Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини на будівництво другого заводу в Україні.
“Ми хочемо, щоб німецький бізнес інвестував в Україну, інвестував у відновлення, і в рамках форуму ми підписуємо важливі документи… Компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit побудує другий завод в Україні та отримає для цього інвестиційну страховку від уряду Німеччини, яку буде підписано тут на полях бізнес-конференції”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в рамках шостого німецько-українського економічного форуму у вівторок у Берліні.
За словами прем’єра, компанія Fixit також отримає кредит німецького банку KfW на EUR12 млн. “Це дуже важливий і знаковий проєкт”, – підкреслив він.
будівельний матеріал, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, НІМЕЧЧИНА, СТРАХОВКА
Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Благодійний фонд “Квітна” за п’ять місяців роботи на Пересувній медичній платформі провів безоплатні обстеження на рак молочної залози для понад 2 тис. жінок.
Як повідомляють у пресрелізі фонду, проєкт пересувної медичної платформи розпочав роботу з травня 2023 року. У межах проєкту відвідувачі можуть отримати безоплатний медичний огляд і консультацію.
“Ідея створення пересувної медичної платформи виникла з початку повномасштабної війни. Ця ініціатива актуальна для надання медичної допомоги людям у зруйнованих регіонах, у населених пунктах, де проживає багато вимушено переміщених осіб, а також у тих містах і селищах, де просто немає доступу до медичного обстеження”, – повідомляє фонд.
Крім того, фонд закупив обладнання та реагенти на суму понад 1,5 млн грн для Національного інституту раку (НІР), а також реалізував понад 40 інформаційно-просвітницьких кампаній.
Пересувна медична платформа являє собою переобладнане приміщення на колесах, спеціально призначене для медичних цілей. Її автономність забезпечується своїм генератором електроенергії для забезпечення комфортних умов для відвідувачів. Платформа підключена до мережі Starlink для забезпечення постійного зв’язку.
Усередині знаходяться два кабінети, санвузол і холодильник для зберігання препаратів. Платформа обладнана апаратом ультразвукової діагностики з комплектом датчиків для проведення різноманітних обстежень, зокрема, УЗД щитоподібної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, органів малого таза тощо.
Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку в 2023/24 МР буде дуже високою, особливо на ринках Індії, Китаю, країн Азії та Африки, повідомила керівник відділу аграрних ринків у Чорноморському регіоні аналітичного агентства “АПК-Інформ” Вікторія Блажко на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.
За її інформацією, Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Однак частка України у світовому експорті скорочується через збільшення експорту соняшникової олії з Росії.
“Тиск РФ підвищується… Російська продукція чинить тиск за рахунок поліпшення якості, ціни та збільшення обсягів виробництва соняшнику”, – пояснила експертка.
Вона підкреслила, що головним “полем битви” в цьому протистоянні є Індія і Китай, інші країни Азії та Африки.
“Росія стає головним постачальником соняшникової олії до Китаю… Китайці зацікавлені в українській олії, але вони будуть її купувати тільки з українських портів, саме відвантажених з портів. Що стосується Індії – українська продукція зберігає свою частку ринку, але тиск з боку Росії посилюється”, – підкреслила Вікторія Блажко.
Вона також звернула увагу на важливу для ринку новину про заборону на імпорт рослинних олій Іраном з 23 жовтня. Іран є великим покупцем російської соняшникової олії. Вся продукція, що відвантажується в цю країну, опиниться на світовому ринку і чинитиме додатковий тиск на експорт продукції з України.
Польська Pronar, великий виробник сільськогосподарської та комунальної техніки, проводить патентування спеціальної машини для розмінування полів і будівельних майданчиків, плануючи почати її масовий випуск для потреб України у 2024 році, повідомив директор із торгівлі та маркетингу Pronar Радослав Білецький.
“Колектив зі 150 інженерів дуже тісно співпрацює з партнерами в Україні, щоб подолати існуючі виклики… – заміновані сільськогосподарські поля,… щоб сільськогосподарська техніка мала спеціальні інтегровані системи, які могли б вирішувати ці завдання”, – сказав він на форумі “Україна-Польща. Сектор машин і обладнання” під патронатом Польського агентства з інвестицій і торгівлі та Польської спілки роботодавців у сфері будівництва в польському Сем’ятичі.
Білецький відмовився назвати точніші характеристики машини до завершення процедури патентування, зазначивши, що цей транспортний засіб буде автоматизовано, керувати ним можна буде дистанційно, його можна буде застосовувати на полях, майданчиках для будівництва та інших відкритих ділянках.
За словами директора з торгівлі та маркетингу, це чергова продуктова лінійка, яку Pronar спроектував спеціально для використання в Україні.
“Новітня лінія – це подрібнювальні машини. Вони дають змогу довести до нульового рівня ті місця, де бізнес і далі розвиватиметься, щоб підготувати локації для нового будівництва”, – зазначив Білецький.
Він додав, що Pronar також експортує в Україну снігоочисники, розкидальні та підмітальні машини, які допомагають забезпечувати транспортне сполучення.
Раніше Міністерство економіки України вказувало, що в країні є 30 машин для розмінування, з яких постійно працюють 25.
Pronar – польська виробнича компанія, що працює з 1988 року. Згідно з інформацією на сайті, має дев’ять виробничих майданчиків, власний науково-дослідний центр, аеропорт і виставковий центр. За твердженням компанії, вона посідає значущі позиції в Європі у виробництві сільськогосподарської, комунальної та переробної техніки, дробарок і дискових коліс для тихохідних машин і компонентів, постачаючи продукцію загалом у понад 80 країн. У Pronar працюють понад 3000 співробітників.
Робочий план на 2024-2025 роки на виконання меморандуму про взаєморозуміння щодо двостороннього співробітництва підписали в понеділок Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІСІ, IP офіс) і Відомство з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) під час візиту до Києва делегації ЄС на чолі з виконавчим директором EUIPO Жоао Неграу.
“План … відкриває можливість до включення даних про українські торговельні марки та промислові зразки до баз даних EUIPO, що є найбільшими у світі та налічують понад 115 млн торговельних марок і понад 20 млн промислових зразків із п’яти континентів”, – ідеться у пресрелізі Мінекономіки за підсумками зустрічі й підписання документа.
Передбачається також, що УКРНОІСІ отримає підтримку від ЄС у питаннях, пов’язаних з правовою охороною торговельних марок і промислових зразків, зокрема в питаннях захисту прав ІВ.
Крім того, в рамках робочого плану УКРНОІСІ скористається підтримкою ЄС у гармонізації української практики реєстрації та експертизи заявок на торговельні марки та промислові зразки з практикою ЄС. Така гармонізація має дозволити українському бізнесу легше працювати за кордоном.
У рамках більш масштабних ініціатив ЄС щодо поглиблення інтеграції УКРНОІСІ в систему інтелектуальної власності (ІВ) ЄС також обговорюється проєкт міжнародного співробітництва у сфері ІВ за участю України, Молдови та Грузії.
Уточнюється, що це був перший закордонний візит на новій посаді виконавчого директора EUIPO Жоао Неграу.
“Інтелектуальна власність та інновації в контексті набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС відіграють визначальну роль. Гармонізуючи правила і процедури в цих галузях, ми не тільки відкриваємо Україну світові, як інноваційну та креативну націю, а й істотно покращуємо її інвестиційну привабливість”, – наводяться в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
“Робочий план, узгоджений сьогодні в Києві, не тільки підкреслює прихильність EUIPO та національних відомств ЄС підтримці наших українських партнерів напередодні вступу до ЄС, а й посилює нашу роль як ефективного посередника для України в діалозі з партнерами ЄС”, – додав Неграу.
За словами заступника голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, посилення захисту інтелектуальної власності є важливим не тільки в контексті вступу України до ЄС, а й для більш нагальних потреб відбудови, адже без потужної екосистеми інтелектуальної власності іноземні інвестори просто не прийдуть у достатній кількості.
Мінекоономіки нагадує, що в червні 2023 року було розширено Фонд МСП EUIPO та Європейської комісії з підтримки українських підприємств, які відтепер можуть отримати фінансування для подачі заявок на набуття прав інтелектуальної власності, зокрема на торговельні марки, промислові зразки або винаходи та корисні моделі.
EUIPO – одне з найбільших децентралізованих відомств ЄС, розташоване в Аліканте (Іспанія). EUIPO здійснює реєстрацію торговельних марок ЄС (EUTM) та промислових зразків співтовариства (RCD), що забезпечує можливість отримання правової охорони відповідних об’єктів інтелектуальної власності в усіх державах-членах ЄС. Відомство також співпрацює з національними та регіональними відомствами інтелектуальної власності ЄС і координує діяльність Європейської обсерваторії з порушень прав інтелектуальної власності.
