Програма Portugal Golden Visa (ARI), запущена в 2012 році, спочатку була заснована на інвестиціях в нерухомість, але після реформ більше орієнтується на фонди, пожертви та капітальні вкладення.
Основні параметри та зміни.
1) У 2023 році нерухомість була виключена як основний шлях для програми, що змусило інвесторів перейти на фонди, бізнес-проекти або пожертви.
2) Мінімальний розмір вкладення у фонд — €500 000.
3) У 2024 році видано рекордних 4 987 золотих віз (головні заявки + утриманці), що на 72% більше, ніж роком раніше.
4) З початку дії програми видано понад 15 619 віз інвесторам і близько 22 000 віз для членів сімей (станом на вересень 2024 року).
Китай залишається найбільшою країною за походженням інвесторів, але посилився інтерес з боку США, Бразилії, Туреччини та інших країн. Зміни в програмі спонукали інвесторів диверсифікувати інвестиції, віддаючи перевагу фондам і непроцентним способам.
Джерело: http://relocation.com.ua/portugal-golden-visa-program-program-features-from-relocation/
Програма Greece Golden Visa, що діє з 2013 року, пропонує проживання в Греції (і доступ до Шенгену) за інвестиції.
Основні моменти програми.
1) Інвестиції в нерухомість: мінімальний поріг починається від €250 000 в менш популярних районах.
2) Однак в серпні 2024 року введено диференційований поріг для популярних зон: в районах Аттика, Санторіні, Міконос та ін. він піднявся до €800 000.
3) Можливі знижки: для об’єктів, що потребують ремонту або перетворення, залишається поріг €250 000.
4) Віза видається на 5 років, з можливістю продовження при збереженні інвестицій.
5) Власник візи може включити дружину, дітей до 21 року, а також батьків і батьків дружини без необхідності доведення утриманства.
Поточні тенденції та інтерес інвесторів
Після закриття програми «золотих віз» в Іспанії та інших країнах, Греція стає одним з головних напрямків для інвесторів, і інтерес з боку американців вже помітно зріс.
Процедура видачі посвідки на проживання стає швидшою — у ряді випадків резидентство оформляється за близько 60 днів.
http://relocation.com.ua/golden-visa-greece-features-of-the-program-from-relocation/
Україна у вересні 2025 року експортувала 2,84 млн тонн агропродукції, що на 38% менше показника аналогічного місяця минулого року (4,6 млн тонн), повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що експорт пшениці скоротився на 21% і склав 1,83 млн тонн, кукурудзи – у 8,6 раза, 61 тис. тонн, ріпаку у 3,2 раза – 238 тис. тонн, сої у три рази – 78 тис. тонн. Експорт соняшникової олії скоротився на 42% і склав 203 тис. тонн, бобових культур – на 24%, до 177 тис. тонн.
Ріст експорту демонструвався у вересні лише по ячменю – на 4% до 238 тис. тонн.
При цьому на експорт через порти Одеси було поставлено 90% агропродукції, через порти Дунаю – 2%. Решта агропродукції прямувало через західні кордони залізницею (6%) та вантажівками (2%).
Водночас експорт через порти Одеси у вересні 2025 року скоротився на 29,2% проти аналогічного періоду минулого року і становив 2,522 млн тонн, через порти Дунаю у 6,4 раза – до 68 тис. тонн, залізницею – у 2,6 раза, до 175 тис. тонн, вантажівками – у 3,2 раза, до 55 тис. тонн.
Український Червоний Хрест (УЧХ) вдосконалює механізми кризового реагування на надзвичайні ситуації у співпраці з партнерами.
“Український Червоний Хрест за підтримки Німецького Червоного Хреста передав сучасні станції деконтамінації для Рівненської, Одеської та Запорізької областей. Ці регіони мають підвищений рівень техногенної та радіаційної небезпеки – через розташування атомних електростанцій і великих промислових підприємств”, – повідомив УКК у суботу в Фейсбуці.
Перші практичні навчання з розгортання станцій відбулися на полігоні Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. У заході взяли участь представники відділу цивільного захисту УКК та волонтери загонів швидкого реагування з Києва, Рівного, Одеси та Запоріжжя.
Під час тренування учасники відпрацювали дезактивацію, дегазацію та санітарну обробку техніки і постраждалих.
Такі навчання зміцнюють готовність команд до роботи в реальних умовах і посилюють взаємодію між Українським Червоним Хрестом та ДСНС України.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Україна у січні-вересні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,514 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 22,5% – до $86,926 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (29,02% поставок у грошовому виразі), Алжиру (21,98%) та Туреччини (20,37%).
Крім того, за дев’ять місяців 2025 року Україна імпортувала 30,341 тис. тонн цієї продукції – зниження на 57,7% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53% – до $56,990 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (20,88%), Казахстану (15,72%) і Франції (10,58%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.