Держпідприємство «Медичні закупівлі України» (“МЗУ”) закупило 35 позицій медвиробів на 750 млн грн для проведення ортопедичних, травматологічних і нейрохірургічних операцій.
Як повідомляє МЗУ у своєму пресрелізі, усі контракти укладено на три роки, а закупівлі проведено “з великою економією»”.
Уточнюено, зокрема, що за результатами проведеного тендера “МОЗ” закупило 286 134 спиць Кіршнера, що застосовуються під час лікування кісток у разі переломів, за 6,5 млн грн проти 20,3 млн грн очікуваної вартості. Медвироби закуплено у ТОВ “Ей Бі Ем Технолоджі”.
Економія під час закупівлі різних видів пластин, які “МЗУ” придбало за 44,9 млн грн, становила понад 150 млн грн. Пластини поставить ТОВ “Бруклі-КО»”.
Як повідомив в.о. гендиректора “МЗУ” Олег Кльоц, слова якого наводяться в повідомленні, перші поставки відбудуться наприкінці осені. Наразі держпідприємство очікує від МОЗ уточнень, які саме розміри необхідні лікарням за окремими товарами.
Мережа національного маркетплейсу “Алло” відкрила один новий магазин у Києві та оновила 23 торгові точки у 10 містах, повідомила пресслужба ритейлера.
Новий магазин у Києві в ТРЦ “Квадрат” (вул. Гната Юри, 20) відкрито 30 серпня, його площа понад 100 кв. м.
У десяти містах за третій квартал було оновлено 23 магазини. У переформатованих та оновлених магазинах мережі розширено асортимент дрібної побутової техніки. Крім того, у деяких магазинах товари для геймінгу тепер представлені у бренд-зонах Hator, Razer та Logitech.
У липні переформатовано два флагманські “Алло MAX”– у столичному ТРЦ Lavina Mall та криворізькому ТРЦ Victory plaza. Також було оновлено чотири магазини “Алло” в Одесі – на вул. Грецькій, 45, вул. Академіка Корольова, 76/1 на просп. Академіка Глушка, 14, та у пров. Семафорному, 4-те. Переобладнані магазини у Вінниці на вул. Коцюбинського, 4 на вул. І. Миколайчука, 11, Кременчук на вул. Небесної Сотні, 3-А, та Южному на просп. Григорівського десанту, 34/1. Компанія також здійснила ремонтні роботи у пошкоджених від ракетних атак магазинах у Києві на вул. Ю. Іллєнка, 1-Ц, та Дніпрі на вул. Незалежності, 36
На початку серпня “Алло” оновила єдиний магазин мережі у Вишневому та переформатувала магазин на просп. М. Бажана, 3-В у Києві. Переобладнано “Алло” у Дніпрі на просп. Науки, 8-А, та просп. Героїв, 3 в Одесі на вул. Академіка Філатова, 41/1, та єдиний магазин у Чорноморську на вул. Першого Травня, 5/178-Н.
У вересні компанія переформатувала єдиний “Алло” у Броварах на бул. Незалежності, 11, а також Алло у Дніпрі на просп. Д. Яворницького, 52. Переобладнано два магазини “Алло” у Дніпрі – у ТЦ “Експрес” та ТЦ TERRA. Також зміни торкнулися “Алло MAX” у дніпровському ТРЦ “МОСТ-Сіті”: зараз тут є функціональні зони побутової техніки та телевізорів, розширено асортимент товарів для геймінгу та дообладнані зони PlayStation та дитячих товарів.
Більшість магазинів працює за відсутності електроенергії: у них можна купувати сучасні інноваційні пристрої, розраховуючись за них готівкою або карткою, а за необхідності підзарядити свої гаджети.
ТОВ “Алло” створено у 1998 році. На кінець вересня омніканальна мережа “Алло” налічує 295 магазинів у понад 100 містах України.
За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром зазначено Деревицького.
Профільні експерти вважають, що під час війни англійська мова стає критично важливою для України, особливо у військовій та корпоративній сферах.
“Ми переконані, що англійська мова є ключовим інструментом для підвищення ефективності взаємодії України з міжнародними партнерами, зокрема у військовій сфері, де правильне розуміння та використання західної зброї вимагає ґрунтовних знань англійської”, – зазначив директор школи корпоративної англійської Empire English School Ростислав Романюк під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
Він також підкреслив необхідність для українських військових володіти англійською мовою на високому рівні.
“Ми бачимо, що на полі бою кожне слово має значення, і будь-яка мовна помилка може призвести до катастрофічних наслідків”, – зазначив він.
Ростислав Романюк наголосив, що англійська мова стає необхідною не лише для використання західного озброєння, але й для комунікації з іноземними інструкторами та військовими партнерами. Профільні організації підкреслюють, що цю потребу потрібно враховувати під час розробки освітніх програм для військових.
Empire English School, яка надає послуги з навчання англійської мови в Україні понад сім років, зіткнулася з новими викликами через війну. Попит на корпоративне навчання англійській значно зріс, адже більшість компаній змушені адаптуватися до нових умов та вести бізнес на міжнародному рівні.
Профільні організації вважають, що англійська мова стала невід’ємною частиною стратегії розвитку українських компаній, особливо після переходу на дистанційну роботу та зростання міжнародних зв’язків.
“Освітня система України зіткнулася з проблемою відтоку кваліфікованих кадрів. Ми спостерігаємо значний дефіцит викладачів англійської мови, оскільки багато спеціалістів були змушені покинути країну через війну. Це створює виклики для системи освіти та потребує невідкладного вирішення”, – підкреслив директор Empire English School.
Експерт також звернув увагу на роль англійської мови у психологічній реабілітації ветеранів.
“Вивчення англійської мови може стати потужним інструментом не лише для професійного розвитку, але й для реабілітації ветеранів, допомагаючи їм адаптуватися до цивільного життя після війни”, – зазначив Романюк.
Ця позиція підтримується профільними організаціями, які вважають, що вивчення мови сприятиме не лише професійному розвитку ветеранів, але й їхній інтеграції в суспільство.
Ростислав Романюк наголосив, що знання англійської мови є критично важливим для майбутнього України, особливо в контексті післявоєнного відновлення країни.
“Англійська мова відкриває Україні двері до міжнародних ринків, залучення інвестицій та глобальної співпраці, що є вирішальним для відновлення економіки”, – зазначив Ростислав Романюк.
Україна з початку 2024-2024 маркетингового року (липень-червень) станом на 2 жовтня експортувала 10,647 млн тонн зернових та зернобобових культур, з яких 197 млн тонн було відвантажено у перший день поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства із посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 6,676 млн тонн, зокрема у жовтні – 7 тис. тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано 6,207 млн тонн пшениці (роком раніше цей показник становив – 3,342 млн тонн), ячменю – 1,325 млн тонн (622 тис. тонн), жита – 7,5 тис. тонн (0,7 тис. тонн), кукурудзи – 2,849 млн тонн (2,689 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 2 жовтня оцінюється в 19,9 тис. тонн (36,4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 17,7 тис. тонн (35,4 тис. тонн).
Україна всупереч негативним очікуванням у 2023-2024 маркетинговому році (МР) зберегла лідерство на світовому ринку соняшникової олії: на її частку припало 42% світового виробництва, тоді як на частку РФ – 29%, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики послалися на прогноз Міністерства сільського господарства США, згідно з яким у 2023-2024 МР прогноз для України валового виробництва соняшнику завдяки отриманню вищої врожайності було підвищено порівняно з 2022-2023 МР на 27% – до 15,5 млн тонн, для РФ – на 5%, до 17,1 млн тонн.
Високих показників експорту соняшникової олії досягнуто за рахунок збільшення врожаю. Для України важливим моментом у реалізації експортного потенціалу стає стабільна робота морського коридору: країна наростила експорт на 9% порівняно з 2022-2023 МР, Росія – на 10%, зазначили експерти.
Вони звернули увагу, що з початку війни відбувся перерозподіл ринків збуту соняшникової олії. Для України ключовим напрямком збуту став Європейський Союз. Крім того, Туреччина переорієнтувала закупівлі з Росії на Україну, тоді як Індія і Китай продовжили збільшувати російський імпорт.
За прогнозом аналітиків, 2024-2025 МР буде неврожайним щодо соняшнику. Згідно з поточним прогнозом USDA за вересень 2024 року, світове виробництво соняшнику оцінюється як мінімальне за останні чотири сезони через несприятливі погодні умови в ключових країнах-виробниках – 50,6 млн тонн, що на 10% менше попереднього сезону. При цьому, як очікується, Україна скоротить виробництво цієї культури порівняно з 2023-2024 МР на 19% – до 12,5 млн тонн, РФ – на 6%, до 16,0 млн тонн.
“Україна збереже лідерство, проте частка в загальному світовому обсязі виробництва знизиться до 41% проти 42% у 2023/24 МР на користь Росії – 33% проти 29%. Прогноз щодо Росії видається досить оптимістичним”, – констатували в “УкрАгроКонсалт”.