Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні в жовтні 2024 року зросли на 5,1% порівняно з жовтнем 2023 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у жовтні-2024 до жовтня-2023 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 7%, у нежитловому – 5%, в інженерному – 4,5%. Водночас порівняно з вереснем поточного року ціни зросли лише в житловому будівництві – на 0,1%, тоді як у нежитловому знизилися на 0,1%, в інженерному – на 0,4%.
У жовтні-2024 до грудня-2023 ціни на будмонтажроботи зросли на 5,8%, тоді як за підсумками десяти місяців 2024 року ціни на будроботи зросли на 8,2% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2023 році ціни на будмонтажроботи збільшилися на 15,8% порівняно з 2022 роком.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де точаться (точилися) бойові дії.
Україна в січні-листопаді поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному виразі на 59,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 763,843 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому виразі експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 54,8% – до $870,356 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (31,47% поставок у грошовому виразі), Єгипет (19,21%) і Туреччину (11,31%).
У січні-листопаді-2024 Україна імпортувала 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис. із Румунії (60,61%), Польщі (24,24%) і Єгипту (15,15%), тоді як у січні-листопаді-2023 ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 42,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 44,1% – до $10,328 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (62,01% поставок у грошовому вираженні), Польщі (7,82%) і Єгипту (6,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) «Велта»” із активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що лише в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС надає дані лише щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за одинадцять місяців 2024 року імпортувала 231 тонну титановмісної руди на суму $363 тис. з Китаю (91,74%) і Сенегалу (8,26%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному вираженні на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Туреччини (38,21% постачань у грошовому вираженні), Японії (16,53%) та Індії (6,12%).
Країна імпортувала минулого року тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-листопаді 2024 року в грошовому виразі зріс на 28,8% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до EUR834,6 млн, свідчить статистика Держмитслужби.
Згідно з оприлюдненими в понеділок даними, найбільше вантажівок ввезено з Польщі – на EUR169,25 млн (або 20,28% у загальній структурі ввезення таких авто), що на 89% більше, ніж роком раніше.
З Франції ввезено авто на EUR103,82 млн (12,4%) – на 25% більше, ніж у січні-листопаді-2023, зі США – на EUR90,18 млн. Роком раніше трійку лідерів країн-експортерів вантажівок сформували Польща (13,8% загального імпорту вантажівок), Корея (13,5%) і Франція (12,8%).
Імпорт з інших країн за цей період зріс на 21,5% – до EUR471,3 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, в листопаді в Україну ввезено вантажівок на EUR75,8 млн проти EUR59,4 млн за той самий місяць минулого року.
Експортувала Україна за 11 місяців вантажні авто на EUR2,9 млн, здебільшого до Молдови (37,4% експорту таких авто), Польщі (15,18%) і Казахстану (12,6%), тоді як роком раніше їхній експорт становив EUR3,87 млн переважно до Вірменії (32,3%), Румунії (25,7%) і Туреччини (16,4%).
Державний бюджет України у 2025 році отримає від аграрної галузі додаткові 5,2 млрд грн за рахунок підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки, а також з огляду на підвищення ставки військового збору, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Хочу подякувати відповідальному агробізнесу, який усвідомлює свою ключову роль у наповненні бюджету країни, що воює. Ваша патріотична позиція та розуміння наближають перемогу”, – процитувала його пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Міністр нагадав, що законом № 4015-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5,0%. Також постановою Кабінету міністрів №1332 передбачено збільшення розміру нарахованої середньої зарплати співробітнику, який претендує на отримання бронювання, до 2,5 мінімальних заробітних плат (наразі 20 тис. грн – ІФ-У).
За розрахунками Мінагрополітики, від таких підприємств додаткові надходження становитимуть близько 1 млрд грн.
Світовий банк (СБ) у вівторок оголосив про новий пакет підтримки України на суму $454 млн для проєкту “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), йдеться в повідомленні банку.
“На третьому році російського вторгнення Україна стикається із серйозним фіскальним тиском, і це зазначає важливість продовження реформ системи охорони здоров’я, які підвищують ефективність використання державних коштів”, – наводять у пресрелізі слова регіонального директора СБ у справах країн Східної Європи Боба Сома.
Він додав, що реформи, підтримані проєктом THRIVE, допоможуть знизити зайве фінансове навантаження на пацієнтів, водночас підвищить доступність і стійкість сектору охорони здоров’я.
Уточнюється, що фінансування програми THRIVE включає позики на загальну суму $449 млн підтриманого урядом Японії Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) і СБ, а також грант у розмірі $5 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, розбудови та реформування України (URTF).
Проєкт THRIVE створено за допомогою інструменту фінансування “Програми кредитування, пов’язаної з результатами (PforR)” Світового банку. Ця ініціатива підтримає зусилля уряду України щодо пріоритетного фінансування в межах Програми медичних гарантій (програми універсального покриття потреб пацієнтів). Вона також посилить технічну та операційну спроможність Національної служби здоров’я України (НСЗУ), допоможе у стратегічному плануванні та зміцнить управлінську спроможність сектору охорони здоров’я.
СБ нагадує, що інші його поточні проєкти в Україні включають екстрені операції у сферах охорони здоров’я, освіти, транспорту, енергетики, житла, сільського господарства, державні програми для приватного сектору та державного управління, що мобілізували ресурси партнерів-донорів завдяки гнучкому дизайну для швидкої виплати коштів і можуть бути масштабовані за необхідності, коли стане доступним додаткове фінансування.