Аналіз боргової стійкості (DSA) України, здійснений Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF, передбачає часткове списання боргу для досягнення такої стійкості, тож, імовірно, таке списання буде одним із пунктів очікуваної найближчим часом пропозиції України про реструктуризацію єврооблігацій, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” аналітики.
“МВФ бачить наш державний борг стійким при коефіцієнті борг/ВВП на рівні 82% у 2028 році. При цьому МВФ прогнозує, що без реструктуризації держборг України зросте до 91,2% ВВП 2028 року, – а отже, для досягнення стійкості Україні варто зменшити цей борг на 9,2% від ВВП, або приблизно на $21 млрд”, – зазначив керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“Із цього можна зробити висновок, що МВФ бачить потенціал списання державного боргу цього року приблизно на $15 млрд. Це дуже велика сума, якщо врахувати, що основним об’єктом такого списання мають стати єврооблігації, загальна сума випуску яких становить $21,2 млрд”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що меморандум написаний розпливчасто, що з нього не можна чітко визначити параметри реструктуризації, і кожен може там побачити те, що хоче, проте ринок чекає на списання боргу, “хіба що окрім якихось суперпереможливо налаштованих”.
За його словами, можливо, Фонд навмисне дає такий своєрідний люфт для Мінфіну в переговорах, щоб надмірно його не зв’язувати і не поставити в гірше становище.
“Оптимісти чекають 30-40% (списання), песимісти 40-50-75%. Особисто я очікую, що списання буде, орієнтуюся на 40%”, – повідомив експерт агентству. За його словами, пропозиції про списання на рівні 70-75% суперечать заявам Мінфіну про плани повертатися на ринок.
Демків додав, що не очікує, що Мінфін здійснюватиме платежі за євробондами (погашення + виплату відсотків) до 2027 року, хоча є оптимісти, які бачать простір для цього в DSA.
“За варанти не знаю, чи потраплять вони в периметр реструктуризації. Були повідомлення, що за гарантованим боргом (“Укренерго”) інвестори хочуть заблокувати реструктуризацію, щоб ці папери не включили до периметра”, – зазначив також аналітик групи ICU.
За словами Паращія, дуже правильно, що МВФ для аналізу боргової стійкості України виключив борги перед Росією в розмірі близько $3,6 млрд (основна сума боргу), бо всім очевидно, що Україна не буде їх повертати або обслуговувати.
“У чому я бачу проблему розрахунку МВФ (не переймаючись питанням про 82% у 2028 році) – так це сам розрахунок державного боргу на 2028 рік. Якщо порахувати всі боргові надходження України, які прогнозує сам МВФ, а також врахувати всі курсові різниці, то в мене виходить, що державний і гарантований борг України на кінець 2028 року становитиме приблизно 87,3% від ВВП”, – додав керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
Він пояснив, що за таких розрахунків Україні для досягнення співвідношення 82% боргу до ВВП у 2028 році потрібно буде зменшити борг не на $21 млрд, а менш ніж на $9 млрд (або приблизно $6,4 млрд цього року).
“Тобто різниця/похибка прогнозу виходить досить відчутна для суми потенційного списання – більш ніж удвічі. Чим пояснює МВФ цю різницю – не до кінця зрозуміло, окрім того, що він там запланував якісь умовні зобов’язання та “інше” на еквівалент 4,3% від ВВП”, – вказав Паращій.
На думку Демківа, позитивна реакція власників українських єврооблігацій на публікацію оновленого меморандуму з МВФ, що виразилася в подорожчанні вартості паперів у середньому на 10% – до 30-38 центів за долар, пов’язана з поліпшенням МВФ оцінки боргу України на кінець минулого року з 87,1% ВВП до 82,9% ВВП.
“Якщо значення боргу покращується, то менше потрібно списати. І ще один момент, який дехто відзначав, – це те, що формулювання за параметром борг до ВВП стало трохи м’якшим: від “must” до рекомендованого значення”, – пояснив аналітик ICU, додавши, що на таку позитивну реакцію могло вплинути також виділення коштів ЄС та поліпшення перспектив отримання коштів від США у квітні.
Як повідомлялося, МВФ в оновленому меморандумі за підсумками третього перегляду програми з Україною зазначив, що “для рішучого відновлення прийнятного рівня боргу та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів знадобиться досить глибоке врегулювання боргу”. Фонд додав, що навіть за такого “глибокого врегулювання” відновлення стійкості боргу також потребуватиме суттєвого бюджетного коригування та виняткового фінансування з боку донорів.
У документах відсутня пряма згадка про бажаність часткового списання боргу, натомість МВФ заявляє про необхідність знизити держборг до 2028 року до 82% ВВП і до 65% ВВП у 2033 році, тоді як за базовим сценарієм він буде в ці роки більшим відповідно майже на 9 відсоткових пунктів і майже на 6 відсоткових пунктів.
Серед цілей реструктуризації також заявлено, що валові потреби у фінансуванні мають становити в середньому 8% ВВП у постпрограмний період (2028-2033 роки).
Як додаткові цілі під час реструктуризації, окрім зниження боргу до 82% ВВП до 2028 року, зазначено також полегшення потоку обслуговування боргу за зовнішніми зобов’язаннями до 1-1,8% ВВП (від $1,9 млрд у 2024 році до $3,5 млрд у 2027 році).
Згідно з матеріалами третього перегляду, офіційні органи України та їхні консультанти з боргу завершують технічну роботу з метою розроблення боргової операції, яка відповідає цілям програми із забезпечення стійкості боргу. Вони планують представити кредиторам початкові пропозиції найближчим часом, що відповідає їхньому наміру завершити реструктуризацію до середини року і до закінчення терміну мораторію боргу в серпні 2024 року.
“У рамках врегулювання (treatment) зовнішнього комерційного боргу, яке ми плануємо завершити до середини 2024 року, ми прагнутимемо до отримання адекватного полегшення потоків боргових операцій, зокрема від реструктуризації зовнішнього комерційного боргу, у 2024 році й у наступний період відповідно до параметрів програми”, – зі свого боку заявили українські можновладці в оновленому меморандумі про фінансову та економічну політику.
Як повідомлялося, напередодні затвердження МВФ наприкінці березня 2023 року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України EFF на $15,6 млрд Група офіційних кредиторів України (“Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і СБ надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам Групи. Умовою такого відтермінування є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Днями агентство Reuters повідомило, що зарубіжні власники єврооблігацій України ведуть переговори про формування комітету кредиторів для ведення діалогу щодо реструктуризації, який може розпочатися напередодні весняних зборів МВФ, початок яких заплановано на 17 квітня у Вашингтоні.
В Україні 1 квітня прогнозується суха, тепла погода. Як повідомив Укргідрометцентр, у понеділок вез опадів. Вітер переважно південний, 7-12 м/с, у Карпатах, вдень і в західних областях місцями пориви 17-22 м/с.
Температура вночі 5-10° тепла, у західних областях 9-14°; вдень 19-24°, на високогір’ї Карпат і узбережжі морів 14-19°.
У Києві в понеділок, 1 квітня, без опадів. Вітер південний, 7-12 м/с. Температура вночі 8-10° тепла, вдень 21-23°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 1 квітня найвища температура вдень була 20,3 у 2016 р., найнижча вночі -8,7 у 1931 р.
У вівторок, 2 квітня, в Україні без опадів, лише вночі в Карпатах і на Закарпатті, вдень у західних і місцями північних областях короткочасні дощі, окремі грози.
Вітер південний із переходом на західний, 7-12 м/с, вночі в Карпатах, вдень по Україні, місцями пориви 15-20 м/с, на високогір’ї Карпат 25-30 м/с.
Температура вночі 9-14°, вдень 19-24°, у західних областях та на узбережжі морів місцями 11-16°.
У Києві у вівторок, 2 квітня, мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер південний із переходом на західний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 12-14°, вдень 21-23°.
З 31 березня Болгарія і Румунія стануть членами Шенгенської зони: правила Шенгену застосовуватимуться в обох країнах-членах, зокрема щодо видачі шенгенських віз, а контроль на внутрішніх повітряних і морських кордонах буде скасовано.
Про це в суботу повідомляє прес-служба Європейської комісії.
“Комісія рішуче вітає це досягнення, яке послідувало за історичним рішенням Ради від грудня 2023 року. Вступ до Шенгенської зони цих двох держав-членів зробить спільну зону привабливішою за рахунок значного розширення найбільшої у світі спільної території без внутрішнього прикордонного контролю”, – йдеться у пресрелізі.
Коментуючи цю подію, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Завтра знаменує важливий день: Болгарія і Румунія приєднуються до Шенгенської сім’ї. Я вітаю скасування внутрішніх повітряних і морських прикордонних перевірок. Це великий успіх для обох країн. І історичний момент для Шенгенської зони – найбільшої зони вільного пересування у світі. Разом ми будуємо сильнішу і єдину Європу для всіх наших громадян”.
АТ “Єврокар” (Соломоново Закарпатської обл.), що випускає автомобілі Skoda і входить до групи компаній “Атолл Холдинг”, завершило 2023 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 37,25 млн грн, що майже у 2,2 раза менше за аналогічний показник 2022 року.
Згідно з оголошенням про проведення річних зборів акціонерів 30 квітня, внаслідок цього нерозподілений прибуток на початок 2024 року зріс на 16,5% – до 262,95 млн грн.
Акціонери планують спрямувати отриманий чистий прибуток, як і роком раніше, на поповнення обігових коштів, дивіденди не нараховувати і не виплачувати.
Згідно з публікацією, за минулий рік “Єврокар” наростив поточні зобов’язання на 85,4% – до 290,21 млн грн, а довгострокові збільшив незначно (на 3,2%) – до 1 млрд 460 млн грн.
Сумарна дебіторська заборгованість становила 707 млн грн, скоротившись за рік на 22,7%, а активи загалом збільшилися на 10,5% до 2 млрд 278 млн грн за рахунок зростання запасів у 2,5 раза до 767,12 млн грн, грошових коштів на 19,2% – до 82,05 млн грн.
“Єврокар” випускає легкові автомобілі з грудня 2001 року. Завод із червня 2022 року відновив великовузлове складання (SKD) автомобілів Škoda, зупинене з початком військової агресії РФ в Україні, але не оприлюднює статистики їхнього виробництва.
За даними Auto-Сonsulting, у 2023 році, як і роком раніше, автомобілі Skoda посіли четверту сходинку рейтингу продажів нових легкових авто в Україні, з приростом на 74,7% – до 4,95 тис. од., водночас частка ринку зросла до 7,61% порівняно з 7,08%.
Згідно з даними НКЦПФР на третій квартал 2022 року понад 68,84% акцій АТ “Єврокар” володіє АТ “Атолл Холдинг”, бенефіціаром-контролером якого є Олег Боярин, ще 20% володіє ТОВ “Простір Капітал”, 10% – польська “Іберія Мотор Компані”.
За даними Clarity-project, у 2023 році завод збільшив чистий дохід на 73,6% до попереднього року, до 4 млрд 226 млн грн.
ПрАТ “Південкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками 2023 року скоротило чистий збиток на 95,2% порівняно з попереднім роком – до 58 млн 25,2 тис. грн.
Як повідомляється в порядку денному річних зборів акціонерів, які пройдуть дистанційно, голосування розпочнеться 12 квітня поточного року і завершиться 30 квітня.
Акціонери мають намір підбити підсумки роботи у 2023 році та затвердити звіти, а також домовитися про погашення отриманого за рік збитку за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Крім того, акціонери схвалять значні правочини, вчинені у 2021-2023 рр., а також попередньо схвалюватимуть правочини на рік від дати їхнього схвалення, тобто на 2024 рік і початок 2025-го.
Збори ухвалять рішення про продаж ПрАТ власних акцій, викуплених в акціонерів або придбаних в інший спосіб.
Як повідомлялося, “Південкокс” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 1 млрд 206,942 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
У звіті Metinvest B.V. (Нідерланди) за 2018 рік повідомлялося, що компанія придбала 23,71%-ву частку в “Південкоксі” за $30 млн.
Статутний капітал ПрАТ “Південкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Правляча партія президента Південної Кореї Юн Сок Йоля “Сила народу” лідирує за популярністю за результатами громадського опитування напередодні парламентських виборів, запланованих у квітні, повідомляють західні ЗМІ з посиланням на дані дослідження організації Gallup Korea.
Так, згідно з опитуванням, близько 37% виборців готові підтримати “Силу народу”, тоді як 29% мають намір віддати голос головній опозиційній Демократичній партії. На третьому за популярністю у південнокорейців місці опинилася Корейська інноваційна партія – у неї 12%. Це нова партія, її створив політик Чо Гук, який обіймав посаду міністра юстиції за президента Мун Чже Іна.
Опитування проводила організація Gallup Korea серед понад 1 тис. осіб.
Парламентські вибори в країні заплановано на 10 квітня.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін презентували аналітичний матеріал про найважливіші вибори в країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
