Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Дельта Медікел” на 9,5 млн грн за інформацію на упаковках дієтичної добавки “Лактофільтрум”, яка вводить в оману споживачів.
Як повідомив АМКУ, відповідне рішення комітет прийняв 12 червня, розглянувши справу за заявою ТОВ “Орісіл-Фарм”, яке є виробником дієтичної добавки “Еліміналь Гель”.
Комітет зобов’язав “Дельта Медікал” припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення.
АМКУ зазначає, що на упаковках “Лактофільтрум” “Дельта Медікел” повідомляв невизначеному колу споживачів у мережі Інтернет, соціальних мережах Instagram та Facebook, на телебаченні неправдиві відомості про властивості цієї дієтичної добавки, зокрема, щодо “очищення організму, відновленню мікрофлори, покращення стану шкіри”, а також що добавка сприяє оздоровленню шкіри та покращенню стану при алергічних захворюваннях, акне та інших запальних захворюваннях шкіри, отруєннях різного походження.
При цьому “Дельта Медікел” не надав комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості дієтичної добавки “Лактофільтрум”, а Міністерство охорони здоров’я повідомило, що твердження щодо лікувальних властивостей добавки суперечить законодавству.
АМКУ нагадує, що в грудні 2024 року “Дельта Медікел” вже притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
“Дельта медікел” з часткою 5,4% входить до ТОП-5 лідерів ринку БАДів та дієтичних добавок.
Державний Укрексімбанк (Київ) надав EUR3,2 млн кредиту ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КСЗ) для придбання частки в регіональній пивоварні ПрАТ “Хмельпиво”.
“Придбання частки в ПрАТ “Хмельпиво” стане логічним етапом у диверсифікації бізнесу та оптимізації виробничих ланцюгів”, – зазначили у банку.
В фінустанові наголосили, що фінансування спрямоване на підтримку українського виробника склотари у розширенні бізнесу та виході на ринок пивоваріння. Угода також сприятиме зміцненню вертикальної інтеграції між виробництвом пакувальної тари та готової харчової продукції.
За даними НБУ, станом на квітень 2025 року Укрексімбанк займав третє місце за розміром загальних активів серед 60 діючих банків із показником 311,8 млрд грн. Чистий прибуток банку за підсумками першого кварталу 2025 року зріс на 26% – до 2,4 млрд грн.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України 22 травня надав КЗС дозвіл на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”. Згідно із даними системи розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк. Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.
“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.
Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.
“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.
Державний Ощадбанк з початку 2025 року для реалізації енергопроєктів уклав кредитні угоди з підприємствами великого корпоративного бізнесу на EUR87 млн, що майже удвічі більше, ніж за весь минулий рік, йдеться у пресрелізі банку у п’ятницю.
“Якщо у 2024 році 70% профінансованих нами проєктів становила газопоршнева генерація, то у 2025 році 50% проєктів – це установки зберігання енергії, а 40% — вітрогенерація”, – повідомив директор департаменту розвитку і підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин на форумі Energy Club “Енергосистема імені споживача” днями у Києві.
За його словами, стабілізація роботи енергосистеми, зміна ціни на газ та обсяги його запасів стимулювали бізнес переорієнтуватись на технології, які виглядають більш цікавими у довгостроковій перспективі.
Ощадбанк оцінює свою частку на ринку енергокредитів в Україні у 30% згідно зі статистикою НБУ, за якою з 1 червня 2024 року по 25 травня 2025 року банками було надано кредитів та відкрито лімітів для реалізації енергетичних проєктів на суму 18,2 млрд грн, або понад 705 МВт потужностей генерації.
“Ощадбанк також продовжує зберігати лідерські позиції у фінансуванні підприємств власне енергетичної галузі. За підсумками чотирьох місяців 2025 року частка Ощадбанку становить 32%”, – наголошує державна фінансова установа.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував аптечну мережу ТОВ “Мед-Сервіс Днепр” (Дніпро) на 101 тис. грн за невчасне подання інформації у встановлений строк щодо засобів для лікування гострого риніту.
Як повідомляє АМКУ, відповідне рішення прийнято 12 червня.
Під час розгляду справи, розпочатої за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку лікарських засобів, які можуть використовуватися для лікування гострого риніту, комітет надіслав до аптеки вимогу про надання інформації щодо взаємозамінності лікарських засобів у 10-денний строк, проте “Мед-Сервіс Днепр”, надав відповідь із затримкою у сім днів.
Під час встановлення розміру штрафу АМКУ врахував пом’якшуючі обставини та відсутність умислу в діях аптечної мережі.
ТОВ “Мед-Сервіс ДНЕПР”, код ЄДРПОУ 41606497, зареєстровано 2017 році. 90% компаній належить ТОВ “Мед-Сервіс Групп”.
Кінцевим бенефіціаром виступає Олег Токарев.
Ціни на нафту різко підвищуються вранці в п’ятницю на новинах про удари Ізраїлю по Ірану.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:11 кч підвищується на $5,8 (8,36%), до $75,16 за барель. У четвер ці контракти подешевшали на $0,41 (0,59%), до $69,36 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зростають у ціні на $5,91 (8,69%), до $73,95 за барель. За підсумками сесії четверга вартість цих контрактів зменшилася на $0,11 (0,16%), до $68,04 за барель.
Ізраїльські ВПС у четвер завдали десятки ударів по ядерних і ракетних об’єктах в Ірані, повідомляє портал Axios.
“Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про запровадження надзвичайного стану в усій країні й заявив: “Після превентивного удару Держави Ізраїль по Ірану в найближчому майбутньому очікується ракетна атака й атака безпілотників проти Держави Ізраїль і її цивільного населення”, – ідеться в повідомленні порталу.
Представник Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомив журналістам, що операція зі знищення ядерного потенціалу Ірану і потенціалу в галузі балістичних ракет триватиме кілька днів.
Чиновник пояснив, що останніми тижнями “з’явилися ознаки” того, що Іран прагне створити ядерну бомбу.
“Зараз ми перебуваємо в стратегічно вигідному становищі та близькі до точки неповернення, і в нас не було іншого вибору, крім як вжити заходів”, – сказав він.
Перспектива розширення конфлікту на Близькому Сході загрожує руху суден в Ормузькій протоці – ключовому шляху для близько 20% глобальних поставок нафти, пише Trading Economics.
Чоловіки все частіше офіційно встановлюють через суд факт самостійного виховання неповнолітньої дитини. Щонайменш 1255 таких справ знайдено у пошуковику по судовому реєстру Бабуся від початку повномасштабної. За понад три роки кількість таких справ зросла у 67 разів. Цьогоріч суди розглянули вже 400 справ щодо самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком.
У 67 разів побільшало судових справ про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком від початку повномасштабної за даними пошуковику по судовому реєстру Бабуся. Порівняймо: лише 6 таких справ зафіксовано з січня по травень 2022 року, то вже за той самий період 2025 року їх побільшало до 400.
Загалом щонайменше 1255 судових справ щодо чоловіків, які вирішили офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітньої дитини, знайдено у судовому реєстрі від початку повномасштабної війни.
Кількість справ зростає рік до року. Так, за весь 2022 рік таких справ було лише 37. Вже за рік їх побільшало у 5 разів — до 180. Кількість звернень від чоловіків до суду, аби їх визнали батьками-одинаками, у 2024 році сягла 625 справ.
Цьогоріч суди в Україні вже розглянули щонайменш 400 подібних справ. Це у 3,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Варто зазначити, що статус батька, який самостійно виховує дитину, дає можливість виїзду за кордон, що наразі є обмеженим для чоловіків віком від 18 до 60 років.
Партнерка Asters Таліна Кравцова зауважує, що за останні декілька років збільшилась кількість запитів щодо визнання чоловіків батьками-одинаками. Це можна пояснити як виїздом матерів за кордон, так й воєнним станом та мобілізацією. При цьому, в законодавстві термін “батько-одинак” не визначено та у судовій практиці часто прирівнюється до статусу “одинокої матері”. Тому, якщо розглядати за аналогією ознаки статусу одинокої матері (які були визначені ще у 1992 році постановою Пленуму Верховного Суду України), то батько визнається “одиноким”, якщо він:
1) не перебуває у шлюбі;
2) самостійно виховує та утримує дитину без участі матері.
Якщо мати померла, визнана безвісно відсутньою чи відмовилася забрати дитину з пологового будинку, то батько зобов’язаний забрати дитину та набуває статусу одинокого батька. У випадку, коли мати жива, але не бере участі у житті дитини, статус одинокого батька теж можна набути — втім це буде складніше.
“Є міф, що достатньо отримати рішення суду про розірвання шлюбу між батьками або визначити місце проживання дитини разом із батьком. Насправді це не так. У подібних ситуаціях потрібно в судовому порядку підтвердити/встановити факт самостійного виховання та утримання дитини саме батьком. Водночас статус “батька-одинака” в Україні забезпечує важливі соціальні пільги та гарантії: додаткову оплачувану відпустку, щомісячну державну допомогу, підвищену податкову соціальну пільгу, відстрочку від мобілізації, переваги при отриманні житла, місць у дитячому садку тощо”, — коментує Таліна Кравцова.
Адвокатка зауважує, що через спроби зловживання цим механізмом з метою отримання відстрочки, суди та інші державні органи більш ретельно ставляться до такої категорії справ під час воєнного стану, що потенційно може ускладнити доступ до оформлення статусу для тих, хто дійсно має на нього право.
https://opendatabot.ua/analytics/solo-fathers
