Співголова Групи з міжпарламентських зв’язків Кнесету Ізраїлю з Верховною Радою України – Міхаель Малкіелі з представниками Посольства Ізраїлю, депутатом Кнесету – Моше Арбелем та Головним рабином України – Моше Реувеном Асманом з робочим візитом відвідали Міжнародний Європейський Університет.
Під час зустрічі було підписано договір про спільну діяльність зі співробітництва в різних напрямках.
Метою договору є регламентація чинної позиції між Університетом та партнерами, узгодження умов взаємного співробітництва в напрямку вдосконалення освітньої діяльності, налагодження комунікації між Ізраїлем та Україною з метою обміну культурним, освітнім досвідами між країнами.
“Я хочу подякувати вам за те, що ви запросили мене та показали ваш університет.
Думаю, я прийшов в політику помилково. Все життя мріяв займатися освітою і не збирався йти в політику, але Всевишній привів мене в політику; я не шкодую, стараюсь робити добрі справи; коли ж випадає можливість зайнятися освітою, то я невимовно радію таким нагодам.
На мою думку, ваша нова освітня установа, що за такий короткий час досягла таких результатів, мені нагадує акцію, яка на початку мало коштує, а потім раптово підстрибує та стає дуже дорогою і цінною. Думаю, разом із таким унікальним та професійним складом колективу, який у вас є, ми можемо зробити багато хороших речей. Маючи нагоду, запрошую вас своєю делегацією до нас у гості, я особисто організую зустріч з Міністерством освіти. Певен, ця спільна праця зміцнить нашу дружбу” – зазначив п. Малкіелі.
На урочистому засіданні було вручено подяку Міхаелю Малкіелі за підтримку розвитку вищої освіти, виховання студентів з активною життєвою позицією, а також плідну співпрацю з Університетом.
Об’єднання зусиль сторін-підписантів договору сприятиме ефективному розвитку культурних та наукових зв’язків між Україною та Ізраїлем у рамках Програми співпраці в галузі освіти, культури, молоді і спорту між Кабінетом міністрів України та Урядом держави Ізраїль на 2019-2022 роки
Кінозал національного онлайн-кінотеатру SWEET.TV поповнили 100+ фільмів від Disney, Paramount і Sony. Сервіс має прямі контракти з кіностудіями та регулярно поповнює бібліотеку новинками, ексклюзивами та культовими стрічками.
На початку жовтня кінозал SWEET.TV поповнили 100+ фільмів. Серед них є комедії, бойовики, трилери, фільми жахів, засновані на реальних подіях і, звичайно, мультфільми для дітей будь-якого віку та всієї родини.
Серед поповнень: “Мулан” (2020), повна трилогія “Тачки”, “Світ Юрського періоду”, “Хранителі”, “Союзники”, “Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2”, “Джон Картер: Між двох світів”, “Зелена миля”, “Шрек”, “Вулиця Монстро, 10”, “Трон: Спадок”.
Повний список фільмів ви знайдете за посиланням.
Окремо слід зазначити, що в кінозалі SWEET.TV зібрано повну трилогію мультфільму «Тачки». Український дубляж до мультику вважається культовим. Він став першою стрічкою, що вийшла у кінотеатральний прокат з україномовним дубляжем.
У “Тачках” українці також вперше почули приклад вдалої адаптації дубляжу до українського колориту. Найяскравіший приклад — комбайн, на ім’я Валєра. Для команди дубляжу локалізація імен була спірним питанням, але “Валєра” таки з’явився в фінальній версії та став популярним.
Загалом на сервісі є ще 10 000+ фільмів і 260+ телеканалів, зокрема в HD та 4К, серед яких 29 фільмових, де 24/7 транслюють кіно різноманітних жанрів.
Нагадаємо, що SWEET.TV створює ексклюзивний україномовний дубляж і озвучку для голлівудських фільмів, мультфільмів і серіалів, що раніше їх не мали в проєкті «Hollywood українською». За рік існування проєкту нову аудіодоріжку отримали 180+ фільмів і 850+ трейлерів.
Нещодавно україномовне звучання отримали перші два фільми «Людина-павук» із Тобі Магуайром у головній ролі.
Для нових абонентів національний онлайн-кінотеатр надає безкоштовний доступ на 7 діб. Детальніше — за посиланням.
Українські сільгоспвиробники станом на 4 жовтня здійснили сівбу основних озимих зернових культур на площі 3,48 млн га (44% від прогнозу в 7,84 млн га), за минулий тиждень засіяно 1,2 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства на сайті у вівторок.
За його даними, зокрема, пшеницею засіяно 3,07 млн га (46% від запланованих 6,67 млн га), ячменем – 252,2 тис. га (25% від 1,02 млн га), житом – 105,7 тис. га (66% від 160,6 тис. га).
Відомство уточнило, що на зазначену дату також засіяно озимим рапсом 987,8 тис. га (96% від прогнозованих 1,03 млн га), повністю завершили сівбу цієї культури аграрії 16 областей.
Як повідомлялося з посиланням на Державну службу статистики, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становили 7,97 млн га, що на 4,9% більше посівних площ під урожай 2020 року. У розрізі зернових культур озимою пшеницею було засіяно 6,71 млн га, озимим ячменем – 1,08 млн га, житом – 166,8 тис. га. Крім того, площі під озимим ріпаком під врожай 2021 року становили 1,01 млн га.
Група компаній “Нова пошта” запускає власну авіакомпанію Supernova Airlines, вона доставлятиме міжнародні вантажі.
Як повідомила прес-служба НП у вівторок, Supernova Airlines матиме власний флот і підкорятиметься компанії “Нова пошта Глобал”.
Рейси здійснюватимуться з міжнародних аеропортів “Бориспіль” та “Львів”.
“Для перевезення відправлень наших клієнтів ми співпрацюємо з авіакомпаніями-партнерами і дуже вдячні їм за плідну співпрацю. Однак обсяги перевезень постійно зростають і потрібно освоювати нові горизонти. Рішення запустити власну авіакомпанію продиктовано тим, що ми хочемо й надалі гарантувати клієнтам високу якість, швидкість і прогнозованість доставки”, – наведено слова СЕО “Нової пошти Глобал” Юрія Беневітського.
Кабінет Міністрів України схвалив підвищення штрафів за незаконний вилов риби, розмір штрафної санкції за незаконний вилов того чи того виду водних біоресурсів переглянуто залежно від його рідкості та господарської цінності і збільшено в рази, цей захід дасть змогу привести законодавство у відповідність до економічних реалій сьогодення.
Відповідну постанову, що вносить зміни до постанови Кабміну “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів” №1209 від 21 листопада 2011 року, уряд ухвалив на засіданні в середу.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого зросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. грн), окуня – у 186 разів (з 17 до 3,16 тис. грн), краснопірки – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 раза (зі 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (вз 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – у 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.
Документ уточнює, що штрафи за це правопорушення, які були раніше, не відповідають нинішній економічній ситуації в країні та не спонукають порушників до припинення незаконної діяльності. Отже, зростання матеріальної відповідальності за незаконний вилов риби дасть змогу забезпечити раціональне природокористування і сталий розвиток рибного господарства.
Крім того, реалізація постанови збільшить надходження від відшкодування заподіяних рибному господарству України збитків до місцевих бюджетів.
За даними на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, державна політика щодо порушників, які вдаються до незаконного рибальства, у подальшому посилюватиметься.
“Масове браконьєрство водних біоресурсів становить величезну загрозу національній екологічній безпеці України, а стримувальні важелі до сьогодні не діяли, як треба. Браконьєру простіше сплатити штраф, тому що він становив 0,000001% від їхнього заробітку. У деякі роки браконьєри могли за рік добути стільки ж риби, скільки всі риболовецькі промислові підприємства України разом”, – наводить відомство слова міністра агрополітики Романа Лещенка в повідомленні.
Як повідомлялося, Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів у грудні 2020 року заявило про плани значно підвищити розмір штрафів у сфері екології, браконьєрства, злочинів посадових осіб щодо забруднення атмосферного повітря, води, управління відходами.
Гарантоване збереження фізичного транзиту газу через територію України обсягом щонайменше 45 млрд куб. м на рік є одним із важливих моментів, щоб не дозволити Росії застосовувати зброю проти України або Європи, заявив голова Оператора ГТС України Сергій Макогон у середу.
“Енергетична безпека України є невід’ємною складовою безпеки євроатлантичного регіону – саме цю ідею я пояснював партнерам України на засіданні Політичного комітету альянсу з енергетичної безпеки”, – написав він у Facebook після засідання Політичного комітету НАТО з енергетичної безпеки та двосторонніх зустрічей із представниками країн-членів альянсу в Брюсселі.
Іншими важливими кроками Макогон назвав відсутність будь-яких винятків на застосування норм Третього енергетичного пакета для “Північного потоку-2” і дотримання ринкових, а не геополітичних принципів діяльності – без штучного створення “вузьких місць” і без необґрунтованого бронювання потужностей, з прозорим тарифоутворенням.
Голова ОГТСУ наголосив, що Україна ніколи не була єдиною мішенню в багаторічній гібридній війні Росії. “Наслідки дій “Газпрому” вже відчули на собі і країни НАТО. Основні цілі агресора – послабити безпеку України, створити розкол у ЄС і підірвати засади трансатлантичного союзу”, – вважає він.
Макогон повідомив, що, незважаючи на газову кризу в Європі та зростання ціни до рекордно високих $1900 за 1000 куб. м, наразі “Газпром” транспортує через ГТС України навіть менше за законтрактовані обсяги (менше ніж 109 млн куб. м за добу), тоді як Україна пропонує додаткові потужності у 80 млн куб. м за добу.
Як повідомлялося, договір між “Нафтогазом” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і новим оператором ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано пізно ввечері 30 грудня 2019 року за підсумками тристоронніх газових переговорів Україна-Росія-Єврокомісія.
Контракт передбачає транзит у 2020 році щонайменше 65 млрд куб. м російського газу, що в добовому обчисленні становить 178 млн куб. м. У 2021-2024 роках транзит становитиме по 40 млрд куб. м. Оплата вищезазначених обсягів є гарантованою навіть у разі меншого прокачування через ГТС України.
Нещодавня угода “Газпрому” з Угорщиною, після якої транзит російського газу через Україну до цієї країни було припинено, незважаючи на заброньовані на рік наперед потужності, засвідчила, що “Газпром” готовий до таких втрат. Водночас зниження транзиту, яке не суперечитиме контракту за умови продовження оплати потужностей, створює серйозні технічні проблеми для української сторони.
