Європейська комісія повідомила про відправку в Україну ще 500 електрогенераторів.
“Тривалі жорстокі атаки з боку Росії зробили українську енергетичну інфраструктуру крихкою. Ми відправляємо в Україну ще 500 електрогенераторів, довівши їхню загальну кількість до більш ніж 5500, щоб забезпечити достатнє енергопостачання і підтримувати роботу життєво важливих служб”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії в Х (Твіттер).
Фінансова вартість 500 електрогенераторів, що відправляються в Україну, становить 16,5 млн євро. Генератори передадуть різним українським міністерствам.
У повідомленні на сайті Комісії вказується, що мета полягає в тому, щоб забезпечити достатнє постачання електроенергії в холодні і темні місяці, а також підтримувати в робочому стані життєво важливі українські служби, зокрема лікарні. 40 із 500 генераторів призначені для шкіл.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні має намір подати оновлену пропозицію до Кабінету міністрів України в рамках інвестиційної угоди щодо Шиманівського залізорудного проекту.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, вона отримала відповідь від Мінекономіки за своєю угодою про підтримку інвестицій, в якій пояснюється, що дія законодавства наразі завершується і Black Iron буде зобов’язана оновити і повторно подати заявку.
“Black Iron розуміє, що основна увага українського уряду зосереджена на війні. На жаль, ті, хто не бере безпосередньої участі у військових зусиллях, не працюють більш конструктивно і своєчасно з інвесторами, оскільки Black Iron розуміє, що на сьогоднішній день жодна інвестиція не була здійснена з підписанням угоди”, – констатується в заяві.
Підписання інвестугод із Black Iron та іншими значущими інвесторами важливе для підвищення рівня життя звичайних українців шляхом підтримки прямих іноземних інвестицій, необхідних для відновлення України та пожвавлення її зруйнованої війною економіки.
Крім того, підкреслюється, що склад міністрів, який постійно змінюється, у поєднанні з тим, що на доопрацювання закону про інвестиційні угоди пішло понад два роки, ускладнює інвестування компаніями у відновлення України. По суті, вкрай важливо, щоб урядовці України, які не беруть безпосередньої участі у військових діях, були зосереджені на активній роботі із залученими великими інвесторами, такими як Black Iron, для підготовки практичних рішень із відновлення країни.
“Керівництву Black Iron повідомили, що оновлене законодавство щодо угод про підтримку інвестицій перебуває на стадії остаточного розгляду та має бути опубліковане протягом наступних кількох тижнів. Після публікації цього закону компанія Black Iron має намір оновити свою заявку на Інвестиційну угоду та підтверджуючу документацію для повторної подачі, сподіваючись отримати прямішу та своєчаснішу участь у доопрацюванні Інвестиційної угоди для подачі на затвердження Кабінету міністрів України”, – резюмує компанія.
Як повідомлялося, Black Iron Inc. продовжує просування Шиманівського залізорудного проєкту, визначивши для себе пріоритетний напрямок у вигляді укладення інвестиційної угоди з урядом країни. Основним питанням залишається отримання в користування земельної ділянки, що перебуває у віданні Міністерства оборони. Обговорення з відомством привели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron повинна буде виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
Компанія також заявила про розгляд нових потенційних проектів.
Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську “дочку” Geo-Alliance Ore East Limited разом з ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її в BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ “Шимановське Стіл” і “Зеленівське Стіл” (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем з реалізацією проекту Black Iron Inc. повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою “Метінвест” щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше “Метінвест” вийшов з проекту.
Шимановське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, зокрема залізорудним комплексом ArcelorMittal. Наявна інфраструктура, включно з доступом до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дасть змогу швидко реалізувати проєкт до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюють у $452 млн, другого – $364 млн. У межах проєкту передбачалося будівництво фабрики з випуску залізорудної сировини преміумкласу із вмістом заліза понад 68% потужністю 4 млн тонн на рік на першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
Ціни на нафту підвищуються в п’ятницю і завершують тиждень впевненим зростанням через проблеми з транспортуванням енергоресурсів через Червоне море.
Рух танкерів у Червоному морі різко скоротився у зв’язку з атаками єменських хуситів на морські судна.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $80,04 за барель, що на $0,65 (0,82%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. За підсумками попередніх торгів ці контракти подешевшали на $0,31 (0,4%), до $79,39 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,6 (0,81%), до $74,49 за барель. У четвер ці контракти знизилися в ціні на $0,33 (0,4%), до $73,89 за барель.
З початку цього тижня Brent подорожчала на 4,5%, WTI – на 3%.
У четвер ціни на нафту опустилися на інформації про вихід Анголи з ОПЕК, в якій країна перебувала 16 років. Таке рішення Анголи свідчить про наявність серйозних протиріч в ОПЕК, яка намагається обмежити видобуток, щоб підтримати ціни на нафту, зазначає Market Watch.
“На перший погляд вихід Анголи з ОПЕК не така вже й важлива подія, враховуючи, що країна ледве могла виконати свою квоту з видобутку”, – зазначає аналітик Price Futures Group Філ Флінн.
“Побоювання, однак, викликає те, що вихід Анголи може бути сигналом прихованої напруженості, пов’язаної з тим, що ОПЕК поступається часткою ринку виробникам, які не входять до нього”, – наводить слова експерта Market Watch.
Уряд Нідерландів виділяє Україні EUR102 млн у рамках першого пакета допомоги на 2024 рік, сума є частиною більш ніж EUR2 млрд, виділених нідерландським кабінетом міністрів на підтримку України наступного року.
“На перші чотири місяці 2024 року кабінет міністрів виділив EUR102 млн, щоб допомогти Україні пережити зиму і підготуватися до весни. 15 грудня під час свого візиту в Україну міністр зовнішньої торгівлі Джеффрі ван Левен оголосив, як буде витрачено цю суму”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті нідерландського уряду.
Зокрема, вказується, що новий пакет допомоги включає EUR15 млн на гуманітарну допомогу через Гуманітарний фонд України УКГВ ООН (Управління ООН з координації гуманітарних питань), EUR15 млн на розмінування сільськогосподарських угідь і деокупованих територій, €62 млн на підтримку українського уряду у наданні базових послуг, відновленні найважливішої інфраструктури та забезпеченні реформ через Спеціальну програму відновлення України та Молдови (SPUR), що входить до складу Міжнародної асоціації розвитку (IDA) Світового банку.
“Цільова допомога, що залишилася до 2024 року, розділена на EUR2 млрд військової підтримки, EUR295 млн як внесок до Європейського фонду миру (EPF), EUR89 млн на боротьбу з безкарністю та EUR3 млн на невійськову кіберпідтримку”, – наголошується в повідомленні.
Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Український Креді Агріколь Банк 15 грудня підписав угоду про розподіл ризиків на EUR40 млн у гривневому еквіваленті з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у рамках Програми гарантування малих позик IFC для розширення можливостей українського бізнесу, йдеться в релізі банку в четвер.
“Це дасть змогу банку підтримувати інвестиції мікро-, малих і середніх підприємств (МСБ), зокрема, у сфері сільського господарства, що мають вирішальне значення для стійкості економіки країни”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що угоду підписано в рамках Програми гарантування малих позик IFC, яка підтримується Європейською комісією через Європейський фонд сталого розвитку. Проєкт є частиною Програми заходів з підвищення економічної стійкості (ERA) IFC на $2 млрд для підтримки приватного сектора України.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
