Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виробництво загального прокату на 6,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,340 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 537,8 тис. тонн прокату, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок.
Згідно з інформацією Укрцукор, серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни Європейського Союзу (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.
Експерти зазначають, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Збільшення попиту пов’язують, зокрема, зі зміною логістичних маршрутів та скороченням поставок цукру з Об’єднаних Арабських Еміратів до країн регіону.
Водночас Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. За даними Державної митної служби України, у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса великої рогатої худоби. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджан (39,1%) та випереджаючи Китай (11,2%).
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 8 червня оголосило про намір укласти зі СК «Місто» договір на добровільне страхування від нещасних випадків працівників ПП «Будівництво та ремонт» НЕК «Укренерго», які виконують роботи під робочою напругою.
Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 273 тис. грн., цінова пропозиція компанії — 59,8 тис. грн.
У тендері також брала участь СК «Ультра Альянс» із пропозицією на 1 грн більше.
Український автопарк у травні поповнили 2652 од. електромобілів (нових і вживаних), що на 57% менше, ніж у травні-2025, та на 12% менше за квітень поточного року, повідомив “Укравтопром” в телеграм-каналі.
Як повідомлялось, у квітні поточного року первинні реєстрації електромобілів показали приріст відносно березня-2026 на 49%, хоча порівняно з квітнем-2025 він впав на 48% – до 3007 од.
За даними “Укравтопрому”, у травні традиційно основну кількість зареєстрованих електромобілів становили легкові авто – 2495 од. (з них нових – 466 од., уживаних – 2029 од.), а серед 157 комерційних електромобілів новими були тільки десять.
Найпопулярнішими новими електромобілями у травні були BYD Sea Lion 06 – 64 од. (у квітні поточного року 73 од.), BYD Leopard 3 – 57 од. (96 од.), Zeekr 7Х – 39 од., Toyota bZ4X – 30 од. (обидва не входили в п’ятірку в квітні), та Volkswagen ID.UNYX – 24 од. (36 од.).
Серед вживаних найчастіше вперше реєструвались Nissan Leaf – 310 од. (в квітні поточного року 345 од.); Tesla Model Y – 262 од. (283 од.); Tesla Model 3 – 199 од. (265 од.); Chevrolet Bolt – 100 од. (117 од.) та KIA Niro EV – 89 од.
Як повідомлялось, електромобілі після обвалу на початку поточного року у попередні два місяці почали поступово відроджувати попит і скорочувати темпи падіння до аналогічних періодів минулого року, зокрема на фоні подорожчання пального (бензину та дизелю) на АЗС, але у травні тренд дещо змінився.
Автопарк України у 2025 році поповнили 110,2 тис. електромобілів – вдвічі більше, ніж попереднього року. Частка нової техніки становила 20% проти 24% у 2024 році.
Зокрема, у грудні, останньому місяці розмитнення електромобілів без ПДВ, попит на них збільшився у 8,6 раза до грудня-2024 – до 32,8 тис. од.
Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку сталі на 6,12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,875 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 629,4 тис. тонн сталі, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Чоловіки, які мають дітей, у середньому демонструють кращі результати в деяких когнітивних тестах та нижчий розрахунковий вік мозку порівняно з бездітними чоловіками, свідчать дані дослідження, опублікованого в Scientific Reports.
Автори роботи проаналізували дані 303 196 учасників UK Biobank європейського походження, які не мали захворювань мозку або нервової системи. Вчені порівнювали результати тестів на швидкість реакції та візуальну пам’ять, а також окремо вивчили МРТ-дані 13 584 осіб для оцінки так званого відносного віку мозку.
Згідно з дослідженням, наявність дітей була пов’язана з швидшою реакцією та меншою кількістю помилок у тестах на візуальну пам’ять як у жінок, так і у чоловіків. Найбільш виражена різниця спостерігалася у учасників з двома або трьома дітьми порівняно з бездітними.
У чоловіків з двома дітьми розрахунковий вік мозку був у середньому на 0,6 року нижчим, ніж у бездітних чоловіків, а у чоловіків з трьома дітьми — на 0,7 року нижчим. У жінок з двома дітьми мозок у середньому виглядав на 0,5 року молодшим, з трьома дітьми — на 0,7 року молодшим.
Дослідники підкреслюють, що йдеться про асоціацію, а не про доведений причинно-наслідковий зв’язок. За їхньою оцінкою, на результати можуть впливати не тільки самі батьківські обов’язки, а й пов’язані з наявністю дітей фактори способу життя: соціальна активність, щоденне когнітивне навантаження, емоційна підтримка, режим, менше вживання алкоголю або тютюну та інші змінні.
Автори також зазначають, що ефект не збільшувався лінійно з кількістю дітей. У чоловіків залежність мала U-подібний характер: найбільш виражені відмінності спостерігалися у батьків двох або трьох дітей, тоді як при більшій кількості дітей ефект був менш однозначним.
Додаткові дослідження в цій сфері показують, що догляд за іншими людьми може бути пов’язаний з нижчим віком мозку. Зокрема, робота, опублікована в 2025 році в Social Cognitive and Affective Neuroscience, показала нижчий розрахунковий вік мозку у бабусь та людей, які доглядають за пацієнтами з деменцією, порівняно з контрольною групою.
Можливе пояснення вчені бачать у тому, що турбота про дитину або іншу людину вимагає постійного переключення уваги, планування, пам’яті, емоційного контролю та соціальної взаємодії. Таке навантаження може виступати для мозку своєрідним тренуванням, хоча для підтвердження причинного ефекту потрібні додаткові дослідження.
Дані Гарвардського дослідження розвитку дорослих також вказують на важливість соціальних зв’язків для здоров’я та довголіття.
Дослідники проекту відзначали, що люди з теплішими та стійкішими стосунками в середньому живуть довше і зберігають краще здоров’я, а соціальна ізоляція пов’язана з вищими ризиками для фізичного та психічного стану.
Таким чином, батьківство може бути одним із факторів, пов’язаних із більш активним соціальним та когнітивним життям. Однак вчені не стверджують, що наявність дітей сама по собі гарантує більш здорове старіння мозку. Дослідження показує статистичний зв’язок, який необхідно враховувати разом із способом життя, здоров’ям, рівнем стресу, доходом, освітою та якістю соціальних відносин.
