Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Укрнафта» перерахувала до держбюджету 656,2 млн грн від управління «Укрнафтобурінням»

АТ «Укрнафта» спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за результатами роботи ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» у 2025 році.

Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між «Укрнафтою» та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

«Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн. За цими результатами – професійна робота всього колективу «Укрнафтобуріння». Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію. Наше спільне завдання — забезпечувати належне управління активом та максимальний результат для держави», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

«Управління «Укрнафтобурінням» – один із показових прикладів ефективної взаємодії АРМА з управителем. «Укрнафта» належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року. Для АРМА принципово важливо, щоб управління арештованими активами забезпечувало максимальний економічний результат для держави», — зазначила т.в.о. Голови АРМА Ярослава Максименко.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

Greenville відновила будівництво житлового комплексу Prostir у Лисиничах

Будівельні роботи в житловому комплексі Greenville Prostir (Львівська область, с. Лисиничі, вул. Освітня, 2) відновлено після завершення судового спору щодо умов користування земельною ділянкою.

Як повідомили у пресслужбі девелопера, предметом спору був розмір орендної плати за земельну ділянку у Лисиничах. У процесі врегулювання група компаній Greenville та Львівська міська рада погодили новий розмір орендної плати та механізм компенсації відповідної різниці до бюджету громади за попередній період користування земельною ділянкою.

“Ми, як девелопер проєкту, взяли на себе відповідальність за пошук рішення. Для нас було важливо не продовжувати юридичне протистояння, а знайти модель, яка враховує інтереси міста, громади та наших інвесторів. Сьогодні це питання врегульоване, і ми повертаємося до реалізації Greenville Prostir”, – зазначив керівник проєкту Олег Козуб.

Господарський суд Львівської області 11 серпня затвердив досягнуту сторонами угоду та закрив провадження у справі. Після усунення судових обмежень компанія отримала можливість відновити будівельні роботи на об’єкті.

Наступним кроком компанії є відновлення повного темпу будівельних робіт та представлення інвесторам актуалізованого графіка реалізації проєкту.

За даними порталу новобудов ЛУН, заснована у 2007 році група компаній Greenville реалізує проєкти у Львові та Києві, з 2010 року здано в експлуатацію 45 будинків, в процесі будівництва шість будинків.

, , , ,

ФАО знизила прогноз світового виробництва зерна у 2026 році до 2,98 млрд тонн

Світове виробництво пшениці у 2026 році може знизитися на 3,8% порівняно з 2025 роком – до 810,7 млн тонн, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).

За підсумками серпня ФАО підвищила прогноз врожаю пшениці у світі на 0,5%, але, незважаючи на цей перегляд, обсяг виробництва може виявитися на 3,8% нижчим за показник минулого року (798,5 млн тонн), йдеться в повідомленні.

Зростання серпневого прогнозу переважно зумовлене коригуванням у бік підвищення оцінок щодо Канади, Марокко, Росії та України. Ці підвищення з лишком компенсували зниження прогнозів щодо ЄС та Великої Британії, де дефіцит опадів і високі температури призвели до зниження врожайності.

Серпневий прогноз ФАО щодо загального збору зерна у світі знижено на 3,4 млн тонн – до 2,98 млрд тонн порівняно з липневим рівнем. “З урахуванням останніх коригувань обсяг виробництва у 2026 році може виявитися на 2% нижчим за рівень минулого року, що стане найзначнішим річним зниженням з 2018 року”, – йдеться в повідомленні.

Перегляд загального прогнозу значною мірою зумовлений зниженням оцінки врожаю кукурудзи на 0,6% – до 1,309 млрд тонн. Це переважно пов’язано із погіршенням прогнозів щодо врожаю в ЄС, де спекотні та посушливі погодні умови в основних регіонах виробництва, зокрема у Франції та Польщі, призвели до погіршення стану сільськогосподарських культур і знизили очікувану врожайність до рівня нижче середнього показника за останні п’ять років, зазначають експерти ФАО.

Крім того, з урахуванням останніх офіційних оцінок було знижено прогноз щодо обсягів виробництва в Індії та Парагваї. Це зниження з лишком нівелювало підвищення прогнозів щодо Аргентини та Бразилії, де за підсумками 2026 року врожай може виявитися значно вищим за середні рівні.

, , , ,

Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %

Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %

Імпорт вживаних легковиків в Україну у серпні скоротився на 9%

Українці у серпні 2026 року придбали 20,6 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 9% менше за аналогічний місяць 2025 року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.

Порівняно з липнем поточного року попит на такі авто скоротився на 8,4%.

Найбільша частка у цьому сегменті авторинку в серпні належала бензиновим авто, які збільшили частку порівняно з серпнем 2025 року на 4 в.п. – до 52%.

Далі йдуть дизельні авто – як і торік, їхня частка становила 17%, а частка електромобілів скоротилася до 17% з 26%, водночас вони випереджають гібриди, частка яких становила 11% (6%). Частка авто з ГБО не змінилась – 3%.

Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,7 років.

Десятку найбільш популярних вживаних імпортованих моделей впевнено очолює Volkswagen Golf – 875 од. Далі йдуть VW Tiguan – 775 од., Nissan Rogue –707 од., Audi Q5 –695 од., Skoda Octavia – 633 од., Renault Megane – 532 од., Tesla Model Y – 494 од., Tesla Model 3 – 480 од., Nissan Leaf – 454 од. та Ford Escape – 408.

Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, 2025 року українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року. До трійки найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі Tesla – Model Y та Model 3.

, , , ,

Врожай малини в Україні у 2026 році знизився, але ціни сягнули рекордних значень

Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.

За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.

«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.

Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.

Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.

Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.

«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.

Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.

Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.

Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.

, , , , ,