Міністерство внутрішніх справ Фінляндії видало нове положення про допомогу при добровільному поверненні біженців на батьківщину. Виплата допомоги, передбачена в документі, є частиною пакету заходів щодо добровільного повернення і виїзду, включеного в урядову програму, повідомляє прес-служба міністерства.
“Новий регламент замінить попередній, термін дії якого закінчується наприкінці 2023 року. Новий регламент реалізує зобов’язання урядової програми з надання субсидії на добровільне повернення, щоб стимулювати якнайшвидший виїзд із країни та відмову від оскарження рішення про надання притулку. Також було поставлено за мету гармонізувати розмір субсидії на рівні країн-компараторів”, – вказується в повідомленні.
Згідно з новим положенням, розмір гранту на добровільне повернення становитиме EUR5300, якщо заяву подано протягом 30 днів після повідомлення про перше негативне рішення щодо надання притулку або відкликання заяви. Якщо заяву подано після 30 днів, розмір гранту буде знижено до EUR2000. Можливість отримання більш високої субсидії є одноразовим платежем.
“Новий регламент спростив схему надання субсидій на добровільне повернення. У додатку до попередньої постанови гранти були розділені на чотири категорії країн. Новий регламент скасовує це угруповання і робить розмір гранту однаковим для всіх, незалежно від країни”, – наголошується в повідомленні.
Допомога в добровільному поверненні може бути надана у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду та реінтеграції або у вигляді допомоги. Допомога в натуральній формі – це послуга або обладнання, яке дає змогу поверненцю, наприклад, пройти навчання або відкрити малий бізнес.
Допомога в добровільному поверненні регулюється законом про прийом заявників на міжнародний захист і законом про виявлення та допомогу жертвам торгівлі людьми. Допомога надається, якщо заявник отримав негативне рішення або відкликав своє клопотання про міжнародний захист.
Допомога не надається при переїзді в іншу країну ЄС або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза до Фінляндії.
За даними ЗМІ, на кінець літа поточного року статус тимчасового захисту у Фінляндії отримали понад 53 тис. біженців з України.
допомога при добровільному поверненні біженців, Міністерство внутрішніх справ Фінляндії
Національний банк України (НБУ) 20 грудня анулював усі ліцензії на здійснення страхової діяльності ПрАТ “Страхова компанія “Прем’єр Альянс” (раніше – “Саламандра Україна”, потім “Ван Клік”, Полтава) і виключив інформацію про неї з Державного реєстру фінансових установ на підставі заяви компанії.
Як повідомляється на сайті регулятора, 4 вересня 2023 року НБУ погодив компанії припинення страхової діяльності (без припинення юридичної особи).
За даними НБУ, згідно з останньою поданою звітністю страховика за дев’ять місяців 2023 року, обсяг страхових премій компанії становив 14,361 млн грн, вартість активів – 62,419 млн грн, страхові резерви – 3,840 млн грн.
Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,00%.
Як повідомлялося, СК “Прем’єр Альянс”, як і СК “Саламандра”, входила до небанківської фінансової групи “Саламандра”, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
NBU, Національний банк України, Страхова компанія "Прем'єр Альянс", Юрій Явтушенко
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми,%
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів продовжив до 31 грудня 2024 року обмеження в торгівлі з РФ.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідні рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Зокрема, продовжено дію постанови уряду від 30 грудня 2015 року №1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” до 31 грудня 2024 року (включно).
Крім того, продовжено дію постанови від 30 грудня 2015 року №1146 “Про ставки ввізного мита щодо товарів, які походять з Російської Федерації” до 31 грудня 2024 року.
Національний банк України (НБУ) разом із міжнародними партнерами, зокрема Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), готують новий механізм врегулювання воєнних ризиків, який планують представити не пізніше першого кварталу 2024 року.
Як наголошується на сторінці НБУ у Facebook, під час зустрічі керівництва регулятора з учасниками страхового ринку, що відбулася, голова Нацбанку Андрій Пишний наголосив на важливості впровадження страхування воєнно-політичних ризиків, яке повинно запрацювати наступного року на повну силу.
Водночас також зазначалося, що одним із пріоритетних напрямів роботи Національного банку у 2024 році є розвиток конкурентного, адаптивного та рентабельного страхового ринку.
“Нові вимоги до страхових компаній наближають нас до європейських стандартів регулювання та нагляду. Тому імплементація нових норм – це пріоритет, а інтеграція в європейське співтовариство – завдання № 1. Рухатися доведеться максимально швидко, але ви можете розраховувати на всебічну підтримку і зрілий конструктивний діалог”, – сказав Пишний, говорячи про важливість таких змін для вітчизняного страхування.
Водночас зазначалося, що 2024 року, зокрема, розпочнеться застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду та удосконалення вимог до платоспроможності страховиків, а також нового виду нагляду за ринковою поведінкою страховиків для контролю за дотриманням правил і стандартів надання фінансових послуг.
“Національний банк посилює свій штат фахівцями, які оцінюватимуть бізнес-моделі страховиків за ризик-орієнтованим підходом. Особливу увагу буде приділено оцінці активів страховиків – майна та цінних паперів, вартість яких має бути ринковою”, – зазначив під час зустрічі заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Окремо було наголошено на важливості роботи підрозділів фінансового моніторингу страховиків як запобіжника залучення компаній до схем відмивання коштів, зокрема з метою ухилення від сплати податків, і для обмеження зв’язків із Росією.
Водночас зазначалося, що триває робота в парламенті щодо фіналізації тексту нового закону “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який має бути ухвалений згідно з програмою МВФ до кінця травня наступного року.
Наразі страхові компанії мають підготуватися до поновлюваних Національним банком виїзних перевірок, щоб заздалегідь усунути можливі порушення законодавства, підкреслили представники регулятора.
NBU, Андрій Пишний, ЄБРР, механізм врегулювання воєнних ризиків, Національний банк України
Президент США Джо Байден підписав Акт про асигнування на національну оборону, який передбачає рекордні $886 млрд на оборонні потреби у 2024-му фіскальному році, повідомляється в заяві Білого дому в п’ятницю, 22 грудня.
“Закон дозволяє асигнування на фінансовий рік здебільшого для Міністерства оборони, програм національної безпеки Міністерства енергетики, Державного департаменту та розвідувальної спільноти. Закон надає найважливіші повноваження, необхідні нам для створення збройних сил, необхідних для стримування майбутніх конфліктів, а також підтримує військовослужбовців, їхніх чоловіків і жінок та сім’ї, які виконують цю місію щодня”, – сказано в заяві.
Як повідомлялося, 14 грудня Сенат США схвалив законопроєкт про оборону на суму $886 млрд, згідно з ним, має бути створено нову посаду спеціального генерального інспектора, який стежитиме за використанням військової допомоги Україною.
Також повідомлялося, що в ухваленому Сенатом варіанті бюджету передбачено $300 млн для України.
