Державний бюджет України у 2025 році отримає від аграрної галузі додаткові 5,2 млрд грн за рахунок підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки, а також з огляду на підвищення ставки військового збору, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“Хочу подякувати відповідальному агробізнесу, який усвідомлює свою ключову роль у наповненні бюджету країни, що воює. Ваша патріотична позиція та розуміння наближають перемогу”, – процитувала його пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Міністр нагадав, що законом № 4015-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5,0%. Також постановою Кабінету міністрів №1332 передбачено збільшення розміру нарахованої середньої зарплати співробітнику, який претендує на отримання бронювання, до 2,5 мінімальних заробітних плат (наразі 20 тис. грн – ІФ-У).
За розрахунками Мінагрополітики, від таких підприємств додаткові надходження становитимуть близько 1 млрд грн.
Світовий банк (СБ) у вівторок оголосив про новий пакет підтримки України на суму $454 млн для проєкту “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), йдеться в повідомленні банку.
“На третьому році російського вторгнення Україна стикається із серйозним фіскальним тиском, і це зазначає важливість продовження реформ системи охорони здоров’я, які підвищують ефективність використання державних коштів”, – наводять у пресрелізі слова регіонального директора СБ у справах країн Східної Європи Боба Сома.
Він додав, що реформи, підтримані проєктом THRIVE, допоможуть знизити зайве фінансове навантаження на пацієнтів, водночас підвищить доступність і стійкість сектору охорони здоров’я.
Уточнюється, що фінансування програми THRIVE включає позики на загальну суму $449 млн підтриманого урядом Японії Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) і СБ, а також грант у розмірі $5 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, розбудови та реформування України (URTF).
Проєкт THRIVE створено за допомогою інструменту фінансування “Програми кредитування, пов’язаної з результатами (PforR)” Світового банку. Ця ініціатива підтримає зусилля уряду України щодо пріоритетного фінансування в межах Програми медичних гарантій (програми універсального покриття потреб пацієнтів). Вона також посилить технічну та операційну спроможність Національної служби здоров’я України (НСЗУ), допоможе у стратегічному плануванні та зміцнить управлінську спроможність сектору охорони здоров’я.
СБ нагадує, що інші його поточні проєкти в Україні включають екстрені операції у сферах охорони здоров’я, освіти, транспорту, енергетики, житла, сільського господарства, державні програми для приватного сектору та державного управління, що мобілізували ресурси партнерів-донорів завдяки гнучкому дизайну для швидкої виплати коштів і можуть бути масштабовані за необхідності, коли стане доступним додаткове фінансування.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., домовилося про нову поставку партії неіржавних труб до Південної Кореї для найбільшого заводу з виробництва водню.
Згідно з пресрелізом у понеділок, “Сентравіс” отримав замовлення на безшовні труби для нового заводу з виробництва водню в південнокорейському місті Ульсан.
Водночас уточнюється, що обсяг поставки – 15 тонн, клієнт із Південної Кореї замовив труби для печей.
У компанії зазначили, що раніше “Сентравіс” уже виконував замовлення для водневих проєктів. Зокрема, українське підприємство стало учасником проєкту з виробництва автомобілів із водневим двигуном у ЄС.
“Сентравіс” також домовився про постачання безшовних труб німецької компанії, що спеціалізується на гідравлічних з’єднаннях, для виробництва гідравлічних з’єднань із високим ступенем захисту від витоків, зокрема, у проєктах із використанням водню та стисненого природного газу.
“Ми активно працюємо на ринку Азії та країн Близького Сходу. І для нас цей контракт став ще одним кроком уперед, тим паче, що будівництво заводу з виробництва водню вже стало знаковим проєктом для Південної Кореї та всього регіону”, – зазначив директор з продажу “Сентравісу” Артем Атанасов.
Передбачається, що будівництво заводу в Ульсані завершиться 2026 року. Його потужність складе 92 000 куб/год, або 8,2 тонни. Обсяг інвестицій – близько $157 млн. Це буде найбільший завод із виробництва водню в Південній Кореї.
У пресрелізі констатується, що Ульсан став центром водневої промисловості країни. Нещодавно Hyundai Motor і місцева влада домовилися про створення в місті водневої екосистеми. Зокрема, корейський автотранспортний виробник представив прототип водневого трамвая із запасом ходу до 150 км і часом заправки до 10 хвилин.
Нещодавно в місті представили перший у світі комплекс “водневих квартир”, який використовує електроенергію і тепло від водневих паливних елементів, що забезпечує суттєву економію витрат на е/е.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2023 році збільшив обсяги виробництва на 12% – до 12,2 тис. тонн. Понад 98% продукції поставляється на зовнішні ринки. Компанія експортувала свою продукцію до 38 країн світу, зокрема, до Німеччини, Італії, США, Японії, Південної Кореї, ОАЕ, Оману та інших.
Нині “Сентравіс” входить до десятки найбільших світових виробників безшовних неіржавних труб.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
ВИРОБНИЦТВО, водень, ЗАВОД, ПІВДЕННА КОРЕЯ, СЕНТРАВИС, ТРУБЫ
Гірничорудні підприємства України в січні-листопаді поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 87,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 30 млн 250,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 55,8% – до $2 млрд 530,162 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (34,61% поставок у грошовому вираженні), Польщі (17,68%) і Словаччини (17,07%).
Україна за січень-листопад 2024 року імпортувала ЗРС на $409 тис. у сумарному обсязі 2,031 тис. тонн, тоді як у січні-листопаді 2023 року цієї сировини завезено 244 тонни на $131 тис. Імпорт цьогоріч здійснювався з Польщі (50,37%), Нідерландів (23,23%) і Норвегії (13,69%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Open4Business.com.ua
Металургійні підприємства України в січні-листопаді поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 18,06% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 872,572 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, на чорні метали за цей період припало 7,48% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,38% за січень-листопад-2023.
У листопаді надходження від експорту чорних металів становили $207,343 млн, тоді як у попередньому місяці – $265,72 млн.
При цьому Україна за одинадцять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 14,3% – до $1 млрд 370,375 млн. У листопаді ввезено продукції на $118,267 млн.
Крім того, у січні-листопаді 2024 року Україна наростила експорт металовиробів на 6% – до $871,007 млн. У листопаді їх експортовано на $71,998 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 16% – до $960,596 млн. У листопаді цієї продукції ввезено на $75,395 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, торік Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
