким чином, зростання виробництва трьох основних ранніх зернових та зернобобових культур було забезпечено як збільшенням врожайності, так і розширенням окремих посівних площ.
Водночас збирання кукурудзи залишається на порівняно ранній стадії. Станом на 27 жовтня аграрії обмолотили лише 29 % прогнозованих площ, зібравши 7,89 млн тонн цієї культури.
Подальша динаміка загального врожаю зернових у 2026 році значною мірою залежатиме від результатів збирання кукурудзи, яка залишається однією з основних експортних культур України.
Україна входить до числа великих світових виробників та експортерів зернових культур. Пшениця та кукурудза становлять значну частину аграрного експорту країни, а ячмінь і горох постачаються як на внутрішній ринок, так і закордонним покупцям.
У Києві відбувся 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), присвячений роботі української економіки в умовах посилення воєнних ризиків. У центрі дискусій – як бізнесу адаптуватися до нових загроз, зберігати виробництво та знаходити ресурси для відновлення й розвитку.
Відкриваючи форум, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що росія посилила атаки на українську економіку. За наведеними ним оцінками, прямі збитки перевищили $7,7 млрд, а понад 1 млн м² нерухомості пошкоджено або знищено. До кінця року, за словами прем’єра, бюджет недоотримає близько $1,5 млрд запланованих надходжень.
Водночас він наголосив, що попри наслідки війни економіка продовжує працювати завдяки стійкості підприємців та їхніх команд, а підтримка бізнесу залишається одним із пріоритетів уряду.
«Усвідомлюємо, наскільки зараз важливо підтримувати український бізнес взамін на цю стійкість, взамін на цю сумлінну роботу», – зазначив Сергій Корецький.
Попри обмежені бюджетні ресурси, уряд продовжує програми кредитування та розвиває механізми страхування воєнних ризиків. За програмою «5–7–9%» уже видано кредитів на 580 млрд грн з початку дії програми. 457 підприємств вже застрахували майно за програмою компенсації збитків, яку адмініструє Експортно-кредитне агентство з потенційною сумою понад 9 млрд грн. Наступний крок – ширша система страхування воєнних ризиків, до якої держава планує спрямувати $1 млрд і залучити ще близько $3 млрд від міжнародних партнерів.
Серед зовнішніх викликів – посилення торговельних обмежень ЄС для українських експортерів, зокрема виробників металургійної та аграрної продукції. Представники бізнесу говорили про скорочення доступу до європейського ринку, а представник України при ЄС Тарас Качка – про прискорення інтеграції до внутрішнього ринку Союзу та розширення промислового безвізу.
Гострою залишається й кадрова проблема. Міграційні втрати експерти оцінюють приблизно у 5 млн людей, тоді як підприємства відчувають нестачу кваліфікованих працівників. Серед можливих рішень учасники обговорювали дуальну освіту та створення умов для повернення українців через робочі місця й доступне житло.
Загальний настрій бізнесу на КМЕФ – стриманий, але робочий. Наслідки атак відрізняються залежно від галузі, однак компанії сходяться в необхідності сподіватись на краще, але бути готовими до різних сценаріїв. Підприємства переглядають протоколи безпеки, облаштовують укриття й розвивають власні системи реагування. Зокрема, співвласник групи NOVA Вячеслав Климов розповів, що «Нова пошта» реалізувала проєкт власної ППО, який уже має збиті російські безпілотники. Компанії також розвивають власні пожежні служби.
«Топ-тема українського бізнесу – як адаптуватись до нових викликів війни та пройти цю зиму. Всім непросто, тому особливо важливо підтримувати один одного. Якщо мені потрібні послуги чи партнери, я насампе
ред звертаюся до українських компаній. Це принципова позиція: купуючи товари та послуги один в одного, ми підтримуємо роботу підприємств, зберігаємо робочі місця та допомагаємо нашій економіці вистояти», – наголосив Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ та засновник холдингу UFuture.
Головний запит бізнесу до держави – передбачувані правила, страхування воєнних ризиків і рішення щодо кадрового дефіциту. Підприємства навчилися працювати в умовах постійних загроз, однак витрати на безпеку й відновлення обмежують можливості для нових інвестицій.
«Ми проводили КМЕФ і в умовах пандемічних обмежень, і після початку повномасштабного вторгнення. Цього року особливо гостро постало питання, як не лише зберегти роботу підприємств під час війни, а й не втратити можливості для розвитку. Готових рішень для всіх проблем немає, тому важливо об’єднувати досвід бізнесу, можливості держави та міжнародних партнерів», – зазначив CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.
Титульні партнери форуму: UFuture, Mastercard, AEQUO, ПриватБанк, Kyivstar
Партнери форуму: Sense Bank, NEQSOL Holding, ПУМБ, ДТЕК, Ajax Systems, Uklon, Генерал Черешня, Biopharma, Eclectic Talents Group,TERWIN, CEO Club Ukraine, BALEX, Група Нафтогаз.
Open4Business – інформаційний партнер форуму.
Український ринок має потенціал для логістики, тому Meest China інвестує в нові логістичні об’єкти, повідомив співвласник Meest China В’ячеслав Лисенко на 12-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?» у Києві цього тижня, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
«Цифра у 2,5 млн кв. м знищених складів означає, що, на жаль, знову з’явилося місце для інвестицій. Наприклад, ми зараз завершуємо будівництво складів, і ще дуже багато компаній будують. Але це вже нові склади, нові підходи. Раніше склад категорії «А» вважався дуже високим стандартом, зараз категорія А — це must have», — розповів він.
Лисенко уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що нові логістичні потужності компанії площею 25 тис. кв. м будуть запущені до кінця року у Львівській області, компанія інвестувала в це близько $30 млн.
За його словами, загалом логістика кардинально змінюватиметься, прикладом чого є поширення поштоматів. «Є багато нових технологій, яких ми ще не бачили в Україні, вони з’являться тут як логістика нового рівня, нового покоління. І це буде цікаво, бо це змінить ринок. І це ще попереду», – сказав він.
Також Лисенко повідомив про актуальні соціальні програми компанії, які підтримують психологічний стан співробітників. Зокрема, компанія орендувала на чотири холодні місяці готелі, куди співробітники можуть поїхати з сім’ями, щоб «виспатися». «Дорого, так, але їхня ефективність суттєво підвищується. Після нас багато інших компаній почали так робити», – повідомив він.
Компанія Meest China входить до холдингу Meest, працює на ринку міжнародних поштово-логістичних послуг з 2014 року і наразі є лідером з доставки з Китаю в Україну. Спеціалізація компанії – доставка товарів у форматі безмитних поштових відправлень для особистого користування, а також доставка комерційних вантажів для бізнес-клієнтів. Має представництва та склади в Китаї та Україні. Наразі компанія доставляє вантажі з Китаю приблизно в 30 країн світу, з Кореї та Японії — в Україну, а також надає послуги фрахту для доставки по всьому світу.
Уряд Великої Британії оголосив про виділення Україні додаткової допомоги на суму 10 млрд фунтів стерлінгів, повідомив посол України у Великій Британії, екс-головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
“Ці гроші підуть на посилення української ППО цієї зими, розширення можливостей британського експорту для військових потреб України, а також на економічну підтримку нашої держави протягом наступних трьох років”, – написав він у фейсбуці.
За словами посла, Британія також продовжить санкційний тиск на Росію, щоб змусити Володимира Путіна “нарешті серйозно поставитися до переговорів як реального мирного процесу, а не озвучування ультиматумів”.
“Ця британська допомога не просто допомагає Україні продовжувати боротьбу. Це імпульс стійкості в умовах, коли ворог примушує до капітуляції через терор мирних міст”, – наголосив Залужний.
Він подякував прем’єр-міністру Великої Британії Енді Бернему, уряду та народу країни за підтримку.
