ОТП Банк завершив січень-вересень 2023 року з чистим прибутком 4 млрд 747,9 млн грн порівняно з чистим збитком 16,7 млн грн за зіставний період 2022 року, йдеться в неконсолідованому скороченому проміжному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, чистий прибуток у третьому кварталі цього року сягнув 1,93 млрд грн, що у 2,5 раза перевищує чистий прибуток за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що чистий процентний дохід за дев’ять місяців зріс на 26,1% – до 6,35 млрд грн, зокрема в третьому кварталі зростання становило 14,3% – до 2,04 млрд грн.
Тим часом чистий комісійний дохід у січні-вересні цього року збільшився на 11,7% – до 883 млн грн, але водночас у третьому кварталі скоротився на 21,1% до липня-вересня 2022 року – до 271,3 млн грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату вніс перегляд збитку від скорочення корисності: за дев’ять місяців поточного року за цією статтею зафіксовано “плюс” 287,3 млн грн проти “мінус” 4,38 млрд грн, за аналогічний період минулого року скорочення становило 4,38 млрд грн, зокрема у третьому кварталі – відповідно “плюс” 601,4 млн грн проти “мінус” 805,6 млн грн.
Банк зазначає, що його сукупний прибуток за дев’ять місяців цього року сягнув 5,12 млрд грн проти збитку 49,6 млн грн за січень-вересень минулого року, зокрема в третьому кварталі-2023 сукупний прибуток становив 1,87 млрд грн проти 822,7 млн грн у третьому кварталі-2022.
Згідно зі звітом, за січень-вересень поточного року активи банку зросли на 3,04 млрд грн, досягнувши 94,05 млрд грн на 30 вересня.
Таке зростання пояснюється збільшенням інвестицій у цінні папери з 32,85 млрд грн до 37,38 млрд грн за підсумками півріччя і до 41,36 млрд грн за підсумками дев’яти місяців.
Щодо обсягу готівки та коштів у НБУ, то за третій квартал вони знизилися на 26,3% – до 7,66 млрд грн, але все ж таки залишаються істотно вищими за позначку початку року – 4,75 млрд грн.
Тим часом кредити та аванси клієнтам незначно зросли в липні-вересні – на 2%, до 24,42 млрд грн, але водночас залишаються нижчими за рівень 2022 року – 29,92 млрд грн, а заборгованість інших банків, навпаки, знизилася в третьому кварталі на 7,3% – до 19,11 млрд грн, тоді як на початок року вона становила 21,72 млрд грн.
Кошти клієнтів ОТП Банку продовжили тенденцію на зниження, скоротившись у третьому кварталі ще на 1,3% – до 75,21 млрд грн, тоді як на початок року вони становили 77,74 млрд грн.
Капітал банку за дев’ять місяців цього року зріс з 11,63 млрд грн до 16,75 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 3,77 млрд грн до 8,52 млрд грн.
ОТП Банк, 100% дочірній банк угорського ОТР Bank Plc, за розмірами загальних активів (102,69 млрд грн) на початок вересня цього року був 10-м серед 64 українських банків.
Металургійні підприємства України в січні-жовтні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 45,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 255,514 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, на чорні метали за цей період припало 7,56% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за десять місяців 2022 року частка становила 11,26%.
У жовтні надходження від експорту чорних металів становили $175,871 млн, тоді як у попередньому місяці – $258,675 млн.
При цьому Україна за 10 місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 43,4% – до $1 млрд 103,047 млн. У жовтні ввезено продукції на $124,012 млн.
Крім того, у січні-жовтні Україна знизила експорт металовиробів на 16,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $756,184 млн. У жовтні експортовано на $62,852 млн.
Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 35,5% – до $723,032 млн. У жовтні в Україну поставлено цієї продукції на $117,868 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках України становить до 50% як технічних, так і робітничих спеціальностей, водночас розмір заробітних плат показує позитивну динаміку, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Потреба в людях на будмайданчиках тільки збільшується, оскільки будівельний ринок поступово відновлюється, роботи тривають, обсяги будівництва нарощуються. Але війна триває, як і мобілізація до лав ЗСУ, тож це, безумовно, відбивається і на ринку праці. Загалом можна констатувати: рівень зайнятих на будівництві робітників становить близько 40% від довоєнного часу”, – розповів директор з маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
За його словами, серед найбільш затребуваних спеціальностей – зварювальники, машиністи баштових кранів і спеціалізованої будтехніки, альпіністи монтажників-висотників. Крім того, відчувається дефіцит рядових будівельників і різноробочих, зазначив Новіков.
Як повідомила виконавчий директор групи “Ковальська” Ольга Пилипенко, понад 70% відкритих вакансій групи належать до робітничих спеціальностей, найбільше – бетонщиків, арматурщиків, електриків.
“Сьогодні кількість робітників становить уже близько 50%. З урахуванням загального падіння попиту цей обсяг робочої сили перебуває в крихкому балансі, який може бути порушений при збільшенні обсягів будівництва”, – пояснила вона.
Брак робочої сили на будмайданчиках компанії “Інтергал-Буд” відчули восени знову після початку повномасштабної війни, повідомила її комерційний директор Анна Лаєвська.
“На початку повномасштабної війни ми відчули брак робітників на будмайданчиках, проте ситуацію вдалося врегулювати досить швидко. І до травня 2023 року дефіциту робочої сили практично не спостерігалося. Але в останні кілька місяців ми констатуємо брак будівельників. Спостерігаємо дефіцит усіх фахівців”, – розповіла експертка.
За її словами, обсяги будівництва компанії дають змогу наростити штат працівників на третину, однак через дефіцит кадрів доводиться реструктуризувати бригади.
За даними групи компаній Greenville, ситуація з кадрами дещо вирівнялася порівняно з минулим роком, проте група також відчула дефіцит робочої сили і зайнялася переукомплектуванням будівельних бригад.
“Наразі дефіцит становить 40% – все це фахівці високої кваліфікації. Серед дефіцитних спеціальностей на ринку – електрики, кранівники, монолітники, різноробочі, фасадники”, – повідомила керівник проєктів групи компаній Greenville Наталія Дубик.
Водночас компанії Alliance Novobud вдалося збільшити штат на будівельних майданчиках завдяки розширенню видів робіт, що виконуються за рахунок власних трудових ресурсів. Крім того, у компанії відзначили зростання жіночого попиту на будівельні вакансії.
“Будівництво – здебільшого чоловіча сфера, але на тлі складної ситуації з пошуком працівників і загальною економічною ситуацією в країні є деяке зростання зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії маляра, пов’язані з оздобленням приміщень”, – розповіла директорка з управління персоналом Alliance Novobud Олександра Качан.
Опитані девелопери відзначили позитивну динаміку зміни зарплат будівельників. Так, в “Інтергал-Буд” і групі компаній Greenville зростання зарплат у жовтні 2023 року оцінили в 15-20% порівняно з весною, у групі “Ковальська” – до 25%. Загалом забудовники очікують подальшого зростання зарплат наступного року за умови стабільної економічної ситуації.
Водночас у компанії City One Development очікують посилення дефіциту кадрів у будівельній сфері після закінчення війни.
“Навіть після того, як фахівці, які зараз проходять службу в армії, повернуться до роботи, це все одно не зможе покрити той дефіцит кадрів і компенсувати попит на професійних фахівців будівельної галузі”, – вважає Новіков.
Аналогічну думку висловив співзасновник і керівний партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. За його словами, стимулювання українців здобувати технічну освіту має стати пріоритетом державної політики.
“Поглиблення дефіциту в окремих висококваліфікованих професіях відбувається, зокрема, через малий попит на технічну освіту з боку молоді. Сьогодні гостро відчувається нестача монолітників, кранівників, малярів, електриків. Заохочення українців опановувати будівельні спеціальності має стати одним із пріоритетних завдань як на державному рівні, так і для приватного бізнесу. Система професійної освіти має зазнати докорінних змін. Не зайвим буде долучити до цього і приватних гравців, які готові створити щось на кшталт корпоративних закладів підготовки та сприяти оволодінню різними професіями тими, хто зголоситься”, – повідомив експерт.
Чистий прибуток платоспроможних банків за січень-вересень 2023 року сягнув 109,9 млрд грн, тоді як за аналогічний період 222 року цей показник становив лише 7,4 млрд грн, повідомляє пресслужба Національного банку України (НБУ).
“Головним чинником прибутковості сектору залишається зростання відсоткових доходів, передусім від високоліквідних активів”, – наголосив регулятор.
За інформацією Нацбанку, операційний дохід фінустанов за дев’ять місяців зріс на 17,9% до аналогічного періоду минулого року, чистий процентний дохід – на 38,7%. “Незважаючи на збільшення відсоткових витрат унаслідок підвищення відсоткових ставок за депозитами, відсоткові доходи зросли істотніше”, – зазначив центробанк.
Вказується, що чистий комісійний дохід за січень-вересень збільшився на 5,4% рік до року, але водночас темпи його зростання поступово сповільнювалися через слабке нарощування операцій із платіжними картками.
Частка процентних доходів банків за 9 міс. цього року зросла до 67,9% з 59,2% минулого, тоді як комісійних скоротилася до 21,6% з 23,4%, а від валютних операцій у зв’язку зі стабільністю курсу гривні – до 7,3% з 14,5%.
Загалом чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви збільшився на 23,9% – до 139 млрд грн.
Ще одним фактором різкого зростання прибутку стало скорочення відрахувань у резерви в 17 разів – до 5,7 млрд грн. Водночас регулятор нагадав, що всього з початку повномасштабного вторгнення РФ банки сформували 104 млрд грн додаткових резервів під кредити.
Загалом рентабельність капіталу сектору на 1 жовтня 2023 року становила 56,9% порівняно з 4,3% у 2022 році.
“Нарахований за дев’ять місяців податок на прибуток перевищив відповідний річний показник історично найбільш прибуткового 2021 року”, – вказав Нацбанк. За його даними, він склав 19 млрд грн проти 4,3 млрд грн за 9 місяців минулого року.
Повідомляється, що станом на 1 жовтня цього року лише шість банків із 63 платоспроможних пішли у збиток, який у сукупності становив 155 млн грн.
Згідно з повідомленням НБУ, за попередніми результатами оцінки стійкості банки загалом адекватно оцінюють кредитні ризики. Проте, можливі коригування оцінки активів і сформованих резервів окремими фінустановами можуть вплинути на річні показники прибутковості, уточнив регулятор.
Згідно з даними НБУ, у вересні чистий прибуток банків збільшився до 14,8 млрд грн з 11,9 млрд грн у серпні та ледве не дотягнувши до рекордного показника 15,5 млрд грн у липні, тоді як вересень минулого року банки завершили з чистим збитком 1,06 млрд грн.
Група компаній “Нова пошта” відкрила в жовтні п’ять відділень Nova Post у Німеччині та планує до кінця року запустити ще 13, повідомляється в прес-релізі в середу.
“До кінця року ми відкриємо ще 13 відділень у Дюссельдорфі, Дортмунді, Штутгарті, Гановері, Бремені та інших містах. Наші клієнти вже можуть отримувати посилки з України в 7,7 тис. точок сервісу. Також найближчим часом ми надамо можливість отримувати посилки в партнерських поштоматах”, – повідомив СЕО Nova Post у Німеччині Сергій Симонов.
Як повідомлялося, перше відділення Nova Post у Німеччині було відкрито в Берліні 30 червня 2023 року. У містах Німеччини працює вже 7 відділень Nova Post: у Берліні, Гамбурзі, Мюнхені, Дрездені, Франкфурті-на-Майні та Кельні. Також, клієнтам доступна кур’єрська доставка.
“Нова пошта” вже працює в Польщі, Литві, Чехії, Німеччині, Молдові та Румунії.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня цього року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема, “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
ДП “Ліси України” посадить в Одеській і Миколаївській областях понад 5,5 тис. га нових лісів, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець.
“Розпочали найбільшу в історії України висадку нових лісів на Півдні. Цієї осені в Одеській і Миколаївській області створимо понад 5,5 тис. га! Цифра неймовірна. Щороку в регіонах висаджували не більше 200-300 гектарів нового лісу. ДП “Ліси України” збільшили площу висадки у двадцять разів”, – написав він у Facebook.
ДП “Ліси України” має намір закласти змішані ліси, більш витривалі та стійкі до змін клімату. Для висадки відібрано черешчатий дуб, клени, сосни, ясен, чагарникові породи. Підприємство передасть у регіон понад 800 тис. сіянців із закритою кореневою системою.
За інформацією гендиректора підприємства, на території Одеської та Миколаївської областей площа лісів не перевищує 140 тис. га. Вони мають переважно рекреаційне призначення, рубки проводяться виключно санітарні (дрова). Доходу від реалізації деревини, зокрема у вигляді дров, південним лісгоспам не вистачило б навіть на зарплату. Лісові господарства в регіоні були хронічно дотаційними: персонал працював на чверть і півставки, не було паливно-мастильних матеріалів, культиваторів.
Болоховець назвав однією з головних проблем галузі відсутність кваліфікованих кадрів. У Південному лісовому офісі зараз понад 400 вільних вакансій – майстер лісу, лісничий, помічник тощо.
Проведена в галузі реформа дала змогу ДП “Ліси України” оптимізувати роботу й отримувати прибуток, що дало змогу знайти інвестиції для розвитку південного регіону.
“Місцеві лісівники нарешті отримали зарплати, техніку, паливо, посадковий матеріал. Почалася робота з громадами – тільки за останні два місяці під висадку було передано 1,7 тис. га. Нарешті є гроші, техніка, земля”, – зазначив гендиректор.
ДП “Ліси України” має намір зробити програму розвитку південного регіону довгостроковою.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
В Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
