Обсяг імпорту в Україну в січні-жовтні 2023 року становив $52,17 млрд, що на 18,2%, або на $8,03 млрд, більше, ніж за той самий період роком раніше.
Як повідомляють на сайті Державної митної служби, водночас обсяг українського експорту зменшився на 19,1%, або на $7,03 млрд, – до $29,83 млрд.
Негативне сальдо за 10 місяців цього року становило $22,34 млрд, що в 3,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За підсумками дев’яти місяців, як повідомляла Держмитслужба, експорт товарів упав на 18,1% – до $27,1 млрд, тоді як імпорт зріс на 18,9% – до $46,6 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами – у 3,2 раза, до $19,5 млрд.
Уточнюється, що за 10 місяців цього року імпорт із країн ЄС зріс на 23,5% – до $26,71 млрд, тоді як експорт скоротився на 15,8% – до $19,45 млрд.
Водночас імпорт із країн СНД за січень-жовтень цього року впав відносно аналогічного періоду минулого року в 4,2 раза – до $1,03 млрд, тоді як експорт з України в ці країни скоротився на 36,4% – до $1,33 млрд, що зробило торгівлю з цими країнами профіцитною, тоді як до війни вона традиційно була дефіцитною.
Нарешті, імпорт з інших країн за 10 місяців цього року зріс на 34% – до $24,42 млрд, тоді як імпорт знизився на 22,4% – до $9,04 млрд.
“При цьому оподатковуваний імпорт склав $43,4 млрд, що становить 83% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-жовтні 2023 року становило $0,49 за кг, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2022 року”, – вказується в релізі.
За даними Держмитслужби, країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай – $8,4 млрд (за 10 міс. 2022 року – $6,6 млрд), Польща – $5,5 млрд ($4,4 млрд) і Німеччина – $4,1 млрд ($3,7 млрд).
Найбільше товарів з України було експортовано до Польщі – на $4,1 млрд ($5,7 млрд), Румунії – на $3,3 млрд ($3,0 млрд) і Туреччини – на $2,0 млрд ($2,4 млрд).
У загальному обсязі ввезених у січні-жовтні 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $16 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 115,2 млрд грн, або 31% митних надходжень), продукція хімічної промисловості – $9,3 млрд (63,6 млрд грн, або 17%), паливно-енергетичні товари – $8,7 млрд (79,3 млрд грн, або 21%).
Уточнюється, що імпорт машин, обладнання та транспорту зріс на 30%, продукції хімічної промисловості – на 17%, тоді як паливно-енергетичних товарів скоротився на 18%.
До трійки товарів, що найбільше експортуються з України, увійшли: продовольчі товари – $17,7 млрд (скорочення на 4%), метали та вироби з них – $3,3 млрд (“мінус” 19%, машини, обладнання та транспорт – $2,5 млрд (“мінус” 30%).
Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 500,7 млн грн, додала Держмитслужба.
Держмитслужба також повідомила, що за 10 місяців 2023 року митниці виявили порушень митних правил на суму 7,6 млрд грн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 91,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $104,029 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в середу, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,6% – до $61,107 млн.
У жовтні імпортовано міді на $13,932 млн, експортовано – на $6,090 млн.
Крім того, Україна за 10 місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 77,7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $12,438 млн (у жовтні – $806 тис.), алюмінію та виробів із нього наростила на 10,1%, до $307,569 млн ($32,582 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 66,3% – до $892 тис. ($19 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 21,1%, до $2,284 млн ($232 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 23,1%, до $37,525 млн ($3,538 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-жовтні поточного року знизився на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $81,616 млн (у жовтні – $9,996 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 27,9% – до $12,498 млн ($1,308 млн), нікелю та виробів становив $257 тис. ($1 тис.), тоді як за 10 місяців 2022 року він був $1,086 млн.
Цинку за кордон поставлено за 10 місяців на $99 тис. (у жовтні – $10 тис.) проти $1,321 млн у січні-жовтні-2022. Експорт олова та виробів становив $57 тис. (у жовтні поставки не здійснювалися) проти $421 тис. за 10 міс.-2022 року.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Аграрії всіх областей України намолотили 71,5 млн тонн зернових і олійних культур – 51,275 млн тонн і 20,239 млн відповідно, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства.
Згідно з прес-релізом, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 9840 тис. га за врожайності 52,1 ц/га.
Уточнюється також, що до теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю зі 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – 22,409 млн тонн із 4695 тис. га (101%); гороху – 398,2 тис. тонн зі 154,4 тис. га (103%), а також ріпаку – 4,005 млн тонн насіння з 1396 тис. га (98%).
Завершується збирання проса, якого отримано 178,9 тис. тонн з 79 тис. га (94%), і гречки – 206,57 тис. тонн з 139,2 тис. га (98%). При цьому кукурудзи намолочено 21,218 млн тонн з 2932,3 тис. га (60%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 974,1 тис. тонн із 336,2 тис. га.
В Україні тривають роботи з олійних культур, які зібрано сумарно з площі 8096 тис. га. Намолочено, зокрема, соняшнику – 11,520 млн тонн (11,310 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,911 млн га (94%), сої – 4,713 млн тонн (4,643 млн тонн) з 1,788 млн га (97%).
Цукрові буряки викопано з площі 211,3 тис. га (183,8 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 10,098 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці склала 47,7 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,6 ц/га, гречці – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 72,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,3 ц/га, соняшнику – 23,5 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 477,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,365 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за десять місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 11,7% порівняно із січнем-жовтнем-2022 – до 5,162 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 15,6% – до 4,906 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна за 9 міс-2023 знизила випуск загального прокату на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 млн тонн, сталі на 16,9 – до 4,590 млн тонн, чавуну на 19,5% – до 4,394 млн тонн.
Метпідприємства країни 2022 року скоротили виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 40,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 34,588 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $529,584 млн (зниження на 51,6%).
Основний експорт здійснювався до Болгарії (35,42% поставок у грошовому виразі), Польщі (23,85%) та Італії (9,97%).
У січні-жовтні Україна імпортувала з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на суму $169 тис., у вересні-жовтні ввезення не здійснювалося.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 96,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,170 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 84,7% – до $16,983 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (36,92% поставок у грошовому виразі), Японії (18,90%) і Нідерландів (6,04%).
Україна в зазначений період імпортувала 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
