Експорт Китаю в червні зріс на 27% у річному вираженні й досяг $412,39 млрд, імпорт збільшився на 36% — до $286,76 млрд, свідчать дані Головного митного управління КНР.
Зростання експорту стало максимальним від початку поточного року, імпорту — з червня 2021 року. В обох випадках було зафіксовано історичний максимум за обсягом. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також зазначає, що червневі показники перевищили очікування ринку: аналітики в середньому прогнозували зростання експорту на 18,2%, імпорту — на 24%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у червні становило $125,6 млрд порівняно зі $113,9 млрд за аналогічний період 2025 року.
Експорт Китаю до Японії минулого місяця зріс на 6,9%, до Південної Кореї — на 42,6%, до США — на 13,9%, до Австралії — на 29,8%, до держав АСЕАН — на 34,6%, до країн Європейського Союзу — на 18,5%.
Імпорт із Японії збільшився на 33,9%, із Південної Кореї — на 85%, з Австралії — на 65,8%, з АСЕАН — на 26,8%, з ЄС — на 9,2%, зі США — на 25,9%.
За даними китайської митної статистики, товарообіг КНР із РФ у першому півріччі 2026 року збільшився на 25,6% — до $134,175 млрд. Китайський експорт до РФ зріс на 28,4%, до $60,597 млрд, імпорт із РФ — на 23,3%, до $73,578 млрд. У червні товарообіг двох країн становив $24,351 млрд, зокрема експорт Китаю до РФ — $11,432 млрд, імпорт із РФ — $12,919 млрд.
Китайська сторона публікує дані щодо торгівлі в розрізі країн і регіонів у статистичних таблицях Головного митного управління КНР, а інформаційна база Міністерства комерції КНР зазначає, що джерелом цих даних є китайська митниця.
Дані щодо України в оперативному китайському пресрелізі серед найбільших напрямків окремо не виділено. Водночас, за даними Державної митної служби України, Китай залишається найбільшим джерелом українського імпорту: у січні-червні 2026 року Україна імпортувала з Китаю товарів на $13,9 млрд. Найбільшими ринками для українського експорту за цей період були Польща, Туреччина та Італія.
У першому півріччі 2026 року профіцит зовнішньої торгівлі Китаю становив $575,98 млрд проти $586 млрд роком раніше. Експорт зріс на 17,6% — до $2,12 трлн, імпорт — на 26,6%, до $1,55 трлн.
За товарними категоріями Китай у червні збільшив імпорт вугілля на 29%, природного газу — на 3,7%, тоді як імпорт нафти знизився на 41,3% — до мінімуму майже за десятиліття. Також КНР наростила закордонні закупівлі сої на 10,5%, залізної руди — на 6,4%, сталі — на 6,6%.
Reuters пов’язує сильні показники китайської зовнішньої торгівлі з високим попитом на продукцію, пов’язану зі штучним інтелектом, напівпровідники та обчислювальну техніку. Водночас агентство зазначає, що експорт залишається важливим джерелом підтримки китайської економіки на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем у секторі нерухомості.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
Перший Odesa Investment Congress, присвячений розвитку міст, інвестиціям та відновленню України, відбувся 10 липня в одеському SPATIUM Hotel і зібрав понад 300 девелоперів, інвесторів, архітекторів, експертів та представників органів влади.
Як повідомили організатори заходу, робота конгресу тривала протягом усього дня одночасно у двох тематичних залах — «Розвиток міста та девелопмент» та Urban Design.
Учасники обговорили інвестиційну привабливість Одеського регіону, перспективи реалізації нових девелоперських проєктів, житлову політику відновлення, цифровізацію будівельної галузі, розвиток медичних та реабілітаційних просторів, збереження історичної спадщини Одеси, а також енергетичну незалежність об’єктів нерухомості.
Серед основних спікерів та учасників дискусій були заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Ігор Рева, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький та голова правління ПрАТ «Укрфінжитло» Євген Мецгер.
У роботі конгресу також взяли участь начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак, перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов, заступник голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Мельничук, головний архітектор Одеси Надія Новікова, генеральний директор і власник SPATIUM Group Олександр Селезньов, а також представники девелоперських, архітектурних, інвестиційних та готельних компаній.
До дискусій долучилися представники SPATIUM Group, ZEZMAN Holding, KADORR, «Гефест», «Два академіка», Akvareli, Ribas Hotels, РІЕЛ, UDP, SAGA, Creator-Bud, Avalon, SIGMA+ та CREDO.
За словами генерального директора SPATIUM Group Олександра Селезньова, девелоперський ринок Одеси поступово відновлюється.
«Ми вже сьогодні майже повертаємося до довоєнних показників. Старі об’єкти добудовано, починаємо будувати нові», — сказав він під час конгресу.
Голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак заявив про готовність міста до взаємодії з бізнесом та інвесторами.
«Одеса відкрита для партнерства, конструктивного діалогу та реалізації спільних проєктів, спрямованих на розвиток нашого міста», — підкреслив Лисак.
Головний архітектор Одеси Надія Новікова, коментуючи розвиток міста з урахуванням його статусу у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазначила, що зміни мають відбуватися гармонійно.
«Наша мета — щоб наше місто розвивалося, і розвивалося гармонійно. Я вважаю, що це не так страшно. Ми будемо працювати», — сказала Новікова.
Окремий блок програми був присвячений медичному девелопменту, wellness-інфраструктурі, реабілітаційним та інклюзивним просторам. У рамках конгресу також відбулася презентація команди Superhumans в Одесі.
У залі Urban Design головні архітектори українських міст та представники професійної спільноти обговорили сучасні підходи до міського планування, безбар’єрність, збереження архітектурної спадщини та розвиток громадських просторів.
Місцем проведення конгресу став SPATIUM Hotel в Аркадії. За інформацією організаторів, це перший в Одесі п’ятизірковий апарт-готель формату medical & wellness, що працює цілий рік.
Odesa Investment Congress завершився гала-вечором, концертною програмою та церемонією вручення спеціальної премії імені Василя Кандинського.
Організатором заходу виступила медіагрупа DMNTR, генеральним партнером — SPATIUM Group.
Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» виступило офіційним інформаційним партнером Odesa Investment Congress.
DEVELOPMENT, DMNTR, ODESA, Odesa Investment Congress, SPATIUM Group, відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ
Ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які насамперед цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як свідчить дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.
За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.
Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.
У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.
Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Пієрію. До десятки найпопулярніших серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.
Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за популярністю йдуть окремо розташовані будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.
Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.
Хірурги та інженери Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше використали дистанційно керованих гуманоїдних роботів для виконання операцій на живих тваринах у рамках доклінічного дослідження.
Мова йде не про автономну хірургію: усіми рухами роботів керували хірурги з консолі. Проте експеримент став важливим кроком для медичної робототехніки, оскільки до цього гуманоїдні роботи не застосовувалися для повноцінних хірургічних процедур на живих об’єктах.
За даними UC San Diego, дві операції було виконано в рамках доклінічного випробування, результати якого опубліковано 8 липня в журналі Nature. В одному випадку операцію виконувала команда «людина-робот»: гуманоїдний робот працював під керуванням хірурга, а людина асистувала. У другому випадку процедуру виконали два гуманоїдні роботи, які працювали поруч один з одним. Обидві операції проводилися на свинях.
Ars Technica уточнює, що роботи виконали дві інвазивні операції з видалення жовчного міхура у живих свиней.
Роботи отримали назву Surgie. На відміну від спеціалізованих хірургічних комплексів, такі гуманоїдні системи компактніші й потенційно можуть використовуватися у звичайних операційних без масштабної перебудови приміщення. UC San Diego зазначає, що Surgie має зріст близько 5 футів і вагу близько 60 фунтів, тоді як традиційні роботизовані хірургічні платформи можуть важити близько 1 800 фунтів і потребують великої команди для встановлення.
За словами одного зі старших авторів дослідження, професора Майкла Йіпа, дистанційно керовані та, у перспективі, автономні гуманоїдні роботи можуть розширити доступ до хірургічної допомоги в регіонах, де бракує лікарів та спеціалізованої інфраструктури. У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго вважають, що такі системи можуть бути корисними в сільських лікарнях, польових медичних умовах, зонах надзвичайних ситуацій та інших місцях, де неможливо швидко розгорнути повноцінний хірургічний центр.
При цьому дослідники підкреслюють, що технологія поки що далека від клінічного застосування на людях. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібрувати, через що процедури займали більше часу, ніж при використанні спеціалізованих хірургічних систем. Ще одна проблема — затримка між рухом хірурга на консолі та рухом робота, що є особливо важливою для майбутніх операцій на відстані.
Головне значення експерименту — не в тому, що роботи замінили хірургів, а в тому, що гуманоїдна форма вперше була випробувана в реальному хірургічному середовищі. Дослідники розглядають найближчу перспективу таких систем насамперед як роль асистентів: вони можуть допомагати в операційній, подавати інструменти, виконувати фізичні завдання та з часом брати на себе частину телеопераційних процедур.
Для ринку медичних технологій це може відкрити новий напрям між класичними хірургічними роботами та універсальними гуманоїдними платформами. Якщо такі системи стануть достатньо точними, безпечними та доступними, вони зможуть знизити бар’єри для роботизованої хірургії в невеликих лікарнях та країнах з обмеженими ресурсами.
Українські аграрії станом на 14 липня розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур у всіх областях країни та намолотили 3,1 млн тонн зерна нового врожаю з 763 тис. га, або 6% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
За її інформацією, найбільший валовий збір наразі забезпечив ячмінь – 1,84 млн тонн із 417,7 тис. га за середньої врожайності 44,1 ц/га.
Пшениці намолочено 1,11 млн тонн із 280,7 тис. га за врожайності 39,6 ц/га, гороху – 156,4 тис. тонн із 64,6 тис. га за врожайності 24,2 ц/га.
За темпами жнив лідирує Одеська область, де намолочено 1,001 млн тонн зерна з 238 тис. га. У Миколаївській області зібрано 805,1 тис. тонн із 227,3 тис. га, у Дніпропетровській – 567,3 тис. тонн із 148,2 тис. га.
Крім того, аграрії розпочали збирання озимого та ярого ріпаку. На сьогодні його обмолочено на площі 77 тис. га, намолочено 149,1 тис. тонн за середньої врожайності 19,4 ц/га.
Як повідомлялося, всього цього року озимими, яровими зерновими те зернобобовими культурами в Україні було засіяно близько 11,3 млн га, тоді як з олійними культурами загальні посіви становили понад 20 млн га.
