Експорт аграрної продукції з України за підсумками березня склав 5,4 млн тонн на $2,1 млрд, при загальному експорті країни у $3,6 млрд частка агропродукції становить 58%, ключові позиції — кукурудза та соняшникова олія, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Згідно з повідомленням, у топ-5 категорій українського агроекспорту увійшли кукурудза — $514 млн (2,4 млн тонн), соняшникова олія — $503 млн (441 тис. тонн), пшениця — $254 млн (1,1 млн тонн), соєві боби — $150 млн (370 тис. тонн), м’ясо птиці — $95 млн (41 тис. тонн).
Міністр підкреслив, що порівняно з торішнім березнем спостерігається зростання вартості експорту на $87 млн (+4%). Це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів (соняшникової олії, соєвих бобів, м’яса птиці) та загальному зростанню цін на агропродукцію.
“Аграрний сектор залишається опорою української економіки, забезпечуючи понад половину валютних надходжень країни в умовах війни. Наші виробники продовжують демонструвати конкурентоспроможність на світовому ринку, а міністерство послідовно працює над диверсифікацією ринків збуту та розширенням експортного потенціалу переробної промисловості”, — зазначив Коваль.
За його інформацією, середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: кукурудза – $215, соняшникова олія – $1141, пшениця – $225, соєві боби – $407, м’ясо птиці – $2 300. Така цінова кон’юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту.
Водночас спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. Зокрема, експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% порівняно з березнем-2024 – до $29,5 млн (+$7,7 млн), вершкового масла — на 254%, до $9,87 млн (+$7,3 млн), а сирів — на 32%, до $5,3 млн (+$1,4 млн).
Основними торговельними партнерами у березні стали Туреччина ($270,8 млн), Італія ($171,1 млн), Іспанія ($170,4 млн), Єгипет ($162,4 млн) та Нідерланди ($121,6 млн).
Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія «Лемтранс» планує побудувати у Фастові (Київська обл.) контейнерний термінал, повідомляється на сайті компанії.
«Термінал у Фастові буде стратегічною ланкою в розвитку транспортної логістики регіону. Проєкт дасть змогу: оптимізувати логістичні ланцюги, розширити експортні можливості українських виробників і створити умови для інтеграції місцевого бізнесу у світову торгівлю», – зазначив директор із розвитку термінальної мережі компанії “Левада Карго” Олександр Ткачук.
У компанії додали, що 2024 року інвестували 478 млн грн у логістичні та інфраструктурні проєкти – це втричі більше, ніж 2023 року. Основний акцент зроблено на розвиток термінального та контейнерного бізнесу, де сума інвестицій склала 441 млн грн.
Група «Лемтранс» у вересні 2024 року завершила перший етап будівництва і відкрила «Контейнерний термінал “Вінниця” (КТВ).
Як повідомлялося, загальний обсяг перевезень «Лемтранс» у 2024 році становив 15,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у 2023 році.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу групи «Лемтранс», перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. «Лемтранс» у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група «Лемтранс» сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску.
Українські металургійні підприємства в січні-березні 2025 року збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,702 млн тонн. Про це повідомляє об’єднання «Укрметалургпром».
У березні поточного року вироблено 563,2 тис. тонн чавуну, тоді як у лютому – 544,4 тис. тонн.
Для порівняння: 2024 року Україна виплавила 7,090 млн тонн чавуну (+18,1% до 2023 року), а 2023-го – 6,003 млн тонн (-6,1% до 2022-го). У 2021 році обсяг становив 21,165 млн тонн.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
Компанія Standard One, що спеціалізується на проєктах Build-to-Rent (будівництво під оренду), оголосила про запуск нового продукту S1 REIT, який дає можливість стати співвласником квадратних метрів у житлових будинках S1, повідомляє пресслужба компанії.
«Ми першими в Україні створили та втілили концепцію прибуткових будинків у форматі Build-to-Rent. Це висококласний сервіс для орендарів та інвесторів. Перші отримують якісний житловий простір з опціями готельного обслуговування, другі – стабільний пасивний дохід, що не потребує залучення до процесу управління об’єктом. Пілотний проєкт S1 VDNG з 2019 року свідчить про успішність такої моделі, адже заповнюваність у будинку сягає 99%», – пояснює CEO Standard One Сергій Фітель.
За його словами, S1 REIT є кроком масштабування наявного концепту. За допомогою REIT (Real estate investment trust, інвестиційний фонд нерухомості, ІФ-У), щоб приєднатися до проєкту, достатньо інвестувати суму в еквіваленті приблизної вартості 1 кв.м. REIT передбачає не тільки простий вхід в інвестицію, а також, у разі потреби, зручний вихід. Також компанія створює закрите ком’юніті для інвесторів, де вони можуть обмінюватися досвідом.
Придбати квадратні метри під інвестицію можна в першому проєкті Standard One – S1 VDNG. Уже готовий і заселений орендарями будинок, з майже нульовою вакантністю, дозволяє інвесторам отримувати від 8,2% у валюті. Скоро також планується відкриття фонду S1 Obolon, де прогнозується 10% у валюті.
«Інвестиційні фонди нерухомості вже є на ринку, їхній успіх підтверджує запит на такі інструменти. Якщо раніше для інвестицій у нерухомість потрібна була значна сума коштів, то тепер ця можливість відкривається багатьом, оскільки поріг інвестування став мінімальним», – додає Фітель.
За словами CEO S1 REIT Олега Бондаря, ліквідність у проєкті забезпечена високим попитом на нерухомість від Standard One. Загалом ринок оренди житла в Україні й особливо в Києві досить активний, збільшується попит і зростають орендні ставки. За 2024 рік приріст середньої ціни на оренду однокімнатної квартири в столиці склав 21% у валюті. У цих умовах інвестування в нерухомість під оренду стає ще більш привабливим.
«Потенційна ємність ринку величезна. Особливо в сегменті нового якісного житла. Чим краща інфраструктура і більше переваг у проєкту – тим вища його ціна. Такі об’єкти, як S1, забезпечують стабільну прибутковість без «простою»», – резюмує CEO Standard One.
S1 – проєкт девелоперської компанії KDD Ukraine, проєкт S1 VDNG працює з 2019, на етапі реалізації ще три проєкти.
Протягом січня-березня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $18,5 млрд, а експортували – на $9,9 млрд, повідомляю Держмитслужба України. При цьому оподаткований імпорт склав $13,9 млрд, що становить 75% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2025 року склало 0,50 дол/кг. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $3,9 млрд, Польща — $1,7 млрд і Німеччина — $1,5 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі — на $1,1 млрд, Італії — на $680 млн, Іспанії — на $650 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-березні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
– машини, устаткування та транспорт — $6,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 42,3 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів;
– продукція хімічної промисловості — $3,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 25,5 млрд грн, що складає 16% надходжень митних платежів;
– паливно-енергетичні — $2,5 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 43,6 млрд грн, що складає 28% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
– продовольчі товари — $5,8 млрд
– метали та вироби з них — $1,1 млрд
– машини, устаткування та транспорт — $882 млн
За 3 місяці 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 81,2 млн грн.
Молдова за період із 2022 року по січень-березень 2025 року імпортувала 99,22% соєвих бобів із України, яка поставила на цей ринок 56,64 тис. тонн із загального обсягу імпорту в 57,08 тис. тонн, повідомив молдавський онлайн-ресурс agroexpert.md.
Згідно із повідомленням, загальний товарообіг за аналізований період становив 71,42 тис. тонн, у тому числі 79,9% припадало на імпорт, а 20,1% — експорт своєвих бобів.
Україна стабільно лідирувала у постачанні соєвих бобів протягом усього аналізованого періоду. У 2022 році на неї припадало 99,99% імпорту (14,84 тис. тонн), у 2023 році – 97,19% (10,08 тис. тонн), у 2024 році – 99,50% (30,20 тис. тонн), у першому кварталі 2025 року – 9%.
Інші країни-імпортери мали значно меншу частку. Відтак Німеччина посідала друге місце з часткою 0,39% від загального імпорту (0,22 тис. тонн), причому весь імпорт із цієї країни припав на 2023 рік. Румунія знаходиться на третьому місці з часткою 0,26% (0,15 тис. тонн), основний обсяг імпорту з цієї країни було здійснено у 2024 році.
Водночас експорт соєвих бобів із Молдови у період 2022 рік – січень-березень 2025 року здійснювався до 10 країн і становив 14,34 тис. тонн.
