Кабінет міністрів вніс зміни до порядку надання грантів на створення та розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та розвиток тепличного господарства.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, зміни вдосконалюють механізми підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у відповідних галузях.
Передбачається, що одержувач гранту створить робочі місця та працевлаштує на них співробітників на повний робочий день і виплачуватиме їм обов’язкову мінімальну зарплату для таких фахівців.
Крім того, розширено перелік умов скасування рішень Мінагрополітики, зокрема, у разі закриття одержувачем банківського рахунка в односторонньому порядку та у разі порушення в разі переказу всієї своєї частки співфінансування в 30-денний строк після укладення договору.
Постановою Кабміну уточнено кількість працівників, необхідних для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, а також скорочено список областей для здійснення посадок мигдалю.
Через несприятливі погодні умови на ранок суботи без світла залишалися 306 тис. споживачів, повідомило Міністерство енергетики.
Згідно з його релізом, загалом знеструмлювали 1045 населених пунктів у 14 областях – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Чернігівській.
За даними міністерства, більшість знеструмлених споживачів у Хмельницькій області – 400 населених пунктів.
Також на території області вимикалися лінія міждержавного з’єднання з Угорщиною 750 кВ і ПЛ 750 кВ.
“Ведуться відновлювальні роботи”, – зазначило Міненерго.
Зі свого боку, енергохолдинг ДТЕК повідомив, що його оператори системи розподілу е/е в Києві, Київській та Донецькій областях через негоду з ночі переведені в посилений режим.
Як повідомлялося з посиланням на “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, у Київській області внаслідок негоди сталися аварійні вимкнення електропостачання, без світла залишаються майже 89 тис. родин, найбільше вимкнень в Обухівському, Фастівському та Бучанському районах.
Група компаній “Нова пошта” запустила перше відділення Nova Post у Латвії – в її столиці Ризі, повідомила прес-служба групи в п’ятницю.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, у відділенні Nova Post в Ризі, яке працює сім днів на тиждень, клієнти можуть отримувати і відправляти в Україну документи, посилки і вантажі до 100 кг.
Вартість доставки в Латвію з України становить: 250 грн за документи, а також 400 грн, 600 грн і 1,2 тис. грн за посилки до 2 кг, 10 кг і 30 кг відповідно. При відправленні посилки від 30 до 100 кг оплачується 40 грн за кожен кілограм.
Зазначається, що термін доставки з України до Латвії або назад – 5 діб.
Крім того, на території Латвії діє послуга виклику кур’єра через додаток “Нової пошти”.
“Викликати кур’єра можна через сайт і мобільний додаток. Доставка або забір відправлення кур’єром з адреси – сплачується додатково +100 грн для відправок до 30 кг або +250 грн за кожні 100 кг”, – уточнено в повідомленні компанії.
Nova Post вже відкрила 68 відділень у Латвії, Естонії, Литві, Польщі, Чехії, Румунії, Німеччині, Словаччині та Молдові і планує до кінця року з’явитися в Угорщині, Італії, Франції та Австрії.
У мережу “Нова пошта” в Україні на початок липня 2023 року входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова пошта”, “НП Логістик”, платіжна система NovaPay і “Нова пошта Глобал”.
Українські суди розглядають 443 справи за позовами НЕК “Укренерго” до її боржників на загальну суму основного боргу приблизно 50 млрд грн, повідомляється на сайті компанії в п’ятницю.
Водночас “Укренерго” закликала Національну комісію, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), переглянути її рішення, які забороняють застосування штрафних санкцій щодо боржників і суб’єктів, які відкладають розрахунки за послуги компанії.
“Комісія своїми рішеннями позбавила компанію ключових інструментів для роботи з боржниками. Зокрема, постанова НКРЕКП №332 від 25 лютого 2022 року (п. 16), забороняє “нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до закону про ринок електричної енергії між учасниками цього ринку”, – вказала НЕК.
На думку компанії, своїми рішеннями НКРЕКП фактично дозволила боржникам не платити “Укренерго” за надані послуги, насамперед із передання та диспетчеризації, позбавивши їх “покарання” за несвоєчасну сплату та накопичення боргів.
Там також зазначили, що в липні 2022 року “Укренерго” офіційно звернулося до НКРЕКП із проханням перевірити компанії, які систематично не оплачують послугу з передачі е/е, але внаслідок цього вона вже понад рік не може в повному обсязі отримати виплати від найбільших боржників.
“Причина – комісія розпорядилася відтермінувати для них оплату послуг за передачу електроенергії. У 2023 році НКРЕКП своїм рішенням продовжила можливість відстрочити розрахунки з “Укренерго” великим боржникам”, – пояснила НЕК.
Як повідомлялося, двома днями раніше НКРЕКП заявила, що розв’язання питання боргів на ринку е/е полягає не у встановленні нового тарифу на послуги з її передавання, на чому наполягає “Укренерго”, а в налагодженні ефективної господарської діяльності, зокрема претензійно-позовної роботи компанії з боржниками зі сплати тарифів на передавання, диспетчерське управління та послуги на балансувальному ринку, чиї борги становлять на кінець вересня 48,8 млрд грн.
Зі свого боку “Укренерго” повідомила, що “розуміючи чутливість питання вартості електроенергії для українського бізнесу, підготувала і направила НКРЕКП три варіанти зміни тарифів компанії на послуги з передачі та диспетчеризації”.
“Укренерго” для покриття боргів на ринку електроенергії залучила кредити державних і міжнародних банків, а також випустила “зелених” облігацій на 45,79 млрд грн.
На кінець жовтня дебіторська заборгованість компанії становить приблизно 60 млрд грн, кредиторська – 50 млрд грн.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Андрія Яневського на посаду Надзвичайного і Повноважного посла України в Королівстві Данія.
Відповідний документ №714/2023 оприлюднено на сайті президента.
Указ набирає чинності з дня оприлюднення.
Раніше Андрій Яневський обіймав посаду керівника департаменту забезпечення роботи керівництва МЗС України.
Іншим своїм указом президент України звільнив Михайла Видойника з посади Надзвичайного і Повноважного посла України в Королівстві Данія.
Відповідний указ №710/2023 оприлюднено на сайті президента.
Указ набирає чинності з дня оприлюднення.
Михайло Видойник обіймав посаду посла України в Королівстві Данія з 25 червня 2018 р.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що президент України Володимир Зеленський може незабаром відвідати Бразилію.
“Зеленський незабаром може поїхати до Бразилії. Луле да Сілві завжди будуть раді в Україні”, – сказав Кулеба в інтерв’ю El Economista (Мексика), La Nación (Аргентина) і CNN Brazil.
Відповідаючи на запитання, чи відома вже дата візиту Зеленського до Бразилії, глава МЗС сказав, що “над цим ведеться робота”.
Крім того, за словами міністра, після візиту Зеленського до Бразилії може бути заплановано візит до інших країн регіону.
“Аргентина включена до списку через значну присутність українців у країні та за гуманітарну допомогу, яку вона нам надала”, – повідомив Кулеба.
Також міністр подякував Бразилії за те, що як голова Ради Безпеки вона скликала екстрене засідання після жорстокої атаки Росії на с. Гроза в Харківській області. Гроза в Харківській області.
Він зазначив, що радник з національної безпеки Бразилії продовжуватиме брати участь у консультаціях щодо української “формули миру”.
“Скоро буде призначено нову зустріч, її вже підтвердила Бразилія. Це хороший знак для відносин між двома країнами”, – наголосив Кулеба.
