Ukraine open for business

Cкільки платитимуть українці після введення податку на доходи з цифрових платформ – Experts Club

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ підтримали 241 народний депутат.

Якщо закон підпише президент, в Україні зміняться правила оподаткування доходів громадян, які заробляють через онлайн-платформи. Йдеться про продаж товарів, оренду майна, надання особистих послуг, оренду транспорту та інші операції через цифрові сервіси.

На практиці закон може торкнутися користувачів маркетплейсів, сервісів оголошень, платформ доставки, таксі, оренди житла, фріланс-сервісів та інших майданчиків, через які фізичні особи отримують дохід.

Головна зміна — платформи повинні будуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів і в ряді випадків виконувати функції податкового агента. Тобто податок може утримуватися автоматично, без окремої декларації з боку громадянина.

Для користувачів це означає вихід частини доходів із «сірої зони». Якщо раніше продаж товарів або послуг через інтернет часто не декларувався, то після запуску нового механізму інформація про такі доходи надходитиме до податкової.

У фінальній редакції законопроєкту було пом’якшено частину спірних норм. З тексту прибрали обов’язкове відкриття спеціальних рахунків для продавців і норми про розкриття банківської таємниці. Також фінальна версія передбачає пільгову ставку ПДФО 5% для доходів через цифрові платформи. При цьому з урахуванням військового збору реальне податкове навантаження для громадян може становити близько 10% від доходу.

Це означає, що при доході 1 тис. грн через платформу податкове навантаження може становити близько 100 грн, при 5 тис. грн — близько 500 грн, при 10 тис. грн — близько 1 тис. грн, при 20 тис. грн — близько 2 тис. грн.

Як зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club, якщо людина отримує через платформу 30 тис. грн на місяць, її додаткові податкові витрати можуть становити близько 3 тис. грн на місяць, або 36 тис. грн на рік. При доході 50 тис. грн на місяць — близько 5 тис. грн на місяць, або 60 тис. грн на рік.

Для громадян, які продають особисті речі нерегулярно, ефект може бути обмеженим, але для тих, хто фактично веде постійну комерційну діяльність через маркетплейси або сервіси оголошень, витрати помітно зростуть.

Орієнтовний розрахунок:

Дохід через платформу 5 тис. грн на місяць — податок близько 500 грн, чистий дохід близько 4,5 тис. грн.

Дохід 10 тис. грн на місяць — податок близько 1 тис. грн, чистий дохід близько 9 тис. грн.

Дохід 20 тис. грн на місяць — податок близько 2 тис. грн, чистий дохід близько 18 тис. грн.

Дохід 50 тис. грн на місяць — податок близько 5 тис. грн, чистий дохід близько 45 тис. грн.

Дохід 100 тис. грн на рік — податок близько 10 тис. грн.

Дохід 300 тис. грн на рік — податок близько 30 тис. грн.

Дохід 600 тис. грн на рік — податок близько 60 тис. грн.

Для покупців можливий другий ефект: частина продавців може спробувати перекласти податок на ціну товару або послуги. Щоб зберегти колишній чистий дохід, продавцю доведеться підняти ціну приблизно на 11%.

Наприклад, якщо продавець раніше хотів отримати «чистими» 1 тис. грн, то при утриманні 10% йому потрібно виставити ціну близько 1 111 грн. Тоді після податку залишиться приблизно 1 тис. грн.

Якщо колишня ціна послуги становила 5 тис. грн, то для збереження того ж чистого доходу ціна може зрости приблизно до 5 556 грн. Для товару або послуги за 10 тис. грн — приблизно до 11 111 грн.

Однак автоматичного зростання всіх цін чекати не варто. У конкурентних категоріях частина продавців може взяти податкове навантаження на себе, щоб не втратити покупців. У менш конкурентних сегментах податок з більшою ймовірністю буде частково закладений у ціну.

Для держави закон важливий не тільки як податковий інструмент. Його прийняття є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, включаючи МВФ та ЄС. Документ пов’язаний із впровадженням міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією про доходи через цифрові платформи.

Для ринку це означає посилення прозорості онлайн-торгівлі та сервісів. Для громадян — необхідність враховувати, що доходи через платформи поступово перестають бути «невидимими» для податкової.

Головний висновок: закон не вводить податок на сам факт користування платформами, але робить доходи через них контрольованими. Для тих, хто продає товари або надає послуги регулярно, додаткові витрати можуть становити близько 10% від обороту, якщо враховувати ПДФО та військовий збір. Якщо продавці перекладатимуть ці витрати на клієнтів, кінцеві ціни можуть зрости приблизно на 10-11%.

EXPERTS CLUB, ПОДАТКИ

NovaPay розмістив 14-й випуск облігацій на 200 млн грн

Міжнародний фінансовий сервіс NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova розмістив у повному обсязі 14-й випуск облігацій – серії “N”, емітентом яких є його дочірня компанія “НоваПей Кредит”, номінальною вартістю 200 млн грн.

Згідно з інформацією компанії, що облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн із виплатою купона за ставкою 18% річних під час погашення та використовуватимуться у операціях РЕПО, які є альтернативою депозитів.

Кошти, залучені від розміщення серії “N”, фінансовий сервіс планує спрямувати на розвиток кредитних продуктів.

“Серія N – це продовження курсу, якого ми послідовно дотримуємося з 2023 року. Ми першими з бізнесу запропонували українцям публічні корпоративні облігації під час повномасштабної війни, і вже цього травня у повному обсязі погасили другий такий випуск”, – цитуються у релізі слова в.о. заступниці СЕО з роздрібного бізнесу NovaPay Яни Левади.

На сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) повідомляється, що звіт щодо розміщення облігацій був затверджений 22 травня 2026 року.

В той же день Комісія зареєструвала 15 випуск облігацій NovaPay – серії “О” загальною номінальною вартістю 200 млн грн, який здійснюватиметься шляхом публічної пропозиції.

У компанії наголосили, що на початок 2026 року власниками облігацій NovaPay стали більш ніж 7,9 тис. клієнтів, загальний портфель досягнув понад 4 млрд грн.

У лютому NovaPay повідомляв про розміщення у повному обсязі облігації серії “М”, номінальною вартістю 200 млн грн.

Загалом протягом 2023-2025 років NovaPay здійснив 13 випусків облігацій загальним номіналом 1 млрд 390 млн грн. Цінні папери всіх серій, окрім трьох, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay та виплата відсотків по ним запланована один раз при погашені. Виплата ж відсотків за облігаціями для інституційних інвесторів здійснюється щоквартально. За ними також передбачена щорічна оферта, а номінальна ставка доходності на перший рік обігу – 18% річних. Серія “K” стала третьою для інституційних інвесторів, але перша така серія “А” на суму 100 млн грн була погашена цього року.

NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.

NovaPay у 2025 році збільшила виручку на 10,4% – до 10,01 млрд грн, тоді як її чистий прибуток зменшився на 22% – до 2,58 млрд грн.

У першому кварталі 2026 року компанія збільшила обсяг переказів на 53% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до понад 200 млрд грн, тоді як кількість транзакцій зросла на 12% – до 126 млн.

За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.

NovaPay, ОБЛИГАЦИЯ

Vchasno Group збільшила частку в сервісі “Медікс Опіка” до 73,5%

Група українських продуктових ІТ-компаній Vchasno Group уклала угоду про збільшення своєї частки в сервісі медичної допомоги вдома “Медікс Опіка” (ТОВ “Медікс Опіка” та “Медікс Компанія Управління”), співпраця з яким розпочалася у 2025 році, до 73,5%, йдеться у повідомленні компанії в соціальній мережі LinkedIn у вівторок.

“Інтерес до “Медікс Опіки” був зумовлений операційною моделлю сервісу, потенціалом до масштабування та значною роллю цифрових інструментів у роботі компанії”, – цитуються у релізі слова співзасновника та CEO Vchasno Group Миколи Палієнка.

Згідно з повідомленням, до кінця 2026 року планується масштабування присутності медичного сервісу в громадах та районних центрах, розвиток спеціалізованих напрямів медичної допомоги, а також збільшення обсягу послуг для ветеранів після важких поранень.

За інформацією на офіційному сайті Vchasno Group, протягом минулого року “Медікс Опіка” масштабувала діяльність у 8 разів. Зокрема, наразі компанія обслуговує більш ніж 8 тис. пацієнтів, надає послуги у 19 областях України та залучає понад 350 лікарів різних спеціалізацій, які створюють мультидисциплінарні команди в регіонах присутності.

Зазначається, що сервіс медичної допомоги працює за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та надає медичні послуги в умовах домашнього догляду. Діяльність сервісу передбачає стабілізацію стану пацієнтів, медичний догляд у домашніх умовах, а також навчання родичів реагуванню на ситуації.

Vchasno Group – група українських продуктових IT компаній, яка створює цифрові рішення для бізнесу та держави, співвласником та CEO групи є Микола Палієнко. Серед проєктів компанії – сервіс “Вчасно” та майданчик для державних і комерційних закупівель Zakupivli.Pro.

Сервіс “Вчасно” призначений для компаній та фізичних осіб і дозволяє, підписувати, обмінюватися та зберігати електронні документи. До екосистеми входять сервіси “Вчасно.КЕП”, “Вчасно.EDI”, “Вчасно.Звіт”, “Вчасно.Каса”, “Вчасно.ТТН” та “Вчасно.Кадри”.

Згідно з даними ресурсу YouControl, у 2025 році ТОВ “Медікс Компанія Управління” (Хмельницький) збільшило виручку у 4,4 рази – до 127,94 млн грн, тоді як його чистий прибуток зріс у 11,3 рази – до 15,38 млн грн.

Окрім ТОВ “Закупівлі.Про”, якому належить 73,75%, співласниками “Медікс Опіка” є також директор Володимир Бужан – 5%, Олександр Русін – 15%, Дмитро Мацюк та Сергій Москальчук – по 2,5%, а також Олексій Марунчак – 1,25%, тоді як бенефіціарами вказані Палієнко – 41,25% та Русін – 33,75%.

IT, VCHASNO GROUP, медичні послуги, Медікс Опіка, НСЗУ

Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют

Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки.

Про це у вівторок у Брюсселі повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, анонсуючи 21-й пакет санкцій для РФ.

«Моє друге зауваження стосується фінансових та криптовалютних обмежень. Ми розширюємо наші банківські транзакції до 31 російського банку та до 20 банків криптофірм або платформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, які обслуговували російські організації та осіб, що перебувають під санкціями, або обходили наші заходи», – сказала вона.

Також пропонується ввести повну заборону на послуги з криптоактивами в третіх країнах. «Це буде потужним стримуючим фактором для хостингових платформ країн, які допомагають Росії обходити наші санкції», – підкреслила фон дер Ляйен.

ЄВРОКОМІСІЯ, КРИПТОВАЛЮТА, РОСІЯ, САНКЦІЇ

БФ «Янгол-Охоронець» передав ДЮСШ «Київ спортивний» станцію очищення води WAW WATER

Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав дитячо-юнацькій спортивній школі «Київ спортивний» сучасну станцію водопідготовки WAW WATER, яка забезпечуватиме вихованців закладу питною водою, повідомив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов.

За його словами, це вже третя станція водопідготовки, передана дитячим і соціальним закладам у межах програми фонду.
Станцію надало ТОВ «Науково-дослідний центр Бориса Вихованця», виробник систем водопідготовки WAW WATER.

У церемонії передачі взяли участь голова наглядової ради БФ «Янгол-Охоронець» Вілен Фаталов, амбасадор фонду, актор і телеведучий Євген Кошовий, голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Георгій Зантарія, директор фонду Леонід Дембіцький та засновник Науково-дослідного центру Борис Вихованець.
«Турбота про здоров’я дітей – це інвестиція у майбутнє нашої держави. Ми переконані, що створення безпечних та комфортних умов для навчання, занять спортом і розвитку молоді має бути одним із пріоритетів суспільства. Саме тому фонд послідовно підтримує проєкти, спрямовані на покращення якості життя дітей», – зазначив Фаталов.

Амбасадор фонду Євген Кошовий наголосив на важливості підтримки підростаючого покоління.
«Наші діти – це майбутнє України. Вони навчатимуться, працюватимуть, відбудовуватимуть країну та прославлятимуть її своїми досягненнями. Тому сьогодні надзвичайно важливо створювати для них найкращі умови для розвитку та здорового життя», – сказав він.

Голова Святошинської РДА Георгій Зантарія підкреслив значення таких ініціатив для розвитку дитячого спорту.
«Розвиток дитячого спорту нерозривно пов’язаний із формуванням здорової нації. Кожен крок, спрямований на покращення умов для тренувань і повсякденного життя юних спортсменів, є внеском у майбутні успіхи України та зміцнення здоров’я наших громадян», – зазначив Зантарія.

За словами Бориса Вихованця, система WAW WATER є компактною станцією водопідготовки з багаторівневою системою очищення, насичення та структурування води. Установка передбачає десять послідовних етапів фільтрації та очищення води від механічних, органічних та інших домішок.
Виробник зазначає, що система розроблена та виготовляється в Україні на основі багаторічних досліджень властивостей води. За інформацією компанії, технологія також дозволяє знижувати вміст радіонуклідів та радіоактивних ізотопів у воді.

У фонді нагадали, що раніше за сприяння БФ «Янгол-Охоронець» аналогічні станції водопідготовки були передані Тетерівському психоневрологічному інтернату та Новоборівському дитячому будинку-інтернату.
Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» реалізує гуманітарні та соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, закладів соціальної сфери та вразливих категорій населення, залучаючи до співпраці бізнес, громадськість і державні установи.

Фонд також висловив подяку волонтерам Дмитру Безпалому та Олегу Тітову за багаторічну співпрацю та підтримку.
БФ «Янгол-Охоронець» – благодійна організація, що реалізує соціальні та гуманітарні проєкти в Україні. Основними напрямами діяльності фонду є допомога дітям, підтримка соціальних закладів, покращення умов для навчання, розвитку, реабілітації та повсякденного життя вразливих категорій населення.

WAW WATER, БФ, ДЮСШ, Київ спортивний, Янгол-Охоронець

Гендиректор «Метінвесту» – нові європейські обмеження на ввезення сталі здатні знищити металургію України

Нові обмеження ЄС на імпорт сталі, які вводяться з 1 липня поточного року, можуть зруйнувати гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України та завдати значного удару по бюджету країни, яка захищається від Росії, заявив СЕО групи «Метинвест» Юрій Риженков в інтерв’ю Guardian.

За його словами, нова система квот ЄС може «вбити українську сталеливарну промисловість».

Він зазначив, що ЄС запровадив протекціоністські заходи через тривалий глобальний надлишок сталі, спричинений Китаєм. ЄС удвічі скоротив квоти на сталь, яка може надходити до блоку без тарифів, а також подвоїв тариф до заборонних 50% на весь імпорт понад ліміт, призначений кожній країні. Таке рішення ЄС викликало занепокоєння серед торговельних партнерів, які намагаються домовитися про достатньо велику частку квоти для власної сталеливарної промисловості, зокрема це стосується і Великої Британії, де галузь попередила про «екзистенційну загрозу», якщо вона не отримає достатнього доступу до свого найбільшого експортного ринку.

Для України економічна загроза з боку її військового союзника посилюється війною, яка відрізала деякі з її попередніх альтернативних ринків і підштовхнула металургійні компанії країни до тіснішої інтеграції з Європою. Вони також зіткнулися з додатковими витратами через постійні атаки на інфраструктуру з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.

«На нашу думку, це несправедливий підхід. Україна не становить значної загрози для сталеливарної промисловості ЄС – поставки невеликі. При цьому знищення однієї з функціонуючих галузей промисловості не видається розумним, ми не бачимо жодної поблажливості до України», – констатував генеральний директор.

Крім того, квоти також зашкодять військовим зусиллям, позбавивши уряд податкових надходжень, еквівалентних сотням мільйонів фунтів стерлінгів. «Метинвест» є одним із найбільших платників податків у приватному секторі країни. До того ж, квоти будуть накладені на мита в рамках впровадження СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм вуглецевої коригування імпорту).

Риженков зазначив, що через війну «Метінвест» не зміг інвестувати мільярди євро у будівництво «зелених» електродугових печей на заводах «Запоріжсталь» і «Каметсталь», хоча компанія планувала це зробити ще до повномасштабного вторгнення РФ.

«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) та «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».

METINVEST, імпорт сталі, обмеження ЄС, сталеливарна промисловість

Business news from Ukraine