Землетрус магнітудою 5,3 стався в Румунії о 17:40 за Києвом, підземні поштовхи відчувалися також у місті Одеса. Як повідомляють на сайті Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру, епіцентр знаходився в Зоні Вранча в Карпатах на глибині 137 км.
Мер Одеси Геннадій Труханов повідомив про відсутність жертв і руйнувань у місті.
«У Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала. Його відчули в Болгарії, Молдові та Україні, зокрема, в Одесі. Інформація про пошкодження або постраждалих у місті не надходила», – написав Труханов у Телеграм.
У місцевих пабліках користувачі повідомляють, що поштовхи відчувалися також у Миколаєві, Запоріжжі, Харкові, Хмельницькому, Черкасах, Білій Церкві Київської області.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-серпні 2024 року становив майже 5 млрд 112 млн грн, що на 3,4% більше, ніж за той самий період 2023 року, свідчить статистика асоціації «Укрпапір». Як повідомлялося, комбінат перейшов до позитивної динаміки обсягу виробництва за підсумками першого кварталу, тоді як у січні-лютому відзначалося незначне зниження цього показника.
Згідно зі статистикою «УкрПапір», наданою агентству «Інтерфакс-Україна», у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті незначно знизилося – до 147,8 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився майже на 8% – до 102,4 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 7,7% – до 84 тис. тонн, коробкового на 8% – до 18,4 тис. тонн.
Виробництво паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшилося на 6,4% – до 30,9 тис. тонн, а випуск туалетного паперу в рулонах зріс на 6,3% – до 175,3 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні – за вісім місяців 2024 року основні підприємства галузі випустили загалом 422,4 млн рулончиків, що на 7,2% більше за показник аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-серпень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 3% до того ж періоду 2023 року – до 390,5 тис. тонн, картонних ящиків – на 17%, до 384,3 млн кв. м.
Київський КБК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
За інформацією комбінату, з 2022 року австрійський власник Pulp Mill Holding GMBH вклав у проєкти модернізації виробництва майже EUR15 млн, а за весь період – понад EUR 360 млн.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
ГК «Прометей» ухвалила рішення про закриття трьох із 28 елеваторів, а також скорочення штату працівників, який наразі налічує понад 1200 осіб, повідомляється на сайті компанії.
«На третьому році війна досягла і групи компаній Prometey. Перші два роки ми працювали за рахунок ресурсів довоєнного періоду, проте довго так тривати не могло. Проблеми почалися з початком повномасштабного вторгнення. Ми втратили сім елеваторів, 2 тис. га землі опинилися в окупації. Звичайно, бізнес сильно постраждав. Ми розуміємо, що так, як було, вже не буде. Але робили і робимо все можливе, щоб налагодити роботу компанії», – цитує прес-служба керівника департаменту розвитку бізнесу компанії Олену Зінов’єву.
У «Прометеї» зазначили, що підтримка вітчизняного агросектору тривала лише на початку повномасштабного вторгнення. З плином часу банківські кредитні програми для компанії почали скорочувати, внаслідок чого інвестиції в сільське господарське господарство довелося скоротити.
«Суттєвий тиск на бізнес чинить податкова служба. Блокування податкових накладних, неповернення ПДВ і необґрунтовані штрафи стали буденністю для компаній агрохолдингу Prometey. Наразі два підприємства холдингу змушені відстоювати свої права в судах через неправомірні дії податкових органів», – додається в повідомленні.
У компанії сподівалися на гарний врожай 2024 року, проте літо в Україні було найспекотнішим за останні 100 років. За словами головного агронома компанії Іллі Троїцького, урожай багатьох культур через це суттєво постраждав. Хоча пшеницю вдалося зібрати за сприятливих погодних умов, врожаї сої, сочевиці та соняшнику, що займали близько 7 тис. га, були вкрай низькими через посушливе літо.
«Попри складні умови агрохолдинг Prometey продовжує боротьбу за своє виживання. Однак якщо ситуація найближчим часом не зміниться, компанії доведеться приймати радикальні рішення для збереження свого бізнесу», – резюмується в повідомленні.
Джерело: https://prometey.org.ua/post/prometey-borotba-za-biznes-pid-cas-vijni/
ПАТ “Укрнафта” імпортує бензин і дизельне пальне за стандартами Євро-5 зі Швеції, Польщі, Литви, Греції, Кувейту, повідомила пресслужба компанії.
Зокрема, йдеться про дизельне пальне і бензин виробництва Preem (Швеція), Orlen (Польща), Kuwait National Petroleum Company (Кувейт), Hellenic Petroleum і Motor Oil Hellas (обидва – Греція).
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 р. компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКартка”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
Українські підприємства в січні-серпні поточного року скоротили споживання металопрокату на 1,46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 298,1 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 833,1 тис. тонн, або 36,25% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні-2024 метпідприємства виробили 4,318 млн тонн металопрокату (126,6% до аналогічного періоду 2023 року). З них, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 2,853 млн тонн, або 66,1%. У січні-серпні-2023 частка експорту становила 52,5% (1,790 млн тонн за загального виробництва металопрокату 3,410 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-серпні-2024 склала 46,83%, що практично збігається з показником січня-серпня-2023 (45,47%).
Питома вага плоского прокату в експортних поставках за вісім місяців цього року помітно перевищує показник січня-серпня-2023 (39,19% і 34,97% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-серпня-2023 (13,99% проти 19,55%).
“За вісім місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 2 млн 298,1 тис. тонн металопрокату, з яких 833,1 тис. тонн, або 36,25%, припадає на імпорт. У січні-серпні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 2 млн 328,1 тис. тонн, з яких 708,1 тис. тонн, або 30,42%, було імпортовано. Таким чином, за вісім місяців цього року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку щодо восьми місяців минулого року на 1,46%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,84%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за зазначений період, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,74% і 18,80% відповідно). У січні-серпні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,30% і 18,71%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-серпні, за даними Держмитслужби, були країни Європейського союзу (72,0%), Африки (9,7%) та іншої Європи (7,2%).
Серед металургійних імпортерів перше місце посідають інші країни Європи (49,2%), на другому – ЄС-27 (28,5%), на третьому – країни Азії (20,6%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
