Узбецький комбінат технологічних металів здійснив першу експортну поставку металевого ренію з чистотою 99,9%.
Контракт укладено з естонською компанією VLCor Baltic OU, постачальником сировини для ливарної, аерокосмічної та машинобудівної галузей. Таким чином, в Узбекистані вперше налагоджено експорт цього стратегічного металу.
Реній — один із найрідкісніших і найдорожчих елементів таблиці Менделєєва. Його застосовують у виробництві жароміцних суперсплавів, зокрема для турбін реактивних двигунів, а також у нафтохімічній та електронній промисловості. Основними споживачами ренію у світі є США, Європа та Китай.
Обсяг світового ринку ренію становить близько 50–60 тонн на рік, при вартості від $2000 до $4000 за кілограм залежно від ступеня чистоти й форми поставки. Найбільші виробники — Чилі, США, Казахстан і Китай.
Поява Узбекистану серед постачальників може певною мірою змінити ситуацію на нішевому ринку, який характеризується високою залежністю від обмеженої кількості джерел і нестабільним ціноутворенням.
За даними УзКТМ, технологію отримання ренію методом водневого відновлення перренату амонію було освоєно у 2021 році. У 2025 році підприємство планує виробити 3 тонни металевого ренію.
Загальний обсяг експорту УзКТМ за перше півріччя склав $21,3 млн, що на 118% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До кінця року комбінат також планує випустити 842 тонни молібдену, 96 тонн вольфраму, 5 тонн селену та 1 тонну телуру. Понад $50 млн із запланованих $70 млн виручки припадає на експорт.
Раніше перший заступник міністра гірничодобувної промисловості та геології Узбекистану Омонулло Насритдінходжаєв заявив, що в 2024–2028 роках УзКТМ реалізує понад 70 проєктів у сфері критично важливої мінеральної сировини. Загальна вартість програми оцінюється у $1,6 млрд.
Узбекистан має родовища понад 30 стратегічних металів, зокрема літію, молібдену, вольфраму, германію, ванадію, графіту та титану. Уряд країни розраховує, що розвиток глибокої переробки в цій галузі дозволить забезпечити стійкі експортні позиції на ринках рідкісних і рідкоземельних елементів.
Нагадаємо, у квітні 2024 року Узбекистан і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку сталих ланцюгів створення вартості у сфері критичної сировини. Очікується, що це допоможе Узбекистану у розвитку видобувної промисловості, а для ЄС — гарантує доступ до таких копалин, як мідь і молібден.
У вересні 2024 року Узбекистан також підписав меморандум щодо критичних мінералів із США.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в україні можна дізнатись з відео: https://www.Youtube.Com/watch?V=uhebfpywpqc&t
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., презентувало на Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-12 липня у Римі, два проєкти з модернізації виробництва та розширення випуску труб сумарно на $14,5 млн.
Згідно з інформацією компанії у каталозі проєктів на URC, перший проєкт стосується сегменту трубних виробів нафтогазового сортаменту (OCTG). Йдеться про розробку та постачання безшовних труб і труб з нержавіючої сталі, що відповідають стандартам 25 CRA (корозійностійкий сплав), з орієнтацією передусім на швидкозростаючий ринок інфраструктури уловлювання та зберігання вуглецю (Carbon Capture and Storage, CCS) у США та Європі.
Передбачається, що буде придбане нове обладнання, яке вироблятиме труби, муфти та обсадні колони для CO2 або нафтових свердловин відповідно до стандарту API 5 CRA. Діаметр – від 60 мм до 240 мм, довжина 11-13 м, товщина стінки – в широкому діапазоні.
Цільовий ринок: застосування уловлювання вуглецю в США та Європі, нафта і газ у США, Європі, на Близькому Сході.
Наразі вже визначено обсяг робіт за проєктом, завершився попередній тендерний процес для складання його бюджету, і проєкт готовий до реалізації. Встановлення обладнання планується у приміщенні Centravis у Нікополі в гарячому цеху. Ліцензування API 5 CRA очікується до кінця 2025 року.
Загальний бюджет проєкту – $11 млн, потрібно залучити $10 млн, свідчать дані компанії. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $13,3 млн, виторг у 2030 році – $45 млн, EBITDA у 2030 році – $18 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
До 2025 року в нього інвестовано $0,1 млн у розробку концепції та технічний проєкт, цьогоріч потребується фінансування у розмірі $0,3 млн на проєктування, у 2026 році – $4,6 млн на будівництво, у 2027-му – $6 млн на початок експлуатації.
Другий проєкт стосується розширення асортименту за рахунок початку виробництва невеликих розмірів (діаметром від 4 мм) безшовних нержавіючих труб з високою точністю. Проєкт дасть змогу вийти на ринок водневої, напівпровідникової, медичної та аерокосмічної галузей. Очікується, що він розширить пропозицію продуктів Centravis, зміцнюючи позиції на ринку прецизійних труб, оскільки це сегмент з високою рентабельністю. Цільовий ринок – Америка, Європа, Азія та Близький Схід.
Технологічні параметри проєкту передбачають придбання обладнання для забезпечення виробництва.
Цей проєкт теж вже готовий до реалізації: визначено обсяг робіт, завершено попередній тендерний процес для складання його бюджету. Обладнання встановити планується у приміщенні Centravis в Ужгороді. При цьому уточнюється, що цей проєкт буде розроблено переважно власними силами.
Загальний його бюджет становить $3,5 млн, потрібне залучення $3 млн. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $5,5 млн, виторг у 2030 році – $7,5 млн, EBITDA у 2030 році – $2,5 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
При цьому у 2025 році в проєкт має бути інвестовано $0,2 млн у проєктування та будівництво, а у 2026-му потребується фінансування у розмірі $3,3 млн на початок експлуатації.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2024 році збільшив виробництво безшовних нержавіючих труб на 12,6% порівняно з 2023 роком – до 13,7 тис тонн. Майже всю продукцію “Сентравіс” експортував.
Компанія планує у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. – 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Поточні тренди та драйвери зростання криптовалют
Інституційне залучення та законодавство
ETF та ICO-активність
Токенізація реальних активів (RWA)
Технології та AI-токени
Безпека та хакерські атаки
Прогноз на кінець липня і серпень
Біткоїн (BTC)
Ефіріум (ETH)
Фактори зростання і тиску
Зростання
Ризики:
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250722/oglyad-kriptovalyut-na-22-chervnya-2025-roku-vid-fixygen.html
Зацікавленість іноземців у придбанні житла преміум-класу в Україні з інвестиційною метою поступово відновлюється, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» забудовники.
“Зацікавленість з боку іноземних громадян відновилася і подекуди, наприклад в наших проектах, кількість угод з іноземцями перевищує кількість угод з українцями. Серед наших клієнтів – іспанці, японці, канадці та інші, які вкладаються в бізнес- і преміум-клас з чітким розрахунком на перспективу. Вони бачать потенціал і в довгостроковій оренді, і в зростанні вартості”, – розповіла СМО Alliance Novobud Ірина Михальова.
Як повідомила директор департаменту продажів компанії Greenville Сусанна Караханян, іноземні клієнти розглядають як інвестиційну покупку квартир, так і житло для себе, проте покупку відкладають до більш безпечних часів.
«Зацікавленість з боку нерезидентів частково відновилася останнім часом. Відзначаємо тенденцію, що іноземці регулярно відвідують огляди квартир, але поки не купують – відкладений попит, чекають стабілізації в Україні», – пояснила вона.
Хоча в основному житло одеського забудовника «Два академіка» купують місцеві жителі (до 60% клієнтів), за останні півтора року зросла частка угод з іноземними інвесторами, повідомили в компанії.
“Що стосується географії, то 55-60% – це місцеві жителі, в нашому випадку Одеса. До 30% – інші міста України. Однак за останній рік ці цифри з появою іноземних інвесторів стали змінюватися. За період 2024-2025 років 35% угод укладаються з іноземними інвесторами: ОАЕ, Словаччина, Туреччина, Італія, США, Греція, Ізраїль і Румунія«, – зазначив директор з розвитку будівельної компанії »Два академіка” Максим Одинцов.
Крім того, попит іноземців зберігається на українські житлові проекти, де закордонні компанії залучені в ролі партнера, повідомили в компанії «РІЕЛ».
«У нас є проекти, якими досить активно цікавляться іноземці. Наприклад, Maxima Residence традиційно цікавить іноземців, зокрема громадян Туреччини. Це обумовлено тим, що це спільний проект “РІЕЛ” і турецького девелопера Bosphorus Development», – пояснила координатор відділів продажів «РІЕЛ» в Києві Зоряна Землинська.
Водночас компанія KAN Development зазначила, що частка іноземців серед покупців залишається незначною, а попит на преміум-житло в основному відновлюється за рахунок людей, які інвестували і до війни.
«Частка іноземців серед покупців залишається незначною. Це переважно ті, хто розглядає інвестування з розрахунком на мінімальну вартість входу на ринок», – повідомила прес-служба девелопера на запит агентства «Інтерфакс-Україна».
За словами керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насиковського, в структурі попиту на житло преміум-класу з’явилися українці, які тривалий час проживають за кордоном.
«Спостерігаємо таку тенденцію: частина покупців, які мають вільні кошти, навмисно не виводять їх за кордон, а »паркують” в нерухомість з прицілом на зростання цін в майбутньому і збереження вартості активів. Що стосується іноземних громадян, то активності з їхнього боку ми не бачимо з зрозумілих для всіх причин. Однак є незначна частка з боку українців, які тривалий час живуть за кордоном”, – зазначив бізнесмен.
Президент Національної академії аграрних наук України (НААН) Ярослав Гадзало відсторонений від посади рішенням Печерського районного суду міста Києва до завершення досудового розслідування.
“Крім відсторонення від посади, суд частково задовольнив клопотання прокуратури про застосування запобіжного заходу, поклавши на підозрюваного ряд обов’язків… Через м’якість обраного запобіжного заходу сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, оскільки обґрунтовано вважає, що існують ризики впливу підозрюваного на хід розслідування”, – повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора у вівторок вранці.
Президент НААН підозрюється в пособництві в розтраті бюджетних коштів, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України).
“Він влаштував свого водія відразу в чотири державні агропідприємства, підконтрольні йому. Насправді водій там не працював, а лише возив президента НААН на службовому автомобілі одного з підприємств. У 2020 році президент НААН особисто затвердив штатні розклади, знаючи, що в кожному з підприємств фігурує той самий водій. Це дозволило нараховувати зарплату за роботу, яка фактично не виконувалася. В результаті цих дій з бюджету виплачувалися гроші за фіктивну роботу”, – повідомляється на сайті Державного бюро розслідувань.
Повідомляється, що особистий водій президента НААН отримав за рахунок державного бюджету заробітну плату на загальну суму понад 200 тис. грн.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами НААН ще в серпні 2020 року, тоді після цього Гадзало було висунуто низку підозр, і він неодноразово відсторонювався від посади. Зокрема, його підозрювали в сприянні в призначенні на посаду керівника одного з державних підприємств, втручанні в діяльність працівника виконавчої служби, передачі 150 тис. га сільгоспземель академії в користування приватним особам. Гадзало заперечував, що керівництво академії отримує кошти за передачу землі під контроль іншим особам.
