Україна з початку 2024-2024 маркетингового року (липень-червень) станом на 2 жовтня експортувала 10,647 млн тонн зернових та зернобобових культур, з яких 197 млн тонн було відвантажено у перший день поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства із посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 6,676 млн тонн, зокрема у жовтні – 7 тис. тонн.
У розрізі культур з початку поточного сезону експортовано 6,207 млн тонн пшениці (роком раніше цей показник становив – 3,342 млн тонн), ячменю – 1,325 млн тонн (622 тис. тонн), жита – 7,5 тис. тонн (0,7 тис. тонн), кукурудзи – 2,849 млн тонн (2,689 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 2 жовтня оцінюється в 19,9 тис. тонн (36,4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 17,7 тис. тонн (35,4 тис. тонн).
Україна всупереч негативним очікуванням у 2023-2024 маркетинговому році (МР) зберегла лідерство на світовому ринку соняшникової олії: на її частку припало 42% світового виробництва, тоді як на частку РФ – 29%, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики послалися на прогноз Міністерства сільського господарства США, згідно з яким у 2023-2024 МР прогноз для України валового виробництва соняшнику завдяки отриманню вищої врожайності було підвищено порівняно з 2022-2023 МР на 27% – до 15,5 млн тонн, для РФ – на 5%, до 17,1 млн тонн.
Високих показників експорту соняшникової олії досягнуто за рахунок збільшення врожаю. Для України важливим моментом у реалізації експортного потенціалу стає стабільна робота морського коридору: країна наростила експорт на 9% порівняно з 2022-2023 МР, Росія – на 10%, зазначили експерти.
Вони звернули увагу, що з початку війни відбувся перерозподіл ринків збуту соняшникової олії. Для України ключовим напрямком збуту став Європейський Союз. Крім того, Туреччина переорієнтувала закупівлі з Росії на Україну, тоді як Індія і Китай продовжили збільшувати російський імпорт.
За прогнозом аналітиків, 2024-2025 МР буде неврожайним щодо соняшнику. Згідно з поточним прогнозом USDA за вересень 2024 року, світове виробництво соняшнику оцінюється як мінімальне за останні чотири сезони через несприятливі погодні умови в ключових країнах-виробниках – 50,6 млн тонн, що на 10% менше попереднього сезону. При цьому, як очікується, Україна скоротить виробництво цієї культури порівняно з 2023-2024 МР на 19% – до 12,5 млн тонн, РФ – на 6%, до 16,0 млн тонн.
“Україна збереже лідерство, проте частка в загальному світовому обсязі виробництва знизиться до 41% проти 42% у 2023/24 МР на користь Росії – 33% проти 29%. Прогноз щодо Росії видається досить оптимістичним”, – констатували в “УкрАгроКонсалт”.
Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
87 дітей з сімей Захисників та Захисниць України вирушили в туристичну подорож до міста Спліт, Республіка Хорватія.
Подорож організована на запрошення Посольства України в Республіці Хорватія, а саме Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Хорватія Василя Кирилича, за сприяння Почесного консула України в Хорватії Івіци Піріча та уряду Республіки Хорватія.
На вдячність за мандрівку діти Київщини передали Івіці Пірічу традиційну українську ляльку-мотанку, яка символізує добробут та стане оберегом його родини.
«З 2015 року на відпочинку в Хорватії побували понад 3500 дітей, батьки яких захищають Україну на фронті. Проєкт від початку фінансується Хорватією і має підтримку посольства України та прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича. Я, як і багато людей у хорватській владі – діти війни. Ми розуміємо, наскільки важливо для дітей проходити реабілітацію», – розповів Івіца Піріч, почесний консул України в Хорватії.
Протягом 10 днів діти матимуть можливість насолодитися активним відпочинком у приморському Спліті, екскурсіями, спілкування з хорватськими однолітками. Для учасників подорожі організовано 5-разове харчування.
«Захисники та Захисниці відстоюють нас на фронті, а ми прагнемо створити сприятливі умови та дарувати більше позитивних моментів для їхніх рідних. Коли від пана Посла України в Хорватії Василя Кирилича надійшла пропозиція відправити дітей наших військовослужбовців в туристичну мандрівку, ми радо відгукнулися. Почесний консул України в Хорватії Івіца Піріч вже не перший рік займається організацією відпочинку для малечі і я впевнена, що програма буде надзвичайно насиченою та цікавою. Ми щиро цінуємо підтримку наших хорватських друзів, яка є для нас такою важливою», – підкреслила заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Леся Карнаух.
Поштово-логістична група Meest планує залучити стратегічного інвестора для побудови стабільного бізнесу в Європі, повідомив акціонер Meest China В’ячеслав Лисенко в бліц-інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми готуємо компанію до того, щоб вона стала публічною, і ми залучили потужні інвестиції для її розвитку – потужного іноземного інвестора, який цінує наші напрацювання і досвід, зацікавлений у стабільному бізнесі, який наша компанія побудує в Європі», – сказав Лисенко.
Йдеться про стратегічного інвестора, уточнив акціонер компанії.
Він відмовився назвати розмір пакета акцій, який група готова запропонувати «стратегу».
Водночас акціонер Meest China підтвердив, що потенційний інвестор – компанія зі сфери логістики.
Угода може бути закрита у 2025 році, сказав Лисенко.
Група Meest здійснює доставку в 90 країн світу, працює на ринку поштових послуг у сегменті с2с і в b2c понад 30 років. Компанія заснована підприємцем Ростиславом Киселем, який залишається її бенефіціаром і відповідає за стратегічний напрямок роботи. До Групи компаній входять підрозділи Meest China, Meest USA, Meest Europe та «Meest Україна».
Компанія Meest China понад 15 років є лідером доставки з Китаю посилок поштового формату. Також доставляє великі вантажі з Китаю з митним оформленням. Має власний склад 5 тис. кв м у Гуанчжоу.
У травні 2024-го Meest International запустила новий логістичний центр поблизу міста Дембіца в Польщі за 170 км від кордону. Компанія планує розширювати мережу хабів у Східній і Центральній Європі.
Вартість житлової нерухомості в єврозоні у другому кварталі 2024 року збільшилася на 1,3% у річному вираженні, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу (Eurostat). До цього ціни знижувалися протягом чотирьох кварталів поспіль.
Негативним фактором для європейського житла стали високі ставки за іпотекою, що збільшилися слідом за підйомом ключових процентних ставок на початку 2022 року. Однак останніми місяцями іпотека в Європі дешевшає на тлі пом’якшення грошово-кредитної політики Європейського центрального банку. ЄЦБ знизив ключові ставки в червні та вересні, і інвестори чекають ще одного зниження на 25 базисних пунктів у листопаді, пише Financial Times.
Істотне зростання цін на житло – близько 8% у річному вираженні – було зафіксовано в Нідерландах, Іспанії та Португалії, а в Хорватії будинки подорожчали на 10%. Тим часом у Німеччині житлова нерухомість збільшилася в ціні на 1,3% відносно першого кварталу, але подешевшала на 2,6% у річному обчисленні.
«Ціни на будинки в єврозоні нарешті почали відновлюватися», – зазначив старший економіст T Rowe Price Томаш Віладек. За його словами, доступність іпотеки покращилася не тільки завдяки зниженню ставок, а й завдяки сильному ринку праці та збільшенню наявних доходів домогосподарств на тлі падіння цін на енергоносії.
Середні ставки за іпотекою в єврозоні в серпні становили 3,7% річних, тоді як минулого листопада вони перевищували 4%. У січні 2022 року в Європі можна було взяти іпотечний кредит під 1,3%.
