Науковці Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України створюють пробіотичні препарати для заквашування овочів. Д.К. Заболотного Національної академії наук України створюють пробіотичні препарати для заквашування овочів, розроблені на основі штамів молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum, повідомляє у вівторок сайт НАН України.
На форумі “Інноваційні підходи в промисловому та крафтовому виробництві: виклики та можливості”, науковці Інституту представили, зокрема, ферментовані напої на основі овочевих соків. Овочеві соки є джерелом вітамінів та багатьох інших корисних речовин. Ферментація з використанням молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum не тільки подовжує термін зберігання, а й збагачує овочевий сік біологічно активними метаболітами, знижує вміст вуглеводів і надає соку функціональних властивостей.
Науковці відділу фізіології промислових мікроорганізмів отримали буряковий напій – сік столового буряка, ферментований відібраними штамами молочнокислих бактерій. Він кисло-солодкий за смаком (зі слабким буряковим присмаком), містить менше вуглеводів і більше деяких амінокислот, а також молочну та інші органічні кислоти, вітаміни групи В, РР, С, Е, мінеральні речовини, бетанін і пектин.
Багаторічні дослідження біологічної активності бурякового напою та клінічні дослідження на добровольцях засвідчили, що вживання 50 мл бурякового напою протягом двох тижнів позитивно впливало на загальний стан здоров’я, поліпшуючи роботу травного тракту та кровоносної системи. Позитивний ефект після вживання соку спостерігається за дисбактеріозів, гастритів шлунка, гіпертонії, дистрофії міокарда, гіповітамінозів С і В у воєнний і повоєнний час. Сьогодні вчені Інституту продовжують працювати над цим продуктом: удосконалили склад бактеріальної закваски та поглиблено досліджують його біологічну активність.
заквашування овочів, Мікробіологи України, пробіотичні препарати
Державний бюджет України отримав близько $950 млн від Японії в рамках проєктів Світового банку на відновлення і соціальний захист, повідомило Міністерство фінансів у четвер.
“Фінансування складається з гранту Японії на $52,4 млн у рамках проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE) і позики від уряду Японії $900 млн через проєкт “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE)”, – уточнюється в релізі.
Згідно з ним, кошти спрямують для відшкодування видатків держбюджету України на нагальні та пріоритетні потреби, зокрема, у сфері відновлення та соціальної допомоги.
Проєкт INSPIRE фінансується коштом позики Світового банку в розмірі $1,2 млрд із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), за підтримки уряду Японії та має на меті забезпечити соціальний захист вразливих верств населення під час і після війни, покращити доступ до соціальної допомоги й соціальних послуг, а також посилити адаптивність системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення та в майбутньому.
Метою проєкту HOPE є відновлення інфраструктури на постраждалих від бойових дій територіях, на деокупованих та постраждалих регіонах України. Кошти також надаватимуться власникам будинків на ремонт у багатоквартирних і приватних будинках, що зазнали помірних ушкоджень і не потребують капітального ремонту. Проєкт підтримуватиме реформи політики на національному рівні для покращення результатів відновлення та узгодженості з цілями української євроінтеграції.
Міністр фінансів Сергій Марченко 19 грудня повідомив, що з початку цього року Україні вдалося залучити вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, а до кінця року ця сума сягне близько $42,3 млрд.
Зокрема, 20 грудня Україна отримала грант від ЄС EUR150 млн, а в четвер – EUR1,5 млрд останнього траншу макрофінансової допомоги ЄС цього року.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за січень-листопад 2023 року здійснило 6,763 тис. виплат із Фонду захисту потерпілих (ФЗП), що на 33,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Згідно з повідомленням МТСБУ на його сайті, загальна сума таких виплат порівняно із січнем-листопадом зросла на 44,6% – до 393,7 млн грн.
Найбільший обсяг виплат – 269,5 млн грн, або 68,5% за сумою і 4,3 тис. за кількістю припав на виплати за шкоду, заподіяну винуватцями ДТП, які не мають чинного поліса ОСЦПВ. Порівняно з відповідним періодом 2022 року кількість таких виплат зросла на 33%, сума – на 89,1%.
Цей тренд посилюється через соціально-економічні наслідки війни.
За водіїв пільгових категорій із ФЗП за звітний період було здійснено майже 1,1 тис. виплат на суму 72,9 млн грн, що на 28,8% більше за кількістю та 46,7% більше за сумою, ніж за аналогічний період 2022 року.
У січні-листопаді 2023 року МТСБУ виплатило 12,1 млн грн за зобов’язаннями страхових компаній, які припинили діяльність і визнані банкрутами.
За зобов’язаннями компаній, які припинили діяльність на ринку ОСЦПВ, але визнані банкрутами в установленому законодавством порядку, здійснено виплати за рахунок наявних у ФЗП МТСБУ гарантійних внесків таких страховиків на суму 34,4 млн грн.
МТСБУ також зазначає, що мінімальними залишаються регламентні виплати за ДТП, спричинені невстановленим транспортним засобом (за такими випадками сплачують лише за фактом загрози життю та здоров’ю) – 4,4 млн грн, спровокованими автомобілями, якими заволоділи внаслідок протиправних дій, – 0,22 млн грн.
Моторне (транспортне) страхове бюро України, МТСБУ, Фонд захисту потерпілих
Європейська комісія повідомила про відправку в Україну ще 500 електрогенераторів.
“Тривалі жорстокі атаки з боку Росії зробили українську енергетичну інфраструктуру крихкою. Ми відправляємо в Україну ще 500 електрогенераторів, довівши їхню загальну кількість до більш ніж 5500, щоб забезпечити достатнє енергопостачання і підтримувати роботу життєво важливих служб”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії в Х (Твіттер).
Фінансова вартість 500 електрогенераторів, що відправляються в Україну, становить 16,5 млн євро. Генератори передадуть різним українським міністерствам.
У повідомленні на сайті Комісії вказується, що мета полягає в тому, щоб забезпечити достатнє постачання електроенергії в холодні і темні місяці, а також підтримувати в робочому стані життєво важливі українські служби, зокрема лікарні. 40 із 500 генераторів призначені для шкіл.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні має намір подати оновлену пропозицію до Кабінету міністрів України в рамках інвестиційної угоди щодо Шиманівського залізорудного проекту.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, вона отримала відповідь від Мінекономіки за своєю угодою про підтримку інвестицій, в якій пояснюється, що дія законодавства наразі завершується і Black Iron буде зобов’язана оновити і повторно подати заявку.
“Black Iron розуміє, що основна увага українського уряду зосереджена на війні. На жаль, ті, хто не бере безпосередньої участі у військових зусиллях, не працюють більш конструктивно і своєчасно з інвесторами, оскільки Black Iron розуміє, що на сьогоднішній день жодна інвестиція не була здійснена з підписанням угоди”, – констатується в заяві.
Підписання інвестугод із Black Iron та іншими значущими інвесторами важливе для підвищення рівня життя звичайних українців шляхом підтримки прямих іноземних інвестицій, необхідних для відновлення України та пожвавлення її зруйнованої війною економіки.
Крім того, підкреслюється, що склад міністрів, який постійно змінюється, у поєднанні з тим, що на доопрацювання закону про інвестиційні угоди пішло понад два роки, ускладнює інвестування компаніями у відновлення України. По суті, вкрай важливо, щоб урядовці України, які не беруть безпосередньої участі у військових діях, були зосереджені на активній роботі із залученими великими інвесторами, такими як Black Iron, для підготовки практичних рішень із відновлення країни.
“Керівництву Black Iron повідомили, що оновлене законодавство щодо угод про підтримку інвестицій перебуває на стадії остаточного розгляду та має бути опубліковане протягом наступних кількох тижнів. Після публікації цього закону компанія Black Iron має намір оновити свою заявку на Інвестиційну угоду та підтверджуючу документацію для повторної подачі, сподіваючись отримати прямішу та своєчаснішу участь у доопрацюванні Інвестиційної угоди для подачі на затвердження Кабінету міністрів України”, – резюмує компанія.
Як повідомлялося, Black Iron Inc. продовжує просування Шиманівського залізорудного проєкту, визначивши для себе пріоритетний напрямок у вигляді укладення інвестиційної угоди з урядом країни. Основним питанням залишається отримання в користування земельної ділянки, що перебуває у віданні Міністерства оборони. Обговорення з відомством привели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron повинна буде виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
Компанія також заявила про розгляд нових потенційних проектів.
Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську “дочку” Geo-Alliance Ore East Limited разом з ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її в BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ “Шимановське Стіл” і “Зеленівське Стіл” (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем з реалізацією проекту Black Iron Inc. повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою “Метінвест” щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше “Метінвест” вийшов з проекту.
Шимановське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, зокрема залізорудним комплексом ArcelorMittal. Наявна інфраструктура, включно з доступом до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дасть змогу швидко реалізувати проєкт до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюють у $452 млн, другого – $364 млн. У межах проєкту передбачалося будівництво фабрики з випуску залізорудної сировини преміумкласу із вмістом заліза понад 68% потужністю 4 млн тонн на рік на першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
Ціни на нафту підвищуються в п’ятницю і завершують тиждень впевненим зростанням через проблеми з транспортуванням енергоресурсів через Червоне море.
Рух танкерів у Червоному морі різко скоротився у зв’язку з атаками єменських хуситів на морські судна.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $80,04 за барель, що на $0,65 (0,82%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. За підсумками попередніх торгів ці контракти подешевшали на $0,31 (0,4%), до $79,39 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,6 (0,81%), до $74,49 за барель. У четвер ці контракти знизилися в ціні на $0,33 (0,4%), до $73,89 за барель.
З початку цього тижня Brent подорожчала на 4,5%, WTI – на 3%.
У четвер ціни на нафту опустилися на інформації про вихід Анголи з ОПЕК, в якій країна перебувала 16 років. Таке рішення Анголи свідчить про наявність серйозних протиріч в ОПЕК, яка намагається обмежити видобуток, щоб підтримати ціни на нафту, зазначає Market Watch.
“На перший погляд вихід Анголи з ОПЕК не така вже й важлива подія, враховуючи, що країна ледве могла виконати свою квоту з видобутку”, – зазначає аналітик Price Futures Group Філ Флінн.
“Побоювання, однак, викликає те, що вихід Анголи може бути сигналом прихованої напруженості, пов’язаної з тим, що ОПЕК поступається часткою ринку виробникам, які не входять до нього”, – наводить слова експерта Market Watch.
