Обсяги страхування аграрних ризиків за останні три роки скоротилися вп’ятеро, зазначалося на зустрічі фахівців Міністерства аграрної політики та продовольства України і представників страхового ринку, в якій взяла участь Ліга страхових організацій України (ЛСОУ). Як зазначається на сайті ЛСОУ, так, згідно зі статистикою НБУ, у 2015-2021 рр. сума страхових платежів за добровільним видом «страхування сільськогосподарської продукції» в середньому становила 243-245 млн грн, у 2022 році – 80,7 млн грн, а у 2023 році – 53,1 млн грн. Що свідчить про незначність страхування аграрних ризиків за значущості та питомої ваги галузі в структурі внутрішнього продукту країни.
«Ми вважаємо, що зміна попиту на аграрне страхування корелюється з обсягами державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Насамперед ідеться про кредитування та механізм часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, коли аграрії отримували доступ до кредитування завдяки страхуванню аграрних ризиків», – зазначає президент ЛСОУ Віктор Берлін.
При цьому підкресливши, що у воєнний час найбільшої підтримки потребують невеликі фермерські підприємства, і впровадження механізмів стимулювання аграрного страхування є одним з елементів фінансової підтримки їхнього бізнесу.
Наразі ЛСОУ наразі аналізує проблематику агрострахування з метою насамперед виявити бар’єри, які заважають розширенню кількості страховиків-учасників програм страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.
Страхова компанія “Європейське туристичне страхування” (ЄТС, Київ) спрямує 95 млн грн нерозподіленого прибутку, отриманого за 2015-2021 роки (крім 2019-го) на виплату дивідендів.
Як повідомила компанія в інформаційній базі НКЦПФР, таке рішення ухвалено на загальних зборах акціонерів 30 вересня 2024 року.
Так, на виплату дивідендів буде спрямовано 3,895 млн грн нерозподіленого прибутку компанії отриманого за 2015 рік, 7,655 млн грн – за 2016 рік, 15,473 млн грн – за 2017 рік, 16,1 млн грн – за 2018 рік, 14,7 млн грн – за 2020 рік і 37,2 млн грн – за 2021 рік.
Частина прибутку за 2021 рік, яка не спрямована на виплату дивідендів згідно з цим рішенням і не спрямована на збільшення статутного капіталу згідно з протоколом загальних зборів 27 квітня 2023 року, залишиться нерозподіленою.
У повідомленні також уточнюється, що дивіденди виплачуватимуть безпосередньо акціонерам із 30 вересня 2024-го до 30 березня 2025 року.
Як повідомлялося, СК “Європейське туристичне страхування” заснована в 2006 році. Займає одну з провідних позицій на ринку турстрахування України. Компанія входить до небанківської фінансової групи “Євроінс Іншурінс Груп”.
У 2023 році зібрала страхові премії на суму 151,2 млн грн, що майже відповідає показнику роком раніше, завершивши 2023 рік із чистим прибутком у сумі 12,937 млн грн.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” завершив обмолот соняшнику з 13 тис. га з врожайністю, вищою за планову, та олійністю понад 50%, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Хоча високі температури в період цвітіння дещо знизили очікуваний потенціал культури в окремих регіонах, у “Контінентал” все ж таки відзначають хороші якісні показники зібраного соняшнику, його високу маслянистість – понад 50% та врожайність, вищу за планову”, – йдеться в повідомленні.
Наразі агрохолдинг зосередив усі зусилля на обмолоті сої, під яку в сезоні-2024 відвели 46,5 тис. га. На збирання культури задіюють як власну, так і найману техніку.
“З обмолотом кукурудзи ми стартували тільки на кількох масивах, де вологість уже відповідає базовому рівню. Таке прискорене дозрівання культури спричинив спекотний і сухий серпень. Однак на більшості полів інтенсивне збирання кукурудзи ми плануємо розпочинати в другій половині жовтня. Загалом маємо до обмолоту 28,5 тис. га культури”, – пояснив операційний директор “Контінентал” Костянтин Шитюк.
Він зазначив, що жовтень буде для агрохолдингу найбільш напруженим періодом збиральної кампанії. Погодні умови на початку місяця значною мірою визначать, чи буде успішним завершення сезону жнив. У “Контіненталі” розраховують завершити основні польові роботи в заплановані строки та зберігають оптимістичні прогнози щодо врожайності культур.
На полях “Контінентал” триває збирання цукрових буряків і картоплі, які цього сезону займають у структурі холдингу 3,2 тис. га та 1,8 тис. га відповідно. За обома культурами аграрії отримують хороші проміжні результати, сприятливі погодні умови забезпечують достатню вологість ґрунту для якісного збирання з мінімальними пошкодженнями.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Охолоджене м’ясо всіх видів на початку осені в національних торговельних мережах продовжило дорожчати в середньому на 1,9-3,3%, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
“У вересні спостерігалося поступове підвищення цін на курятину та яловичину, тож середня ціна цих видів м’яса за підсумками місяця додала 2% і 3,3% до серпневого показника. Хоча роздрібні ціни на свинину протягом місяця змінювали напрямок руху, середня ціна кілограма за аналізований період також продемонструвала приріст на 1,9% порівняно із серпнем до 203,5 грн/кг”, – зазначили аналітики.
Водночас, за їхніми словами, це на 2,1% доступніше, ніж у вересні минулого року.
Експерти зазначили, що у вересні, на відміну від попередніх періодів, стегнова частина подорожчала на 4,6%, або майже на 7,5 грн/кг порівняно із серпнем. Приріст цін на свинячу вирізку не перевищив середньої позначки, але через вищу ціну цього напівфабрикату був більш відчутним для гаманця українських споживачів (+4,8 грн/кг). Подорожчання решти свинини обмежилося 3-4 грн/кг.
Ще однією відмінністю вересня стала неузгодженість зміни цін на свинину в закупівлі та на полицях супермаркетів.
“Якщо в серпні напрямок руху котирувань на ринку свинини відповідав подорожчанню живця свиней забійних кондицій, то на початку осені ситуація змінилася. Так, у першій половині вересня котирування на свинину живою масою помітно просіли, тоді як у роздріб продовжили зростання за інерцією. Водночас реакція магазинних цінників на позитивну корекцію закупівельних цін була більш оперативною. Якщо середня ціна на свинину в супермаркетах була на 1,9% вищою, ніж у серпні, то свиногосподарства отримали за кілограм реалізованого живця на 4,4% менше, ніж попереднього місяця”, – резюмували в галузевій асоціації.
ПрАТ “Єврошпон-Смига” (смт Смига Рівненської обл.), провідний український виробник струганого шпону, з 22 жовтня 2024 року до 3 квітня 2025-го виплатить акціонерам 20 млн грн дивідендів із розрахунку 9,886 тис. грн на одну акцію (номіналом 500 грн).
Згідно з повідомленням у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), позачергові збори акціонерів компанії ухвалили відповідне рішення 4 жовтня.
За даними НКЦПФР на 2 квартал 2024 року, її акціонерами виступають два бізнесмени – Володимир Басюк (50,0247% акцій) і Юрій Попсуйко (49,9753%).
Статутний капітал компанії – 1,012 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії на її сайті, у 2023 році її чистий прибуток становив майже 209 млн грн (рівень попереднього року) за зростання чистого доходу на 6,4% до 893,7 млн грн. Нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 771 млн грн.
У звіті зазначено, що в листопаді 2023 року рішенням зборів акціонерів на виплату дивідендів було спрямовано 30 млн грн нерозподіленого прибутку, які планувалося виплатити з 15 грудня 2023 року до 29 березня 2024 року.
Торговельно-промислова компанія “Єврошпон-Смига”, за її інформацією, – лідер серед виробників струганого шпону в Україні.
Виробляє пиломатеріали, шпон струганий і зрощений різних порід деревини. Має представництво в Києві.
Продукція відповідає міжнародним стандартам і сертифікована FSC. Компанія – постійний партнер IKEA.
Згідно з фінзвітом за минулий рік, на експорт було поставлено 79,8% реалізованої продукції на суму 713,4 млн грн, серед країн-імпортерів – Литва, Польща, Словенія, Іспанія, США, Естонія, Португалія, Франція.
Компанія серед основних конкурентів – українських виробників називає, зокрема, ТОВ “Укршпон”, “Цунамі”, “Укрдревексім”, “Ліском-шпон”.
На поточний рік “Єврошпон-Смига” запланувала придбання нових основних засобів, зокрема земельних ділянок для розширення виробничої бази.
На початок поточного року на підприємстві працювало близько 400 осіб.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” за рік роботи в Румунії розширила мережу до 25 магазинів, обслужила понад 1 млн клієнтів, повідомив СЕО Тарас Панасенко у фейсбуці.
“Рівно один рік тому відкрив свої двері перший магазин у Сучаві. Зараз у нас тут уже 25 магазинів, і вісім на черзі, скоро відкриють свої двері. За цей рік ми обслужили в Румунії понад 1 млн клієнтів (…), 98% – це місцеві жителі”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що сегмент у Румунії ще далекий до прибутковості, “бо потрібен масштаб і доналаштування продукту, але ми невпинно зростаємо, як кількісно, так і якісно”.
Водночас у Румунії в “Аврори” рівень NPS (Net Promoter Score, індекс визначення прихильності споживачів до бренду), що вимірюється незалежним маркетинговим агентством, навіть вищий, ніж в Україні, і сягнув позначки 86.
“Ми перший за всю історію незалежної України випадок, коли системний ритейлер успішно масштабувався в ЄС. Ми підтримуємо місцевих румунських виробників і виробників з України, які багато експортують товарів для “Аврори” Румунії. У т. ч. виробників із прифронтових міст”, – повідомив він.
“Аврору” заснували 2011 року Лев Жиденко, Тарас Панасенко й Леся Клименко. Головний офіс торговельної мережі розташований у Полтаві. Мережа налічує 1528 магазинів в Україні та 25 у Румунії.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна покупка”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Аврорітейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденка. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
За підсумками 2023 року чистий прибуток мережі становив 4,1 млрд грн, чистий дохід – 27 млрд грн.
