“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, за результатами січня-березня 2025 року збільшив дохід на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,17 млрд грн.
Як повідомила пресслужба компанії у вівторок, показник EBITDA у першому кварталі поточного року склав 162 млн грн. Показник маржі EBITDA зменшився на 10 в.п. у порівнянні з аналогічним кварталом торік. Абсолютне значення маржі EBITDA в першому кварталі 2025 року у компанії не повідомили, вказавши, що зменшення показника “зумовлено суттєвим зростанням витрат за електроенергію внаслідок майже 50% росту тарифів у порівнянні з минулим роком”.
Кількість нових підключень абонентів B2C “до оптичної мережі “Укртелекому” у першому кварталі 2025 року зросла на 21,7% у порівнянні з аналогічним кварталом 2024 року. Крім того, у минулому кварталі до оптичної мережі компанії було підключено близько 30 медичних і майже 50 освітніх закладів. Загалом швидкісний інтернет від “Укртелеком” уже доступний у понад 1 330 медичних і 1 800 освітніх установах по всій країні, йдеться у повідомленні.
Оптична мережа “Укртелеком” за час з початку повномасштабного вторгнення з 2022 року зросла на 15,5% – до 90 тис. кілометрів волоконно-оптичних ліній станом на кінець першого кварталу 2025 року. Згідно з даними консолідованого звіту на сайті “Укртелеком” довжина волоконно-оптичної лінії компанії у 2022 році зв’язку складала 76 тис. км. Компанія вийшла на цей показник після того як проклала в 2021 році рекордний обсяг оптово-волоконних ліній – 14 тис. км.
Нинішній масштаб оптово-волоконної мережі (90 тис. км) дозволяє забезпечити можливість підключення до сучасних сервісів для понад 3 мільйони домогосподарств (homepass) по всій країні, повідомили в “Укртелеком”.
У компанії також повідомили, що для розвитку оптичної інфраструктури на рівні мережі доступу компанія застосовує архітектуру FTTH/P на базі технології GPON, що забезпечує стабільне, швидкісне та енергонезалежне користування інтернетом навіть за умов тривалих відключень зовнішнього електропостачання.
“Попри всі труднощі воєнного часу “Укртелеком” продовжує забезпечувати якісний зв’язок і підтримувати цифрову стійкість країни. Ми системно інвестуємо у будівництво оптичної інфраструктури, модернізацію мережі та щомісяця підключаємо до енергонезалежного інтернету GPON тисячі українців, підприємства і державні установи, медичні, освітні та соціально важливі заклади. І ми також забезпечуємо надійним зв’язком наших захисників”, – цитує пресслужба “Укртелеком” гендиректора компанії Юрія Курмаза.
За його словами, компанія продовжить розбудовувати оптично-волоконну мережу. У планах на 2025 рік прокласти ще 6 тис. км оптики.
“90 тисяч кілометрів оптичних ліній уже прокладено — але це лише частина великої роботи, яку ми продовжуємо робити щодня для того, щоб у якомога більшій кількості населених пунктів нашої країни була можливість користуватися сучасними телекомунікаційними послугами”, – сказав Курмаз.
Раніше в “Укртелеком” повідомили, що за результатами роботи січня-вересня 2024 року оптична мережа Укртелеком досягла близько 90 тис. км і охоплює 2,7 млн Homepass. Станом на початок липня 2024 року оптика від “Укртелекому” є в 1,28 тис. медичних і понад 1,7 навчальних закладів.
Згідно з неаудійованою фінансовою звітністю “Укртелеком” у 2024 році збільшив дохід на 4,6% порівняно з показником 2023 року – до 5,3 млрд грн. Показник EBITDA незначно знизився до 970 млн грн проти 1 млрд грн в 2023 році. Маржа EBITDA склала 20%, проти 21,1% в 2023 році.
Капітальні інвестиції “Укртелеком” в 2024 році зросли на 60% у порівнянні з попереднім роком до понад 750 млн грн. Загальні інвестиції в розвиток компанії перевищили 900 млн грн.
Повідомлялось, що у 2024 році компанія проклала майже 7 тис. км волоконно-оптичного кабелю, забезпечивши можливість підключення до сучасних сервісів для 3 млн домогосподарств по всій країні. Доступ до оптичної мережі було забезпечено для 1300 медичних і близько 1780 освітніх закладів.
ПрАТ Племзавод ” Літинський”, що входить до складу кондитерської корпорації Roshen, змінив голову правління: Костянтина Півня з 14 травня замінить на цій посаді Вячеслав Москалевський терміном на один рік.
Згідно з даними, оприлюдненим у вівторок в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Москалевський упродовж останніх п`яти років був головою наглядової ради АТ “Версей”, фінансовим директором ТОВ “Евертрейд”, управителем адміністративної діяльності ДП “Кондитерська корпорація “Рошен”, головою/членом наглядової ради ПрАТ “Племзавод “Літинський”.
Крім того, наглядова рада провела кадрові ротації членів правління, зокрема припинила повноваження Олександра Швеця, якого замінила Іриною Куриловою. При цьому Сергій Околодько зберіг свою посаду.
Загальними зборами акціонерів від 29 квітня було прийнято рішення про виплату дивідендів (за простими акціями) у розмірі 10,413 млн грн з чистого прибутку за 2024 рік із розрахунку 2,25 грн за одну просту акцію. Правління зобов`язали скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, до 27 травня і здійснити виплати до 26 листопада 2025 року.
ПрАТ “Племзавод “Літинський” заснований в 1964 році у селі Громадське Літинського району Вінницької області. Завод займається вирощуванням племінного молодняка великої рогатої худоби і свиней; вирощуванням зернових, кормових і масляних культур, цукрового буряка; виробництвом молока, м`яса та іншої продукції промислового і сільгосппризначення; виробництвом насіння сортових і гібридних сортів зернових культур; виробництвом борошномельної, круп`яної та іншої продукції, а також її реалізацією. Основним ринком збуту є сільгосппідприємства України, які купують племінних тварин для подальшого розведення.
За інформацією Opendatabot, ПрАТ “Племзавод “Літинський” у 2024 році на 10,9% збільшив дохід – до 383,365 млн грн, чистий прибуток – у 2,4 раза, до 115,291 млн, боргові зобов`язання – на 15,6%, до 218,485 млн грн, активи – на 9,6%, до 604,593 млн грн, чисельність персоналу – на 19 осіб, до 98 співробітників. Статутний фонд підприємства – 1,157 млн грн.
Його акціонерами із великим частками є Олег Олексюк (9,98%) і ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Кондитерінвест” (90%).
ЄС готується протягом кількох тижнів запровадити підвищені мита на український імпорт, що вдарить по економіці України у вирішальний момент у боротьбі з російською агресією, повідомило Financial Times.
За даними джерел видання, рішення про раптове припинення спеціальних торговельних угод, які давали змогу більшості українських товарів ввозитися в ЄС безмитно, було ухвалено після того, як Польща очолила рух із захисту фермерів блоку.
Європейські дипломати розповіли, що ця перехідна пропозиція, яку нещодавно надіслали державам-членам ЄС, різко скоротить безмитні квоти на сільгосппродукцію.
Два дипломати ЄС повідомили FT, що перехідний захід Єврокомісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 щомісячних, щоб скоротити імпорт, поки тривають переговори.
Найбільший вплив це матиме на кукурудзу, цукор, мед і птицю. Квота на кукурудзу скоротиться у річному обчисленні з 4,7 млн тонн до 650 тис. тонн. Квота на птицю впаде з 57 тис. тонн до 40 тис. тонн, на цукор – зі 109 тис. тонн до 40,7 тис. тонн.
Представник Єврокомісії підтвердив, що військові домовленості не буде відновлено, “тому що ми наразі працюємо над переглядом” угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною.
“Комісія також вивчає можливі перехідні заходи на випадок, якщо переговори не будуть завершені і не будуть застосовані до 6 червня”, – додав він.
“Це справді поганий сигнал для України”, – сказав голова торгового комітету Європейського парламенту Бернд Ланге і додав, що пошук рішення триватиме щонайменше до жовтня.
Його комітет у середу заслухає позицію посадовців Єврокомісії щодо того, чому обіцяні торговельні переговори зайшли в глухий кут, враховуючи, що крайній термін у червні був “відомий давно”, повідомив Ланге.
За інформацією видання, уряд України оцінює, що повернення до довоєнних торговельних умов скоротить доходи країни приблизно на EUR3,5 млрд.
“Це величезний крок назад. Те, що ми бачимо зараз, – це відсутність порозуміння”, – вважає торговий представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріян.
Як повідомлялося, в ЄС діє чинна угода про вільну торгівлю з Україною, ЄС після вторгнення РФ 2022 року в Україну тимчасово призупинив дію митних тарифів для української агропродукції. Ці угоди закінчуються 6 червня, і ЄС планує замінити їх “перехідними заходами”, поки обидві сторони оновлюють свою спільну торговельну угоду.
Встановлений 2022 року безмитний режим застосовувався до м`яса птиці, пшениці та цукру з України, більша частина яких проходила через країни ЄС дорогою до Африки та Азії. Але фермери і політики в Польщі, Франції та інших країнах звинуватили український експорт у зниженні внутрішніх цін. Перед президентськими виборами 18 травня Варшава попросила Європейську Комісію відкласти вкрай непопулярні торговельні переговори з Києвом, щоб мінімізувати шанси націоналістичного опозиційного кандидата Кароля Навроцького.
Європейська Комісія із початку 2025 року заявляла про намір скасувати пільгову торгівлю агротоварами для України. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.
Підприємства агропромхолдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в Україні, завершили весняну посівну кампанію на 146 тис. га, оперативно відреагувавши на погодні умови сезону, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Весняна посівна цього року проходила в умовах кліматичних викликів: аномально високі температури у березні та заморозки в квітні. Низькі запаси вологи в ґрунті після зими та стрімке їх зниження через раннє підвищення температур змушували команду діяти швидко і злагоджено. Протягом короткого “вікна” сприятливих умов наші підрозділи скоординовано провели весь комплекс весняно-польових робіт, завершивши сівбу в максимально стислі терміни”, — розповів директор департаменту рослинництва, логістики та механізації агрохолдингу Андрій Загорулько.
В “Астарті” зазначили, що в сезоні-2025 структура посівів має такий вигляд: цукрові буряки – 34 тис. га, соя – 56 тис. га, озима пшениця – 46 тис. га, соняшник – 29 тис. га, ріпак – 11 тис. га, кукурудза – 14 тис. га, під органічними культурами – 2 тис. га.
Наразі аграрії продовжують догляд за посівами: постійно моніторять стан культур, вологозабезпечення та фітосанітарний стан полів. Виробнича команда активно готується до старту збиральної кампанії ранніх зернових, яка розпочнеться менше ніж за два місяці.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн, виручка зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” у січні-квітні цього року виготовили та відремонтували 1136 одиниць гірничо-шахтного устаткування, поміж яких три нові комбайни для проведення гірничих виробок.
Як повідомив енергохолдинг у пресрелізі у вівторок, машинобудівники також забезпечили шахти понад 735 тис. запчастин та комплектуючих.
“Ми вже активно готуємося до наступного осінньо-зимового періоду. Бо головне завданння – пройти його якомога надійніше. Для цього наші машинобудівники забезпечують шахтарів необхідною технікою та сотнями тисяч запчастин, від яких залежить надійність вуглевидобутку, а отже й робота теплової генерації, особливо в піки споживання електроенергії”, — цитується в пресрелізі генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
За повідомленням “Корум Дружківський машзавод”, одного з машинобудівних активів “ДТЕК Енерго”, за січень-квітень він виготовив 106 одиниць ГШО (з них 34 у квітні), відновив два комбайни КПД, та випустив понад 286 тис. комплектуючих.
Згідно із пресрелізом, шахтарі “ДТЕК Енерго” з початку року ввели в роботу п’ять вугільних лав.
Як повідомлялося, у 2024 році інвестиції компанії в український вуглевидобуток становили 7,5 млрд грн, а за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн. Кошти спрямовано на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким устаткуванням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
З початку 2025 року за різними державними програмами 7,4 тис. агропідприємств отримали майже 44,5 млрд грн, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок, підкресливши, що українські аграрії досить активно користуються такими інструментами підтримки.
Прем`єр-мінстр підкреслив, що для 7,7 тис. господарств нараховано дотації на розвиток тваринництва. Держава залучила ще понад 390 млн грн грантових коштів від Світового банку для виплати наступного траншу за відповідною програмою.
Крім того, за програмою компенсацій з розмінування фермери отримали в обробіток майже 1400 га землі. В цілому завдяки роботі саперів до використання повернуто ділянок загальною площею понад 35 тис. кв км.
“У межах комплексної програми “Зроблено в Україні” виплачуємо компенсації агровиробникам, які купують українську техніку. Минулого року фермери придбали 5,3 тис. одиниць техніки. Очікуємо, що цьогоріч попит буде ще більшим”, – додав очільник уряду.
