Новий навчальний заклад освітньої мережі KAN Development архітектурно-інженерний колегіум А+ (АІК+) відкрився в Києві в понеділок. Як повідомили на відкритті АІК+ представники компанії, колегіум розрахований на 680 учнів. Площа будівлі становить 13,1 тис. кв. м, загальна площа навчального центру – 3,30 га, з яких 4 тис. кв. м. – зона укриття. – зона укриття. Навчальний заклад розташований на території житлового кварталу «Файна Таун» у Києві.
У компанії пояснили, що зазначений проєкт – це концептуальний навчально-виховний комплекс, що об’єднує дитсадок, початкову, середню школу, профільний ліцей і позашкільні заняття за напрямами інженерії, ІТ та архітектури.
У KAN додали, що безпосередньо в колегіум вкладено $23 млн, а будівництво кожного шкільного укриття обійшлося майже в 65 млн грн.
Станом на сьогодні KAN Development інвестував понад $100 млн у навчальні заклади.
АІК+ став 15-м навчальним закладом мережі А+, у якій у форматі повного дня навчаються 3 тис. дітей і викладають 700 педагогів.
Діяльність А+ розпочалася 2005 року з ініціативи Іванни Ніконової. До теперішнього часу освітня мережа А+ складається з трьох початкових шкіл, двох середніх, чотирьох дитсадків, трьох дитячих клубів, центру дистанційної освіти, спортивної та музичної шкіл і великого спектра позашкільних студій.
Ринок нових легкових автомобілів за 1,5 місяця додав 50-60% на тлі урядової ініціативи введення 15-відсоткового військового збору із покупців легкових автомобілів, вважають в інформаційно-аналітичній групі AUTO-Consulting.
“Можна із упевненістю говорити, що чутки про 15% додаткового податку активізували приблизно 4000+ покупців нових авто за 1,5 місяця. І це додало ринку 50-60%. Ефективнішої рекламної кампанії і не придумати”, – наголошується в повідомленні на сайті групи.
При цьому в серпні AUTO-Consulting зафіксував 36-відсотковий приріст продажу до серпня 2023 року і 38-відсотковий до липня поточного – до 8,3 тис. од. та зазначив, що такої кількості авто в Україні на місяць давно не продавали.
“Наприкінці липня вже фіксувався початок ажіотажу, який приніс авторинку тисячу додаткових авто”, – нагадується в повідомленні.
Як повідомлялося, 18 липня Кабмін вніс до Ради законопроєкт №11416 про поправки до Податкового кодексу України, згідно з яким, зокрема, пропонувалося стягувати 15% військового збору з покупців автомобілів, проти чого виступила низка представників автобізнесу.
Наприкінці серпня доопрацьований законопроєкт уже не містив цієї норми.
AUTO-Consulting зазначає, що до такого різкого стрибка продажу були готові не всі дилери, проте впевнено втримав темп лідер ринку Toyota (приріст до липня 44,5%), а Renault вдалося вийти на друге місце з третього в липні з приростом продажу на 76,2%. У трійці лідерів закріпився BMW, а Skoda, яка посіла четверте місце, наростила продаж майже вдвічі.
“Цікаво, що вже другий місяць бачимо аномальну кількість електромобілів – 16%, а окремі бренди «китайського імпорту» вже прописалися в десятці кращих”, – зазначають аналітики групи.
Водночас вони висловлюють припущення, що частину цих авто справді було придбано, але значний обсяг дилери просто зареєстрували на себе, щоб позбутися можливих наслідків подорожчання на 15% під час запровадження військового збору.
“Тому реальний обсяг «електричок» побачимо вже за підсумками вересня, коли зникне ажіотаж навколо нових податків”, – резюмують вони.
AUTO-Consulting також наголошує, що не тільки загроза військового збору активізувала авторинок – протягом місяця спостерігалися великі закупівлі корпоративними клієнтами, чимало авто купувала і держава, тож це – комплексний результат.
Міністерство аграрної політики та продовольства й учасники зернового ринку в доповненнях до меморандуму про взаєморозуміння зафіксували у 2024/2025 маркетинговому році граничний для експорту обсяг у 16,2 млн тонн пшениці та суміші пшениці та жита (меслин) згідно з кодом УКТ ЗЕД 1001, повідомила пресслужба Мінагрополітики.
«Метою підписання меморандуму та додатка до нього є забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованого, передбачуваного, гнучкого та стабільного режиму експорту зерна та сталого функціонування ринку зерна в Україні», – процитувала пресслужба слова виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Сторони також домовилися про щомісячний моніторинг обсягів експорту зерна та за необхідності коригування граничного обсягу експорту в січні 2025 року.
Як повідомлялося, Мінагрополітики та учасники зернового ринку в липні 2024 року підписали меморандум про взаєморозуміння на 2024/25 МР. Сторони домовилися співпрацювати щодо узгодження балансових характеристик зернового ринку України для забезпечення продовольчої безпеки, стабілізації ринку зерна, прогнозованого експорту зерна та надходження валютної виручки.
Аграрії всіх областей України розпочали посівну озимих на зерно, а також активно сіють ріпак. Станом на початок вересня вже посіяно 484,1 тис. га озимих, з яких ріпаку – 446,2 тис. га і 37,9 тис. га зернових, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озиму пшеницю вже посіяно на 27,7 тис. га, озимий ячмінь – на 2,2 тис. га, озиме жито – 8 тис. га.
За інформацією міністерства, завдяки сприятливим погодним умовам сівбу ріпаку вже завершено у Волинській, Сумській та Тернопільській областях. Аграрії Вінницької, Львівської та Чернівецької областей розпочали сівбу озимих зернових культур.
Станом на 5 вересня роком раніше в Україні було посіяно 699,7 тис. га озимих, з яких ріпаку – 654,9 тис. га, озимої пшениці – 42,5 тис. га, озимого ячменю – 1,2 тис. га, озимого жита – 1,1 тис. га.
Глава ядерного агентства ООН Рафаель Гросі зустрівся з українськими енергетичними чиновниками у вівторок перед запланованим візитом на окуповану Росією Запорізьку атомну електростанцію, що є частиною зусиль із запобігання ядерній катастрофі у воєнний час.
Директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Гроссі прибув до України через тиждень після того, як відвідав Курську атомну електростанцію в Росії і попередив про небезпеку ядерної аварії на ній.
Під час свого останнього візиту до України після вторгнення Росії в лютому 2022 року Гроссі зустрівся з міністром енергетики Германом Галущенком, а також Петром Котіним, головою державної атомної енергетичної компанії «Енергоатом», та Олегом Коріковим, т.в.о. голови Державної інспекції ядерного регулювання України.
МАГАТЕ «повністю віддане забезпеченню безпеки та захисту (українських) ядерних об’єктів, з (а) присутністю на кожному з них», – написав Гроссі на X поряд з фотографіями, на яких він та українські посадовці проводять переговори.
За його словами, вони «обмінювалися думками щодо нашої підтримки українських АЕС (атомних електростанцій) перед моїм візитом на Запорізьку АЕС».
У понеділок Гросси заявив, що він прямує на Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС), «щоб продовжити нашу допомогу і допомогти запобігти ядерній аварії».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрінеться з Гроссі після того, як глава МАГАТЕ відвідає атомні електростанції країни.
Запорізька АЕС на південному сході України, найбільша в Європі атомна електростанція, була захоплена російськими військами незабаром після повномасштабного вторгнення Москви і зараз не працює.
Обидві сторони часто звинувачують одна одну в обстрілах станції. І Москва, і Київ заперечують ці звинувачення.
Зеленський і прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схуф у понеділок відвідали місто Запоріжжя, яке розташоване через річку Дніпро на північний схід від заводу.
Зеленський також заявив, що на даному етапі війни Україна не може повернути контроль над заводом.
«Для України безпечніше контролювати Запорізький завод, але поки що, з точки зору поля бою, я не бачу таких можливостей, а ті, які, ймовірно, існують, вони небезпечні», – сказав Зеленський.
У понеділок російські інформаційні агентства повідомили, що високовольтна лінія електропостачання станції автоматично відключилася, але потреби станції забезпечуються іншою лінією. Причини автоматичного відключення не були вказані.
У понеділок Україна заявила, що російські атаки пошкодили одну з двох зовнішніх повітряних ліній, що з’єднують станцію з українською електромережею. Росія не відразу прокоментувала це твердження.
Росія заявляє, що Курська атомна станція, яку минулого тижня відвідав Гроссі, неодноразово піддавалася атакам з боку українських військ, які знаходяться всього в 40 км (25 милях) від неї, з тих пір, як Україна відрізала шматок російської території в результаті транскордонного нападу в цьому місяці.
Після відвідин Курської атомної електростанції Гроссі заявив, що вона є надзвичайно крихкою, оскільки не має захисного купола, і що «поблизу виникла небезпека або можливість ядерної аварії».
У четвер Міністерство закордонних справ України засудило спроби Росії «звинуватити Україну в нібито провокаціях проти ядерної безпеки».
Міністерство заявило, що Росія активізувала «дезінформаційну кампанію з метою відвернути увагу від власних злочинних дій на Запорізькій атомній електростанції».
У заяві вона назвала такі звинувачення «цинічними» після атак на енергетичну інфраструктуру, які змусили Україну відключити кілька атомних енергоблоків від мережі минулого тижня.
Верховна Рада найближчими днями проведе кадрові ротації в Кабінеті міністрів України.
Зокрема, джерело інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» в уряді повідомило, що 4-5 вересня в парламенті може відбутися кадровий день, на якому будуть розглянуті ротації в уряді. Зі свого боку, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у телеграм-каналі заявив, що в парламенті активно обговорюється низка ротацій в уряді. Зокрема, за його словами, передбачається звільнення голів Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«Кого просто втратять, кого переведуть. А потім призначать ці вільні вакансії, плюс ті 6 міністерств без міністрів. Хоча деякі міністерства приєднають до чинних портфелів віцепрем’єрів», – припустив нардеп.
Також джерела, близькі до уряду, підтвердили агентству, що, ймовірно, на посаду міністра у справах ветеранів буде запропоновано чинного виконувача обов’язків Олександра Порхуна, на посаду міністра молоді та спорту – чинного в.о. Матвія Бідного, на посаду міністра культури та інформаційної політики – чинного в.о. Ростислава Карандєєва.
Крім того, як кандидатури на посаду міністрів інфраструктури та регіонального розвитку розглядають керівника пасажирського напряму «Укрзалізниці» Олександра Перцовського та заступника глави Офісу президента Олексія Кулебу.
Серед іншого, агентству повідомили про можливість затвердження міністром агрополітики Тараса Висоцького, який із травня 2021 року є першим заступником міністра, а після звільнення у відставку Миколи Сольського останні місяці керує відомством у статусі в.о. Ще одне джерело повідомило, що очільник Мінстратегпрому Олександр Камишин може змінити Ростислава Шурму на посаді заступника глави ОП, який курирує економіку.
Агентству не вдалося отримати офіційні підтвердження цих кадрових ротацій, а також підтвердити інші передбачувані кадрові зміни.
Джерело: https://interfax.com.ua/
