Група компаній (ГК) NOVA (“Нова пошта”) у 2024 році подвоїла обсяг інвестицій – до 8,5 млрд грн проти показника 2021 року, повідомив фінансовий директор NOVA Петро Фоков.
“Інвестиції групи NOVA цього року (2024 рік – ІФ-У) становить 8,5 млрд грн. І це вдвічі більше, ніж у 2021 році була сума інвестицій”, – сказав він на Ukrainian CFO Forum у четвер.
За словами фіндиректора, група інвестує в напрямки, що надають можливість наростити швидкість, легкість і надійність доставки.
Фоков виділив чотири основні складові інвестиційної програми групи NOVA: розвиток мережі відділень і поштоматів в Україні, що охоплює відкриття нових, ремонт і приведення до стандартів наявних, а також будівництво укриттів і капсул безпеки, зокрема у відділеннях, розташованих на прифронтових територіях.
Ще одна складова – інвестиції в автоматизацію сортувальних центрів.
“Зокрема, це нові сервіси, зокрема, fulfillment – аутсорсинг логістики, за якої інтернет-магазин передає товар на зберігання і комплектацію замовлень логістичному оператору”, – зазначив фіндиректор групи NOVA, додавши, що сервіс дає змогу значно прискорити доставку відправлень замовникам.
Важлива складова інвестицій NOVA – енергонезалежність. Група інвестує в сонячні панелі та газову когенерацію з метою виробництва е/е для власних потреб.
Окремо Фоков виділив інвестиції в міжнародний напрямок – група NOVA працює на ринках 15 країн. «І навіть цього року перша зарубіжна країна у нас вийшла в прибуток, хоча більшість ще не вийшла – вони поки підбираються до точки беззбитковості», – сказав Фоков.
Крім того, 1,5 млрд грн NOVA направила на допомогу ЗСУ.
Як основні джерела фінансування інвестицій фіндиректор назвав власні та позикові кошти групи. Зокрема, це кредит у 3 млрд грн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який було отримано 2024 року.
“Цього року ми підписали угоду на 3 млрд грн з ЄБРР. Перший кредит отримали шість років тому на мінімальну суму 180 млн грн. Ми побудували об’єкт і своєчасно повернули кредит, тепер у нас потужна (кредитна – ІФ-У) історія на 3 млрд грн”, – констатував Фоков, додавши, що ЄБРР кредитує групу NOVA в гривні.
Група також залучає кредити комерційних банків, працюючи з 10 провідними банками України і дотримуючись стратегії уніфікації банківських ковенантів.
“Як я вже сказав, у нас 10 банків-партнерів і в кожного з них свої вимоги, які важливо виконувати. І це досить складно, коли в тебе 10 різних систем ковенантів і потрібно забезпечити 100% виконання (вимог – ІФ-У). Наша стратегія – це повна уніфікація ковенантів усіх наших бізнес-партнерів… Ми взяли за основу найрозвиненішу систему фінансових ковенантів ЄБРР і пропонуємо нашим банкам-партнерам, з яким розпочинаємо співпрацю, долучитися до цієї системи або обрати вимоги з цього меню. Поки що в нас це виходить… Раджу всім фінансовим директорам намагатися проводити таку політику”, – сказав Фоков.
За його словами, згода банків залежить від розміру та репутації компанії.
“Якщо є міцна репутація – це простіше зробити, тому що є певна переговорна сила. Або ж це можна робити, коли у вас такий партнер, як ЄБРР або інші міжнародні фінансові інституції”, – сказав фінансовий директор NOVA.
Третя складова фінансування інвестпрограми NOVA – гривневі облігації, випущені групою, повідомив Фоков. За його словами, випустивши в січні 2023 року облігації, група стала першою, хто після повномасштабного вторгнення відновив залучення коштів за допомогою цього виду боргового фінансування.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ), найбільшого українського банку, за січень-вересень 2024 року становив 48,35 млрд грн, що на 11,5% перевищує показник за такий самий період попереднього року.
“За результатами дев’яти місяців 2024 року прибуток банку до оподаткування сягнув 64,01 млрд грн, а чистий прибуток становив 48,35 млрд грн (+11,5% р/р/р)”, – йдеться в повідомленні банку в четвер.
Згідно з ним, з початку поточного року кредитний портфель банку збільшився на 18,4%, перевищивши 108,99 млрд грн станом на кінець вересня, тоді як загалом активи зросли на 5,4% – до 722,17 млрд грн, а депозити і залишки на рахунках клієнтів – на 4%, до 572,04 млрд грн.
Уточнено, що кількість активних клієнтів фізичних осіб за дев’ять місяців цього року скоротилася з 18,35 млн до 18,3 млн, із них 13,51 млн були користувачами Приват24, тоді як кількість бізнес-клієнтів зросла з 875 тис. до 890 тис.
Крім цього, за січень-вересень ПриватБанк скоротив кількість відділень на 22 – до 1173, банкоматів – на 20, до 6860, терміналів – на 62, до 10411, а кількість його POS-терміналів на початок жовтня становила 311,17 тис.
З урахуванням раніше оприлюднених даних, чистий прибуток банку в третьому кварталі 2024 року становив 17,75 млрд грн, що на 30,3% перевищує показник третього кварталу 2023 року.
“Протягом третього кварталу банк підтримував досягнутий рівень бізнес-активності, незважаючи на тиск дефіциту електроенергії на населення та бізнес”, – зазначила фінустанова у пресрелізі.
У ньому зазначається, що висока якість кредитного портфеля зумовлює майже нульові витрати із формування додаткових резервів на покриття кредитних ризиків. Операційні витрати залишаються під контролем керівництва: за підсумками дев’яти місяців 2024 року вони збільшилися лише на 4,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що є значно нижчим за темпи інфляції.
Уточнено також, що з початку року ПриватБанк перерахував на благодійність 167,06 млн грн, спрямованих на допомогу шпиталям і медзакладам, на зміцнення обороноздатності країни, соціальні проєкти, допомогу працівникам.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, увів в експлуатацію в жовтні два нових блоки з видобутку залізної руди на шахтах “Ювілейна” і Фрунзе із загальними запасами 170 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на початку поточного місяця гірники підприємства підготували і здали в експлуатацію нові виробничі потужності.
На шахті імені Фрунзе було введено в експлуатацію блок 39-45 із запасами 55 тис. тонн високоякісної сировини – підготовкою блоку займалася дільниця №6, прохідницькі роботи виконувалися за допомогою високопродуктивної самохідної техніки. На початку жовтня колектив дільниці №6 розпочав видобуток руди в цьому блоці.
Також у жовтні на шахті “Ювілейна” було введено блок 34-36 (+10) другого підповерху покладу “Гніздо” із запасами 115 тис. тонн. Підготовкою потужності займалися гірники нарізної дільниці №19, буріння глибоких свердловин у цьому блоці проводили гірники дільниці №9. Видобутком займатимуться працівники дільниці №17.
“Введення цих блоків в експлуатацію забезпечить стабільну роботу шахт із видобутку руди протягом наступних трьох місяців”, – констатується в інформації компанії.
Уточнено, що поточного року на руднику введено в експлуатацію 9 блоків: шість на шахті “Ювілейна” із загальними запасами 880 тис. тонн і на шахті ім. Фрунзе три блоки із запасами 140 тис. тонн.
Рудник “Суха Балка” – одне із провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
В Україні на поточному тижні намітилася тенденція зниження цін на білокачанну капусту, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Таку цінову ситуацію виробники пов’язують з надлишком продукції на ринку, причому значну частину пропозиції на ринку становить капуста середньопізніх сортів, яка не придатна для закладання на тривале зберігання.
Наразі ціни на білокачанну капусту виробники озвучують у межах від 15 до 23 грн/кг ($0,36-0,56/кг), що в середньому на 16% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Широкий ціновий діапазон у цьому сегменті учасники ринку пояснюють різними якісними характеристиками пропонованих овочів.
Як зазначають аналітики проєкту, у більшості господарств усе ще тривають активні збиральні роботи, внаслідок чого пропозиція на ринку зростає. Водночас попит на цю продукцію залишається вкрай низьким. Оптові компанії та роздрібні мережі готові вести закупівлі виключно дрібним оптом, посилаючись на досить обмежений термін реалізації, оскільки більшість фермерів пропонують до продажу капусту невисокої якості.
Читайте також: Картопля в Україні продовжує дорожчати: ціни майже втричі вищі за минулорічні
Варто зазначити, що, незважаючи на негативний ціновий тренд, нинішні ціни на білоголову капусту в Україні в середньому в 2,9 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому учасники ринку не виключають, що ціни на дану продукцію будуть знижуватися і надалі, оскільки багато господарств завдяки поліпшенню погодних умов активно ведуть збір врожаю. Як результат, поступове зростання поставок капусти на ринок змушуватиме аграріїв і далі поступатися в ціні, якщо ситуація з темпами збуту не зміниться.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку білоголової капусти та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
ДП “Ліси України” затвердило новий Порядок використання деревини, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
Він нагадав, що ДП “Ліси України” з моменту створення реалізує весь обсяг деревини на прозорих і конкурентних біржових торгах. Ринок сам формує ціни, які як зростають, так і знижуються, залежно від ринкової кон’юнктури.
Гендиректор розповів, що протягом двох років тривав діалог із бізнесом. Механізми ціноутворення, формування лотів, проведення торгів частково вдосконалювалися. Було запроваджено аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку підвищення, потім зниження). Середньозважені ціни в розрізі областей розміщуються у відкритому доступі на сайті підприємства.
“Нашою ключовою метою було створити справді ринкові гнучкі алгоритми, що сприятимуть відкритості ринку для всіх сегментів (від малого до великого), балансу інтересів держави та приватного бізнесу. Саме на таких принципах базується розроблений ДП «Ліси України» порядок використання деревини”, – пояснив Болоховець.
За його інформацією, нововведення спрямовані на створення ще більш стабільних умов роботи виробників і мінімізацію цінових дисбалансів, які іноді утворюються внаслідок нерівномірного попиту.
Оновлений порядок реалізації деревини запроваджує в практику укладення шестимісячних довгострокових контрактів із фіксованою ціною, що нададуть змогу бізнесу планувати свою діяльність.
Торги стартують уже в першій декаді листопада. До продажу буде запропоновано понад 450 тис. куб. м деревини, зокрема лісоматеріалів круглих хвойних порід близько 200 тис. куб. м, деревини дров’яної – понад 250 тис. куб. м. Обсяги лотів у межах від 3 до 12 тис. куб. м.
У зв’язку з реорганізацією ДП “Лісів України” формування лотів до продажу здійснюватимуть новоутворені філії (нинішні лісові офіси), а прив’язку конкретного лота буде здійснено до надлісництв, що утворяться замість чинних на цей час філій.
Стартові ціни аукціонів на необроблену деревину філії встановлюватимуться на підставі затвердженого прейскуранта за кожним окремим сортаментом у розрізі породи (групи порід), класом якості, групою діаметрів, довжиною та базисом поставки.
В основу формування прейскуранта буде закладено поточну ринкову вартість базового сортаменту, який переважає в лісових насадженнях філії. Визначення ціни всіх інших сортаментів (у розрізі породи (групи порід), класу якості, групи діаметрів, довжини та базису поставки) здійснюватиметься через єдину шкалу цінових коефіцієнтів із урахуванням розмірно-якісних характеристик конкретного сортаменту.
Для аукціонів із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку на підвищення, потім на зниження) будуть встановлені чіткі критерії можливості та черговості їх проведення, також передбачено нормативи допустимого відсоткового зниження ціни під час проведення аукціонів.
“Завдяки змінам уже не буде ситуацій, коли сортаменти нижчої якості виставляють на торги за вищою ціною, тому що в минулому кварталі на нього ситуативно виник підвищений попит. Ціни залишаться ринковими, але збалансованими і справедливими. У бізнесу буде чітке розуміння умов, за яких призначаються аукціони із застосуванням механізму поетапного формування ціни (спочатку підвищення ціни, потім зниження ціни)”, – пояснив гендиректор ДП “Ліси України” і висловив упевненість, що прогнозованість роботи ринку сприятиме розвитку української деревообробки.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Холдингова компанія «Київміськбуд» підготувала і направила до КМДА детальний розрахунок суми коштів, необхідних для відновлення будівництва житлових комплексів, вона становить 4,84 млрд грн, повідомили у прес-службі компанії агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами голови правління – президента ПрАТ «ХК “Київміськбуд” Василя Олійника, фінансові прогнози ґрунтуються на економічних показниках, які надала одна з аудиторських компаній Великої четвірки, і базуються на співвідношенні курсу гривні до долара США. Фахівці Київміськбуду працювали над визначенням та обґрунтуванням потрібних коштів останні чотири місяці.
«Базовий сценарій фінансового прогнозування, наданий компанією Ernst&Young, передбачає необхідність коштів у розмірі $107 569 366, що відповідно до обмінного курсу гривні до долара США, який закладений у проєкті державного бюджету України на 2025 рік ($1 = 45 грн), становить 4 840 621 470 грн). Якщо від базового сценарію фінансового прогнозування Е&Y (4,84 млрд грн) відняти кошти, необхідні для добудови об’єктів Укрбуду, які має надати Кабмін, то необхідна сума докапіталізації від Київради становитиме 2,56 млрд грн», – обгрунтовує голова “Київміськбуду”.
Раніше постійна комісія Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності дала доручення ХК «Київміськбуд» розрахувати суму коштів, необхідних підприємству для стабілізації своєї діяльності.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”.
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
Комісія Київради 17 листопада 2023 року затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах «Київміськбуду», розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також комісія рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо питання компенсації «Київміськбуду» сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації «Укрбуд», у сумі 2,28 млрд грн.
ХК «Київміськбуд» створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Джерело: https://interfax.com.ua/
