Глобальний ринок праці вже давно не має кордонів. Українські спеціалісти все частіше проходять співбесіди в міжнародні компанії, де робочою мовою є англійська. І навіть якщо Ви — суперфахівець у своїй сфері, без вміння чітко та впевнено висловлюватися англійською шанс отримати роботу різко знижується.
Англійська на співбесіді — це не про ідеальну граматику. Це про те, чи зрозуміє рекрутер або технічний інтерв’юер, як Ви мислите, чи вмієте пояснити свої рішення, чи здатні взаємодіяти з міжнародною командою.
У цій статті ми розберемо:
● чим відрізняються HR та технічні інтерв’ю;
● які навички англійської важливі саме для співбесід;
● як відповідати на типові питання;
● які слова та фрази допоможуть звучати впевнено;
● як готуватися, щоб не виглядати розгублено.
HR-співбесіда — це перший бар’єр. Тут перевіряють не лише англійську, а й софт-скіли: комунікацію, мотивацію, здатність вписатися в команду.
1. Tell me about yourself.
2. What are your strengths and weaknesses?
3. Why do you want to work for our company?
4. Describe a challenge you faced at work and how you handled it.
5. Where do you see yourself in five years?
Тут важливо не зазубрити готові відповіді, а мати структуру. Наприклад:
● Коротко: хто Ви, який досвід маєте.
● Конкретика: приклад з життя чи роботи.
● Завершення: позитивний висновок.
Приклад:
“One of my strengths is adaptability. For example, when my team switched to a completely new tool last year, I quickly learned it and helped others onboard. I believe this skill will help me integrate smoothly into new projects.”
Тут головне — довести, що Ви вмієте вирішувати задачі. Але англійська потрібна, щоб пояснити логіку:
● як Ви підійшли до проблеми;
● чому обрали саме цей алгоритм чи технологію;
● як працює Ваше рішення.
● IT: розв’язати алгоритмічну задачу і пояснити хід думок англійською.
● Інженерія: описати процес, який Ви оптимізували.
● Маркетинг: презентувати кейс, де стратегія дала результат.
Тут працює формула Problem → Solution → Result.
“The problem was slow query performance. I optimized the database indexes, which reduced execution time from 15 seconds to 2. As a result, the system could handle more users simultaneously.”
1. Лексика професійної сфери. Ви маєте вільно оперувати термінами своєї спеціальності.
2. Стійкі фрази для HR-питань. Щоб не губитися і починати відповідь впевнено.
3. Уміння перефразувати. Якщо забули слово — пояснити іншим способом.
4. Вимова. Не акцент, а зрозумілість.
5. Темп мовлення. Спокійний і рівний, без метушні.
● I would describe myself as…
● One of my key strengths is…
● I’m currently focusing on improving…
● What excites me about this role is…
● I’m motivated by opportunities to…
● The main challenge was…
● I decided to approach it by…
● My solution was based on…
● This resulted in…
● If I had more time, I would improve it by…
1. Відповідають надто коротко. На питання “Tell me about yourself” кажуть: “I am a developer with 5 years of experience” — і крапка. Треба хоча б 2–3 речення з деталями.
2. Перекладають дослівно з української. Виходять дивні фрази на кшталт “I have such experience” замість “I have experience in…”.
3. Зосереджуються на граматиці. Це відволікає. Рекрутерам важливіше зрозуміти суть.
4. Надмірна скромність. Англійська культура дозволяє говорити про досягнення прямо.
1. Складіть список типових HR та технічних питань.
2. Пропишіть свої відповіді. Не зубріть, а робіть нотатки-опори.
3. Запишіть себе на диктофон. Ви почуєте, де плутаєтесь і які слова “застрягають”.
4. Знайдіть партнера або викладача. Рольові ігри “інтерв’ю” — найкраще тренування.
5. Пройдіть кілька фейкових співбесід. Навіть з AI-агентом чи другом.
Секрет простий: не виправляйте себе посеред фрази. Якщо зробили помилку — закінчіть думку. Рекрутер зрозуміє зміст.
Важливіше — енергія, впевненість, ясність пояснень.
Фрази, що рятують, якщо застрягли:
● Let me rephrase that.
● What I mean is…
● Could you please clarify the question?
● That’s a good question, let me think for a second.
● Ви маєте 3–4 речення для Tell me about yourself.
● Готові відповіді на “сильні та слабкі сторони”.
● Приклади проєктів з чіткою структурою (Problem → Solution → Result).
● Лексика Вашої професії англійською.
● Запасні фрази на випадок “забув слово”.
Англійська на співбесіді — це не про ідеальну граматику. Це про здатність донести думку чітко й впевнено. Тому, підготовка до співбесіди англійською дуже важлива. Якщо Ви будете знати базові відповіді, натренуєте професійну лексику й відрепетуєте ситуацію інтерв’ю хоча б кілька разів — у Вас буде величезна перевага.
Кожна співбесіда — це тренування. Навіть якщо не отримаєте офер, наступна пройде легше. А з правильною підготовкою англійська перестане бути бар’єром і стане Вашою зброєю.
Підготовано ENGLISH.KH.UA
Як повідомляє Сербський Економіст, Президент Чорногорії Яків Мілатович заявив про необхідність перегляду міграційної політики країни, наголосивши, що наплив іноземців зробив житло та оренду недоступними для громадян Чорногорії. За його словами, ринок нерухомості зазнає перевантаження, а молоді чорногорці позбавляються можливості орендувати житло і поєднувати навчання з роботою, повідомляє телеканал Adria TV.
“Через велику кількість іноземців квадратний метр житла став розкішшю, оренда зросла в рази, а молоді люди, які могли б працювати, зокрема й під час навчання, залишилися без можливості заробляти для себе і своїх сімей. Настав час змінити підхід: спочатку робочі місця і квартири для наших громадян, а потім відкриті двері для іноземців”, – сказав Мілатович.
Він наголосив, що міграційна політика має бути «відповідальною і справедливою», а пріоритетом – забезпечення житлом і роботою місцевих жителів і створення умов для повернення тих, хто виїхав за кордон.
Після 2022 року Чорногорія зіткнулася з помітним зростанням кількості іноземців, що різко збільшило ціни на житло та оренду. Особливо це відчули Подгориця, Будва і приморські регіони.
У разі посилення правил перебування та оренди іноземці, які проживають у Чорногорії, найімовірніше шукатимуть альтернативні варіанти в сусідніх країнах:
– Сербія – найімовірніший напрямок. Країну відрізняє м’яке міграційне законодавство, близькість, спільний мовний простір і розвинена інфраструктура для іноземців. Белград, Нові-Сад і Ніш уже стали центрами тяжіння мігрантів, особливо з Росії, України та країн СНД.
– Боснія і Герцеговина – також приваблива для переїзду через низькі ціни на житло, хоча набагато менш розвинена в плані інфраструктури та ринку праці.
– Хорватія – як країна ЄС залишається опцією, але високі ціни на нерухомість і візові обмеження роблять її менш доступною.
Таким чином, найбільш реальним «бенефіціаром» можливого посилення міграційної політики в Чорногорії стане саме Сербія, де вже сформувалися великі мігрантські спільноти і де влада зацікавлена в залученні іноземців для стимулювання економіки.
За підсумками перепису 2023 року, у Чорногорії налічувалося 122 744 іммігранти, тобто люди, які жили поза країною щонайменше рік і пізніше повернулися або переселилися.
З них 35,3 % – громадяни іноземних держав (≈ 43 268 осіб).
Серед країн походження іммігрантів:
– Сербія – 45 000 осіб;
– Росія – 15 000 осіб;
– Німеччина – 7 000 осіб;
– Україна – 3 000 осіб.
У муніципалітеті Будва 2023 року серед жителів були 14 % росіян і 4 % українців.
https://t.me/relocationrs/1469
Державне підприємство “Ліси України” за підсумками торгів законтрактувало на четвертий квартал цього року 99% обсягу круглої деревини та дров, повідомила пресслужба ДП в Telegram.
“Попит на деревину продовжує зростати. (…) Середня ціна круглого лісу зросла до 6,8 тис. грн/куб. м (у третьому кварталі — 5,7 тис. грн/куб. м, у другому — 5,4 тис. грн/куб. м). Середня ціна дров промислового використання — 2,3 тис. грн/куб. м (у третьому кварталі — 1,8 тис. грн/куб. м, у другому — 1,5 тис. грн/куб. м) “, – зазначається в повідомленні.
Як зазначається, стартові ціни аукціонів були нижчими, ніж реалізаційні ціни третього кварталу. ДП “Ліси України” намагалося стримати цінову динаміку, проте кінцеві ціни в умовах вільної конкуренції визначає виключно попит.
Для збільшення пропозиції “Ліси України” виставляло на торги весь наявний ресурс (крім дров для населення, соціальної сфери та ресурсу для ЗСУ). Незначний відсоток продукції, від якого відмовились покупці, одразу виставлявся на додаткові торги. Продукція, на яку був відсутній попит чи сформувалася висока ціна, виставлявся на голландський аукціон для формування ринкової ціни.
За інформацією держпідприємства, 1,5 млн куб. м деревини у другому півріччі постачалося клієнтам за форвардними контрактами за фіксованою ціною, тобто переробники мали можливість заздалегідь уникнути ризиків зростання вартості продукції.
Крім того, упродовж липня-вересня заготівля деревини стабільно перевищувала 1 млн куб. м.
“Щодо збільшення заготівлі, то це питання потребує комплексних рішень, більшість яких наразі поза межами компетенції лісівників”, – зазначили “Ліси України” і додали, що обсяг рубок головного користування упродовж останніх трьох років залишається практично незмінним – у межах 5,6-5,7 млн куб. м.
В італійському місті Тренто 28 вересня відбудеться фестиваль української культури Ukro-2025, повідомляє агентство Укрінформ із посиланням на «Українську газету в Італії».
Захід відбудеться на території Trentino Music Arena в Сан-Вінченцо за підтримки міської ради Тренто і пройде паралельно з Oktoberfest, об’єднуючи культурні традиції Центральної Європи та України.
Фестиваль, заснований у Мілані 2015 року, проводиться вже всьоме. Раніше Ukro приймали міста Мілан, Бергамо, Брешія, Падуя, Венеція та Болонья.
Програма включає концерти українських виконавців, виступи танцювальних і театральних колективів, ярмарок ремесел, гастрономічні презентації, майстер-класи та благодійні ініціативи. Особливим елементом стане колективна мистецька робота DIM-UKRO, створена сотнями учасників.
Організатори очікують на понад дві тисячі відвідувачів і наголошують, що фестиваль не лише популяризує українську культуру, а й сприяє діалогу між поколіннями та підтримці діаспори.
Україна станом на 22 вересня експортувала майже 1,7 млн тонн пшениці, на ринку є достатньо продукції для покриття контрактів, що стримує зростання цін, проте в жовтні ситуація може змінитися.
Такий прогноз озвучив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Індикативна ціна за пшеницю третього класу тримається на рівні $212–214 CPT-порт. Це пов’язано з достатнім запасом продукції у трейдерів та великою пропозицією на світовому ринку, особливо з боку РФ”, – зазначили його аналітики.
За їхньою інформацією, покриття контрактів на пшеницю на листопад-грудень у багатьох гравців ринку суттєво зменшиться.
“Контракти на жовтень вже укладаються за ціною $218–220 CPT-порт з потенційним зростанням до $223. Основна причина — скорочення запасів та наростаюча невизначеність щодо майбутнього врожаю”, – пояснили експерти.
Кліматичні ризики в країнах, які є великими виробниками пшениці, стануть провідним фактором підтримки цін.
“В Україні центральні та південні регіони потерпають від посухи, і найближчим часом значних опадів не прогнозується. У РФ також спостерігається критичний дефіцит вологи, а темпи посівної — найповільніші за останні п’ять років. Подібна ситуація фіксується й у Франції, Румунії та Болгарії, де нестача вологи ставить під загрозу обсяги посівів озимої пшениці. З огляду на це є загроза скорочення площ під озиминою. Імпортери, передчуваючи потенційні проблеми з урожаєм 2026 року, можуть активніше закуповувати зерно. Тож в січні-березні ціни на пшеницю можуть суттєво зрости”, – констатують у “Пуск”.
В Україні зафіксовано суттєве зростання імпорту свіжої та мороженої свинини, у серпні 2025 року було ввезено 4,6 тис. тонн м’яса, що на 48% більше, ніж у липні, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики асоціації зазначили, що загалом к січні-серпні 2025 року Україна імпортувала 14,9 тис. тонн свинини, що у 7,8 рази більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найвищим показником із 2022 року.
Найбільші обсяги закупівель спостерігалися у липні та серпні, що склали разом 7,7 тис. тонн. За перші два тижні вересня імпортовано ще 3,2 тис. тонн. Експерти прогнозують, що до кінця року обсяги закупівель сягнуть щонайменше 25 тис. тонн, причому основна частка поставок припаде на другу половину року.
Серед головних постачальників свинини до України: Данія, Польща та Нідерланди.
“Основною причиною активного імпорту стало скорочення поголів’я свиней узимку до 4,5 млн голів, переважно у господарствах населення. Це призвело до дефіциту пропозиції на внутрішньому ринку та зростання цін”, – пояснив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За даними УКАБ, у вересні закупівельні ціни на живу вагу свиней беконних порід становили 98-100 грн/кг залежно від регіону. Від початку року ціни зросли на 34%, а у річному вимірі – на 60%.
Аналітики зазначили, що в ЄС спостерігається зниження вартості живця, що робить їхні ринки привабливими для українських закупівель. Таким чином, імпорт став альтернативним джерелом сировини.
Ймовірно, скорочення імпорту стане можливим лише за рахунок поступового нарощення поголів’я свиней, що у перспективі позначиться і на внутрішніх закупівельних цінах. За даними Держстату, станом на 1 вересня 2025 року в Україні утримувалося 4,8 млн свиней – на 5% менше, ніж торік, але на 7% більше, ніж у січні. Попри приріст у 330 тис. голів від початку року, ринкова пропозиція лишається обмеженою. Відновлення відбувається здебільшого у секторі підприємств, на які нині припадає 65% поголів’я, констатували в УКАБ.
