Рудник “Сухая Балка” (Кривой Рог Днепропетровской обл.), входящий в группу DCH Александра Ярославского, по итогам 2023 года произвел почти 931 тыс. тонн товарной руды, сообщил генеральный директор DCH Steel группы DCH Виталий Баш в обращении к работникам накануне Нового года, опубликованном в корпоративной газете DCH Steel в четверг.
По его словам, уже второй год подряд в стране идет полномасштабная война, и компании приходится преодолевать сложности военного времени. Так, почти 1 тыс. работников предприятий группы сейчас на фронте, поэтому трудовые коллективы испытывают постоянную нагрузку.
“Но, несмотря на многочисленные кризисы – энергетический, нехватку воды, нехватку квалифицированных кадров, – ДМЗ и рудник “Сухая Балка” продолжают работать. На руднике 2023 год можно назвать годом наиболее бережливого использования ресурсов: на промплощадках собственноручно восстанавливали оборудование, продолжили реализацию программы по модернизации оборудования”, – констатировал гендиректор.
При этом напомнил, что в апреле парк технологического транспорта пополнился четырьмя новыми погрузочно-доставочными машинами с размером ковша 1 куб. м и 0,6 куб. м. На очереди – обновление шахтных скипов шахты “Юбилейная”.
“В сентябре возобновили добычу на шахте им. Фрунзе, которая приостанавливалась из-за постоянных обстрелов энергетической инфраструктуры в ноябре 2022 года. Слаженная работа работников всех рудничных подразделений способствовала добыче почти 931 тыс. тонн товарной руды в 2023 году”, – отметил СЕО.
Руководитель компании также сообщил, что производственная деятельность на ДМЗ активизировалась: начиная с весны, увеличили объем производства на коксохимической площадке. Прокатные цеха целый год проводили кампании по изготовлению шахтной стойки, рудничных рельсов, швеллеров и уголков из давальческой заготовки. Много внимания уделили ремонтам, которые в основном выполняли своими силами. Также ремонтные подразделения успешно освоили изготовление деталей и некоторых запчастей для ДМЗ и коллег.
“С нетерпением ожидаю улучшения ситуации в стране и горно-металлургической отрасли, чтобы предприятия смогли работать на полную (загрузку – ИФ-У)”, – сказал Баш.
В компании агентству “Интерфакс-Украина” уточнили объем добычи руды рудником “Сухая Балка” в 2022 году, поскольку ранее этот показатель не обнародовали – 1,469 млн тонн.
ДМЗ специализируется на выпуске стали, чугуна, проката и изделий из них. Группа DCH 1 марта 2018 года подписала договор о покупке у Evraz Днепровского метзавода.
Рудник “Сухая Балка” – одно из ведущих предприятий горнодобывающей отрасли в Украине. Добывает железную руду подземным способом. В состав рудника входят шахты “Юбилейная” и им. Фрунзе.
Группа DCH в мае 2017 года приобрела рудник у группы Evraz.
Ціни на нафту помірно піднімаються вранці в п’ятницю після різкого зниження за підсумками попередньої сесії.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:09 кв. становить $77,59 за барель, що на $0,44 (0,57%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти впали в ціні на $2,39 (3%), до $77,15 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,31 (0,43%) і склали $72,08 за барель. За підсумками минулої сесії вони подешевшали на $2,34 (3,2%), до $71,77 за барель.
Основною причиною падіння цін на нафту напередодні аналітики називають зниження побоювань з приводу атак єменських хуситів на транспортні судна. Зокрема, у середу данська транспортно-логістична компанія A.P. Moeller-Maersk AS анонсувала відновлення перевезень через Червоне море після реалізації міжнародної місії із забезпечення безпеки в регіоні.
“Нафтові котирування впали на тлі підготовки глобальних транспортних гігантів до відновлення навігації в Червоному морі, незважаючи на атаки хуситських повстанців, – написав керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес. – Це зважений ризик і ставка на успіх міжнародної місії із забезпечення безпеки”.
Підтримку котируванням не змогли надати оприлюднені напередодні дані про запаси нафти і нафтопродуктів у США.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня знизилися на 6,911 млн барелів, тоді як аналітики в середньому прогнозували скорочення на 2,7 млн барелів, за даними Trading Economics. Падіння запасів стало рекордним за чотири місяці.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, зросли на 1,508 млн барелів. Зростання запасів у Кушингу зафіксовано за підсумками десятого тижня поспіль, чого не спостерігалося з 2016 року.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, другий рік поспіль використовує свої морські судна “Енеїда” і “Мавка” для експорту агропродукції і має намір надалі розширювати власний флот, повідомив агрохолдинг у Facebook.
“Другий рік, як управляємо власними суднами і перевозимо українську продукцію в складних умовах припинення зернової угоди. (…) Два судна Kernel – “Енеїда” і “Мавка” – експортують українську продукцію зараз. Дедвейт (максимальне завантаження) балкера “Енеїда” – 47 335 тонн, а танкера “Мавка” – 13 500 тонн. Зупинятися не плануємо і вже працюємо над розширенням флоту”, – йдеться в повідомленні.
В агрохолдингу зазначили, що використання власного флоту є економічно вигідним особливо в період завищених ставок фрахту під час воєнного стану. Розвиток власного судноплавства дає поштовх усьому ринку та посилює експортні можливості країни, впевнені в “Кернел”.
“Чорне море залишається безальтернативним для українського експорту. Глибоководні порти здатні накопичувати і відвантажувати великотоннажні партії більш ніж на 60 тис. тонн. Це дає змогу оптимізувати логістичні процеси та значно знизити витрати. Усі альтернативні маршрути мають надвисокі логістичні витрати”, – пояснили в агрохолдингу та пообіцяли й надалі зміцнювати експорт України та робити внесок у продовольчу стабільність у Європі та світі.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн при зниженні виручки на 17% – до $564 млн.
Балансова вартість акції за рік, згідно зі звітом, знизилася з $20,7 до $6 (або PLN26,22), зокрема через зростання кількості акцій із 77,429 млн до 147,864 млн.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив EUR3 млн на підвищення енергоефективності 18 громадських будівель у Запоріжжі, Кам’янському та Луцьку.
“Виділені кошти спрямують на модернізацію п’яти дитсадків і трьох шкіл у Запоріжжі, чотирьох дитсадків і трьох шкіл у Кам’янському, а також у Луцьку – на модернізацію трьох лікарень, призначених для лікування цивільного населення та реабілітації травмованих під час війни військовослужбовців”, – повідомляють на сайті представництва ЄС в Україні в четвер.
Зазначається, що ці кошти допоможуть українській владі й надалі втілювати “Програму розвитку муніципальної інфраструктури України” (ПРМІУ) від ЄІБ, спрямовану на поліпшення громадської інфраструктури в різних муніципалітетах.
“Після сьогоднішнього траншу в EUR3 млн загальний обсяг коштів, виділених на ПРМІУ у 2023 році, становитиме EUR11,74 млн”, – констатується в релізі.
Там уточнили, що EUR8,74 млн із цих коштів було використано раніше для підтримки ключових муніципальних проєктів, таких як рекультивація Грибовицького сміттєзвалища та управління твердими побутовими відходами у Львові, запровадження енергоефективних заходів у дитсадках Сум, а також поліпшення систем водопостачання та водовідведення в Луцьку.
На думку віцепрезидентки ЄІБ Терези Червінської, відповідальної за операції банку в Україні, під час поточного та майбутнього масштабного відновлення України пріоритет має надаватися заходам з енергоефективності, оскільки вони відіграють важливу роль у посиленні енергобезпеки та незалежності країни.
“ЄІБ повністю налаштований підтримувати український уряд і міста в цих зусиллях, передаючи найкращі практики реконструкції та модернізації для відновлення української економіки, зниження енерговитрат і підвищення енергоефективності в усіх секторах”, – запевнила вона.
Крім того, вказується, що ПРМІУ – це багатогалузева інвестиційна ініціатива в розмірі EUR400 млн, спрямована на підтримку проєктів громадської інфраструктури в середніх і великих муніципалітетах. Цілі ПРМІУ включають, зокрема, інвестиції у відновлення системи централізованого теплопостачання, поліпшення енергоефективності в будівлях, модернізацію вуличного освітлення, а також водопостачання, каналізацію та управління твердими відходами. Програму реалізує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством фінансів України. ПРМІУ доповнюється технічною допомогою, що надається через Трастовий фонд Східного партнерства з технічної допомоги (EPTATF), керований ЄІБ, та Інвестиційну платформу сусідства (NIP).
У релізі уточнюється, що підтримка ЄІБ для України з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну досягла EUR1,7 млрд фінансування на терміновий ремонт зруйнованої інфраструктури. Банк ЄС також надав кредитну лінію в EUR4 млрд для підтримки інтеграції біженців з України в країнах ЄС.
Україна 2023 року стала третім за величиною постачальником сільгосппродукції до ЄС і збільшила за січень-вересень на 11% свою частку аграрного імпорту порівняно з 2022 роком, повідомило польське видання farmer.pl із посиланням на звіт Європейської Комісії.
“Україна залишається в трійці найбільших постачальників сільськогосподарської продукції в ЄС, згідно зі звітом Єврокомісії про міжнародну торгівлю. У період із січня до вересня поточного року Євросоюз збільшив імпорт сільгосппродукції з України на 11% порівняно з 2022 роком”, – написало видання.
Згідно з повідомленням, вартість українського експорту сільгосппродукції в ЄС у період із січня до вересня 2023 року досягла EUR8,75 млрд.
“Імпорт з України показав найбільший приріст у період із січня до вересня порівняно з 2022 роком (+891 млн євро, або +11%), здебільшого за рахунок збільшення імпорту зерна”, – ідеться у звіті Єврокомісії.
Найбільший стрибок цього імпорту було зафіксовано в період із січня по червень цього року. З червня імпорт залишався нижчим за рівень 2022 року, а у вересні майже повернувся до рівня 2021 року, уточнили в ЄК.
За підсумками звітного періоду Україна стала третім за величиною експортером сільгосппродукції в ЄС – після Бразилії та Великої Британії.
Водночас Україна посідає 14 місце серед одержувачів сільськогосподарської продукції з Європейського Союзу. З січня по вересень цього року Україна імпортувала продукцію з ЄС на EUR 2,5 млрд, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року, зазначив farmer.pl.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” від початку повномасштабної війни спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, група залишається надійною опорою країни в боротьбі з ворогом.
При цьому генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що “війна змусила нас відчути, як це – втрачати найцінніше. Але вона не змусила нас здатися”.
“Нам вдалося перебудувати бізнес під складні реалії сьогодення. Ми налагодили постачання на фронт техніки та амуніції. Організували системну допомогу постраждалим цивільним. І вже будуємо плани на відновлення України після перемоги. Команда “Метінвесту” була, є і залишатиметься надійною опорою для країни та людей. Ми готові долати будь-які виклики, адже знаємо, кого захищаємо та за що боремося”, – наголосив керівник компанії, слова якого наводить пресслужба.
У пресрелізі констатують, що підприємства “Метінвесту” в Україні працюють під постійною загрозою ворожих обстрілів. Активи групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь тимчасово окупований. Попри все це, підприємства компанії, окрім зазначених, працюють із різним рівнем завантаження з огляду на безпекові, логістичні, енергетичні, економічні та інші чинники.
Так, із початку 2023 року, після стабілізації енергопостачання, “Метінвесту” вдалося поступово збільшити обсяг завантаження залізорудних активів у Кривому Розі щонайменше до 30% від довоєнного рівня та зберегти фокус на виробництві окатишів і продукції з високим вмістом заліза. У другій половині 2023 року на завантаженні ГЗК позитивно позначилося відновлення роботи морського коридору в Україні.
Імпорт електроенергії з січня 2023 року також забезпечив більш стабільну роботу і гнучкість асортименту продукції на “Каметсталі”.
У 2023 році на “Запоріжсталі” розпочали виробництво гарячекатаного прокату, що відповідає вимогам стандарту EN 10025-1 зі сталі марок S235-275 J0-J2 і S355 J0-J2, який до повномасштабного вторгнення виготовляли на МММК ім. Ілліча. Для цього підприємство пройшло інспектування виробничого процесу та аналіз техможливостей і, як результат, отримало сертифікат відповідності системи виробничого контролю від міжнародного сертифікаційного органу Dedal.
Загалом у 2023 році метпідприємства “Метінвесту”, включаючи СП, налагодили виробництво 25 нових видів продукції.
Підприємства Покровської вугільної групи працюють із високим рівнем завантаження, триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля, який планується ввести в роботу в 2025 році.
Пріоритетом “Метінвесту” залишається турбота про співробітників – на всіх підприємствах є бомбосховища, а з 1 червня 2023 року компанія запровадила додаткову премію в Україні.
За дев’ять місяців 2023 року “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і СП, перерахував понад 11 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
Повідомляється також, що “Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тисячі тонн металопродукції компанії з Маріуполя. Зокрема 27 підприємств компанії подали позови до Європейського суду з прав людини проти Росії за шкоду, завдану майну і власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року.
Щоб зміцнити обороноздатність ЗСУ, компанія налагодила системні постачання на фронт техніки та обладнання.
Попри війну, “Метінвест” планує впроваджувати стратегію із зеленої трансформації. Зокрема йдеться про розширення виробництва DR-окатишів, основної сировини для більш екологічного металургійного виробництва з використанням електродугових печей. “Метінвест” прагне побудувати новий формат бізнесу, де ринок ЄС відкриє кордони для української продукції. А щоб це стало можливим в умовах війни, бізнес і держава мають об’єднати зусилля і пройти цей шлях разом, резюмують у пресрелізі.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
