Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у співпраці з YASNO Energy Efficiency виконали капітальний ремонт з модернізацією найпродуктивнішої в турбінному цеху ТЕЦ турбоповітродувки (ТПД) №1.
Згідно з пресрелізом, у турбінному цеху реалізовано проєкт з модернізації системи автоматичного регулювання агрегату, забезпечити стабільну безперебійну подачу дуття заданих параметрів на доменну піч ДП-1М – головне завдання ТПД-1.
Також уточнюється, що в межах реконструкції було демонтовано вузли управління агрегату – старе гідравлічне обладнання замінила сучасна гідроелектромеханічна система регулювання з електронікою та програмним забезпеченням, що дало змогу перейти на автоматичне регулювання параметрів подачі дуття операторами турбінного цеху. Раніше управління ТПД здійснювалося вручну – важелями або кнопками. Після модернізації цей процес відбувається тільки на екрані монітора. Тепер енергетики можуть чітко контролювати витрату пари з точністю до кількох кубометрів, а отже, і подачу повітря на доменні печі.
Під час капремонту паралельно модернізації було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, ремонт парової турбіни – ключового вузла ТПД-1. Також відревізували допоміжне обладнання.
Модернізація виконувалася протягом другого півріччя 2024 року. Основну частину робіт виконували підрядники та фахівці YASNО Energy Efficiency. Планові постремонтні випробування пройшли успішно, у грудні оновлена ТПД приступила до роботи.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Західні області відзначають зростання відвідуваності курортів і туристичних локацій протягом зимових свят на 30-40% порівняно з минулою зимою.
“Минулого сезону навіть за чудової сніжної погоди людей було менше, цього року ми бачимо на 30-40% більше туристів. Це пов’язано з двома факторами: збільшення пропозиції в регіоні та дещо позитивніший настрій”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління Асоціації готелів і власників садиб Яремчанщини Андрій Дзвінчук.
Загалом зараз Яремчанщина (Яремче, Поляниця, Яблуниця, Микуличин, Ворохта, Татарів та ін.) пропонує близько 20 тис. ліжкомісць у близько 250 готелях і 800 садибах. За словами Дзвінчука, в регіоні останніми роками відчувається зміщення турпотоку ближче до курорту в зимовий період, що пов’язано з появою нових великих готелів на 200-300 номерів із розвиненою, сучасною інфраструктурою. Зокрема, завантаження в Буковелі готелів під управлінням Ribas Hotels вище за минулорічні.
“Сезон цього року офіційно стартував 12 грудня, що сприяло збільшенню завантаження і попиту на ринку. У новорічний період ми наблизилися до цифр, які були до повномасштабного вторгнення, а в деяких готелях навіть перевищили їх. Завантаження готелів у Буковелі сягнуло позначки 77-84%, залежно від готелю, і зросло на 11-13% порівняно з минулим роком”, – повідомила СЕО Ribas Hotels Management Юлія Косенко.
Термін проживання гостей у Буковелі теж збільшився і становив 4,3 ночі порівняно з показником минулого року – 3,2 ночі в новорічний період. На Новий рік 60% гостей залишалися на 5-8 ночей, а кількість групових бронювань зросла і стала такою, як у довоєнний сезон.
“Окремо можна виокремити, що повернувся інтерес і участь гостей у святкуванні Нового року, ресторани при готелях завантажили 73% посадочних місць”, – повідомила Косенко.
У Львівській області також помітне зростання туристичної активності.
“Зростання є. Якщо порівнювати новорічний період, то 2023 року заброньовано було 43,3% готельних номерів, а 2024 року – 47%», – повідомив “Інтерфакс-Україна” т.в.о. начальника Управління туризму та курортів Львівської ОДА Тарас Лозинський.
При цьому відзначено підвищення завантаження готелів у Львові – 54,6% у новорічний період проти 54,4% у минулому сезоні, але зниження завантаження загалом у карпатському регіоні та курортних територіях (46,1% і 41,9% у 2024 році проти 62,4% і 57,7% у 2023 році), що може бути пояснено значною новою пропозицією. Про це опосередковано свідчить зростання турзбору (9,17 млн грн за листопад-грудень 2024 року проти 7,6 млн грн за аналогічний період 2023 року) та відвідуваності найпопулярніших туристичних локацій. Зокрема, Тустань у листопаді-грудні 2024 року відвідали 15 тис. туристів, торік – 11,7 тис.; Сколівські Бескиди – відповідно 26,9 тис. і 17,1 тис., ведмежий притулок “Домажир” – 1,5 тис. проти 1081.
Як повідомив партнер Apartel resort Євген Кудрявченко агентству “Інтерфакс-Україна”, завантаження готелів мережі (у Шаянах, Ужгороді та Східниці), на новорічний період становило 80%, водночас приблизно 40% гостей обрали довгострокове проживання від п’яти ночей. Ціни на новорічний період зросли від базового тарифу щонайменше на 25%.
Кудрявченко зазначив, що велику частку завантаженості дали тривалі канікули, сім’ї з дітьми обирали 7-10 днів проживання.
“Якщо говорити про періоди з 10 грудня до 10 січня, то ми маємо фантастичну завантаженість, близько 70% у готелях через те, що великий приїзд сімей із дітьми. Ми адаптували під них програму, додали дитячі розваги, виділили цілу кімнату під дитячий інтертеймент. Навіть на Новий рік у нас був окремий зал, де святкували діти окремо від батьків, за що потім батьки нам дуже дякували”, – додав він.
Щодо глибини бронювання, то, за словами Кудрявченка, раніше бронювали за місяці, зараз горизонт планування значно знизився, пік бронювань – за тиждень до заїзду.
“Також із негативних трендів – значна частка скасування бронювання – 15% із різних причин, до війни цей показник не перевищував 5%”, – повідомив він.
За словами Косенка, у Буковелі гості переважно бронюють відпочинок за місяць до дати заїзду.
“Туризм у високий сезон став більш плановим, а не раптовим, хоча й залишається частина гостей, які бронюють вікенд за день, забираючи останні номери”, – зазначила вона.
За оцінкою Дзвінчука, порівняно з минулим роком значно піднялися ціни – на 10-20%. Це пояснюється не лише інфляцією і дорожчою новою пропозицією, а й тим, що букінг повернув комісію для українських клієнтів (до 18%).
Косенко повідомила, що середній тариф у готелях Ribas Hotels збільшився на 18% порівняно з минулим роком і становив 11 тис. грн на добу в середньому, що свідчить про постійне ціноутворення на ринку цього сезону.
Українські підприємства у 2024 році скоротили споживання металопрокату на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 235,4 тис. тонн, або 37,57% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у 2024 році метпідприємства виробили 6,222 млн тонн металопрокату (на 15,8% вище щодо 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 4,169 млн тонн, або 67%.
У 2023 році частка експорту становила 55,4% (2,985 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,372 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках минулого року склала 46,05%, що помітно перевищує показник роком раніше – 42,04%. Водночас питома вага плоского прокату в експортних поставках у 2024 році майже на рівні показника 2023 року – 40,27% і 39,22% відповідно. Тоді як для сортового прокату минулого року була значно нижчою, ніж роком раніше – 14,73% проти 17,69%.
Структура імпорту у 2024 році характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,61% і 18,83% відповідно). Також у 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 81,02% і 18,06% відповідно.
“У 2024 році ємність внутрішнього ринку становила 3288,4 тис. тонн металопрокату, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,57%, припадає на імпорт. У 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3507,9 тис. тонн, з яких 1120,9 тис. тонн, або 31,95%, імпортовано. Таким чином, спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку за 2024 рік відносно 2023 року на 6,26% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,61%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у 2024 році, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (70,7%), Африки (10,1%), інших країн Європи (8,3%).
Серед металургійних імпортерів за 2024 рік лідирують інші країни Європи (51,8%), на другому місці – ЄС-27 (27,7%), на третьому – країни Азії (19,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Україна наростила імпорт цинку та виробів із нього на 27,5% – до $58,610 млн (у грудні – $3,802 млн). Експорт цинку зріс до $563 тис. проти $130 тис. у 2023 році, у грудні – $100 тис.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
