Кожні 65 хвилин в Америці закінчує життя самогубством ветеран. Одна з ключових причин – ПТСР. Що буде з українськими ветеранами, і чи очікує на нас подібна невтішна статистика – залежить від можливості визначити ПТСР та його лікування. Про особливості діагностики, перебігу та перспективи лікування ПТСР агентству Інтерфакс-Україна розповів професор Інституту фізіології ім. О. Богомольця, керівник відділу розвитку та інновацій медичної лабораторії CSD LAB, патофізіолог, доктор медичних наук Віктор Досенко.
Текст: Анна Левченко
– Наразі Україна тільки починає вивчати питання ПТСР. Наскільки ця проблема актуальна для України? Коли ми зіткнемося з проявами ПТСР, коли його вплив буде видно наочно?
– Обидві крайнощі – що ПТСР є у всіх, або жодного ПТСР не існує, – звісно, не відповідають реальному стану речей, не відповідають науковим даним, і мають негативний наслідок. Як має підходити до цього питання наукова та медична спільнота? Виважено, логічно, науково: ПТСР, звісно, буде не у всіх, і далеко не у всіх він є, навіть не у половини населення. Багато військових не мають жодного ПТСР. Але при цьому кількість людей із ПТСР в Україні досить велика – реєстру хворих на цю патологію в нас, на жаль, немає, тому немає і точних цифр.
Щоб виявити ПТСР у людини, існує скринінг. Зокрема, CSD LAB серйозно зацікавилася цією проблемою і на сайті медичної лабораторії є окремий розділ, де кожен охочий може пройти скринінг-тест на ПТСР. Бо для того, щоб лікувати, треба визначити хворих. Завдання знайти таких людей – не з легких. Ніхто не приїде в лікарню і не скаже: “У мене ПТСР, лікуйте мене”. Людина може не знати про свій стан.
Хочу зауважити, що у світі щороку відзначають міжнародний день скринінгу ПТСР. Наразі проблема діагностики актуальна в усьому світі, бо він виникає не лише в країнах, де ведуться бойові дії. Маса інших чинників також може спричинити розвиток цього важкого психічного захворювання. Що раніше ми виявимо це захворювання, то кращою та ефективнішою буде терапія. Тому зараз у світі практикуються скринінгові програми для виявлення ПТСР. Зокрема, фахівці з національного центру вивчення ПТСР США розробили так звані п’ять питань сприйняття. Якщо людина дає позитивну відповідь бодай на три з них, це ще не свідчить, що в неї ПТСР, проте вже свідчить, що їй треба звернутися до фахівця.
– Можна сказати, що ПТСР – це психічне захворювання, чи це просто ситуативна проблема зіпсованого настрою?
– Це психічне захворювання. У міжнародній класифікації хвороб воно класифікується як порушення психічного здоров’я. Діагноз ПТСР ставить психіатр.
– Але на практиці, як кажуть психіатри, людина, яка має проблеми з ментальним здоров’ям, зазвичай вважає, що в неї все нормально, це просто світ навколо якийсь не такий. Як змусити людину звернути увагу на свій стан і почати лікування?
– Людині треба пройти тест і дати відповіді на ці п’ять питань сприйняття. Наше завдання зараз – донести до населення цю інформацію. Це безкоштовний, доказовий і дуже точний спосіб скринінгу. Не діагностики, але скринінгу, який за потреби скерує людину до фахівця для лікування.
ПТСР – це серйозна проблема. За даними статистики міністерства у справах ветеранів США, кожні 65 хвилин в Америці закінчує життя самогубством ветеран. Здорові чоловіки, які повернулися після служби в американській армії, з усіма програмами підтримки, з усіма центрами реабілітації стикаються з цією проблемою. Ми не говоримо, що всі ветерани в США мають проблему ПТСР і схильні до самогубства, але якщо порівнювати ветеранів з іншими чоловіками, то наявність ПТСР збільшує ймовірність самогубства в шість разів. Для жінок цей показник ще вищий. Це жахливі дані і, на жаль, немає жодних підстав думати, що в Україні буде якось по-іншому.
– Коли, за вашими прогнозами, можна очікувати, скажімо так, сплеску звернень або проявів симптомів ПТСР? Цього очікувати вже зараз, чи після війни має пройти якийсь час?
– Найбільш імовірно, що сплеску треба очікувати вже після повернення з війни. У значної кількості військових, можливо, вже є ПТСР, але, на жаль, у нас немає статистики. Власне, ці дані не збираються, статистика психічних захворювань не ведеться. Ми не знаємо, скільки в нас людей, хворих на ПТСР, і яка динаміка. Щоб зрозуміти картину, ветерани мають проходити діагностику і, за потреби, реабілітацію. Але більшість ветеранів такої можливості немає. Після перемоги над ворогом більшість з них повернеться до звичайного життя. І саме тоді можна очікувати, що це захворювання проявиться і буде лавиноподібне підвищення кількості саме встановлених діагнозів ПТСР. Бо зараз ПТСР є, а скринінгу немає. Або ж він недостатньо ефективний.
– Що є першопричиною ПТСР?
– Є два фактори, які запускають певний розвиток ПТСР. Перший – це безпосередній контакт зі смертю. Не по телебаченню, не по фото, не в телеграм-каналах, а саме безпосередній, наочний контакт зі смертю. Людина бачить смерть і це б’є по тому, що називається ядром особистості, по власних переконаннях про те, що таке добро і що таке зло. Другий фактор, який може запустити ПТСР – це опосередкований контакт зі смертю, навіть без контакту. Це два встановлені фактори. Все інше є факторами ризику, які збільшують імовірність. Тобто, у людини з наявними психічними захворюваннями більша ймовірність ПТСР. У людей, які вживали або вживають наркотичні засоби, більша ймовірність. У людей, які мають слабку соціальну підтримку, які не мають родини, не мають дітей, або мають травматичне особисте життя – більша ймовірність ПТСР. Безумовно, присутня й генетична схильність. Але це не причини, це фактори, які збільшують імовірність.
– Чим ПТСР відрізняється від інших реакцій на стресову ситуацію?
– Тим, що цей жах контакту зі смертю застряє в мозку, в психіці. Він не залишає людину і вона весь час повертається до травматичної ситуації. Ця подія вже існує виключно в спогадах, вона відірвана від життя, не має відношення до актуальної ситуації, але вона закарбовується в психіці і починає домінувати над свідомістю. Ситуація, яка викликала ПТСР, вже відбулася, вона не повторюється, а людина все ще перебуває в ній. Це дуже відрізняє ПТСР від інших захворювань, від того ж від хронічного стресу.
ПТРС призводить до гормональних збоїв. До певної міри ПТСР – це нейрогуморальне захворювання. Коли змінюється гормональний фон, коли виявляється “кульгаючий” на один гормон стрес. Що це означає: при стресі в крові має підвищуватися рівень як адреналіну, так і кортизолу. Але при ПТСР підвищується тільки рівень адреналіну, а кортизолу навіть менше, ніж у здорових людей. Це як стрес, але неповноцінний – домінує адреналін, а кортизолу, який має забезпечити негативний зворотний зв’язок і зупинити стресову реакцію, немає.
– І чим це загрожує організму людини?
– Це загрожує тим, що організм не отримує зв’язку. Кортизол має прийти в мозок після стресу й запустити механізми відновлення. Але кортизолу немає, мозок вважає, що наказ мобілізуватися не виконаний, тому знов, знов і знов дає команди на вироблення адреналіну й стресової реакції. Це виснажує організм. В медицині це має назву “зачароване коло”, вирватися з якого психіка сама по собі не може.
– Якщо ми говоримо про гормони, гормональний фон, то чи існують якісь аналізи, наприклад, крові, які дозволяли б виявити наявність ПТСР як хімічної реакції організму?
– Ми якраз на шляху до цього. Зараз ми працюємо над цим завданням разом з фахівцями центру психореабілітації “Лісова галявина”. Ми намагаємося знайти оптимальне рішення, бо існуючі рішення дуже дорогі, а скринінг має бути дешевим.
– Що значить “дороге рішення”?
– Для визначення людей з ПТСР потрібно багато грошей. І це проблема. Бо під скринінгом розуміється дешевий тест, який можна зробити мільйонам людей: всім військовим, всім сім’ям військових. Але коли вартість тесту значна, це суттєво ускладнює можливості боротьби з ПТСР.
– Значна – це скільки?
– За нашими підрахунками виходило близько 5 тис. грн за один тест. Тому якщо говорити про визначення ПТСР “за краплиною крові”, то наразі методична база вже існує, але є нюанс – скринінг має бути доступним. Весь світ шукає можливості проведення таких скринінгів, але ще ніде в світі не впроваджено біомаркери ПТСР. В CSD LAB їх розробили, але ми сподіваємося знайти рішення щодо зменшення їх вартості. На шляху до цього рішення ми вже запровадили тест на біомаркери хронічного стресу. Це не менш небезпечна патологія, яка, безумовно, пов’язана з війною. Не в усіх є контакт зі смертю, але війна вводить в стан невизначеності. Що наразі й відбувається: новини, травматична інформація й співчуття запускають так званий хронічний стрес. Це дуже добре відомо в медицині. А все, що потрібно зробити людині – це пройти тест і звернутися до психотерапевта, який за необхідності призначить лікування медикаментозними методами.
Але наголошую, що хронічний стрес та ПТСР – це різні речі.
– Чи розробляють якісь ліки від ПТСР?
– Наразі є лише два антидепресанти, які доведено працюють і покращують стан. Інші препарати на стадії вивчення. Їх достатньо багато, тому очікуємо, що з’являтимуться й досліджуватимуться нові ліки. Зокрема, препарати на основі медичного канабісу, психотропних препаратів. Але, на жаль, Україна наразі поза цими дослідженнями не тільки через війну, а й тому, що досліджувати ці препарати в Україні заборонено.
Втім, наразі в Україні й у світі є запит на проведення таких досліджень. Є міжнародні структури, готові вступати в колаборацію з українськими фахівцями й інституціями, аби вивчити ці питання. Наприклад, ми готуємо низку заявок на участь в міжнародних дослідженнях і сподіваємося, що ці дослідження все ж розпочнуться. Це, як на мене, дуже гарне рішення, бо замість того, щоб стояти з протягнутою рукою й просити гроші, ми зможемо самі їх розробляти.
– Колись молоді українці були змушені брати участь у війнах, які вів колишній СРСР, зокрема в Афганістані. Наразі цим людям близько 50-55 років, це досить активна категорія громадян, але в них непроста історія. Ми бачили багато історій, коли хлопці з Афганістану поверталися зі скаліченими долями, скаліченою психікою, не всі змогли адаптуватися до мирного життя. Чи проводяться якісь дослідження серед ветеранів Афганістану?
– В СРСР і у всіх пострадянських країнах, на жаль, цей діагноз ігнорували. В Україні раніше юридично ПТСР не було. В цьому аспекті питання взагалі не ставилося. Тобто якщо в людини були наслідки військової травми, контузії, їй могли пропонувати лікування та реабілітацію в санаторії, відновлювали в неврологічному плані. Про психіатрію та психологічну допомогу взагалі не йшлося. Наразі ми теж не бачимо роботи з тими, хто міг зазнати ПТСР 30 років тому. Лише зараз стали звертати увагу на цих людей. Перші діагнози ПТСР з’явилися в Америці у 80-х роках минулого століття і ще досить довго в інших країнах, навіть в Європі, вважали, що це не захворювання. Тобто до прийняття ПТСР прийшли десятки років. Тепер треба, щоб були розроблені критерії діагностики, щоб ці критерії були донесені до лікарів.
– ПТСР можна вилікувати, чи це хронічне захворювання, яке лишається з людиною на все життя?
– ПТСР виліковний, звичайно! У половини він пройде самостійно. Але ця інформація небезпечна, бо люди подумають, що не потрібно звертатися до лікаря, мовляв, ПТСР сам пройде. Це помилка! Для лікування ПТСР треба звертатися до лікаря. У половини людей ПТСР може сам пройти, а в половини не пройде. І ніхто не знає, до якої половини належить та чи інша людина. ПТСР чудово лікується психотерапією, звісно, якщо вчасно розпочати, і якщо є кваліфіковані фахівці. В певних випадках потрібно додавати фармакотерапію. Фахівці всього світу шукають нові методики, нові препарати, нові підходи до терапії цього складного, небезпечного захворювання. Я сподіваюся, що українські науковці вдало приєднаються до цих досліджень і разом ми знайдемо ефективні методи скринінгу, діагностики та лікування ПТСР.
Українські біженці, майже мільйон яких наразі живуть і працюють у Німеччині, є прекрасною можливістю для німецьких компаній як вирішити питання нестачі робочої сили, так і створити заділ для майбутньої тіснішої співпраці з Україною, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті 6-го українсько-німецького бізнес-форуму в Берліні у вівторок.
“Скористайтеся цим величезним потенціалом. Інтегруйте українців, які тут із нами, у свої компанії. Навіть якщо ці жінки та чоловіки повернуться в Україну після війни, вони стануть цінним активом для своїх компаній. Тому що тоді вони утворюють “людські мости” з країною, яка, будучи кандидатом на членство в ЄС, володіє величезним економічним потенціалом”, – наголосив канцлер.
За його словами, багато хто з українських біженців у ці тижні та місяці закінчує інтеграційні курси, багато хто тепер розмовляє німецькою, і майже всі вони добре навчені.
“Це гарантія того, що економічні відносини між Німеччиною та Україною розвиватимуться ще краще і динамічніше в майбутньому”, – охарактеризував інтеграцію українців у німецькі компанії Шольц.
Він зазначив, що Україна – це країна з мільйонами працьовитих, добре освічених громадян. “Країна, з якою ми пов’язані тісніше, ніж будь-коли раніше, завдяки українцям, які зараз живуть тут із нами”, – наголосив канцлер Німеччини.
За даними організаторів форуму, серед яких – Німецька торгово-промислова палата (DIHK), Східний комітет німецької економіки (OA) та Німецько-українська торгово-промислова палата (AHK Ukraine), захід зібрав понад 500 учасників, які хочуть дізнатися про економічний розвиток України під час війни, а також про наявні можливості співпраці та інвестицій. Цьогорічна конференція має назву “Економіка України знову зростає, незважаючи на війну / Попит з боку німецьких компаній”. Три панельні дискусії присвячені темам інфраструктури, енергетики та оборони.
“Незалежно від війни, вже розпочато десяток інвестиційних проєктів, і німецькі компанії наразі звертаються за інвестиційними гарантіями до федерального уряду ще щодо 30 проєктів. Реконструкція почалася, і до неї долучилися німецькі компанії”, – підкреслив заступник голови OA Крістіан Брух (Christian Bruch).
За його словами, ризик війни можна контролювати, особливо в західній і центральній частинах країни, однак необхідні більш привабливі пропозиції державного і приватного фінансування, а також страхові рішення.
Керуючий директор AHK Ukraine Райнер Перау також вважає, що ситуація з безпекою дає змогу в більшості регіонів відновити ділові поїздки, щоб починати робити бізнес.
Зазначається, що за перші вісім місяців 2023 року німецько-українська торгівля зросла приблизно на 30% і становила EUR6,2 млрд: імпорт у Німеччину знову трохи знизився – на 5,5%, до EUR1,8 млрд, тоді як експорт зріс на 52% – до EUR4,4 млрд.
Як повідомлялося з посиланням на Євростат, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 серпня 2023 року мали 4 млн 155,6 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, 98% з яких – громадяни України.
Згідно з даними Євростату, на кінець серпня основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 175,70 тис. осіб; 28,3% від загальної кількості), Польща (960,55 тис. осіб; 23,1%) і Чехія (365,09 тис. осіб; 8,8%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,2%. При цьому за останні п’ять місяців кількість бенефіціарів тимчасового захисту від України в Німеччині збільшилася на 108 тис. осіб, у Чехії – на 39,8 тис., тоді як у Польщі скоротилася на 39,2 тис.
Акціонери ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) мають намір провести додаткову емісію акцій і збільшити статутний капітал (СК) на 1 млн 375 тис. 238,5 грн.
Питання проведення додаткової емісії внесено до порядку денного позачергових зборів акціонерів, призначених на 24 листопада поточного року.
“Збільшити статутний капітал ПрАТ “САЗ” шляхом розміщення додаткових акцій у кількості 5 млн 500 тис. 954 штуки наявної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків на суму 1 млн 375 тис. 238,5 грн”, – значиться в порядку денному.
Передбачається також, що учасниками розміщення акцій (без публічної пропозиції) є винятково акціонери товариства: ПрАТ “Промарматура” і ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт”.
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Після реконструкції з 1965 року спеціалізується на випуску кованих сталевих запірних і регулювальних клапанів з ручним і електричним приводом, конденсатовідвідників термодинамічних, кранів кульових і чавунних пробкових кранів. У 2012-2014 роках завод освоїв серійне виробництво клапанів запірних і регулювальних для ТЕС. Крім трубопровідної арматури, також серійно випускає продукцію для гірничо-шахтної та машинобудівної галузей промисловості.
За даними НДУ на другий квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Общемашконтракт” – 22,0307%.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 45 тис. грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що німецька компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit отримала інвестиційну страховку від уряду Німеччини на будівництво другого заводу в Україні.
“Ми хочемо, щоб німецький бізнес інвестував в Україну, інвестував у відновлення, і в рамках форуму ми підписуємо важливі документи… Компанія-виробник будівельних матеріалів Fixit побудує другий завод в Україні та отримає для цього інвестиційну страховку від уряду Німеччини, яку буде підписано тут на полях бізнес-конференції”, – сказав Шмигаль на прес-конференції в рамках шостого німецько-українського економічного форуму у вівторок у Берліні.
За словами прем’єра, компанія Fixit також отримає кредит німецького банку KfW на EUR12 млн. “Це дуже важливий і знаковий проєкт”, – підкреслив він.
будівельний матеріал, БУДІВНИЦТВО, ЗАВОД, НІМЕЧЧИНА, СТРАХОВКА
Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Благодійний фонд “Квітна” за п’ять місяців роботи на Пересувній медичній платформі провів безоплатні обстеження на рак молочної залози для понад 2 тис. жінок.
Як повідомляють у пресрелізі фонду, проєкт пересувної медичної платформи розпочав роботу з травня 2023 року. У межах проєкту відвідувачі можуть отримати безоплатний медичний огляд і консультацію.
“Ідея створення пересувної медичної платформи виникла з початку повномасштабної війни. Ця ініціатива актуальна для надання медичної допомоги людям у зруйнованих регіонах, у населених пунктах, де проживає багато вимушено переміщених осіб, а також у тих містах і селищах, де просто немає доступу до медичного обстеження”, – повідомляє фонд.
Крім того, фонд закупив обладнання та реагенти на суму понад 1,5 млн грн для Національного інституту раку (НІР), а також реалізував понад 40 інформаційно-просвітницьких кампаній.
Пересувна медична платформа являє собою переобладнане приміщення на колесах, спеціально призначене для медичних цілей. Її автономність забезпечується своїм генератором електроенергії для забезпечення комфортних умов для відвідувачів. Платформа підключена до мережі Starlink для забезпечення постійного зв’язку.
Усередині знаходяться два кабінети, санвузол і холодильник для зберігання препаратів. Платформа обладнана апаратом ультразвукової діагностики з комплектом датчиків для проведення різноманітних обстежень, зокрема, УЗД щитоподібної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, органів малого таза тощо.
