Страхова компанія “Експрес Страхування” (Київ) у 2023 році виплатила страхові відшкодування на суму 331,1 млн грн, що на 41,5% більше, ніж у 2022 році.
Як повідомляється в інформації компанії, виплати за КАСКО становили 288,5 млн грн, що на 39,4% більше, ніж за 2022 рік, ОСЦПВ – 31,5 млн грн (+42,3%), ДМС – 6,5 млн грн, що у 2,5 раза більше, ніж торік.
Виплати за іншими видами страхування склали 4,6 млн грн (+98,6%).
Компанія також повідомляє, що в грудні 2023 року виплатила клієнтам 33,1 млн грн, що на 6,6 млн грн перевищує аналогічний показник минулого року. Зокрема, виплати за КАСКО за минулий рік склали 29,8 млн грн (+33,6%), за ОСЦПВ – 2,8 млн грн (-19,4% до рівня грудня 2022 року).
ТДВ СК “Експрес Страхування” засновано 2008 року за участю корпорації “УкрАВТО”. З квітня 2012 року є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023 році перевезла 201,26 тис. двадцятифутових контейнерів (ДФЕ), що на 34% більше, ніж у 2022 році й відповідає показникам 2019 довоєнного року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у середу на нараді з питань розвитку інтермодальних перевезень.
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення РФ контейнерні перевезення УЗ чотири роки зростали на 11-22%, зокрема 2021 року – на 14%, однак після повномасштабного вторгнення РФ 2022 року вони впали на 46% – до 150 тис. ДФЕ.
“Якщо ми у 2021 році вже вийшли на 279,792 тис. ДФЕ, то у 2022 році ми впали до 150 тис. ДФЕ, тобто – 46%”, – наголосив Ткачов.
Він зазначив, що швидке відновлення контейнерних перевезень у 2023 році відбулося через блокування українських морських портів.
“Якщо подивитися за сполученням, то 62% усіх контейнерних перевезень – це експорт, 19% – це внутрішні перевезення, 19% – імпорт”, – описав він ринок.
Представник УЗ додав, що найбільш популярною номенклатурою контейнерних перевезень є зерно – 49%. На другому місці йдуть чорні метали – 17%, на третьому – макухи – 14% і олія – 10%.
Ткачов наголосив, що показники 2023 року, хоч і позитивні, проте істотно нижчі від тих, що були закладені в стратегії розвитку АТ “Укрзалізниці”, яка передбачала вихід на перевезення понад 1 млн ДФЕ на рік.
Він нагадав, що з березня 2023 року в УЗ запрацювала послуга “інтермодальний поїзд”, і було відправлено майже 200 поїздів.
Водночас, зазначив заступник директора департаменту комерційної роботи, після тестування контрейлерних перевезень у грудні 2023 року до Польщі виникли проблеми з тарифікацією.
“Ми досі отримуємо рахунки від польської сторони. Була домовленість про комплексну ставку, але чомусь триває коригування з боку польських колег, тому ми зараз працюємо з польською стороною, щоб отримати єдину комплексну ставку на цю послугу, і тоді ми зможемо більш ритмічно працювати й перевозити контрейлерні поїзди”, – додав Ткачов.
Державний Ощадбанк (Київ) за фінансової підтримки уряду Німеччини реалізує другу фазу проєкту “Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні II”, у рамках якої профінансує понад 500 підприємств на EUR4,2 млн, повідомила прес-служба банку в п’ятницю.
“German Sparkassenstiftung for International Cooperation вважає за честь мати можливість продовжити підтримку українського бізнесу, що є дуже важливою для розвитку економіки України, особливо в період важких економічних обставин, спричинених війною. … Завдяки другій фазі Проекту, ще понад 500 підприємств зможуть отримати фінансову підтримку на втілення власних бізнес-ідей”, – зазначив голова представництва федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (DSIK) Едуард Шмітт.
За інформацією держбанку, у межах проєкту внутрішньо переміщені підприємства і бізнеси з деокупованих територій зможуть отримати компенсацію в розмірі 30% від вартості інвестиційного проєкту, але не більше ніж EUR30 тис. у гривневому еквіваленті.
“Для всіх інших підприємств максимальний розмір грантової підтримки становить 20%, але не більше ніж EUR20 тис. у гривневому еквіваленті”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з умовами програми, учасниками можуть стати підприємства з позитивною кредитною історією, які мають до 250 працівників і річний дохід до EUR10 млн, які не отримували міжнародну технічну допомогу з 1 лютого 2022 року та не мають заборгованості перед держбюджетом. Заявки на участь приймаються у відділеннях Ощаду до 31 січня 2024 року.
У пресслужбі нагадали, що держбанк мав успішний досвід у реалізації першого етапу проєкту протягом 2023 року.
“За його підсумками клієнти банку отримали погодження грантів від німецького уряду на загальну суму понад 52 млн грн. За цим показником Ощад посідає перше місце серед усіх учасників програми. Понад 62% грантоотримувачів зареєстровані та здійснюють свою діяльність у постраждалих від війни областях або на деокупованих територіях”, – ідеться в релізі фінустанови.
Уточнюється, що цей проєкт Ощадбанк реалізує в рамках проєкту міжнародного співробітництва ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною у сфері торгівлі”) із надання грантової підтримки підприємствам ММСБ, які залучені до економічно важливих для України сфер бізнесу: сільське господарство, постачання та переробка харчових продуктів, текстильна промисловість, переробна промисловість тощо.
Проєкт фінансується владою Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці з Deutsche Sparkassenstiftung für international Kooperation (DSIK) і Фондом розвитку підприємництва (ФРП).
За даними Нацбанку України, на 1 листопада 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2-ге місце (346,85 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, і 1-е друге – за кількістю відділень (1182).
German Sparkassenstiftung for International Cooperation, ОЩАДБАНК, підтримки уряду Німеччини, проєкту "Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні II"
Рух на транзитній ділянці автодороги Одеса-Рені, який було ускладнено у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою біля контрольного посту “Маяки”, уже відновлено.
“Рух автодорогою Одеса-Рені відновлено”, – повідомляється в телеграм-каналі Державної прикордонної служби України в п’ятницю.
Як повідомлялося, ДТП сталася поблизу контрольного поста “Маяки” в бік пункту пропуску “Паланка-Маяки-Удобне”. Рух прилеглій ділянці дороги було організовано в реверсному режимі.
“ДТЕК Енерго” 2023 року інвестував у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток близько 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
“Завдяки цьому вдалося відновити значну частину пошкоджених від ворожих обстрілів потужностей теплової генерації, реалізувати щорічну планову ремонтну кампанію на ТЕС, а також підтримати видобуток необхідних для їхньої надійної роботи обсягів вугілля”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в п’ятницю.
Минулого року енергетики компанії відновили після масованих обстрілів дев’ять енергоблоків. Оновлені потужності дали змогу посилити роботу теплової генерації в піку споживання.
“Для підготовки обладнання теплоелектростанцій до роботи на максимумі в поточному опалювальному сезоні, в рамках щорічної планової ремонтної кампанії “ДТЕК Енерго” реалізував 24 ремонти енергоблоків”, – зазначили в компанії.
Крім того, “ДТЕК Енерго” з метою компенсації потужностей, які не вдалося відремонтувати до зими, розконсервував додатково два енергоблоки загальною потужністю 500 МВт. Інвестиції в ремонтну кампанію, за попередніми даними, склали близько 4 млрд грн проти 2,2 млрд грн у 2022 році.
У межах ремонтної кампанії придбано і сформовано запас критичного обладнання на випадок нових обстрілів, а ТЕС і шахти забезпечено резервними джерелами живлення у вигляді понад 200 потужних генераторів.
Минулого року “ДТЕК Енерго” також ввів у роботу 26 нових вугільних лав, що дало змогу шахтарям виконати план з видобутку та забезпечити українські теплоелектростанції достатнім для роботи обсягом палива і протягом опалювального сезону, і в інші піки споживання.
Інвестиції компанії в український вуглевидобуток, за попередніми даними, становили близько 7 млрд грн проти 3,8 млрд грн у 2022 році.
“Ми пройшли найскладнішу зиму, відновилися, наскільки це було фізично можливо після таких масштабних атак, і в такі короткі терміни. І вже впритул наблизилися до екватора нинішнього опалювального сезону. Зі свого боку, ми зміцнили стійкість теплової генерації, адже саме на ній левова частка відповідальності за балансування енергосистеми в піки споживання”, – підсумував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведені в пресрелізі.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт). У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
