Лише 42% наразі складає Індекс якості відкритих даних в Україні — показник, що відбиває принципи відкритих даних, гарантовані законом: відкритість за замовчуванням, оперативність та чіткість, доступність і використання та порівнюваність. Дані державних реєстрів, що за законом мають бути публічними, все ще залишаються напіввідкритими. Найбільш сумлінно дані публікують Верховна Рада, Державна судова адміністрація, Міністерство юстиції та Міністерство внутрішніх справ. Антирейтинг очолили Податкова, Мінекономіки та МОЗ.
Опендатабот проаналізував, як змінилася якість державних даних протягом останніх років.
Слідкуємо за відкритістю даних на сторінці Індексу якості відкритих даних в Україні.
Менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають міжнародним вимогам. Наразі Індекс якості відкритих даних складає 42,37%. До порівняння, у другій половині 2023 року показник Індексу складав 37,11%.
Вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.
Після певної перерви деякі держоргани — розпорядники даних — почали публікувати набори, як й до великої війни. Попри це, Індекс відкритих даних в Україні досі не сягнув показників до початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що на початок 2022 року показник Індексу складав 57,6%.
Графік Індекс якості відкритих даних
На покращення якості даних та зростання показнику Індексу вплинула публікація таких державних даних:
Водночас деякі набори даних перестали оновлюватись та взагалі були закриті:
Лідерами за якістю даних незмінно залишаються Верховна рада України, ДСА, Мінʼюст та МВС.
Натомість найбільш закритими, попри вимоги 835 Постанови Кабміну, залишаються:
“За два роки від початку повномасштабної війни держава все ще не створила прозорі та зрозумілі правила роботи для відкритих даних. Закриття інформація як тимчасова міра, яка мала б захищати інформацію від ворога, наразі фактично створює можливості для махінацій та не дає можливості розвиватися економіці країни.
За рік ми досягли прогресу у боротьбі за відкритість даних — наприклад, із вагомим суспільним резонансом було поновлено публікацію Реєстру корупціонерів та декларацій чиновників. Проте серед найбільш важливих реєстрів для бізнесу залишаються закритими податкові борги, ПДВ та єдиний податок“, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатаботу.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у лютому зросли в 2,3 раза порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 3,924 тис. од., зокрема частка нових збереглася на рівні 24%, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 3,881 тис. од. (нових – 926 шт., б/в – 2955 шт.), а з 43 комерційних новими були тільки два.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів на ринку лютого сформували: Volkswagen iD.4 – 257 од.; BYD Song Plus – 104 од.; Honda eNS1 – 96 од.; Nissan Ariya – 71 од. і Honda M-NV -49 од.
До ТОП-5 січня вперше зареєстрованих уживаних увійшли Nissan Leaf – 416 од.; Tesla Model 3 – 380 од.; Tesla Model Y – 279 од.; Volkswagen e-Golf – 210 од. і Hyundai Kona Electric -161 од.
Як повідомлялося, у січні поточного року українці придбали понад 3,5 тис. електромобілів – у 2,8 раза більше, ніж у січні-2023, частка нових становила 24%.
Загалом за два місяці першу реєстрацію в Україні пройшли 7,5 тис. електромобілів – у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.
За 2022 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “СК “Прем’єр Гарант Профі” на суму 595 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено за неналежне виконання установою обов’язків у повному обсязі подавати на запити Нацбанку достовірну інформацію, документи, копії, виписки з документів, що стосуються виконання установою вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Крім того, штраф накладено за порушення в частині недотримання установою вимог щодо змісту договорів, укладених з агентами, а також у частині нездійснення компанією щодо клієнтів, кінцевим бенефіціарним власником яких є політично значуща особа, заходів щодо отримання дозволу керівника установи для встановлення ділових відносин.
Як повідомлялося, раніше в січні поточного року НБУ вже штрафував СК “Прем’єр Гарант Профі” на суму 51 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
СК “Прем’єр Гарант Профі” зареєстрована в 2011 році. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії її акціонером є Олена Єрмолова, яка володіє 99,99% акцій компанії опосередковано через ТОВ “Альфа Лекс ЛТД”.
Компанія “Авто-Регіон”, ексклюзивний дистриб’ютор турецьких автобусів Temsa в Україні, 2024 року планує реалізувати приблизно 100 автобусів цієї марки, що дасть змогу збільшити частку на ринку до 10% порівняно з 2% 2023 року, коли було продано 20 автобусів, повідомив керівник напряму виробництва автобусів Микита Гайдамаха.
“Минулого року наша частка була 2%, але це був початок спільного з Temsa виробництва автобусів в Україні, а цьогоріч плануємо продати щонайменше 100 автобусів, насамперед за рахунок участі в держпрограмі “Шкільний автобус”, – повідомив він на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
Гайдамаха уточнив, що на сьогодні компанії вдалося досягти рівня локалізації майже 20%, і наразі вона працює над збільшенням цієї частки цього року до 25%, з урахуванням вимог закону про локалізацію.
За його словами, в Україні наразі локалізовано дві моделі: міжміський автобус Prestij SX на 30 посадкових місць і шкільний автобус на базі цієї моделі.
“На сьогодні перші серійні партії цих моделей на фінальному етапі виробництва і з квітня будуть доступні в замовленні”, – уточнив Гайдамаха.
При цьому він додав, що для реалізації виробничої програми вже підписано великі контакти з українськими виробниками комплектувальних.
Як уточнив керівник відділу продажів компанії Олександр Бутенко, серед українських компонентів в автобусі – сидіння, склопакети, автономні системи опалення, елементи облаштування салону.
“Наразі тривають переговори з українською компанією про встановлення системи Smart Bus, а це і система оповіщення, яка може знаходити найближчі укриття, і навіть дає змогу батькам бачити дітей в автобусі”, – уточнив Бутенко.
Гайдамаха, зі свого боку, наголосив, що наразі компанія розробляє великий інвестпроєкт і планує його захистити з метою початку виробництва в Україні всіх автобусів модельної лінійки Temsa.
“Зокрема, вчора ми отримали першу оновлену модель туристичного автобуса на 55 посадкових місць, залучаємо інженерів для вивчення продукту, і шукатимемо шляхи його локалізації тут”, – сказав він.
Крім того, розглядається можливість створення шкільного автобуса з електродвигуном, проєкт якого планується реалізувати найближчим часом.
За його словами, шкільний автобус Temsa суттєво дорожчий за моделі вітчизняних виробників, його вартість – 4 млн 950 тис грн.
“Але ми не ставимо завдання конкурувати за ціною. Основна мета, яку ми поставили з нашими партнерами, – це не стільки розвиток виробництва, скільки перенесення досвіду і стандартів, що діють у світі, в Україну. Ми хочемо своїм прикладом показати, що такий транспорт доцільніший, і змінити наявний в Україні ринок”, – наголосив Гайдамаха.
Він висловив думку, що Україні, формуючи державну транспортну стратегію, треба розуміти, наскільки здешевлення і певна економія в закупівлях обернеться потім переплатою в майбутньому, коли прийде необхідність замінювати технікою, що відповідає євростандартам.
Гайдамаха звернув увагу, що на сьогодні в Україні багато тендерів на постачання електробусів за кошти європейських фінансових інституцій залишаються без заявок і відкладаються через те, що виробники не можуть виконати умови замовника.
Крім того, на його думку, в законі про локалізацію “вузьким місцем” є неможливість покрити наявний в Україні попит на постачання туристичних автобусів для держструктур.
“З урахуванням закритого неба в Україні ми часто отримуємо заявки від держструктур на туристичні автобуси від 55 посадкових місць для перевезення співробітників за кордон, але такий транспорт в Україні серійно не виробляється, і таке виробництво потребує великих інвестицій, досвіду і технологічної бази. Локалізувати його складно, і в результаті ми змушені відмовляти таким клієнтам”, – сказав Гайдамаха.
Керівник відділу маркетингу компанії Христина Братчикова, зі свого боку, зазначила, що в січні автобуси Temsa вже зайняли 11% ринку (за даними “Укравтопрому”) з реєстрацією 13 автобусів.
“Частка Temsa свідчить про довіру споживачів і про те, що бізнес дивиться в бік транспорту з екостандарами “Євро 6″. На сьогодні ринок автобусів сконцентрований навколо шкільних, але загалом попит на автобуси більший за пропозицію, і ми маємо запити на великі туристичні, і навіть на електротранспорт. Тому вважаємо, що цього року буде приріст ринку”, – зазначила вона.
У свою чергу віцепрезидент Temsa з продажу та маркетингу Hakan Koralp зазначив, що компанія бачить великі перспективи в українському ринку і приділяє йому велику увагу.
“Ми розпочали переговори з “Авто-Регіоном” у 2021 році і у 2023-му уклали угоду про представництво. Ми активно вивчаємо вимоги закону про локалізацію, і раді, що “Авто-Регіон” отримав дозвіл Temsa на виконання робіт із доопрацювання незавершених транспортних засобів, таких як Prestij SX, в Україні, і ми впевнені, що це тільки початок”, – зазначив він.
Hakan Koralp зауважив, що на сьогодні Temsa має широкий модельний ряд від 7-метрових до 14-метрових міських та туристичних автобусів, має суттєву частку на автобусному ринку США та понад 10 тис. автобусів, що працюють на ринку Європи.
Заступник директора компанії Віталій Пасічний нагадав, що “Авто-Регіон” офіційно представляє в Україні, крім автобусної техніки Temsa, корейський бренд вантажних автомобілів і спецтехніки Daewoo Trucks та індійського виробника автомобілів TATA.
“Цього року ми плануємо розширювати модельний ряд цих брендів, і якщо 2023 року в Україну було поставлено 65 вантажних пікапів Tata Xenon, то поточного планується близько 350. Крім того, плануємо продати близько 300 вантажних Daewoo Trucks, а за наявності замовлень і більше. Ми вже завезли середньотоннажний Daewoo повною масою 10 тонн, і до кінця року щось з’явиться і в ТАТА”, – зазначив він.
Пасічний зазначив, що співпраця з Daewoo була започаткована 2020 року. Постачали комунальні, комерційні, пожежні автомобілі. На сьогодні, за його словами, реалізовано понад 200 проєктів, а в Україні вже курсує понад 2,5 тис. авто цієї марки.
Основними перевагами пікапів ТАТА він назвав співвідношення ціна/якість і найбільш доступну ціну на пікапи на ринку України. При цьому Пасічний уточнив, що виробництво пікапів в Україні не планується.
Керівник технічного відділу компанії “Авто-Регіон” Віктор Ковбик, зі свого боку, повідомив, що компанія має в Україні сервісну мережу, і планує підписати до 20 сервісних договорів.
“Могли б і більше, але перешкода – воєнний стан і низка інших чинників”, – сказав він.
Водночас Ковбик зазначив, що партнери з початком повномасштабної війни не зупинили співпрацю. “І вже у квітні 2022 року відновили наші замовлення, почали реалізовувати проєкти навіть без передоплати, що говорить про довіру до нас”, – наголосив він.
За його словами, наявний у компанії склад запчастин для трьох брендів площею понад 1 тис. кв. м дає змогу забезпечувати три місяці безперебійної роботи без додаткового підвезення.
Крім того, компанія має три мобільні бригади для роботи у віддалених районах, а також безкоштовно ремонтує техніку для українських військових на сервісних станціях.
Говорячи про проблему компанії у зв’язку з мобілізацією, Пасічний зазначив, що наразі “Авто-Регіон” подає документи на внесення до списку підприємств критичної інфраструктури для можливості бронювання, оскільки компанія обслуговує автотехніку для комунальників і військових і має контракти з військовими.
Водночас він додав, що торік “Авто-регіону” вдалося збільшити кількість співробітників на 30%, насамперед завдяки залученню молодих фахівців.
Відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна”, Пасічний зазначив, що у 2022-2023 роках 90% продажів компанії становили держзакупівлі, оскільки бізнес поки що не готовий вкладати гроші та “більшою мірою купує дешеве або старе”.
При цьому зазначалося, що довгострокові прогнози авторинку в Україні в компанії не беруться будувати через війну.
“Є відкладений попит на авто, і прогноз поки що ускладнений через війну, але після перемоги прогнозуємо значний ривок і сподіваємося, що Україна повторить результати авторинку 2006-2007 років”, – резюмував Ковбик.
ТОВ “Авто-Регіон” зі статутним капіталом 230 тис. грн зареєстровано 2004 року в Києві. Спеціалізується на постачанні спецтехніки, вантажного транспорту, автобусів для міських, міжміських і туристичних перевезень. Має 10 офіційних сервісних центрів в Україні.
Власником 100% компанії є Дмитро Гайдамаха, який, за словами учасників пресконференції, наразі служить у ЗСУ.
За даними системи Сlarity, у січні-вересні 2023 року компанія наростила чистий прибуток в 11,6 раза до аналогічного періоду 2022 року – до 75,3 млн грн за зростання чистого доходу в 3,2 раза до 1 млрд 234 млн грн.
У 2022 році чистий дохід компанії зріс у 3,8 раза до 2021 року, до 656,2 млн грн, чистий прибуток становив 41,3 млн грн порівняно з 0,88 млн грн.
koralp, smart bus, Temsa, АВТО-РЕГІОН, АВТОБУС, Братчикова, Бутенко, Гайдамаха, Ковбик, Пасічний, шкільний автобус
ТОВ “Автомагістраль-Південь” стало переможцем тендера на будівництво транспортної розв’язки в Миколаївській області з пропозицією 1,936 млрд грн.
Згідно з оголошенням на Prozorro, замовником робіт виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області. Очікувана вартість робіт становила 2,28 млрд грн.
У тендері також брав участь консорціум “Євротрансмост” із фінальною пропозицією в 1,937 млрд грн.
Роботи за тендером включають будівництво розв’язки на різних рівнях через Південний Буг у Миколаєві до автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ). Протяжність дорожнього покриття становить 8,3 км. Очікуваний термін завершення будівництва – 30 квітня 2025 року.
За даними Prozorro, тендер було проведено 8 лютого, а 6 березня “Автомагістраль-Південь” опублікувала повідомлення про намір укласти договір за підсумками торгів.
ТОВ “Автомагістраль-Південь” на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2022 рік, чистий прибуток компанії становив 241,9 млн грн, чистий дохід – 7,5 млрд грн.
Скорочення гривневих депозитів на 2,9% у січні після зростання на 4,6% у грудні було сезонним і не пов’язане з обговоренням законопроєкту про мобілізацію, що підтверджується зростанням гривневих депозитів у лютому на 2,3%, заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.
“Із року в рік надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці року і скорочуються на початку. Це логічний тренд, який був і в мирний час. Бізнес і держава намагаються завершити всі розрахунки, зокрема й із зарплати, до кінця року, а на початку наступного року населення ці кошти витрачає або інвестує”, – пояснив Пишний ефект сезонності.
За його словами, Нацбанк не побачив помітного впливу на динаміку вкладів законопроєкту про мобілізацію і “вкидань” щодо нібито введення оподаткування на всі карткові операції, спростованих Мінфіном.
“Ба більше, у перші тижні його (законопроєкту про мобілізацію) обговорення залишки коштів і далі збільшувалися. Крім того, профільний комітет парламенту чітко сформулював, що не підтримуватиме норму блокування рахунків. Це можливо, як зараз, виключно в судовому порядку”, – підкреслив він.
Пишний також уточнив, що центробанк не здійснював “жодних проривних новацій” щодо розкриття банківської таємниці в лютому.
“Ми лише уточнили термінологію згідно зі змінами в законодавстві щодо доступу до інформації, який уповноважені державні органи в установленому порядку мали і до цих змін. Національний банк і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані проти тіньового сектору, водночас суворо обстоюючи захист конфіденційності банківських операцій відповідно до світових стандартів. а лише уточнив термінологію”, – заявив голова НБУ.
НБУ на своїй сторінці у Facebook слідом за очільником нагадав, що за 2023 рік обсяг гривневих коштів населення в банках збільшився на 121 млрд грн, або на 20,5%, і сягнув історичного максимуму – 711 млрд грн, а станом на початок березня населення зберігало на гривневих рахунках у банках близько 707 млрд грн.
“Показники свідчать про довіру до банків і національної валюти, частка строкових вкладів фізичних осіб у гривні зросла на 4,2 в. п. за рік. Незважаючи на широкомасштабну війну, рівень доларизації депозитів населення знизився більш ніж на 2 в. п. – до близько 34%”, – навів дані регулятор.
