За чотири місяці опалювального періоду 2023-2024 років обсяги споживання електроенергії українською промисловістю становили близько 9,38 млрд кВт-год, що на 23% більше, ніж спожито в листопаді-лютому 2022-2023 років (7,61 млрд кВт-год).
“Завдяки стабільній роботі енергосистеми українська промисловість під час опалювального сезону збільшила споживання е/е на 23%”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
При цьому в листопаді 2023 року зростання становило до аналогічного періоду попереднього року 25,75%, грудні – 37,56%, січні 2024 року – 27,58%, лютому – 6,17%.
“Розвиток промисловості та економіки неможливий без стабільної роботи енергосистеми. Це забезпечено насамперед завдяки масштабним ремонтам в енергетиці, які триватимуть і надалі, та нашими військовими, які захищають інфраструктуру від ворожих атак”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
За вказаний період також збільшилися майже на 12% обсяги споживання е/е населенням – 12,64 млрд кВт-год проти 11,3 млрд кВт-год.
За даними Міненерго, загалом за листопад-лютий 2023/2024 років українські енергогенерувальні підприємства виробили понад 41,53 млрд кВт-год е/е, що на 16% перевищує обсяг виробництва за аналогічний період осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2022/2023 років.
Більше половини цієї е/е виробили українські АЕС – 22,17 млрд кВт-год, що на 22% більше, ніж за чотири місяці попереднього ОЗП.
При цьому ГЕС збільшили виробництво е/е на 7,5% – до 4,16 млрд кВт-год, ТЕС – 10% – до 13 млрд кВт-год і ВДЕ – 25% – до 2,03 млрд кВт-год.
Група компаній DIM ввела в експлуатацію другий об’єкт з початку 2024 року, ЖК “Новий Автограф” отримав сертифікат готовності об’єкта будівництва, повідомляє пресслужба компанії.
“ЖК “Новий Автограф” – приклад популярної та ліквідної концепції багатофункціонального житлового комплексу за концепцією 15-хвилинного міста на Лівому березі Києва, за хвилину від парку “Перемога”. Це два будинки 18-26 поверхів на 4 секції, 810 квартир. Проєкт включає в себе затишний внутрішній двір, місця відпочинку, дитяче ігрове містечко, спортивний майданчик, продуману комерційну інфраструктуру”, – поділився деталями співзасновник і керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський.
За його словами, сучасна архітектура, естетика, якість, енергетична незалежність і сервіс у поєднанні з екологічно чистою локацією – ідеальні складові цього житлового комплексу класу комфорт-плюс, які зможуть забезпечити максимальний комфорт для мешканців і ліквідність цієї нерухомості на довгі роки.
У пресслужбі уточнили, що мешканці комплексу отримають артезіанську воду, індивідуальне опалення у свої квартири, дизайнерські лобі, продумані планування, інфраструктурне наповнення, закриту прибудинкову територію, зелений двір без авто, а для власників машин – підземний паркінг. Безпеку забезпечує цілодобова охорона та відеоспостереження. Сервіс та обслуговування будинку здійснюватиме керуюча компанія DIM Expert, яка вже понад шість років обслуговує всі введені в експлуатацію об’єкти DIM.
Група компаній DIM заснована 2014 року і складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land.
Посівні площі під соєю 2024 року в Україні буде розширено на 10-15%, повідомляє інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Протягом 2023/24 маркетингового року (МР, липень-2023 – червень-2024) ціна сої як на внутрішньому, так і на експортному ринку тримається досить упевнено, відновившись після падіння на початку сезону. У 2024/25 МР Україна гарантовано отримає рекордний урожай сої, що не може не чинити тиск на ціни. Крім того, саме ринок сої дуже чутливий до тенденцій на світовому ринку не тільки сої, а й продуктів її переробки, а також на ринку соняшникового шроту”, – зазначили аналітики.
На їхню думку, навіть за умови отримання середньої врожайності врожай сої в 2024/25 МР досягне рекордної позначки. Це дасть змогу потенційно понад 60% врожаю відправити на експорт.
На користь України в нинішніх умовах грає не тільки попит ключових покупців (країн ЄС, Туреччини та Єгипту), які залишаться ними і в новому сезоні, а й їхня відносна територіальна близькість і можливість транспортування поза Червоним морем, підкреслили експерти. При цьому вони нагадали, що досвід останніх двох сезонів наочно демонструє логістику, особливо морську, для реалізації експортного потенціалу.
“Відсутність заборон на імпорт з боку країн ЄС, функціонування тимчасового морського коридору дає змогу розглядати досить оптимістичний сценарій на майбутній сезон”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
АТ “Укртранснафта” (Київ) 12 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,433 млн грн.
Документи за тендером приймаються до 20 березня
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у 2023 році посилила свої позиції як портового оператора, для чого придбала танкер, два балкери та термінали для перевалки соняшникової олії в одеських портах “Південний” і “Чорноморськ”, а також на річці Дунай, повідомив генеральний директор агрохолдингу Євгеній Осипов.
“Агрохолдинг давно був портовим оператором. У нас є кілька терміналів, через які ми експортуємо. За останній рік ми інвестували і придбали термінали для перевалки соняшникової олії. У нас раніше не було самохідних терміналів. Ми користувалися послугами партнерів”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Осипов зазначив, що основна частина терміналів агрохолдингу була сконцентрована в Миколаєві. Після втрати портів Миколаєва через повномасштабну війну “Кернел” повинен був інвестувати в нові ланцюги поставок соняшникової олії на світовий ринок і для забезпечення експорту придбав термінали в портах “Південний”, “Чорноморськ” і на річці Дунай. Придбання суден SEO агрохолдингу назвав одним з елементів сталого розвитку “Кернела”.
“На якомусь етапі ми не розуміли, чи буде працювати коридор – не буде (“Чорноморська зернова ініціатива” – ІФ-У), а обсяги (агропродукції – ІФ-У) потрібно вивозити. Ми зрозуміли, що потрібно інвестувати у флот, щоб забезпечити можливість саме експорту”, – розповів він.
Осипов підтвердив, що “Кернел” нині володіє одним танкером і двома балкерами, які забезпечують агрохолдингу експорт 30% соняшникової олії та 20% насипних вантажів.
Наразі група компаній вивчає цей напрямок, сформувала нову команду для управління флотом.
“Це дещо інші компетенції, яких раніше в агрохолдингу не було. Цей бізнес вельми конкурентний і не такий простий, як здається на перший погляд”, – визнав SEO і додав, що наявна військова премія робить цей бізнес ефективним.
Осипов зазначив, що через військові ризики “Кернел” купував аж ніяк не нові судна і розглядає перспективу інвестування в новіші, хоча і не цього року – спершу має намір навчитися балансувати з наявним флотом на ринку. Наразі флот агрохолдингу щодня працює, забезпечує постачання його агропродукції до Румунії та країн Середньоземноморського басейну, Північної Європи, де й набуває досвіду судноплавства.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Транспортні витрати на імпорт товарів до теперішнього часу зросли вчетверо порівняно з довоєнним рівнем, а затримки транспорту на кордоні становлять у середньому 20 днів, повідомив голова ради директорів мережа національного маркетплейса “Алло” Дмитро Деревицький.
“У довоєнний час вантажівка з Варшави до Львова коштувала десь EUR1,3 тис. Потім у 2022 році – EUR2-2,5 тис. Зараз фрахт близько EUR4,8 тис. і щодня змінюється, десь плюс-мінус EUR300”, – пояснив він на організованій Deloitte дискусії в Києві в середу.
При цьому зазначив, що пошук альтернативних (польському кордону) варіантів не є оптимальним. За його словами, компанія на тлі блокади польського кордону переспрямувала свої вантажівки в Словаччину, Угорщину та Румунію, однак пропускні пункти там не мають можливості швидко обробити збільшений потік вантажного транспорту. Очікування на кордоні з боку Румунії, Угорщини та Словаччини становлять від 3 до 6 діб, враховуючи чергу на українському кордоні на виїзд (14 днів), вантажівки стоять у черзі близько 20 днів.
“Ціна коштів в Україні дуже велика. Уявіть собі, який бізнес зможе платити цей простій на такий тривалий час”, – сказав Деревицький і закликав бізнес-асоціації лобіювати хоча б скорочення простою транспорту з боку українського кордону.
ТОВ “Алло” створено 1998 року. У мережу групи входять шоуруми під брендами “Алло Мах” і “Алло”, магазини “Mi” і точки продажів під брендами телеком-операторів.
За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
