Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 62 327 об’єктів житлової нерухомості, що на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас середня ціна житла, яке купували іноземці, зросла на 9,4% і досягла рекордних €2 644 за кв. м, свідчать дані Генеральної ради нотаріусів Іспанії (Consejo General del Notariado), оприлюднені 15 жовтня.
За інформацією Центру статистичної інформації нотаріату (CIEN), це найбільше річне скорочення кількості угод з іноземними покупцями з першого півріччя 2020 року. Частка іноземців у загальній кількості операцій із житлом знизилася до 18,3% проти 19,2% роком раніше та 20,3% у 2024 році.
Найпомітніше зменшилася активність покупців, які не мають статусу резидента Іспанії. Вони придбали 22 940 об’єктів, що на 18% менше, ніж роком раніше. На цю категорію припало 36,8% усіх угод іноземців.
Іноземці, які проживають в Іспанії, придбали 39 387 об’єктів, або 63,2% від загальної кількості покупок іноземних громадян. Порівняно з першим півріччям 2025 року їхня активність скоротилася на 10%.
Попри зниження кількості угод, вартість житла продовжила зростати. Нерезиденти платили в середньому €3 493 за кв. м, що на 11,8% більше, ніж роком раніше. Для іноземців-резидентів середня ціна становила €2 102 за кв. м (+9,8%), тоді як громадяни Іспанії купували житло в середньому за €1 971 за кв. м (+8,7%).
Найбільшими покупцями житла серед іноземців у першому півріччі стали громадяни Марокко, які здійснили 4 960 угод, або 8% від загальної кількості іноземних покупок. Вперше за цим показником вони випередили громадян Великої Британії, на яких припало 4 541 угода (7,3%).
Третє місце посіла Італія з 4 109 угодами (6,6%), четверте – Румунія з 3 974 угодами (6,4%), п’яте – Німеччина з 3 907 угодами (6,3%).
Найвищу середню вартість придбаної нерухомості зафіксовано серед громадян США – €3 948 за кв. м. Далі йшли покупці зі Швеції (€3 839), Німеччини (€3 763), Швейцарії (€3 760) та Норвегії (€3 588).
Українці також залишаються помітною групою іноземних покупців іспанської житлової нерухомості. Хоча в короткому повідомленні нотаріату за перше півріччя 2026 року окремі абсолютні показники щодо громадян України не наведені, відповідна інформація міститься в офіційній статистиці Колегії реєстраторів Іспанії.
Згідно з даними реєстраторів, у першому кварталі 2026 року українці забезпечили 3,08% усіх зареєстрованих покупок житла іноземцями, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 764 угодам.
У другому кварталі частка українців становила 2,94%, а їхня позиція в рейтингу знизилася до одинадцятої. Виходячи із загальної кількості зареєстрованих угод іноземців, на громадян України припало орієнтовно 789 покупок.
Таким чином, за підсумками першого півріччя 2026 року українці могли придбати в Іспанії близько 1,55 тис. житлових об’єктів за методологією Колегії реєстраторів.
При цьому статистика реєстраторів і нотаріусів не є тотожною. За даними реєстраторів, іноземці придбали за півріччя близько 51,6 тис. об’єктів, тоді як нотаріуси зафіксували 62,3 тис. угод. Розбіжність пов’язана з різними етапами реєстрації операцій та методиками статистичного обліку. Тому розрахункова кількість покупок українців не може безпосередньо співвідноситися із загальною кількістю угод за даними нотаріату.
Водночас у нотаріальній статистиці найбільше річне скорочення покупок за окремими національностями зафіксовано серед громадян Росії (-26,2%), Китаю (-26,1%), США (-22%), Болгарії (-21,6%), Бельгії (-21,3%) та Великої Британії (-21%).
Зростання кількості придбаних об’єктів серед основних груп іноземних покупців продемонстрували лише громадяни Венесуели (+10,2%) та Колумбії (+7,4%).
Географічно найбільша активність іноземців зберігається в туристичних і прибережних регіонах. Зокрема, у Валенсійській автономній спільноті нерезиденти придбали 9 250 об’єктів, що становить 40,3% усіх покупок цієї категорії в Іспанії. Ще 5 800 угод припало на Андалусію, 2 046 – на Канарські острови.
Серед іноземців-резидентів найбільшу кількість угод зареєстровано в Каталонії – 8 516, Валенсійській спільноті – 8 196 та Андалусії – 6 007.
Кількість покупок житла іноземцями скоротилася майже в усіх автономних спільнотах країни. Винятками стали Кастилія-Ла-Манча (+4,4%) та Естремадура (+3,3%).
Найбільше падіння зафіксовано в Кантабрії (-20,5%), на Канарських островах (-20,3%) та в Мадридській автономній спільноті (-19,7%). На Балеарських островах і у Валенсії кількість угод скоротилася на 15,4%.
При цьому ціни для іноземних покупців зросли у 15 із 17 автономних спільнот. Найсуттєвіше подорожчання відбулося в Кантабрії (+23%), Астурії (+22,3%), Естремадурі (+16,4%), Валенсії (+15,6%) та Мадриді (+15,4%).
Поточна статистика свідчить про зміну ситуації на іспанському ринку: після кількох років високої активності кількість покупок іноземцями почала скорочуватися, тоді як вартість придбаної нерухомості продовжує встановлювати нові максимуми.
Для міжнародних інвесторів та іноземців, які планують переїзд до Іспанії, це означає зростання витрат на придбання житла навіть в умовах послаблення попиту. Водночас регіональні відмінності залишаються значними, а ринок прибережних курортів продовжує суттєво відрізнятися від внутрішніх районів країни.
Consejo General del Notariado є загальнонаціональним органом представництва нотаріату Іспанії. Його статистичний центр CIEN аналізує дані нотаріально посвідчених операцій. Colegio de Registradores веде окрему статистику зареєстрованих прав на нерухомість, зокрема за громадянством покупців.
Як повідомляє Relocation, уряд Ірландії продовжує у 2026 році програму фінансової підтримки відновлення порожніх та занедбаних будинків Vacant Property Refurbishment Grant, яка передбачає компенсацію до €50 тис. витрат на ремонт житлової нерухомості та до €70 тис. для об’єктів в аварійному стані.
Як повідомляється на офіційному сайті Міністерства житлового будівництва, місцевого самоврядування та спадщини Ірландії, програма поширюється на міста, невеликі населені пункти та сільські території.
Основна мета ініціативи – повернути до використання житлову нерухомість, яка тривалий час залишалася незаселеною, та збільшити пропозицію доступного житла.
Для отримання гранту будівля повинна бути зведена до 2008 року та залишатися порожньою щонайменше два роки.
Заявник повинен підтвердити право власності на нерухомість або документально довести, що перебуває в процесі її придбання.
Відремонтоване житло дозволяється використовувати як основне місце проживання або здавати в оренду відповідно до умов програми.
Стандартний грант становить до €50 тис. Якщо об’єкт офіційно визнано занедбаним та непридатним для використання, заявник може претендувати на додаткові €20 тис.
При цьому компенсація залежить від фактично підтверджених витрат, виду робіт та оцінки місцевих органів влади. Заявлена максимальна сума не гарантує автоматичного отримання фінансування в повному обсязі.
У 2026 році Ірландія також розширила підтримку реконструкції колишніх комерційних і громадських будівель під житлові приміщення.
Для проєктів, які передбачають створення кількох квартир у такій нерухомості, максимальний грант може становити €90-110 тис. залежно від технічного стану та кількості нових житлових одиниць.
Окрема програма Vacant Above the Shop Grant спрямована на облаштування квартир у порожніх приміщеннях над діючими магазинами та іншими комерційними об’єктами.
У межах цієї ініціативи загальна фінансова підтримка може досягати €140 тис., включаючи допомогу на підготовку проєкту та професійні консультації, за умови виконання відповідних критеріїв.
На відміну від італійських муніципалітетів, Ірландія не продає будинки за символічну ціну. Її модель передбачає фінансування відновлення вже придбаної нерухомості або об’єкта, який заявник планує купити.
Водночас участь у програмі не обмежується виключно громадянами Ірландії, однак вимагає відповідності встановленим критеріям. Гранти надаються фізичним особам, тоді як зареєстровані компанії та девелопери не можуть користуватися стандартною програмою Vacant Property Refurbishment Grant.
Для іноземних покупців окремим питанням залишається законність довгострокового проживання в Ірландії. Придбання нерухомості та отримання гранту не замінюють необхідних імміграційних дозволів.
Державна програма діє з липня 2022 року та поступово розширюється. Її реалізацію здійснюють місцеві органи влади за підтримки уряду Ірландії.
Україна у січні-вересні 2026 року імпортувала 34,270 тис. тонн марганцевої руди на суму $5,309 млн, тоді як за аналогічний період 2025 року імпорт цієї сировини був відсутній, повідомляється у статистиці Державної митної служби.
За дев’ять місяців поточного року фізичний обсяг імпорту вже досяг 92,6% показника всього 2025 року. Торік Україна закупила за кордоном 37,006 тис. тонн марганцевої руди на $5,546 млн, причому всі поставки були здійснені в листопаді.
Імпортні поставки у 2026 році суттєво активізувалися в серпні-вересні. Якщо за підсумками семи місяців Україна ввезла близько 10,9 тис. тонн руди, то за вісім місяців імпорт зріс до 23,099 тис. тонн, а за дев’ять місяців – до 34,270 тис. тонн.
Таким чином, лише у вересні країна імпортувала 11,171 тис. тонн марганцевої руди орієнтовною вартістю $1,731 млн. У серпні поставки становили близько 12,198 тис. тонн, тобто у вересні вони скоротилися приблизно на 8,4%.
Основним постачальником марганцевої руди в Україну у 2025 році була Гана. У січні-липні 2026 року вона також забезпечила практично весь обсяг імпорту: 10,896 тис. тонн на $1,677 млн. Ще близько 5 тонн на $3 тис. було імпортовано з Китаю. Географія поставок за повні дев’ять місяців потребує уточнення за деталізованою митною статистикою.
Водночас Україна нарощує і власний експорт марганцевої сировини. У січні-вересні 2026 року за кордон було поставлено 36,598 тис. тонн руди на $6,393 млн.
Таким чином, фізичний обсяг експорту за дев’ять місяців перевищив імпорт лише на 2,328 тис. тонн, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі цією товарною групою становило приблизно $1,084 млн.
Розрахункова середня митна вартість імпортованої марганцевої руди становила близько $155 за тонну, експортованої – $175 за тонну. Водночас без інформації про хімічний склад і якість сировини ці показники не можна використовувати для прямого порівняння ринкових цін.
Збільшення імпорту відбувається в умовах відновлення роботи частини українських феросплавних підприємств після зупинки виробництва у 2023 році.
Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи призупинили виплавку феросплавів наприкінці 2023 року після припинення видобутку марганцевої руди на Покровському та Марганецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Улітку 2024 року феросплавні підприємства частково відновили виробництво.
Марганцева руда є основною сировиною для виробництва феромарганцю та силікомарганцю, які використовуються у чорній металургії для розкислення та легування сталі. Водночас статистика зовнішньої торгівлі сама по собі не дозволяє визначити, яка частина імпортованої руди була фактично перероблена українськими підприємствами.
Як повідомляє Relocation, італійська комуна Біккарі (Biccari) у регіоні Апулія продовжила у 2026 році програму продажу недорогого житла, включаючи будинки за символічну ціну €1. Місцева влада відмовилася від обов’язкових вимог щодо постійного проживання та реконструкції нерухомості, а також розширила пропозицію об’єктами в кращому технічному стані вартістю до €30 тис.
Як повідомило італійське видання Idealista, Біккарі залишається одним із населених пунктів півдня Італії, які використовують продаж дешевої нерухомості для боротьби зі скороченням населення та відновлення історичної забудови.
Програма діє з 2021 року. Спочатку муніципалітет запропонував покупцям близько 20 об’єктів, які перебували переважно в незадовільному стані та потребували значних інвестицій у реконструкцію.
Однак досвід попередніх років показав, що багато іноземних покупців не готові організовувати капітальний ремонт дистанційно через складність отримання дозволів, пошуку підрядників і контролю за будівельними роботами.
У результаті муніципалітет сформував розширений каталог нерухомості, що включає як занедбані будинки за €1, так і придатніші для проживання об’єкти вартістю від кількох тисяч до €30 тис.
За словами мера Біккарі Джанфіліппо Міньоньї, покупці можуть самостійно визначати подальше використання нерухомості. Зокрема, будинки дозволяється використовувати для постійного проживання, сезонного відпочинку або здавання в оренду за умови дотримання відповідних місцевих правил.
Важливою особливістю програми є відсутність спеціального муніципального зобов’язання постійно проживати в придбаному будинку або завершувати його реконструкцію протягом визначеного терміну. Водночас аварійні будівлі не можуть використовуватися без виконання необхідних робіт та дотримання будівельних норм.
До участі допускаються й іноземні покупці. Для оформлення угоди необхідно отримати італійський податковий номер Codice Fiscale та дотриматися загальних законодавчих умов придбання нерухомості іноземцями.
При цьому символічна ціна будинку не означає відсутності додаткових витрат. Покупець має оплатити нотаріальне оформлення, реєстраційні платежі, перевірку правового статусу об’єкта та, за необхідності, ремонт.
Для будинків у поганому технічному стані реконструкція може коштувати €20-25 тис. або більше залежно від площі, стану конструкцій та обсягу робіт.
За інформацією місцевої влади, з початку реалізації програми сукупна вартість угод купівлі-продажу досягла приблизно €650 тис., а виконані, заплановані та розпочаті ремонтні роботи оцінюються ще в €1,3 млн.
Програма залучила покупців з інших регіонів Італії, Німеччини, США, Аргентини, Перу та Португалії. Частина нових власників розглядає житло як майбутнє місце проживання після виходу на пенсію, інші – як сезонну резиденцію або об’єкт для оренди.
Біккарі розташоване в провінції Фоджа приблизно за 30 км від однойменного міста. Населення комуни становить 2,6 тис. осіб. Її економіка пов’язана із сільським господарством, місцевими послугами та туризмом.
Програми продажу будинків за символічну ціну використовуються в Італії з 2008 року. Вони набули поширення передусім у невеликих населених пунктах Сицилії, Сардинії, Калабрії та інших регіонів, які стикаються з депопуляцією та старінням житлового фонду.
Водночас придбання нерухомості в Італії саме по собі не надає іноземцям права на довгострокове проживання або автоматичного отримання посвідки на проживання.
Україна у січні-вересні 2026 року збільшила експорт марганцевої руди у 3,76 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 36,598 тис. тонн із 9,739 тис. тонн, свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому вираженні експорт зріс майже вчетверо – до $6,393 млн проти $1,615 млн за дев’ять місяців 2025 року. Таким чином, валютна виручка збільшилася на 296%, тоді як фізичний обсяг поставок – на 276%.
За підсумками дев’яти місяців цього року Україна вже перевищила обсяг експорту марганцевої руди за весь 2025 рік на 64,3%. Торік за кордон було поставлено 22,281 тис. тонн цієї сировини на $3,599 млн.
Водночас надходження від експорту за січень-вересень 2026 року перевищили результат усього минулого року на 77,6%.
Розрахункова середня митна вартість експортованої марганцевої руди за дев’ять місяців поточного року становила близько $175 за тонну проти $166 за тонну за аналогічний період 2025 року. Таким чином, збільшення валютних надходжень забезпечувалося переважно зростанням фізичних обсягів експорту.
Найактивнішим місяцем поточного року став вересень, коли Україна поставила за кордон 8,44 тис. тонн марганцевої руди. Це у 2,4 раза більше, ніж у серпні, та майже у 4,9 раза більше, ніж у вересні минулого року.
У 2025 році найбільшим зовнішнім ринком збуту української марганцевої руди була Словаччина, на яку припадало 99,22% експортної виручки. Ще 0,78% надходжень забезпечила Польща.
Відновлення експорту відбувається на тлі поступового відновлення виробництва марганцевого концентрату в Україні. Зокрема, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн концентрату після простою підприємства у 2024 році.
У затверджених раніше виробничих планах на 2026 рік комбінат передбачав збільшення випуску концентрату у 3,44 раза – до 220 тис. тонн. Фактичне виконання цього річного плану наразі потребує підтвердження за підсумками звітного періоду.
Покровський ГЗК є одним з основних виробників марганцевої сировини в Україні. Підприємство здійснює відкритий видобуток окисних, карбонатних та окисно-карбонатних руд, їх збагачення і виробництво марганцевого концентрату та агломерату. Основними внутрішніми споживачами такої продукції є підприємства феросплавної промисловості.
Американська фінансово-технологічна компанія Circle Internet Group, емітент стейблкоіна USDC, має намір розширити свою діяльність приблизно на 40 ринків, що розвиваються, розраховуючи на зростання попиту на цифрові платежі та доларові стейблкоіни – повідомляє Fixygen.
Як повідомив 16 жовтня 2026 року агентству Reuters голова ради директорів та генеральний директор Circle Джеремі Аллейр (Jeremy Allaire), компанія розглядає Південно-Східну Азію, Латинську Америку, Африку та Близький Схід як пріоритетні напрямки міжнародної експансії.
За його словами, блокчейн-індустрія переходить від етапу початкового освоєння технологій до їхнього масового комерційного застосування. Основними джерелами попиту стають транскордонні платежі, міжнародна торгівля, корпоративні розрахунки та фінансові послуги для населення.
Для зміцнення позицій на нових ринках Circle раніше уклала угоду про придбання сінгапурської платіжної компанії Tazapay приблизно за $400 млн. Угода, оголошена 8 вересня, передбачає отримання доступу до інфраструктури міжнародних розрахунків, що охоплює понад 100 ринків та понад 60 банківських і фінтех-партнерів.
За даними Circle, річний обсяг платіжних операцій Tazapay у перерахунку на поточні темпи перевищує $25 млрд, причому близько 60% операцій уже пов’язані з використанням стейблкоінів.
Завершення придбання очікується у 2027 році після отримання необхідних регуляторних дозволів.
Крім того, 22 вересня Circle оголосила про розширення співпраці з криптовалютною біржею Binance, яка інвестувала в компанію $100 млн. Сторони уклали нову п’ятирічну угоду, що передбачає розширення поширення USDC, насамперед у країнах, що розвиваються.
Згідно з даними Reuters, за підсумками другого кварталу 2026 року обсяг USDC в обігу зріс на 19% у річному вимірі, сягнувши $73,3 млрд.
Circle контролює приблизно чверть глобального ринку стейблкоїнів, поступаючись головному конкуренту Tether, на частку якого припадає близько 60%.
Компанія також розвиває власну блокчейн-інфраструктуру Arc, призначену для корпоративних розрахунків, токенізації фінансових активів та міжнародних платежів.
Серед фінансових організацій, що беруть участь у розвитку та використанні інфраструктури Arc, названо BlackRock, Visa та Standard Chartered.
Розширення ринку стейблкоінів підтримується поступовим формуванням нормативної бази. У США ухвалено закон GENIUS Act, що регулює випуск платіжних стейблкоінів. Його основні положення мають почати застосовуватися у 2027 році.
Водночас зростає конкуренція з боку традиційних банків, які розробляють власні цифрові платіжні інструменти та інфраструктуру токенізованих депозитів.
За оцінками учасників ринку, розширення використання стейблкоінів може суттєво змінити структуру міжнародних розрахунків за рахунок скорочення часу проведення операцій та зниження залежності від традиційних кореспондентських банківських мереж.
Circle Internet Group — американська публічна фінансово-технологічна компанія, заснована у 2013 році. Спеціалізується на розробці платіжної інфраструктури на основі блокчейну та випуску цифрових валют USDC і EURC. Акції компанії котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі під тикером CRCL.
