Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у січні-червні 2023 року одержав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 359,475 млн грн, тоді як аналогічний період 2022 року завершив із чистим збитком 1 млрд 256,843 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за цей період знизився на 0,8% – до 23 млрд 415,731 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня-2023 становив 202,216 млн грн.
Завод завершив 2022 рік із чистим збитком 883,119 млн грн, тоді як 2021 року отримав чистий прибуток 120,277 млн грн. Чистий дохід підприємства у 2022 році зріс на 91,3%, до 37 млрд 850,282 млн грн. Обсяг виробництва у 2022 році – 1 млн 686,4 тис. тонн металопродукції.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 100% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Каметсталь” – 170,584 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2023 році збільшив випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в п’ятницю, виплавка сталі за рік зросла на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
У грудні на “Запоріжсталі” було вироблено 265,5 тис. тонн чавуну, 228,6 тис. тонн сталі, відвантажено 206,5 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 262,7 тис. тонн чавуну, 240,8 тис. тонн сталі, відвантажено 195,6 тис. тонн прокату, у грудні-2022 – 141,9 тис. тонн чавуну, 70,7 тис. тонн сталі, 57,7 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в грудні 2023 року порівняно з груднем-2022 пов’язане з виведенням із режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється у пресрелізі.
Як зазначається, ворожі обстріли та руйнування, перебої з постачанням сировини та енергоресурсів, порушення логістичних маршрутів вивезення готової продукції через блокування морських портів у 2023 році призвели до скорочення виробництва сталі та прокату на “Запоріжсталі” порівняно з довоєнними показниками. Однак порівняно з 2022-м комбінат наростив виробництво металопродукції завдяки збільшенню завантаження виробничих потужностей, пошуку нових логістичних шляхів для отримання сировини та збуту продукції, а також розширенню власного продуктового портфеля.
“Впроваджені антикризові рішення дали змогу стабілізувати виробничий процес і переорієнтуватися на ефективнішу роботу в постійно мінливих умовах воєнного часу, втримати виробництво і зберегти колектив. У 2024 році плануємо зберегти обсяги виробництва, а за сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків і попиту на сталевий прокат на внутрішньому ринку – збільшити завантаження виробничих потужностей”, – зазначив генеральний директор “Запоріжсталі” Роман Слободянюк, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликає продовжувати дотримуватися маскового режиму і соціальної дистанції, щоб уникнути зараження COVID-19, ці рекомендації пов’язані з тенденцією зростання в багатьох країнах, де спостерігаються випадки коронавірусної хвороби, повідомив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
“У багатьох країнах протягом кількох тижнів спостерігається зростання респіраторних захворювань, спричинених COVID-19, грипом та іншими патогенами, і очікується, що ця тенденція продовжиться після нещодавніх свят”, – написав він у соцмережі Х.
Гебреєсус закликав до обов’язкового проходження тестування та за потреби звертатися по медичну допомогу, оскільки лікування COVID-19 може запобігти важкому захворюванню та смерті.
Також він наголосив на необхідності використання масок, вентиляції та соціального дистанціювання для зменшення ризику зараження. Крім того, нагадав про щеплення від COVID-19 і грипу.
Зі свого боку, урядам необхідно забезпечити доступ до надійних тестів, лікування та вакцин, особливо тим, хто наражається на найбільший ризик важкої інфекції.
“Продовжуйте епіднагляд, секвенування та звітність для відстеження еволюції вірусу COVID-19, а також чітко інформуйте про ризики та заходи щодо зниження ризику для вашого населення”, – наголосив глава ВООЗ.
За його словами, ці рекомендації дають більше інформації про те, що необхідно урядам для боротьби з триваючими глобальними загрозами COVID-19.
Як повідомлялося, у багатьох країнах світу, включно з Індією, Китаєм, Великою Британією та США, виявили новий субоваріант штаму коронавірусу Омікрон – JN.1. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) класифікувала його як варіант, що “представляє інтерес”, через “його швидке поширення”, повідомляє в середу BBC.
Міжнародний готельний оператор Accor Live Limitless (Франція) відкрив тризірковий готель ibis Kyiv Beresteiska наприкінці 2023 року, повідомляють на сайті оператора.
“Я радий повідомити про відкриття готелю ibis Kyiv Beresteiska. Він стане чудовим поповненням сім’ї Accor в Україні”, – прокоментував у лінкедін генеральний директор регіону Accor Північна Європа – Україна, Грузія та СНД Андрій Давиденко.
Як повідомлялося, міжнародний готельний оператор Accor Live Limitless планував у 2022-2023 роках запустити в Україні три нові готелі, ibis & Adagio Kyiv, ibis Lviv і Novotel Lviv. Наприкінці грудня 2022 року розпочав роботу й Adagio Kyiv Beresteiska. Обидва готелі розташовані в одній будівлі на пр.Перемоги, 55, в Adagio Kyiv Beresteiska 105 номерів, в Adagio Kyiv Beresteiska – 156.
Adagio Kyiv Beresteiska – апарт-готель, його номери пристосовані для довготривалого проживання: у них є повністю обладнані кухні, спеціальні робочі простори, WIFI та ін. необхідне для роботи та відпочинку. У ibis Kyiv Beresteiska є шість конференц-залів для ділових заходів і конференцій.
Готель ibis Styles Львів Центр на 77 номерів, розташований у діловому центрі Львова на вул. Шухевича, 3, розпочав роботу в грудні 2022 року.
Група Accor – один із провідних готельних операторів у світі – відкрила перший готель під брендом Novotel у Ліллі (Франція) 1967 року.
Accor на грудень 2023 року об’єднував 5487 готелів, курортів і резиденцій у 110 країнах під більш ніж 40 брендами (Raffles, Sofitel, Fairmont, OneFineStay, MGallery, Pullman, Swissotel, Grand Mercure, The Sebel, 25 hours hotel, Novotel, Mercure, Adagio, Mama Shelter, Ibis, Ibis Styles, Adagio success, Ibis Budget, Jo&Joe, hotelFormule1, hotel F1, Thalassa sea&spa, greet та ін.).
Акції Accor SA розміщені на біржі Euronext в Парижі і торгуються на позабіржовому ринку США.
В Україні AccorHotels управляє тризірковими готелями Ibis у Києві, Ibis Styles і Gruner у Львові, п’ятизірковим Fairmont Grand Hotel у Києві, а також Mercure Kyiv Congress Hotel. Крім того, один готель під управлінням Accor розташований в Одесі – MGallery Hôtel de Paris.
Кількість перетинів кордону України з 30 грудня до 5 січня скоротилася на 18,4% порівняно з попереднім тижнем – до 475 тис., а пропущених транспортних засобів – на 18,2%, до 90 тис., свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно з ними, якщо до цього два тижні потік людей на в’їзд в Україну на 22-24 тис. щотижня перевищував потік на виїзд, то в новорічний тиждень ситуація змінилася на протилежну: перетинання на виїзд знизилися з 302 тис. до 224 тис., тоді як на в’їзд – тільки з 280 тис. до 250 тис.
Кількість оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилася до 340 з 576 тижнем раніше.
Порівняно з ситуацією рік тому, приплив в Україну зрушився на тиждень вперед, що може бути пов’язано з перенесенням святкування Різдва.
Статистика прикордонної служби Польщі в новорічний тиждень також показує зміну динаміки після двох тижнів чистого припливу в Україну: у новорічний тиждень сумарно зафіксовано на 23,5 тис. більше тих, хто виїжджає з України, порівняно з тими, хто в’їжджає, за скорочення загального пасажиропотоку на 18,3% – до 311,5 тис. Рік тому чистий приплив в Україну через польський кордон фіксувався до 6 січня включно.
Загалом від початку війни до 5 січня 2024 року до Польщі з України прибуло 18,27 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 16,48 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня до річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
Відтоді і до сьогодні кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд на 64 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня цього року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 січня оцінювали в 5,937 млн, а загалом у світі – у 6,340 млн, що всього на 1-2 тис. більше, ніж тижнем раніше.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з колишньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, насамперед, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Індійську космічну обсерваторію для вивчення Сонця Aditya-L1 у суботу було успішно виведено на гало-орбіту в районі точки Лагранжа L1 – за 1,5 млн км від Землі, повідомила Індійська організація космічних досліджень (ISRO).
“Виведення обсерваторії для вивчення Сонця Aditya-L1 на гало-орбіту було здійснено близько 16:00 за Індійським часом (12:30 за Києвом) 6 січня 2024 року”, – йдеться в повідомленні організації.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді назвав виведення апарату на гало-орбіту “свідченням невблаганної самовідданості індійських вчених у проведенні найскладніших космічних місій” і заявив, що Індія і далі розширюватиме межі наукового знання на благо людства.
За даними організації, цю гало-орбіту обрали, щоб мінімізувати кількість маневрів з її корекції, і тим самим скоротити споживання палива для забезпечення роботи обсерваторії на термін 5 років.
Обсерваторія Aditya-L1 обладнана різним корисним навантаженням для проведення наукових досліджень. Вона вивчатиме фотосферу і хромосферу Сонця, а також її верхній шар – Сонячну корону за допомогою приладів для виявлення магнітних полів і електромагнітних частинок, спектрометрів і коронографів.
Вчені розраховують отримати нові дані, які допоможуть зрозуміти причини корональних викидів маси (викидів речовини із сонячної корони) і сонячних спалахів, а також вивчити космічну погоду і магнітне поле в районі точки L1.
