Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова активно впроваджує інноваційні технології, включаючи штучний інтелект і телемедицину, в офтальмологічну практику. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми проводимо мультидисциплінарні дослідження в сфері використання штучного інтелекту для скринінгу діабетичної ретинопатії в партнерстві між Інститутом, Одеським національним медичним університетом та міжнародними компаніями», — зазначив Задорожний.
Він підкреслив, що впровадження телемедичних технологій дозволяє проводити дистанційну діагностику та консультування пацієнтів, що особливо важливо в умовах обмеженого доступу до медичних установ під час військових дій.
«Інститут займається такими проблемами медичної науки, які в даний час є найбільш актуальними як в Україні, так і в світі», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-квітні 2025 року в грошовому вираженні скоротився на 4,3% порівняно з тим же періодом 2024 року – до $286,56 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з оприлюдненими даними ДМС, зокрема, у квітні імпорт цієї автотехніки скоротився на 12,2% порівняно з квітнем-2024 року – до $71,31 млн.
Найбільше вантажівок за чотири місяці ввезено з США – на $64,09 млн (22,4% імпорту), Польщі – на $61,77 млн (21,2%) і Франції – на $46,03 млн (16%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували Польща (23,2% загального імпорту вантажівок або $69 млн), США (11% або $33,4 млн) і Китай (10,1% або $30,2 млн).
Імпорт з усіх інших країн за січень-квітень скоротився на 30,6% – до $115,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за чотири місяці експортувала вантажні автомобілі лише на $2,73 млн, переважно до Румунії (57,3% експорту таких автомобілів), Туреччини та Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $1 млн).
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів у грошовому вираженні зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова продовжує активну наукову роботу, незважаючи на триваючу війну. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Незважаючи на всі труднощі сьогодення, на війну, яка триває, на існуючі прямі загрози і ризики, Інститут Філатова продовжує наукову і дослідницьку діяльність», — зазначив Задорожний.
За його словами, в інституті тривають як фундаментальні, так і прикладні дослідження, спрямовані на розробку нових методів діагностики та лікування офтальмологічних захворювань, включаючи катаракту, глаукому, захворювання рогівки та сітківки, дитячу офтальмопатологію та бойові травми очей.
«Інститут не тільки не залишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, знаходиться на лідируючих позиціях», — підкреслив Задорожний. Він додав, що вчені інституту взяли участь у дев’яти глобальних міжнародних дослідницьких проектах за останні роки.
В інституті працюють десять наукових підрозділів і шість спеціалізованих лабораторій, що займаються різними напрямками офтальмології. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних технологій, таких як штучний інтелект і телемедицина, для поліпшення діагностики та лікування пацієнтів.
«Місію наукового напрямку діяльності Інституту можна визначити словами Володимира Петровича Філатова: ‘Всі засоби науки — для лікування хворого’», — резюмував Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Національний банк України (НБУ) 13 травня оголосив тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість придбання послуг становить 1,681 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 21 травня 2025 року. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше з бюджетом 338,2 тис. грн стала СК «Гардіан».
Незалежна Наглядова рада ПАТ «Укрнафта» обрала фінансового директора Юрія Ткачука особою, яка тимчасово виконуватиме обов’язки директора компанії. Він очолить ПАТ «Укрнафта» на строк до прийняття Наглядовою радою рішення про припинення здійснення повноважень директора Товариства. Юрій Ткачук має глибоке розуміння внутрішніх процесів та стратегічних напрямків розвитку найбільшої нафтовидобувної компанії України. Його професійний досвід дозволить забезпечити безперервність операційної діяльності, стабільність управління компанією та успішну реалізацію запланованих ініціатив.
ПАТ «Укрнафта» продовжить реалізацію пріоритетних напрямів розвитку, виконання виробничих планів та забезпечення енергетичної безпеки держави.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 546 АЗК – 462 власних і 84 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 90,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 89,6% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перші чотири місяці 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається у рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
