Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Імпорт в Україну тракторів у січні-квітні 2025 року становив $294,2 млн, що на 2,6% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (21,3% загального імпорту цієї техніки, або $62,5 млн), Німеччини (16,8% або $52,2 млн) та Китаю (16% або $47,3 млн ), тоді як роком раніше це були Німеччина ($49,34 млн), Нідерланди ($38,6 млн) та Польща ($37 млн).
У квітні поточного року імпорт тракторів зменшився на 2,1% до квітня-2024 – до $85,1 млн, тоді як у березні приріст становив 13,3% до березня-2024, склавши $98,62 млн.
Згідно зі статистикою, на експорт за чотири місяці цьогоріч було поставлено трактори лише на $1,63 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Німеччини.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду в розмірі $40 млн, які будуть спрямовані на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Астарті” зауважили, що ця інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого радою директорів IFC 1 квітня 2025 року.
Зазначається, що кошти захищені гарантіями Єврокомісії в рамках Ukraine Investment Framework та уряду Нідерландів на підтримку програми IFC Economic Resilience Action (ERA). Інвестиція сприятиме створенню робочих місць, підвищенню конкурентоспроможності агросектору та диверсифікації експорту.
“Ця інвестиція — приклад того, як стратегічне міжнародне партнерство перетворює виклики на довгострокові можливості для України. Запускаючи перше в країні виробництво соєвого протеїнового концентрату, ми інтегруємо нашу державу у світові продовольчі ланцюги, сприяємо економічному відновленню, модернізації промисловості та створенню нових робочих місць. “Астарта” реалізовує цей проєкт як частину стратегії сталого розвитку агробізнесу”, – підкреслив генеральний директор і засновник агропромхолдингу Віктор Іванчик.
Віцепрезидент IFC з питань Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Ґарсія Мора висловив упевненість, що ця інвестиція допоможе Україні виробляти більше високовартісної агропродукції та підніматися вгору ланцюгом доданої вартості.
“Підвищуючи конкурентоспроможність агросектору та його інтеграцію до європейських ринків, ми прагнемо підтримати відновлення, створення робочих місць і зміцнення стійкості”, – сказав він.
За словами посолки Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової, чиї слова теж наведено в повідомленні, новий завод “Астарти” – приклад того, як спільні зусилля приносять реальні результати для майбутнього України.
Своєю чергою посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Доргаут зазначив, що Нідерланди раді зробити внесок у будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.
“Програма IFC Economic Resilience Action (ERA) надає підтримку критично важливим секторам під час російського вторгнення, зокрема агробізнесу (…) Інвестиції IFC в Україну мають вирішальне значення, особливо в умовах війни, для забезпечення життєво необхідного відновлення української економіки. У цьому контексті міжнародні фінансові інституції, зокрема IFC як частина групи Світового банку, відіграють ключову роль”, – підкреслив він.
В “Астарті” додали, що у партнерстві з урядом Чехії IFC також підтримуватиме агрохолдинг у проведенні ринкових і маркетингових досліджень в Україні й надаватиме консультації щодо підтримки місцевих громад, молоді та працівників старшого віку, сприяючи реінтеграції ветеранів.
Як повідомлялося, IFC 1 квітня затвердила проєкт з надання “Астарті” пакету фінансування $80 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Пакет складатиметься з: (i) Кредиту А у розмірі до $50,7 млн за рахунок власних коштів IFC, (ii) кредиту на суму до 24,4 млн від IFC, що діє в якості виконавця Програми економічної стійкості для України (ERA) за підтримки Нідерландів та (iii) Кредиту Б у розмірі до $40 млн на рахунок учасників, за умови, що загальна сума кредитів не перевищуватиме $80 млн
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за дев’ять місяців 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Випуск № 1 – травень 2025 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
На початку травня валютний ринок України увійшов у фазу контрольованої волатильності — за відсутності надмірного попиту, але з посиленням спекулятивних очікувань.
Загалом ситуація залишається відносно стабільною в сегменті долара США та напруженою — в сегменті євро.
Ключові факти та драйвери:
Ø Долар утримує тенденцію до помірного зниження — на його позиції тисне глобальна риторика про зниження ставки ФРС і стагнаційні ризики в економіці США.
Ø Євро, навпаки, продовжує зростання в ціні через кон’юнктурну силу європейської валюти, відкладений попит на імпорт і структурну зміну валютних переваг і уподобань бізнесу та населення в бік євро.
Ø Спред між купівлею та продажем євро зберігається на аномально високому рівні — до 1,5–2 грн, що сигналізує про підвищену нервозність операторів ринку й очікування подальшого руху.
Внутрішні чинники
Ø НБУ в травні продовжує політику обережного пом’якшення валютних обмежень: відновлено окремі форвардні операції для банків і клієнтів, розширено можливості фінансування закордонних представництв компаній і розрахунків корпоративними картками за кордоном. При цьому щомісячний ліміт 500 тис. грн поширено на більше категорій транзакцій, що частково знизить привабливість і вагу «сірих» каналів виведення капіталу — це додасть ринку прозорості, а статистика валютного ринку стане більш репрезентативною за рахунок коректного та повного відображення інформації про рух валют.
Ø Водночас валютні резерви НБУ зросли до рекордних $46,7 млрд (+10,1% за квітень), завдяки надходженню коштів від ЄС (програма ERA Loans) і Світового банку. Зменшення обсягів інтервенцій НБУ та чистої купівлі валюти населенням посилило стабільність на міжбанку та сприяло утриманню офіційного і ринкового курсів в межах прогнозних очікувань.
Ø Наближення періоду сплати податків, а також сезонна активізація операцій у сфері енергетики, імпортних закупівель енергоносіїв додадуть ринку ліквідності, але з високою імовірністю не призведуть до помітних курсових відхилень за умови збереження ключових поточних умов.
Ø Споживча інфляція у квітні почала сповільнюватись, і НБУ очікує на зниження до однознакових показників уже з літа. Це зменшує тиск на гривню, однак рівень базової інфляції та ризики тарифного шоку залишаються вагомими аргументами, аби передчасно не розслаблятися.
Міжнародні фактори
Ø На глобальному рівні ситуація залишається неоднозначною. ФРС не змінила облікової ставки, однак продовжує обмінюватися інформацією обережно, зважаючи на інфляційні ризики, безробіття та загрозу стагфляції через митну політику адміністрації Трампа. Сценарій «м’якого приземлення» залишається базовим, але непохитна глобальна довіра до долара поступово розмивається.
Ø Водночас євро консолідується як валюта, яку використовують дедалі більше під час розрахунків у світовій торгівлі. Потенційне посилення політичного центру ЄС, активізація економічного зростання в єврозоні, збільшення споживання європейської продукції в Україні, а також перехід багатьох контрактів на євро створюють стійкий довгостроковий попит.
Ø Фондові та сировинні ринки демонструють обережний оптимізм — інвестори фіксують прибутки після новин про можливу угоду між США та Великою Британією, а також зважають на ймовірне відновлення перемовин та хоча б тимчасове припинення російського вогню проти України. Втім, волатильність на ринках залишається високою — глобальний новинний фон не сприяє передбачуваності та стабілізації.
Огляд динаміки та прогноз курсу валют
Курс долара США: динаміка й аналіз
У травні курс долара до гривні продовжив рух у відносно вузькому коридорі, демонструючи незначну волатильність і стабільний попит. На ринку спостерігалося поступове зміцнення гривні на початку місяця.
Діапазон руху курсу в готівковому сегменті упродовж останніх чотирьох тижнів залишався у межах 41,00–41,90 грн/$ із піком 30 квітня, коли середній курс продажу в банках сягнув 41,89 грн/$, а купівлі — 41,21 грн/$. Цей рух був повністю синхронним із офіційним курсом НБУ, що свідчить про відповідність політики регулятора ринковим реаліям.
Водночас середні спреди між курсами купівлі-продажу залишаються стабільними (в межах 60–70 копійок), без суттєвого розширення, що підтверджує рівновагу на валютному ринку та достатню конкуренцію серед його операторів, зокрема в готівковому сегменті.
На міжбанку обсяги валютних операцій зменшились, але інтервенції НБУ також скоротилися, що дає підстави говорити про часткове самобалансування ринку без надмірної участі регулятора.
Технічну та психологічну підтримку ринку забезпечує зростання міжнародних резервів до $46,7 млрд (+10% у квітні), що формує додатковий запас стійкості для політики «керованої гнучкості».
На глобальному рівні долар залишається під тиском через побоювання стагфляції в економіці США. Незмінність ставки ФРС і заява Джерома Пауелла про відсутність достатніх підстав для зниження ставки найближчим часом стримують падіння долара, проте не формують передумов для його зміцнення. Така ситуація не створює жорсткого зовнішнього тиску на курс гривні.
Прогноз на найближчий період:
Ø Короткостроковий горизонт (2–4 тижні): збереження курсового діапазону 41,20–41,80 грн/$ із локальними коливаннями ±20 копійок під впливом ситуативних факторів за умови незмінності поточних обставин.
Ø Середньостроковий горизонт (2–4 місяці): курс може залишатися стабільним або зміститися до 41,80–42,50 грн/$ під впливом помірної девальвації. Серйозним психологічним фактором впливу на ринок може стати стабілізація безпекової ситуації, що буде драйвером активізації споживання та стимулом для пожвавлення бізнесу.
Ø Довгостроковий горизонт (6+ місяців): тренд на повільну девальвацію гривні зберігається, як і її базові передумови, особливо в умовах прогнозованого зменшення міжнародної допомоги у 2026 році та зростання бюджетного навантаження. Цільовий діапазон — 43,00–45,00 грн/$ у разі реалізації не найбільш сприятливого сценарію.
Курс євро
Курс євро до гривні у квітні — першій декаді травня демонстрував чітко виражену волатильну траєкторію. Починаючи з 15 квітня, євро стабільно зростав, досягнувши пікового значення 48,14 грн/євро наприкінці квітня. Це стало найвищою позначкою за останні 6 місяців. Після цього ринок почав коригуватись — уже в середині травня євро відкотився до 47,10 грн (продаж) та 46,20 грн (купівля).
Спред між курсами купівлі та продажу в готівковому сегменті до середини травня звузився з 2 грн до 0,6-1 грн, що є важливим індикатором зниження нервовості та непередбачуваності курсу, внаслідок чого оператори ринку перестали закладати в котирування підвищені ризикову й ажіотажну премії.
Наразі оператори ринку все ж залишають собі простір для маневру в очікуванні подальших коливань євро — на це вказує невелике відставання офіційного курсу від реальних ринкових котирувань. Спред курсів купівлі-продажу євро приблизно рівновіддалений щодо курсу НБУ на рівні 30-40 копійок, що у разі збереження тренда може говорити про очікування операторів валютного ринку в усіх сегментах стосовно зниження курсу євро найближчими тижнями.
Уповільнення економіки США, висока невизначеність у перемовинах щодо міжнародних митних угод, волатильність фондового та сировинних ринків і риторика ФРС — усе це грає на користь євро як відносно стабільної альтернативи долару і у глобальному, і в локальному українському вимірі.
Прогноз
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
У світлі зростання резервів НБУ, зниження споживчої інфляції, стабілізації ринку долара та збереження волатильності в парі євро/гривня, стратегія управління валютними ризиками має бути переглянута.
1. Ліквідність — понад усе.
Найближчі місяці залишатимуться періодом контрольованої волатильності. Першочергове завдання — забезпечити швидкий доступ до валютних коштів у будь-якому сценарії. Довгі депозити, малоліквідні активи та прив’язки до однієї валюти підвищують ризики. Усі інструменти — лише з можливістю оперативного перегляду або виведення.
2. Корекція частки євро.
Після стрімкого зростання та пікових значень у кінці квітня євро перейшов у фазу корекції. Потенціал для зростання зберігається в середньостроковій перспективі, однак зараз не момент для активного нарощування позицій. Слід пильно контролювати нові курсові імпульси, аби уникнути ризиків та вибрати вдалий момент для нових операцій.
3. Валютні інтервенції — маркер стабільності.
Обсяги інтервенцій НБУ — ознака здатності ринку до саморегуляції та балансу. Орієнтуйтесь на діапазони курсів без емоційних реакцій на новини: ринок дедалі менше реагує на поодинокі інформаційні вкиди та здобув до них певний імунітет.
4. Не прив’язуйтеся до фіксованих валютних «правил».
Девальваційні ризики гривні зберігаються, однак у короткостроковому періоді — курс демонструє стабільність. Це не причина позбавлятися долара, але й не підстава масово скуповувати валюту. Переходьте до сценарного планування: 3–4 альтернативні сценарії з адаптивним розподілом активів за кожного з них.
5. Обережність у коротких спекуляціях.
Особливо в парі EUR/UAH. Навіть у разі падіння курсу євро до 47 грн — маржа надто мала для комфортної гри. Потенційна прибутковість не відповідає ринковим ризикам без точного таймінгу та ліквідності. Більшості гравців краще утриматись від коротких ставок.
6. Контроль частки гривні.
Попри стабільність не варто накопичувати надлишкову гривневу ліквідність. Понад функціональний обсяг — одразу переводити в інструменти з фіксацією курсу (наприклад, у мультивалютну структуру або резерв).
7. Стежити за спредами — нова навичка.
На ринку євро саме спреди, а не абсолютне значення курсів, останніми тижнями стали головним маркером нервозності й очікувань операторів. Вони корисніші для прогнозу, ніж сам курс. У разі різкого розширення краще не входити у валюту, а у разі стискання — слід шукати зону комфорту для розміщень або коротких маневрів.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Незважаючи на триваючу війну, Одеський Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова бере активну участь у міжнародних наукових проектах. Про це повідомив доктор медичних наук, старший науковий співробітник інституту Олег Задорожний в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«За останні роки вчені Інституту взяли участь у дев’яти глобальних міжнародних дослідницьких проектах», — зазначив Задорожний. Він підкреслив, що це є визнанням актуальності та значущості наукової роботи, що проводиться в Інституті.
За його словами, участь у таких проектах дозволяє обмінюватися досвідом із закордонними колегами, впроваджувати передові методи діагностики та лікування, а також підвищувати рівень медичної допомоги пацієнтам.
«Інститут не тільки не залишився на узбіччі світової офтальмологічної науки, а й, навпаки, перебуває на лідируючих позиціях», — додав Задорожний.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Україна у січні-квітні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 34 рази порівняно з аналогічним періодом торік – до 38,963 тис. тонн з 1,141 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 11,6 раза – до $42,657 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (33,84% поставок у грошовому вираженні), Алжиру (24,34%) та Туреччини (21,38%).
Крім того, за чотири місяці-2025 Україна імпортувала 14,341 тис. тонн цієї продукції – зниження на 60,7% до перших чотирьох місяців 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,1% – до $27,798 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (29,80%), Казахстану (12,65%) і Грузії (12,14%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
