Верховна Рада найближчими днями проведе кадрові ротації в Кабінеті міністрів України.
Зокрема, джерело інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» в уряді повідомило, що 4-5 вересня в парламенті може відбутися кадровий день, на якому будуть розглянуті ротації в уряді. Зі свого боку, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у телеграм-каналі заявив, що в парламенті активно обговорюється низка ротацій в уряді. Зокрема, за його словами, передбачається звільнення голів Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«Кого просто втратять, кого переведуть. А потім призначать ці вільні вакансії, плюс ті 6 міністерств без міністрів. Хоча деякі міністерства приєднають до чинних портфелів віцепрем’єрів», – припустив нардеп.
Також джерела, близькі до уряду, підтвердили агентству, що, ймовірно, на посаду міністра у справах ветеранів буде запропоновано чинного виконувача обов’язків Олександра Порхуна, на посаду міністра молоді та спорту – чинного в.о. Матвія Бідного, на посаду міністра культури та інформаційної політики – чинного в.о. Ростислава Карандєєва.
Крім того, як кандидатури на посаду міністрів інфраструктури та регіонального розвитку розглядають керівника пасажирського напряму «Укрзалізниці» Олександра Перцовського та заступника глави Офісу президента Олексія Кулебу.
Серед іншого, агентству повідомили про можливість затвердження міністром агрополітики Тараса Висоцького, який із травня 2021 року є першим заступником міністра, а після звільнення у відставку Миколи Сольського останні місяці керує відомством у статусі в.о. Ще одне джерело повідомило, що очільник Мінстратегпрому Олександр Камишин може змінити Ростислава Шурму на посаді заступника глави ОП, який курирує економіку.
Агентству не вдалося отримати офіційні підтвердження цих кадрових ротацій, а також підтвердити інші передбачувані кадрові зміни.
Джерело: https://interfax.com.ua/
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) запустило високопродуктивну свердловину в Полтавській області з дебітом 274 тис. куб. м газу на добу.
Як повідомила компанія на своєму сайті, нову свердловину пробурили як оціночно-експлуатаційну, використовуючи розчин на вуглеводневій основі. Її особливість полягає в тому, що плановий забій розташований безпосередньо під населеним пунктом.
“Ідея буріння цієї свердловини належить Андрію Тіро з УкрНДІгазу, він оцінив видобувні можливості родовища та знайшов віддалену ділянку для її закладання. Водночас команда з розробки підготувала детальне геологічне та технічне обґрунтування”, – зазначив голова “УГВ” Сергій Лагно, слова якого процитовано на сайті.
Він доповнив, що пробурити свердловину виявилося можливим завдяки сучасному буровому обладнанню, передовим технологіям буріння та майстерності фахівців бурового управління “Укрбургаз” (підрозділ “УГВ” – ІФ-У) – вони виконали доволі складне завдання за 4 місяці: пробурили свердловину з виходом вибою понад 1, 3 тис. м.
Своєю чергою, фахівці геофізичного управління “Укргазпромгеофізика” (філія “УГВ” – ІФ-У) в умовах великого кута стовбура свердловини виконали складні каротажні роботи та визначили глибину залягання газоносних пластів.
“Введення в роботу нової свердловини збільшило видобуток газу за добу на цьому родовищі на 17%. Це означає, що у родовища є перспектива для подальшого буріння, незважаючи на виснаженість і вік”, – прокоментував глава “УГВ”
Як нагадали в компанії, “Укргазвидобування” за 6 місяців 2024 року пробурило 50 свердловин, з яких введено в експлуатацію 41.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” у 2023 р. запустило 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м, а в січні-травні 2024 року – 36 нових газових свердловин, 11 з яких є високопродуктивними.
За підсумками 2023 р. виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
“Укргазвидобування” в січні-червні 2024 року збільшило видобуток природного газу (товарного) на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 6,913 млрд куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Група “Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова створила для Міністерства оборони України, у координації з Медичними силами “Схід”, перший у країні підземний шпиталь для надання первинної медичної допомоги та стабілізації стану воїнів після поранення на передовій, інвестувавши в нього більше ніж 20 млн грн, йдеться в пресрелізі групи у вівторок.
Зі свого боку Міноборони в повідомленні на своєму сайті зазначило, що госпіталь став першим у рамках масштабного проєкту, який реалізує міністерство в координації з Медичними силами “Схід”, а загалом він передбачає будівництво понад двох десятків підземних стабпунктів.
Уточнюється, що перший об’єкт розташований біля лінії фронту і призначений для надання медичної допомоги українським захисникам у максимально безпечних умовах. Шпиталь побудовано на базі шести збільшених сталевих бункерів-“криївок”, розроблених “Метінвестом”, кожен із яких має довжину 7,6 метра і діаметр 2,5 метра. Для забезпечення функціонування об’єкта встановлено системи вентиляції, водопостачання, водовідведення та альтернативні джерела живлення.
Під час встановлення підземного шпиталю вжито додаткових заходів безпеки, зокрема, він додатково обладнаний системами РЕБ високої потужності та альтернативними джерелами живлення.
“Такі підземні стабпункти є критично важливими для збереження життів наших військових… Це перший крок у рамках масштабного проєкту, який зміцнить нашу медичну інфраструктуру і дасть змогу більш ефективно підтримувати захисників на передовій”, – наголосив міністр оборони Рустем Умєров.
“Метінвест” уточнив, що укомплектованість шпиталю відповідає рівню польових госпіталів другого ешелону (Role/Echelon 2) відповідно до стандартів НАТО, а інвестиції включали витрати не тільки на будівництво шпиталю, але й комплектацію його обладнанням.
“Медичний шпиталь на глибині багатьох метрів під землею – найбільш амбітний і найбільш складний проєкт, який нам доводилося реалізовувати від початку повномасштабного вторгнення в рамках ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Зазначається, що за оснащенням медобладнанням сталевий підземний госпіталь не поступається цивільним лікарням.
Зокрема, “Метінвест” укомплектував шпиталь кисневими концентраторами, апаратом ШВЛ, кардіомоніторами, дефібриляторами, операційним обладнанням та освітленням, стерилізаторами, системами обігріву пацієнта, медичними меблями загальною сумою понад 7 млн грн.
“Цей підземний шпиталь – найкращий зі стабілізаційних пунктів. Він дасть змогу надавати медичну допомогу понад 100 пацієнтам на добу, рятуючи сотні життів наших героїв. Сподіваюся, що кількість таких об’єктів зростатиме”, – зазначив в.о. командира Медичних сил “Схід” Роман Кузєв.
ПрАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат” (ТГЗК, смт Першотравневе Житомирської обл.) має намір поставити компанії WENGA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща) кварцити і щебінь загальною сумою EUR2 млн.
Згідно з повідомленням ПрАТ у системі розкриття інформації НКЦПФР, наглядова рада ТГЗК 2 вересня поточного року дала згоду правлінню на проведення значного правочину – укладення договору поставки між товариством і WENGA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща).
Водночас уточнюється, що договір на поставку такої кварцитової продукції: кварцит ТК 97-100 фракція 25-120 мм, 25-100 мм, 25-100 мм, 2 мм; щебінь фракції 5-10 мм, 5-40 мм, 20-40 мм, 25-60 мм, загальною вартістю договору 2 млн євро.
“Доручити голові правління товариства виконати всі дії та підписати всі документи, необхідні для укладення з WENGA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща) вищезазначеного договору на поставку кварцитової продукції. Ринкова вартість предмета угоди – 2 млн євро, за курсом НБУ на 2 вересня 2024 р. становить 91 млн 3,6 тис. грн”, – констатується в інформації компанії.
ТГЗК – підприємство з видобутку, переробки та збагачення кварцитів. Є основним постачальником сировини для виробництва феросплавів, вогнетривів і динасів в Україні.
ТГЗК розробляє відкритим способом Товкачівську ділянку Овруцького родовища кварцитів, розташованого в смт Першотравневе.
За даними НДУ на другий квартал 2024 року, у власності Navaro Development Limited перебуває 5,1898% акцій ПрАТ, Lucrino Investments Limited – 9%, Mantara Holdings Limited – 72,0629%, Duxton Holdings Limited (усі – Кіпр) – 12,1891%.Статутний капітал компанії становить 1,6 млн грн, номінал акції – 2,25 грн.
ТОВ “Новус Україна” відкрило новий супермаркет у Києві, в ЖК Seven (Дніпровська набережна, 18), повідомляє пресслужба ритейлера.
Повідомляється, що цей супермаркет – перший новий, що відкрився в 2024 році. Його загальна площа – 1046 кв. м, торговельна 733 кв. м.
“Ми раді, що маємо можливість продовжувати розвиток нашої компанії в такий непростий час. Наша мета – створити комфортний простір і задовольнити потреби наших клієнтів. Магазин розташований у житловому комплексі, тож для багатьох мешканців він стане “домашнім” маркетом, де вони зможуть проводити багато часу”, – цитуються в релізі слова генерального директора мережі Novus Марка Петкевича.
Магазин обладнаний сучасною пекарнею, де щодня випікатимуть свіжий хліб та інші хлібобулочні вироби. Особлива увага приділяється широкому асортименту охолодженого м’яса та готовим стравам власного виробництва, які можуть стати повноцінною альтернативою приготуванню їжі вдома.
“Ми прагнемо не лише задовольнити базові потреби наших покупців, а й пропонуємо особливий гастрономічний досвід, що стане альтернативою домашньому приготуванню”, – додають у Novus.
ТОВ “Новус Україна” створено 2008 року, того ж року відкрило перший супермаркет Novus у країні. Станом на серпень 2024 року мережа ритейлера налічує понад 80 Novus і 21 “Мі Маркет” в Україні.
Розвитком мережі супермаркетів Novus займається компанія BT Invest (Литва), створена 2008 року колишніми акціонерами компанії “Сандора” Раймондасом Туменасом і нині покійним Ігорем Беззубом.
За даними Opendatabot, на липень 2021 року власником “Новус Україна” з часткою 100% у статутному капіталі було ЗАТ “Консул Трейд Гаус” (Вільнюс, Литва). Кінцевими бенефіціарами зазначено Марину Познякову, Агне Рузгіене, Раймондаса Туменаса.
Згідно з фінансовими результатами компанії, за підсумками 2023 року її виручка зросла на 47% – до 23,6 млрд грн, чистий збиток скоротився на 87% – до 310,7 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у січні-серпні поточного року збільшив випуск прокату на 32,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 644,4 тис. тонн з 1 млн 240,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла на 31,6% – до 1 млн 973,7 тис. тонн, чавуну – на 23%, до 2,049 млн тонн.
У серпні «Запоріжсталь» виробила 259,5 тис. тонн чавуну, 236,8 тис. тонн сталі, відвантажила 214,2 тис. тонн прокату, тоді як у липні виплавила 261,9 тис. тонн чавуну, 250,8 тис. тонн сталі, відвантажила 202 тис. тонн прокату.
При цьому нагадується, що у 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
Як повідомлялося, «Запоріжсталь» у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
