Призначення нового управителя корпоративних прав IDS Ukraine не повинно безпосередньо впливати на поточну операційну діяльність підприємств групи, заявив генеральний директор IDS Ukraine Марко Ткачук.
«Призначення управителя стосується виключно корпоративних прав та акцій. Воно не повинно впливати на щоденні операційні процеси підприємств», — сказав він в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
За словами Ткачука, компанія розраховує продовжити роботу в штатному режимі під керівництвом чинної управлінської команди.
Корпоративні права IDS Ukraine перебувають під арештом з 2022 року. За твердженням компанії, виплата дивідендів усім акціонерам заблокована, а валютні операції проходять банківський комплаєнс. За період повномасштабної війни група, згідно з даними її керівництва, сплатила понад 4,5 млрд грн податків і спрямувала близько 730 млн грн на благодійність.
АРМА, зі свого боку, продовжує процедуру відбору нового управителя активів. 7 вересня 2026 року відбувся електронний аукціон, у якому взяли участь п’ять претендентів. Наступним етапом є перевірка та оцінка пропозиції учасника, який запропонував найнижчу вартість послуг. Після визначення переможця АРМА має намір укласти договір про управління.
АРМА пов’язує арештовані активи IDS Ukraine з російським бізнесменом Михайлом Фрідманом, який перебуває під санкціями. Агентство заявляє, що завданням нового управителя має стати збереження економічної вартості підприємств, робочих місць та надходжень до державного бюджету.
До групи IDS Ukraine входять виробники води під брендами «Моршинська», «Миргородська» та «Аляска».
Помірні дощі очікуються в ніч на 11 вересня на північному сході України, місцями в Київській та Черкаській областях, у п’ятницю вдень у більшості західних та Харківській областях, на Закарпатті та Прикарпатті місцями пройдуть значні дощі, подекуди грози, а на решті території опадів не очікується.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер цього дня очікується переважно північно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 10–15°, на узбережжі морів до 19°; вдень 20–25°, на півдні та південному сході країни 26–31°.
У Києві 11 вересня без опадів. Вітер північно-західний, 5–10 м/с. Температура вночі 13–15°, вдень 22–24°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, за весь період метеорологічних спостережень, які ведуться в Києві з 1881 року, 11 вересня найвища температура в столиці була зафіксована на позначці 33,6° тепла в 1898 р., а найнижча — вночі на рівні 4,7° вище нуля у 1935 та 1968 роках.
У суботу, 12 вересня, у західних, північних, Вінницькій, а вдень також у Черкаській та Полтавській областях очікуються помірні, місцями значні дощі та грози. На решті території опадів не очікується. Вночі та вранці на півдні та сході країни місцями туман.
Вітер цього дня південно-східний з переходом на північно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі 10–15°, на узбережжі морів до 19°; вдень 20–25°, на півдні 26–31°, у західних і північних областях 13–18°.
У Києві 12 вересня вночі помірний, вдень значний дощ. Вітер південно-східний з переходом на північно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі 13–15°, вдень 15–17°.
Полтавська область стала лідером України за середнім розміром податкової заборгованості на одну компанію-боржника станом на 1 липня 2026 року.
За даними Державної податкової служби, які наводить Opendatabot, середній податковий борг компанії у Полтавській області становить близько 2,78 млн грн.
Друге місце за цим показником займає Кіровоградська область, де на одну компанію-боржника припадає в середньому близько 2,2 млн грн.
Ці показники суттєво перевищують середній рівень по Україні. Загалом 218 731 компанія заборгувала державі 263,32 млрд грн, тобто середня заборгованість становить приблизно 1,2 млн грн на компанію.
При цьому найбільша кількість боржників і найбільша абсолютна сума боргу зосереджені не у Полтавській області, а в Києві. У столиці зареєстровано 58 056 компаній-боржників із сукупною заборгованістю 96,06 млрд грн.
Таким чином, регіональна статистика показує суттєву різницю між кількістю боржників і розміром боргу: Київ домінує за абсолютними показниками, тоді як Полтавщина – за середньою заборгованістю однієї компанії.
Джерело – Opendatabot
16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.
Кожна тонна борошна, круп, макаронних виробів чи комбікорму, вироблена в Україні, генерує більшу додану вартість, створює робочі місця і зміцнює валютну виручку країни. Саме цей потенціал стане центральною темою конференції.
У програмі — дискусії та доповіді з ключових питань галузі:
Під час конференції працюватиме спеціалізована виставка технологій і обладнання для переробки зерна, контролю якості, виробництва борошна, круп, хлібобулочних виробів та комбікормів.
Серед спікерів конференції:
▪️ Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України;
▪️ Денис Башлик, заступник міністра економіки України;
▪️ Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»;
▪️ Дмитро Жигунов, професор, завідувач кафедри технології зернових продуктів, хліба і кондитерських виробів ОНТУ;
▪️ Андрій Поздняков, генеральний директор ВКХП №2;
▪️ Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів;
▪️ В’ячеслав Гуцуляк, президент Національної асоціації хлібопекарської та борошномельної промисловості Республіки Молдова;
▪️ Андрій Шаран, генеральний директор «Бюлер Україна»;
▪️ Олександр Верещинський, доктор технічних наук, співвласник компанії OLIS;
▪️ Андрій Купченко, ІА «АПК-Інформ»;
▪️ Олексій Надводнюк, аналітик Pro-Consulting;
▪️ Руслан Цільвік, директор Balkanski Kluch;
▪️ Кирило Коробцов, директор Ukrainian-Saudi Council.
І це лише частина експертів, які долучаться до професійної розмови про ринки, виробництво, технології та експорт.
Участь у конференції вже підтвердили представники провідних українських виробників борошна, круп, макаронних та інших продуктів зернопереробки. Серед них — «Алвіва Груп», «Столичний млин», Вінницький КХП, «Білоцерківхлібопродукт», «Рівне-Борошно», «Дніпромлин», Сквирський КХП, Хмельницька макаронна фабрика та інші підприємства галузі.
Організатори конференції — Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency.
Конференція відбудеться у комплексі відпочинку «Гостевія» (Урочище таборів відпочинку, 1, Стрижавка, Вінницька область). Програма, умови участі та реєстрація — на сайті zernoipererobka.com.ua.
З питань участі та розміщення реклами звертайтесь до координаторів:
Святослав Ткаченко, Agro Marketing Agency
+38(063)357 73 59 | market@agromarketing.com.ua
Оpen4business – інформаційний партнер
Український автопарк у серпні поточного року поповнили 4,2 тис. електромобілів (нових і вживаних), що на 47% менше, ніж за той же місяць минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з липнем поточного року реєстрації електромобілів зросли на 7,7%.
Традиційно основну кількість зареєстрованих електромобілів становили легкові – 4,074 тис., з яких 503 од. були новими (-73%), а 3,571 тис. – уживаними (-37%).
Серед 160 комерційних BEV новими були тільки два (у серпні-2025 з 175 од. новими були 24 авто).
Найпопулярнішими новими електромобілями у липні 2026 були BYD Sea Lion 06 EV – 102 од.; Zeekr 001 – 46 од., Zeekr 7X – 44 од., MG4 EV – 36 од. та TOYOTA BZ4X – 33 од.
Серед вживаних найчастіше вперше реєструвались Tesla Model Y – 494 од., Tesla Model 3 –480 од., Nissan Leaf –454 од., Chevrolet Bolt – 199 од. та Hyundai Ioniq 5 – 160 од.
Як повідомлялось, влітку минулого року вже почалось стрімке зростання попиту на електромобілі у звязку з планами введення з 1 січня 2026 року ПДВ при розмитненні електромобілів. Зокрема, у грудні, останньому місяці розмитнення електромобілів без ПДВ, попит на них збільшився у 8,6 раза до грудня-2024 – до 32,8 тис. од.
Загалом автопарк України у 2025 році поповнили 110,2 тис. електромобілів – вдвічі більше, ніж попереднього року. Частка нової техніки становила 20% проти 24% у 2024 році.
Масштаб операцій українських правоохоронців проти шахрайських кол-центрів значно перевищує кількість справ, які вже завершилися судовими вироками, свідчить порівняння даних Національної поліції та Opendatabot, проведене аналітичним центром Experts Club.
12 серпня 2026 року Національна поліція повідомила, що всього за один тиждень правоохоронці провели 411 обшуків і припинили діяльність 94 ймовірних шахрайських кол-центрів у різних регіонах України. Операція проводилася спільно з СБУ та Офісом генерального прокурора.
Водночас, за даними Opendatabot, опублікованими 9 вересня, з початку 2022 року в судовому реєстрі вдалося виявити лише 18 вироків, пов’язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів. У них фігурують 27 обвинувачених.
При цьому лише за двома рішеннями засуджені насправді потрапили до місць позбавлення волі. У 12 випадках призначене тюремне покарання було замінено звільненням від його відбування з випробувальним терміном.
У Experts Club наголошують, що 94 закриті кол-центри та 18 судових вироків не можна безпосередньо порівнювати один до одного. Один показник відображає об’єкти, виявлені в ході оперативних та слідчих заходів, другий — кримінальні процеси, що вже дійшли до стадії винесення вироку. Крім того, одне провадження може охоплювати кілька офісів, а один вирок — кількох учасників.
Однак ця різниця добре ілюструє тривалість шляху від виявлення шахрайської інфраструктури до остаточного судового рішення.
Масштаб окремих розслідувань також показує, що найчастіше йдеться не про невеликі локальні групи. У січні 2026 року поліція повідомила про розслідування міжнародної мережі псевдоінвестиційних кол-центрів, потенційний збиток від діяльності якої перевищував 100 млн грн, а серед встановлених потерпілих було 113 громадян країн ЄС.
У липні правоохоронці повідомили про виявлення в Києві кол-центру, учасники якого, за версією слідства, виманили у громадян США понад $500 тис.
У серпні в Києві було викрито ще одну групу з 10 осіб, яку підозрюють у розкраданні майже 9 млн грн у громадян Чехії.
У Experts Club вважають, що для повноцінної оцінки ефективності боротьби з шахрайськими кол-центрами державі необхідно публічно відстежувати весь ланцюжок: виявлений центр — зареєстроване провадження — підозра — обвинувальний акт — вирок — реальне виконання покарання.
Саме останній показник зараз виглядає найбільш показовим: із щонайменше 18 винесених з початку повномасштабної війни вироків лише два завершилися реальним ув’язненням засуджених.
Першоджерела: Opendatabot
