Фінал Всеукраїнського турніру з боксу «Кубок Києва» на призи братів Кличків відбудеться 31 травня у Stereo Plaza в Києві та буде приурочений до святкування Дня Києва.
Турнір проходитиме з 26 до 31 травня і об’єднає найсильніших боксерів з усієї України. У фінальний день змагань глядачі побачать 15 фінальних поєдинків за участю кращих спортсменів країни.
Окрім фінальних боїв, у програмі події заплановані урочиста церемонія нагородження переможців, а також виступи українських артистів.
Серед почесних гостей заходу очікуються Володимир та Віталій Клички, Денис Берінчик, Олександр Гвоздик, Віктор Постол, Сергій Дзиндзирук, чемпіони України та світу з боксу, представники державного сектору, інфлюенсери, артисти та інші медійні особистості.
Організатором турніру є Федерація боксу м. Києва.
«Для нас “Кубок Києва” – це значно більше, ніж спортивний турнір. Це про силу українців, про характер, який неможливо зламати, та про молоде покоління спортсменів, яке вже сьогодні формує майбутнє українського боксу. Ми хочемо, щоб такі події надихали молодь, популяризували спорт і вкотре показували: Україна – країна сильних людей. Тому раді, що фінал турніру відбудеться саме у День Києва», – зазначив президент Федерації боксу м. Києва Олександр Негода.
Участь у турнірі візьмуть спортсмени 1986-2007 років народження, які мають спортивну кваліфікацію не нижче І розряду. За словами організаторів, це забезпечить високий рівень конкуренції та видовищність поєдинків.
За підсумками турніру кращий боксер отримає особливу нагороду – бронзову статуетку братів Кличків. Усі фіналісти також будуть відзначені подарунками.
«Кубок Києва» на призи братів Кличків є спортивною подією, спрямованою на розвиток українського боксу, підтримку молодих спортсменів та популяризацію здорового способу життя в Україні.
Квитки на подію доступні за посиланням: https://ticketsbox.com/checkout/554f0ec1104b1bc3110bbab6c526c9b05c122279/
Open4Business – офіційний інформаційний партнер турніру.
Міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев повідомив про прийняте урядом рішення щодо змін до правил бронювання військовозобов’язаних на критично важливих підприємствах, одне з яких передбачає підвищення середньої заробітної плати на підприємстві до майже 26 тис. грн.
За його словами, зміни складаються з трьох основних компонентів. «Перший – це підвищення вимог до рівня середньої заробітної плати. Для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника зарплата має становити не менше трьох мінімальних зарплат, а це зараз 25 тис. 941 гривня, майже 26 тис. грн. Але ця зміна не стосується прифронтових територій, для яких вимога залишається на поточному рівні – це 21 600», – сказав Соболев в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Харківенергозбут» призначило проведення загальних зборів акціонерів на 15 червня 2026 року, як випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA. Збори відбудуться дистанційно.
ПрАТ «Харківенергозбут» зареєстровано 7 червня 2018 року, код ЄДРПОУ — 42206328. Основний вид діяльності компанії — торгівля електроенергією.
Згідно з даними Опендатаботу, у профілі компанії наведено показники фінансового стану: рентабельність продукції — 2,02%, коефіцієнт поточної ліквідності — 1,01, коефіцієнт фінансової залежності — 61,88, поточна платоспроможність — мінус 4,948 млн грн.
Раніше в публічних повідомленнях зазначалося, що держава Україна в особі Фонду державного майна володіла 65% акцій «Харківенергозбуту», а Smart Holding (Cyprus) — 29,79%.
«Харківенергозбут» є постачальником електроенергії в Харківській області. Після початку повномасштабної війни енергокомпанії регіону працюють в умовах підвищених ризиків через обстріли інфраструктури, боргове навантаження на ринку електроенергії та складну платіжну дисципліну споживачів.
Ходьба та інші прості рухи тіла можуть сприяти циркуляції рідини в мозку та потенційно допомагати йому позбавлятися від продуктів обміну речовин, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature Neuroscience.
Група вчених вивчала рух мозку у мишей, що перебували у стані неспання, за допомогою високошвидкісної двофотонної мікроскопії. Дослідники встановили, що під час руху мозок злегка зміщується всередині черепа, причому цей процес тісно пов’язаний не з диханням або серцевим ритмом, а зі скороченням м’язів живота під час руху.
За даними авторів роботи, скорочення м’язів черевної порожнини створює механічний тиск, який через судинні зв’язки між животом, хребтом і центральною нервовою системою передається до мозку. Вчені описують цей механізм як свого роду «гідравлічний» зв’язок: рух тіла і напруження м’язів можуть запускати мікрорух мозку і впливати на рух спинномозкової та міжклітинної рідини.
Моделювання показало, що такий м’який рух мозку може сприяти виведенню міжклітинної рідини з мозкової тканини в субарахноїдальний простір. Автори підкреслюють, що напрямок цього потоку відрізняється від того, що спостерігається під час сну, коли активніше працює так звана глімфатична система, пов’язана з очищенням мозку від продуктів обміну.
Науково-популярне видання ScienceDaily, посилаючись на це дослідження, зазначає, що скорочення м’язів живота під час руху може сприяти циркуляції спинномозкової рідини, а отже, проста фізична активність потенційно може бути пов’язана з підтриманням здоров’я мозку. Один з авторів роботи Патрік Дрю пояснив, що рух тіла може бути важливим фізіологічним механізмом, що впливає на мозок через механічний зв’язок з черевною порожниною.
При цьому дослідження не доводить, що ходьба безпосередньо «очищає» мозок людини або лікує неврологічні захворювання. Робота виконана на мишах, а висновки щодо людей вимагають додаткових досліджень. Однак вона показує можливий біологічний механізм, через який звичайна рухова активність може бути корисною не тільки для серця, судин і м’язів, але й для процесів обміну рідини в мозку.
Для медицини та ринку wellness це важливо тому, що ходьба залишається одним із найдоступніших способів підтримки здоров’я. На відміну від складних тренувань, вона не вимагає обладнання, спеціальних умов або високої фізичної підготовки. Якщо майбутні дослідження підтвердять аналогічний механізм у людини, регулярна ходьба може отримати ще одне наукове пояснення як інструмент профілактики когнітивного виснаження та підтримки нормальної роботи мозку.
У дослідженні також йдеться про те, що рух мозку під час ходьби має дуже малу амплітуду — мова йде про мікроскопічні зміщення, які неможливо відчути. Однак саме такі механічні коливання можуть бути достатніми, щоб впливати на рух рідини в тканинах мозку.
Ключовий висновок роботи полягає в тому, що мозок не повністю ізольований від решти тіла, як це часто уявлялося раніше. Він механічно пов’язаний з рухами організму, а скорочення м’язів живота під час ходьби та іншої активності можуть бути частиною системи, що допомагає переміщувати рідини всередині та навколо мозку.
Угорщина повертає заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, яка раніше тимчасово втратила чинність через завершення дії надзвичайних постанов. Нове рішення має зберегти обмеження для українських товарів на внутрішньому угорському ринку, при цьому транзит продукції через територію країни, як і раніше, може залишатися дозволеним.
За даними угорських ЗМІ, попередня заборона на імпорт понад 20 категорій української агропродукції припинила дію 14 травня після завершення правового режиму, на підставі якого її було запроваджено. До списку обмежень входили зернові, олійні, борошно, м’ясо птиці, яйця та низка інших товарів.
Після цього Будапешт заявив про намір відновити заборону, пояснюючи рішення захистом угорських фермерів і внутрішнього ринку. Раніше міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь неодноразово заявляв, що країна не відкриє ринок для української агропродукції навіть після оновлення торговельної угоди між ЄС та Україною.
Позиція Угорщини залишається частиною ширшого конфлікту навколо українського аграрного експорту до ЄС. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував мита і квоти для українських товарів, щоб підтримати українську економіку і компенсувати проблеми з морською логістикою. Однак прикордонні країни ЄС, включно з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, заявляли про тиск дешевої української продукції на місцевих фермерів.
Угорська заборона не є загальною забороною на весь український експорт. Вона стосується передусім постачань на внутрішній ринок Угорщини. Транзит української продукції до інших країн ЄС або за межі союзу раніше зберігався, оскільки для України сухопутні та дунайські маршрути залишаються важливою частиною експортної логістики.
Угорщина пояснює обмеження необхідністю захистити фермерів від різких цінових коливань. У 2022 році потоки українського зерна та олійних до сусідніх країн різко зросли через переорієнтацію експорту з Чорного моря на європейські маршрути. Reuters зазначав, що до війни Угорщина щорічно імпортувала з України до 50 тис. тонн зернових і олійних, тоді як у 2022 році обсяг таких постачань зріс до 2,5 млн тонн, а у 2023 році до запровадження заборони становив до 300 тис. тонн.
Основною проблемною категорією для Угорщини стала кукурудза. За даними The Cattle Site із посиланням на митну статистику, протягом року після початку повномасштабної війни Україна експортувала до Угорщини 1,7 млн тонн кукурудзи проти близько 30 тис. тонн до війни.
Для України угорське рішення має радше політичне і логістичне значення, ніж критичне торговельне. Основні ринки українського агроекспорту в ЄС розташовані не в Угорщині, а у більших країнах-споживачах і переробниках. Однак для прикордонної торгівлі та окремих товарних груп заборона обмежує гнучкість експортерів і посилює залежність від ліцензування, транзитних маршрутів та домовленостей з Єврокомісією.
ЄС у 2025 році вже переглядав торговельні умови з Україною, збільшивши квоти за низкою товарів: для пшениці — з 1 млн до 1,3 млн тонн, цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Ці зміни мали збалансувати підтримку українського експорту та інтереси фермерів країн ЄС.
Кабінет міністрів України призначив Міхаеля Вайнштейна незалежним членом наглядової ради державного Сенс Банку; у 2019–2023 рр. він був незалежним членом наглядової ради Ощадбанку.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення уряд ухвалив розпорядженням від 20 травня 2026 року, Вайнштейн вступить на посаду після узгодження з Національним банком України.
Термін його роботи в наглядовій раді Сенс Банку визначено до завершення повноважень чинного складу ради – 3 жовтня 2028 року.
В останні роки Вайнштейн також працював у фінансових структурах Казахстану та Нідерландів.
З 2019 року він є членом дорадчого комітету обмежених партнерів Казахстанського фонду реструктуризації капіталу (Нідерланди). У 2023-2024 рр. Вайнштейн був незалежним членом ради директорів АТ «Мікрофінансова організація ОнлайнКазФінанс» (Solva, Казахстан), у 2019-2023 рр. – незалежним директором Експортно-кредитного агентства Казахстану, а у 2019-2022 рр. – незалежним членом ради директорів АТ «Національний керуючий холдинг «КазАгро» (Казахстан).
Як повідомлялося, на початку травня ВСК Верховної Ради з питань економічної безпеки звернулася до прем’єр-міністра, голови Нацбанку та міністра фінансів із проханням перевірити можливий сторонній вплив на діяльність органів управління Сенс Банку.
Комісія також просила на час перевірки відсторонити голову наглядової ради банку Миколу Гладишенка та голову правління Олексія Ступака.
Після цього 6 травня Гладишенко самовідсторонився від виконання повноважень голови наглядової ради на час з’ясування обставин, а виконання цих повноважень було покладено на незалежного члена ради Петра Новака.
Сенс банк був націоналізований у 2023 році. За даними Нацбанку станом на 1 квітня 2025 року з активами 159,22 млрд грн він посідав 9-те місце серед 58 банків України.
