Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, біографічна документальна стрічка “Кузьма: Страшно веселий”, присвячена лідеру гурту “Скрябін” Андрію Кузьменку, вийде в український прокат 13 серпня.
Як повідомили агенству творці фільму, стрічка побудована на архівних матеріалах, більшість із яких раніше не публікувалася. Над проєктом працювала студія KNIFE! Films, відома за фільмами “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, “Океан Ельзи: Спостереження Шторму” та “ЕПІЗОДИ: Україна на Мундіалі”.
“Ми хотіли, щоб глядач провів цей час із самим Кузьмою – побачив його таким, яким він був насправді”, – зазначив продюсер фільму Максим Сердюк.
Режисером фільму став Артем Григорян. Стрічка розповідає про життєвий шлях Андрія Кузьменка – від юнака з Новояворівська до одного з найвпливовіших представників української попкультури.
За словами творців, під час роботи над проєктом було опрацьовано понад 400 годин відео- та аудіоматеріалів, а також понад 22 тис. фотографій.
Своєю чергою режисер Артем Григорян наголосив, що команда прагнула показати музиканта поза усталеними образами та відкрити маловідомі сторінки його життя.
Паралельно з українським прокатом покази фільму відбудуться у 20 країнах світу. Дистриб’ютором стрічки в Україні виступає B&H Film Distribution. Жанр фільму – біографічний документальний.
Як повідомлялося, музикант, телеведучий та лідер гурту “Скрябін”Андрій Кузьменко загинув 2 лютого 2015 року в дорожньо-транспортній пригоді поблизу Кривого Рогу. Йому було 46 років. Створений ним гурт “Скрябін” став одним із символів української популярної музики 1990-х і 2000-х років, а його творчість і висловлювання досі залишаються популярними серед українців.
https://interfax.com.ua/news/culture/1173343.html
Торгово-промислова палата України запрошує українські компанії до участі у практичному воркшопі “Capacity Building Workshop on the Ethical Impact Assessment of AI”, який відбудеться 11 червня 2026 року у Києві.
Штучний інтелект сьогодні стає одним із ключових інструментів трансформації бізнесу. AI-рішення допомагають компаніям оптимізувати внутрішні процеси, швидше аналізувати дані, підвищувати ефективність комунікацій, покращувати клієнтський сервіс, автоматизувати рутинні завдання та відкривати нові можливості для розвитку.
Водночас використання штучного інтелекту потребує не лише технічного розуміння, а й відповідального підходу до питань безпеки, захисту даних, прозорості, недискримінації, управління ризиками та відповідності законодавчим вимогам.
Саме цим темам буде присвячений практичний воркшоп у ТПП України. Захід має на меті показати багатогранність теми AI – від практичного впровадження рішень на основі штучного інтелекту у бізнес-процеси до розуміння етичних стандартів, регуляторних підходів та того, як ці питання поступово формуються і впроваджуються в Україні.
Метою воркшопу є практичне навчання для реального бізнесу. Учасники зможуть отримати конкретні інструменти для відповідального використання штучного інтелекту у своїй діяльності, оцінити потенційні ризики застосування AI та зрозуміти, як мінімізувати ці ризики без втрати ефективності бізнес-процесів.
Під час заходу буде представлено інструмент Ethical Impact Assessment – оцінку етичного впливу AI. Він допомагає компаніям аналізувати вплив AI-рішень, виявляти можливі ризики та ухвалювати більш зважені управлінські рішення щодо використання нових технологій.
До участі запрошуються представники бізнесу, підприємці, бізнес-асоціації, громадські організації, а також компанії, які вже використовують або лише планують впроваджувати рішення на основі штучного інтелекту.
Серед заявлених спікерів та учасників дискусії – представники Міністерства цифрової трансформації України, а також провідні технологічні компанії та партнери, які мають практичний досвід впровадження AI-рішень, зокрема Google, Microsoft та інші представники бізнесу й експертного середовища.
Дата: 11 червня 2026 року
Час: 09:30 – 15:30
Місце проведення: Торгово-промислова палата України, м. Київ, вул. Стрітенська, 10
Формат: офлайн
Участь: за попередньою реєстрацією
Реєстрація доступна за посиланням:
https://forms.gle/GVRYw9nTxC51LZFh6
З організаційних питань можна звертатися до:
Валерія Забашта
zva-zed@ucci.org.ua
+380 50 366 49 97
Валерія Малеванець
vvm-ier@ucci.org.ua
+38 050 591 25 70
ТПП України запрошує українські компанії долучитися до практичного обговорення того, як штучний інтелект може стати інструментом розвитку бізнесу, підвищення ефективності та відповідальної цифрової трансформації.
Приватне агропідприємство (ПАП) «Агропродсервіс» (с. Настасів, Тернопільський р-н) розпочало будівництво комбікормового заводу потужністю 400 тис. тонн комбікормів на рік в індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб» (с. Острів, Тернопільської області) з обсягом інвестицій 1,5 млрд грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський (фракція «Слуга народу»).
«… розпочалося будівництво нового комбікормового заводу з елеваторним комплексом. Виробництво потужністю 400 тис. тонн комбікормів на рік планується ввести в експлуатацію у 2027 році. Зараз на об’єкті тривають земельні роботи», – написав депутат у Facebook у середу.
Кисилевський зазначив, що новий комбікормовий завод з елеваторним комплексом займе площу 5 га, і ця земля – це частина нової ділянки, яка була включена до індустріального парку після того, як у ньому закінчилися вільні місця. У грудні 2025 року «Західноукраїнський промисловий хаб» розширив площу з 10,6 га до 55 га. Стара ділянка повністю забудована промисловими приміщеннями площею 71 тис. кв. м.
За словами заступника голови комітету, для ввезення обладнання «Агропродсервіс» планує скористатися передбаченою законодавством для учасників індустріальних парків нульовою ставкою мита та ПДВ на виробниче обладнання.
Крім того, «Західноукраїнський промисловий хаб» готує заявку на державне співфінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків. Для потреб нового заводу планується залучити фінансування для підведення 10 МВт додаткової електричної потужності, повідомив Кисилевський.
ЧАП «Агропродсервіс», створене у 1999 році, є багатопрофільним агрохолдингом, що працює у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45-50 тис. га землі, володіє елеваторними потужностями на 200 тис. тонн зберігання, насіннєвим та комбікормовим заводами. Холдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні (60 тис. голів), а також утримує 16 тис. голів великої рогатої худоби та 600 тис. голів птиці.
Агрохолдинг у 2025 році інвестував 45 млн грн у запуск заводу продовольчих товарів «Бабуся Маруся» на базі індустріального парку «Західноукраїнський промисловий хаб». Підприємство спеціалізується на виробництві овочевої консервації, солінь та напівфабрикатів з проектною потужністю 650 тонн продукції на рік. Крім того, на території хабу працюють підрозділи компанії «Наша птиця» (переробка курятини) та «Тернопільський м’ясокомбінат».
Згідно з даними ресурсу YouControl, кінцевими бенефіціарами ЧАП «Агропродсервіс» є Тетяна Чайківська (70%) та Андрій Баран (30%). До 2020 року власником бізнесу був засновник компанії, зараз – секретар аграрного комітету Верховної Ради Іван Чайківський.
У 2025 році компанія збільшила чистий прибуток на 9,3% – до 1 млрд 609,98 млн грн при зростанні виручки на 23,9% – до 5 млрд 274,87 млн грн.
На ринку криптофінансових сервісів з’явився новий проєкт LemoCard, який пропонує користувачам мультикарточний сервіс для розрахунків із використанням криптовалют і фіатних валют, повідомили Open4Business організатори проєкту.
Проєкт створено швейцарською та канадською компаніями як альтернативу традиційному банкінгу на тлі впровадження нових європейських правил регулювання крипторинку MiCA.
Сервіс дозволяє користувачеві поповнювати баланс криптовалютою, після чого кошти автоматично конвертуються у фіатну валюту для розрахунків. Таким чином, клієнт може використовувати цифрові активи для повсякденних платежів, розраховуючись у торговельних мережах звичайними євро або гривнями.
Платформа працює цілодобово. Також заявлена цілодобова служба підтримки п’ятьма мовами.
Оформити віртуальний рахунок можна за кілька хвилин через Telegram, офіційну веб-версію сервісу або мобільні додатки для iOS та Android.
Для повноцінного використання гаманця користувачам необхідно пройти стандартну процедуру верифікації особи KYC. Це обов’язковий етап для фінансових сервісів, що працюють з платіжними картками та криптовалютними операціями.
На даному етапі в сервісі доступні дві картки Mastercard в євро. Також LemoCard підтримує прямі SEPA-перекази між європейськими рахунками всередині системи. Найближчим часом розробники планують додати доларові картки Visa.
Одним із недоліків сервісу називають комісію 2,5% за поповнення картки криптовалютою з конвертацією в євро. У проєкті стверджують, що конкуренти часто компенсують нижчі тарифи прихованими платежами.
LemoCard сумісний з Apple Pay та Google Pay, що дозволяє використовувати картки для безконтактних платежів. Крім того, користувачі можуть замовити доставку пластикової картки поштою.
У сервісі також передбачена партнерська програма з дворівневою системою винагород. Користувач може отримувати 0,25% від фінансового обороту своїх рефералів та користувачів, яких вони запросили.
Поява LemoCard показує, що ринок криптокарт і криптофінансових сервісів продовжує розвиватися, незважаючи на посилення регулювання в Європі. Для користувачів такі продукти стають способом пов’язати криптовалютні активи зі звичною платіжною інфраструктурою Mastercard і Visa.
В Узбекистані планується реалізація низки масштабних інфраструктурних проєктів у сфері автомобільного та повітряного транспорту, спрямованих на підвищення транспортної пов’язаності регіонів, розвиток логістики та збільшення транзитного потенціалу країни.
Одним із ключових проєктів стане будівництво альтернативної автомобільної магістралі «Ташкент – Самарканд». Нова дорога протяжністю 282 км проходитиме через Ташкентську, Сирдар’їнську, Джизакську та Самаркандську області. Траса першої категорії з цементобетонним покриттям і шістьма смугами руху дозволить розвивати швидкість до 150 км/год.
Проєкт передбачає будівництво 12 транспортних розв’язок, 91 мосту, 16 шляхопроводів, 60 тунельних переходів і понад 250 дренажних споруд. Також планується впровадження інтелектуальної транспортної системи, створення терміналів, об’єктів придорожнього сервісу та пунктів вагового контролю. Поставлено завдання прискорити переговори з потенційними інвесторами та розпочати будівельні роботи у найкоротші строки.
Паралельно триває модернізація авіаційної інфраструктури. Наразі реконструюються сім міжнародних аеропортів, а за останні роки нові повітряні гавані з’явилися в Муйнаку, Коканді, Зааміні, Шахрисабзі, Сариасійському та Сохському районах. Загальна кількість аеропортів в Узбекистані досягла 18.
Особливу увагу приділено розвитку Навоїйського міжнародного аеропорту як великого логістичного центру. До 2030 року кількість рейсів тут планується збільшити у 2,3 раза — до 7 тисяч на рік. Обсяг пасажирських перевезень має досягти 150 тисяч осіб, а вантажоперевезень — 45 тисяч тонн щорічно. На території аеропорту також заплановано створення вільної економічної зони «порто-франко», орієнтованої на надання технічних і комерційних послуг повітряним суднам.
Розглянуто й проєкт будівництва міжнародного аеропорту «Новий Ташкент». Новий авіаційний комплекс зможе обслуговувати до 20 мільйонів пасажирів на рік. Проєкт передбачає зведення термінала площею понад 208 тисяч квадратних метрів, будівництво двох злітно-посадкових смуг довжиною по чотири кілометри та створення 169 стоянок для повітряних суден. Наразі тривають підготовчі роботи та переговори з проєктними й підрядними організаціями.
Ще одним напрямом стане розвиток системи забезпечення цивільної авіації авіаційним паливом. До 2030 року виробництво авіагасу планується довести до 600 тисяч тонн на рік, а потужності зі зберігання збільшити з 49 до 80 тисяч тонн. Нові паливні комплекси будуть збудовані в аеропортах Навої, Андижана, Бухари, Ургенча та Нового Ташкента.
Передбачається також поетапний перехід до міжнародних стандартів зберігання та заправки повітряних суден, повна цифровізація управління паливозаправними комплексами та посилення контролю за дотриманням технологічних вимог.
Чоловіки мобілізаційного віку з України, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, не повинні втратити свій статус у рамках чинного режиму. Можливі обмеження, які обговорюються в ЄС, можуть стосуватися насамперед нових заявників, якщо механізм тимчасового захисту буде продовжено або змінено після березня 2027 року.
Обговорення розпочалося після публікацій європейських ЗМІ про те, що частина країн ЄС розглядає можливість обмежити доступ до продовженого тимчасового захисту для українських чоловіків призовного або мобілізаційного віку. Йдеться не про негайне позбавлення статусу тих, хто вже перебуває в ЄС, а про можливі параметри майбутнього режиму після завершення нинішнього періоду дії тимчасового захисту.
Чинний тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2027 року. Цей механізм було вперше активовано в березні 2022 року, і він дозволяє українцям жити, працювати, отримувати доступ до освіти, медицини та соціальної підтримки в країнах ЄС без проходження стандартної процедури надання притулку.
Єврокомісія раніше наголошувала, що поточні правила тимчасового захисту застосовуються до всіх українців, які мають право на цей статус, без окремого винятку для чоловіків мобілізаційного віку. Можливі зміни мають обговорюватися країнами-членами ЄС і потребуватимуть окремого політичного та правового рішення.
За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн осіб з України.
Німеччина залишалася найбільшою країною розміщення — близько 1,275 млн осіб, або 29,4% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС. На другому місці була Польща — 961,4 тис. осіб, або 22,2%, на третьому — Чехія — 379,8 тис., або 8,8%.
Структура українців під тимчасовим захистом залишається переважно жіночо-дитячою. За даними Eurostat, дорослі жінки становили 43,3% усіх отримувачів тимчасового захисту, неповнолітні — 30,1%, дорослі чоловіки — 26,6%.
В абсолютних цифрах це означає, що в ЄС під тимчасовим захистом перебували приблизно 1,87 млн дорослих жінок, близько 1,30 млн дітей і приблизно 1,15 млн дорослих чоловіків.
За приблизною оцінкою можна говорити про діапазон близько 0,9–1,1 млн українських чоловіків працездатного та потенційно мобілізаційного віку, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС. Це орієнтовна оцінка, а не офіційна статистика щодо військовозобов’язаних.
Обговорення можливих обмежень пов’язане з двома паралельними процесами. З одного боку, ЄС шукає довгострокову модель для мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом уже понад чотири роки. З іншого — Україна відчуває гостру потребу в людських ресурсах для оборони та відновлення економіки.
При цьому будь-які зміни в ЄС будуть юридично чутливими. Обмеження доступу до захисту за статтю, віком або мобілізаційним статусом може викликати дискусії про дискримінацію, права людини, національні повноваження держав та узгодження політики ЄС з Україною.
Таким чином, чинний статус українців у ЄС зберігається щонайменше до березня 2027 року. Питання про те, чи будуть нові обмеження для чоловіків мобілізаційного віку після цієї дати, поки що перебуває на стадії обговорення і не є прийнятим рішенням.
