Фонд державного майна України (ФДМУ) планує до кінця поточного року виставити на продаж пріоритетні об’єкти, зокрема Одеський припортовий завод (ОПЗ), Миколаївський глиноземний завод, столичний ТРЦ «Ocean Plaza», — заявив голова Фонду Дмитро Наталуха на Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську (Польща) у четвер.
«Є активи, які були націоналізовані — або у Росії, або у російських громадян, що перебувають під санкціями. Це підприємства з виробництва добрив, хімічні підприємства, підприємства важкого машинобудування тощо. Їх об’єднує те, що вони масштабні й вимагають досить багаторівневого інвестування, капітальних вкладень, і ми можемо визначити, які з них можна продати швидше. І ми плануємо позбутися 7–8 % цих активів цього року», — сказав він під час конференції.
Наталуха повідомив, що, зокрема, у третьому кварталі на продаж буде виставлено ОПЗ.
Він також нагадав, що на продаж виставлені Миколаївський глиноземний завод, «торговий комплекс, націоналізований у братів Роттербергів у Києві, та інші цінні активи».
Як повідомлялося, оприлюднений план підготовки об’єктів, що є пріоритетними для продажу у 2026 році, передбачає, зокрема, виставлення на продаж у вересні-жовтні 2026 року АТ «ОПЗ» зі стартовою ціною 4,3 млрд грн та ТОВ «Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат» за 1,8 млрд грн, а столичного ТРЦ «Ocean Plaza» за 11,3 млрд грн – у листопаді-грудні.
Крім того, на листопад-грудень також заплановано аукціон з продажу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».
У свою чергу, на серпень-вересень заплановано аукціон з продажу ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» зі стартовою ціною 50 млн грн, на вересень-жовтень – АТ «Сумихімпром» за 1,01 млрд грн, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» за 390 млн грн.
Ветеран і громадський діяч Олександр Будько (Терен) відкрив у Рівному франшизу сервісу доставки готових страв “Муза”, співзасновником якого є шеф-кухар Євген Клопотенко, повідомила пресслужба Клопотенка.
“Ми довго відпрацьовували франчайзингову модель “Музи”, перш ніж почати масштабувати її через партнерів. Для мене важливо, щоб люди, які відкривають франшизу, не просто інвестували в бізнес, а розділяли наші цінності. Олександр саме така людина”, – коментує Євген Клопотенко.
За словами Терена, рішення відкрити франшизу було зумовлене бажанням впливати на гастрономічну культуру в рідному місті.
Сервіс доставки “Муза” Клопотенка спеціалізується на стравах української кухні ресторанної якості, розвивається за моделлю франшизи. Рівне стало третім містом після Києва та Львова. Нова локація працює за адресою: Рівне, вул. Соборна, 32. Замовити страви можна через Glovo та Bolt Food, а також оформити самовивіз
Наразі мережа налічує 17 активних локацій (16 dark kitchen та один офлайн-заклад у Києві) , виконує понад 10 тис. замовлень щомісяця.
Концепція “Муза – ресторан вдома без готування. Усі страви створюються за авторськими рецептами Клопотенка. В меню представлено понад 30 позицій традиційної української кухні: борщ із копченою грушею, бограч, вареники, м’ясні та рибні січеники, котлета по-полтавськи, а також сніданки, десерти, фірмові узвари та морси. Цінова політика сервісу розрахована на щоденне споживання. Вартість перших страв стартує від 188 грн, основних – від 225 грн, випічки – від 145 грн.
У планах партнерів – запуск ексклюзивної лінійки “Муза від Терена”, меню для якої розроблятиметься за безпосередньої участі Олександра, який за освітою харчовий технолог.
Окрім Рівного, серед пріоритетних міст для подальшого розвитку проєкту команда “Музи” розглядає Дніпро, Одесу, Черкаси та Вінницю.
Україна опинилася на останньому місці серед країн Європи за доступністю придбання GTA VI, як випливає з візуалізації Maven Mapping, де порівнюється кількість робочих годин, необхідних для придбання гри за умови середньої погодинної оплати праці.
За даними дослідження, середньому українському працівникові знадобиться близько 31,12 години, щоб придбати нову частину Grand Theft Auto. Це майже чотири повні робочі дні за стандартного восьмигодинного графіка.
Для порівняння, у країнах Північної та Західної Європи придбання GTA VI еквівалентне кільком годинам роботи. У Данії для цього потрібно близько 1,7 години, у Норвегії — 1,77 години, у Нідерландах — 2,2 години, у Німеччині — 2,32 години, у Франції — 2,67 години.
У країнах Центральної та Південно-Східної Європи цей показник помітно вищий. У Хорватії для придбання гри потрібно близько 4,94 години, у Сербії — 16,95 години, у Румунії — 17,64 години, у Чорногорії — 17,92 години, у Болгарії — 18,77 години, у Туреччині — 23,52 години, у Боснії та Герцеговині — 23,89 години.
Україна з показником 31,12 години посідає останнє місце в рейтингу. Це свідчить не стільки про ціну конкретної гри, скільки про розрив у купівельній спроможності між українським ринком і заможнішими країнами Європи. Якщо для працівника в Данії чи Німеччині така покупка порівнянна з кількома годинами праці, то для українця це витрата майже на половину робочого тижня.
Такі рейтинги не є офіційною економічною статистикою, оскільки залежать від обраної ціни гри, методики розрахунку зарплати та курсу валют. Однак вони наочно показують, як глобальні ціни на цифрові товари сприймаються в країнах з різним рівнем доходів.
Джерело: Maven Mapping – https://www.threads.com/@maven.mapping/post/DaACB90iNhn/number-of-hours-needed-to-buy-gta-vi/
Після загибелі фахівців з розмінування внаслідок російського обстрілу в Херсонській області Український Червоний Хрест (УЧХ) наголошує на необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права (МГП).
«Гуманітарні працівники щодня ризикують власним життям, щоб рятувати інших, допомагати цивільному населенню та робити українську землю безпечнішою. Вони ніколи не повинні ставати мішенню. Український Червоний Хрест вкотре наголошує на необхідності дотримання норм міжнародного гуманітарного права», – йдеться у повідомленні УЧХ у Facebook у четвер.
УКК висловив співчуття команді Norwegian People’s Aid Ukraine, рідним, близьким та колегам загиблих.
Як повідомлялося, внаслідок російського обстрілу в Херсонській області 24 червня загинув співробітник міжнародної гуманітарної організації Norwegian People’s Aid (NPA), ще один сапер помер у лікарні від важких поранень. Троє фахівців поранені.
Трохи більше ніж за добу вода в Україні забрала життя 17 осіб, у тому числі дев’яти дітей; тривають пошуки ще чотирьох осіб, повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
«Трагедії сталися в 12 областях України… На жаль, ці страшні цифри можуть зрости — наразі в трьох областях тривають пошуки чотирьох осіб, серед яких троє дітей», — повідомив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький.
За доступною статистикою рятувальників, станом на початок травня 2026 року на водних об’єктах України з початку року загинули 135 осіб, серед них 10 дітей. Тоді ж у ДСНС повідомляли, що з початку року вдалося врятувати 74 особи, у тому числі 23 дітей.
З початком літнього сезону статистика різко погіршилася. За даними ДСНС, лише з початку червня станом на 21 червня на водоймах України було зафіксовано 64 надзвичайні події під час купання, внаслідок яких загинули 53 особи, у тому числі дев’ять дітей.
З урахуванням нових даних про 17 загиблих за добу кількість жертв на водоймах з початку року може становити не менше 205 осіб. При цьому актуальну зведену цифру з початку 2026 року станом на 25 червня ДСНС у відкритому повідомленні не навела.
Рятувальники нагадують, що більшість трагедій на воді трапляється через купання в необладнаних місцях, переоцінку власних сил, вживання алкоголю, порушення правил поведінки на воді та відсутність нагляду за дітьми.
У ДСНС наголошують, що діти повинні перебувати біля води лише під постійним наглядом дорослих.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, штучний інтелект може стати корисним помічником для авторів, студентів і дослідників, однак не здатний замінити письменника, оскільки не має власного життєвого досвіду, вважає директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків, про це він повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Я ставлюся до штучного інтелекту приблизно так само, як до ядерної енергії. Його можна використати на благо, а можна – на шкоду. Усе залежить від того, як саме людина використовує цей інструмент”, – сказав Семків.
За його словами, ШІ може допомагати знаходити джерела, структурувати інформацію, підбирати літературу та покращувати логіку текстів, так само як раніше це робили викладачі, редактори чи наукові керівники.
Водночас він застеріг від повного перекладання творчої та інтелектуальної роботи на алгоритми.
“Як помічник – це чудовий інструмент. Як замінник власного мислення – це погана ідея”, – наголосив Семків.
Він також звернув увагу, що штучний інтелект досі часто помиляється, особливо коли йдеться про українську літературу або вузькоспеціалізовані теми, а подекуди може вигадувати факти, яких не існує.
Коментуючи появу книжок, написаних за допомогою ШІ, Семків зазначив, що відрізнити такі тексти лише за формальними ознаками стає дедалі складніше. Однак головна відмінність, на його думку, полягає в іншому.
“Література – це насамперед передача досвіду. Людина пише, спираючись на власне життя, спостереження та переживання. Штучний інтелект такого досвіду не має”, – сказав він.
За словами Семківа, письменник завжди переносить у текст власний життєвий контекст, емоції та спостереження, тоді як штучний інтелект лише узагальнює величезну кількість уже створених текстів.
“Справжня література – це завжди спроба виразити себе, своє середовище, свій контекст і власну історію. І саме в цьому штучний інтелект має дуже серйозні обмеження”, – підсумував Семків.
Як повідомлялося, директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків вважає, що українські бібліотеки мають перетворюватися на сучасні культурні центри громад, а світ дедалі більше цікавиться Україною через літературу, а повномасштабна війна вже сформувала нове покоління українських письменників. Також він заявив, що книжковий ринок України продовжує зростати попри війну, а одним із драйверів його розвитку можуть стати аудіокнижки. Крім того, у червні через аварію на тепломережі було затоплено будівлю видавництва “Смолоскип” у Києві, внаслідок чого пошкоджено близько 30% книжкового фонду.
