У швейцарському місті Аарау 15 жовтня 2026 року відбувся економічний форум Export Forum «Wiederaufbau Ukraine», присвячений залученню швейцарських компаній до відбудови України, розвитку двосторонньої торгівлі та реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Як повідомило Посольство України у Швейцарії, організатором заходу виступила Торгово-промислова палата кантону Ааргау (AIHK). У форумі взяли участь представники української дипломатичної місії, швейцарських державних установ, бізнесу та фахівці у сфері міжнародної торгівлі.
Представники Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) та організації Switzerland Global Enterprise (S-GE) презентували можливості українського ринку, досвід роботи швейцарських підприємств в Україні та державні механізми підтримки приватних інвестицій.
Зокрема, перед учасниками виступили представник SECO з питань фінансування інфраструктури Сільвіо Жиру та консультант Switzerland Global Enterprise з питань Європи й країн СНД Ксав’є Корню.
Основну увагу приділили залученню швейцарських компаній до відновлення української інфраструктури, розширенню виробничої кооперації та використанню фінансових інструментів підтримки бізнесу. Форум також став майданчиком для встановлення прямих контактів між швейцарськими підприємцями та представниками організацій, які супроводжують міжнародні інвестиційні проєкти.
Захід відбувся на тлі розширення державної програми участі Швейцарії у відновленні української економіки.
Згідно з програмою співпраці з Україною на 2025-2028 роки, уряд Швейцарії передбачив понад CHF1,5 млрд на фінансування відбудови, реформ та проєктів сталого розвитку. Із цієї суми CHF500 млн призначено для підтримки проєктів швейцарського приватного сектору в Україні.
Зокрема, 2 жовтня 2026 року Федеральна рада Швейцарії схвалила фінансування ще восьми проєктів швейцарських компаній загальним обсягом CHF135 млн. Вони стосуються енергетики, громадського транспорту та водопостачання.
Проєкти відібрано на конкурсній основі за участю представників української та швейцарської влади. Компанії, які отримують фінансування, повинні забезпечити власний внесок у розмірі щонайменше 10% вартості реалізації.
Крім того, 9 жовтня 2026 року набрала чинності двостороння угода між Україною та Швейцарією про співробітництво у процесі відбудови. Документ створює правову основу для розширення участі швейцарських компаній у відновленні української економіки та інфраструктури.
Окремий напрям підтримки передбачає фінансування інвестицій у створення та модернізацію виробничих потужностей в Україні. У травні 2026 року SECO оголосило конкурс із бюджетом до CHF50 млн для швейцарських компаній, які вже працюють на українському ринку. Розмір підтримки окремого проєкту становить від CHF3 млн до CHF10 млн за умови фінансування підприємством щонайменше половини його вартості. Відбір таких проєктів триватиме до весни 2027 року.
За оцінкою Посольства України у Швейцарії, розвиток співпраці з місцевими торгово-промисловими палатами та бізнес-асоціаціями створює додаткові можливості для залучення інвестицій, технологій та обладнання, необхідних для відбудови країни.
Switzerland Global Enterprise є офіційною швейцарською організацією сприяння експорту та міжнародній діяльності підприємств. Вона допомагає компаніям виходити на зовнішні ринки, знаходити ділових партнерів та оцінювати інвестиційні можливості. SECO відповідає за реалізацію економічної політики Швейцарії та бере участь у фінансуванні міжнародних програм розвитку і відновлення.
У Франції 17 жовтня 2026 року відбулися масштабні загальнонаціональні протести проти зростання вартості життя, подорожчання пального та скорочення фінансування державних послуг. За даними Міністерства внутрішніх справ країни, у демонстраціях взяли участь близько 550 тис. осіб, тоді як організатори оцінюють кількість учасників у 800 тис., повідомляють Reuters та французьке видання Le Monde.
Загалом у країні відбулося 110 демонстрацій. Лише в Парижі, за оцінкою міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, на вулиці вийшли приблизно 110 тис. людей. Протести також охопили Марсель, Ліон, Лілль, Бордо, Тулузу та інші великі міста.
Основними вимогами учасників стали підвищення заробітних плат і пенсій, стримування цін на продовольство та енергоносії, збільшення фінансування освіти й охорони здоров’я, а також збереження соціальних гарантій.
До акцій долучилися профспілки, студентські організації, представники фермерських об’єднань, працівники транспортного сектору та активісти руху «жовтих жилетів», який виник у Франції у 2018 році через підвищення цін на пальне.
Нинішня хвиля протестів розпочалася у вересні зі студентських виступів проти нестачі викладачів, поганого стану навчальних закладів і недостатнього державного фінансування освіти. Згодом вимоги розширилися, охопивши питання купівельної спроможності населення, соціальної нерівності та економічної політики уряду.
Попри переважно мирний характер демонстрацій, у низці міст відбулися зіткнення з поліцією, підпали автомобілів, погроми магазинів та напади на адміністративні будівлі.
У Парижі найбільш напружена ситуація спостерігалася поблизу площі Республіки, де окремі групи учасників заворушень кидали в поліцейських каміння та піротехнічні засоби. Правоохоронці застосовували сльозогінний газ і водомети. Також повідомлялося про пограбування магазинів та пошкодження банківських відділень.
У Марселі група протестувальників проникла до будівлі міської ради, у Ліоні було підпалено туристичний офіс, а в Ліможі пожежа пошкодила будівлю мерії. Інциденти із пошкодженням адміністративних будівель також зафіксовано в інших містах.
За попередніми даними Міністерства внутрішніх справ Франції, поліція затримала близько 400 осіб. Влада повідомила про постраждалих серед правоохоронців і цивільного населення. Окреме розслідування розпочато після тяжкого поранення неповнолітнього учасника протесту в Сент-Етьєні.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив насильство та заявив про необхідність притягнення винних до відповідальності. Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню наголосив, що уряд не допустить використання заворушень для тиску на державні інституції.
Водночас організатори протестів підкреслюють, що переважна більшість учасників виступала мирно та вимагала перегляду соціально-економічної політики держави.
Масові виступи відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами Франції. Згідно з представленим 1 жовтня проєктом державного бюджету на 2027 рік, уряд планує скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% ВВП у 2027 році.
Для досягнення цієї мети передбачено загальні заходи бюджетної консолідації на €54 млрд, зокрема €43 млрд у межах законопроєктів про державний бюджет і фінансування системи соціального забезпечення.
При цьому уряд прогнозує уповільнення економічного зростання Франції до 0,5% у 2026 році з можливим прискоренням до 1% у 2027 році. Витрати на обслуговування державного боргу можуть зрости із €79,2 млрд у 2026 році до €91,2 млрд наступного року.
Профспілки побоюються, що заходи з обмеження державних витрат посилять навантаження на домогосподарства, насамперед із низькими та середніми доходами.
Протести вже спричинили перебої в роботі міського транспорту, тимчасове закриття окремих станцій паризького метро та пошкодження торговельних об’єктів. Остаточна оцінка економічних збитків від заворушень наразі не оприлюднена.
Нова хвиля соціального невдоволення посилює політичну напруженість у Франції напередодні президентських виборів 2027 року та ускладнює обговорення бюджетної політики. Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від переговорів уряду з профспілками та представниками студентського руху.
Франція є другою за величиною економікою єврозони після Німеччини та одним із найбільших торговельно-економічних партнерів України в Європейському Союзі.
Україна передала 773 зразки насіння десяти сільськогосподарських культур із національної колекції до Всесвітнього сховища насіння на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії.
До арктичного сховища передано зразки тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, гірчиці сарептської, люцерни та конюшини. Вони представляють цінні генетичні ресурси української селекції, необхідні для створення нових сортів, адаптації сільського господарства до кліматичних змін і забезпечення продовольчої безпеки.
За інформацією Національної академії аграрних наук України (НААН), підготовку насіння здійснили Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Устимівська дослідна станція рослинництва. Науковці відбирали найцінніші зразки, забезпечували їх перевірку, пакування та підготовку документів в умовах воєнного часу.
«Збереження національного генофонду рослин – це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, слова якого наводить SEEDS.
За його словами, передача дублетної колекції до міжнародного сховища дозволить захистити унікальні досягнення українських селекціонерів від ризиків, пов’язаних із війною.
Нинішня передача стала другою в історії України. Попереднє розміщення українського насіння на Шпіцбергені відбулося у 2012 році.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, загалом дві передачі забезпечили резервне зберігання генетичного матеріалу, що представляє близько 10% національної колекції насіння.
Національний генетичний банк рослин України налічує понад 154,3 тис. зразків 2002 видів рослин. Із них приблизно 56,9 тис. зразків мають українське походження. Колекція включає генетичний матеріал зернових, зернобобових, олійних, кормових та інших сільськогосподарських культур.
Збереження цього фонду має стратегічне значення для аграрної науки. Генетичне різноманіття дозволяє селекціонерам розробляти нові сорти, стійкі до посухи, хвороб, температурних коливань та інших несприятливих умов вирощування.
Після початку повномасштабної війни українська система збереження генетичних ресурсів опинилася під загрозою через бойові дії, пошкодження наукової інфраструктури та ризики втрати унікальних колекцій.
Для захисту насіння Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу спільно з НААН України та міжнародними партнерами реалізувала програму створення резервних сховищ.
У межах цієї ініціативи 51 тис. зразків насіння було евакуйовано до західних областей України, а в листопаді 2025 року відкрито постійний Дублетний центр із сучасними лабораторіями та спеціалізованою інфраструктурою для довгострокового зберігання генетичного матеріалу.
Розміщення частини колекції на Шпіцбергені стало додатковим рівнем захисту. У разі пошкодження або втрати основних українських колекцій резервні зразки можуть бути використані для відновлення генетичних ресурсів.
Водночас передане насіння залишається власністю України. Міжнародне сховище забезпечує його зберігання без передачі прав власності на генетичний матеріал.
Україна також приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, який набув чинності для країни 12 серпня 2026 року. Це створює додаткові можливості для міжнародного наукового співробітництва та захисту аграрного біорізноманіття.
Всесвітнє сховище насіння Svalbard Global Seed Vault розташоване на норвезькому архіпелазі Шпіцберген за Полярним колом і функціонує з 2008 року. Воно створене для довгострокового резервного зберігання генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин з усього світу.
За даними адміністрації сховища, станом на 2026 рік у ньому зберігається понад 1,4 млн зразків насіння, наданих генетичними банками та науковими установами різних країн.
Під час жовтневої церемонії 2026 року зразки передала 21 наукова установа з різних регіонів світу. Загалом сховище поповнилося більш ніж 16 тис. нових зразків.
Проєкт працює за підтримки уряду Норвегії, Nordic Genetic Resource Center (NordGen) та міжнародної організації Crop Trust. Його основне завдання – забезпечити можливість відновлення сільськогосподарських культур у разі воєн, стихійних лих, техногенних катастроф або інших загроз генетичному різноманіттю рослин.
Джерела: SEEDS, публікація від 16 жовтня 2026 року; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Svalbard Global Seed Vault, повідомлення від 14 жовтня 2026 року.
У прикордонному естонському місті Нарва 14 жовтня 2026 року відбулося офіційне відкриття Почесного консульства України, яке очолив естонський підприємець Аллан Калдоя. Нове представництво сприятиме підтримці українських громадян на північному сході Естонії, розвитку економічних зв’язків між двома країнами та розширенню співпраці на регіональному рівні.
Як повідомило Посольство України в Естонії, в урочистій церемонії взяли участь посол України Володимир Боєчко, мер Нарви Яаан Тоотс, заступник міністра закордонних справ Естонії з політичних питань Мартін Рогер, представники місцевої влади, української громади та волонтерських організацій.
За словами Боєчка, відкриття консульства дозволить зміцнити українську дипломатичну присутність у східних регіонах Естонії та створить додаткові можливості для підтримки українців, які проживають у Нарві та повіті Іда-Вірумаа.
«Сьогодні ми продовжуємо цю роботу тут, у Нарві, наближаючи Україну до наших громадян і друзів по всій Естонії», – зазначив посол, нагадавши про відкриття Почесного консульства України в Тарту наприкінці вересня.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності нового представництва стане розвиток ділових контактів. Зокрема, консульство допомагатиме підприємцям Нарви та Іда-Вірумаа встановлювати партнерські зв’язки з українськими компаніями, отримувати інформацію про можливості українського ринку та налагоджувати економічне співробітництво.
Українські підприємства також зможуть звертатися до почесного консульства для пошуку потенційних партнерів у регіоні, розвитку торговельних відносин і реалізації спільних проєктів.
Окрему увагу приділятимуть підтримці українських громадян. Почесне консульство надаватиме інформаційну та організаційну допомогу з питань документів, взаємодії з українськими дипломатичними установами та звернення до компетентних органів Естонії.
Крім того, приміщення консульства використовуватимуть для періодичного виїзного консульського обслуговування українців співробітниками Посольства України в Таллінні.
Представництво розташоване за адресою: Нарва, вулиця Лінда, 2.
Діяльність нового консульства охоплюватиме культурну та освітню співпрацю, організацію спільних заходів, розвиток контактів між громадами та підтримку українських ініціатив в Естонії.
Нарва є третім за чисельністю населення містом Естонії та розташована безпосередньо на кордоні з Росією. Місто входить до складу повіту Іда-Вірумаа, який має промисловий потенціал і традиційно відіграє важливу роль в енергетиці та транскордонній торгівлі країни.
Почесні консульства є установами, які представляють інтереси держави за кордоном та сприяють захисту її громадян, розвитку торговельно-економічних і культурних відносин. На відміну від штатних консульських установ, почесні консульства зазвичай мають обмежені повноваження щодо оформлення офіційних документів.
Джерела: Посольство України в Естонській Республіці, офіційний сайт міста Нарва, 15 жовтня 2026 року.
В Україні за дев’ять місяців 2026 року підключили 1,9 ГВт нових енергетичних потужностей, що становить понад 80 % річного плану, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
«Наразі досягнуто показника у 1,9 ГВт підключеної потужності. Це понад 80 % річного плану», – написав Микита у Telegram-каналі за підсумками наради з керівниками обласних військових адміністрацій.
За його словами, під час наради основну увагу приділили роботі на місцях щодо збільшення обсягів підключеної потужності та зміцнення енергетичної стійкості регіонів. Громади працюють над розвитком децентралізованої системи енергогенерації за участю бізнесу та інвесторів.
Зокрема, за вказаний період було підключено понад 620 МВт потужностей вітрових електростанцій (ВЕС), понад 520 МВт когенераційних потужностей, а також понад 460 МВт сонячних електростанцій (СЕС) і понад 270 МВт СЕС приватних домогосподарств.
«Люди продовжують встановлювати автономні системи енергозабезпечення будинків, і ця динаміка залишається на високому рівні. Дякуємо керівникам ОВА, громадам, бізнесу та іншим за важливу для країни роботу в кожній окремій області», — повідомив у п’ятницю заступник керівника ОП.
Влада карибської держави Сент-Вінсент і Гренадини відмовилася від початкових планів запуску класичної програми надання громадянства за інвестиції у 2026 році на тлі посилення позиції Європейського Союзу щодо подібних механізмів. Уряд переглядає концепцію програми, щоб зберегти безвізовий режим із Шенгенською зоною.
Як повідомив прем’єр-міністр країни Годвін Фрайдей в інтерв’ю Television Caribbean, опублікованому 14 жовтня 2026 року, влада має намір розробити нову модель інвестиційного громадянства, що суттєво відрізнятиметься від чинних програм інших карибських держав.
Спочатку уряд розраховував запустити програму в середині 2026 року. Тепер як можливий термін називається перший квартал 2027 року, однак остаточне рішення ще не ухвалено.
Головною причиною перегляду планів стало посилення європейського регулювання. У червні 2026 року Європейська комісія направила п’яти карибським державам — Антигуа і Барбуді, Домініці, Гренаді, Сент-Кітсу і Невісу, а також Сент-Люсії — вимогу поступово згорнути чинні програми інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року.
В іншому разі країни ризикують втратити безвізовий доступ своїх громадян до Шенгенської зони.
Правовою основою позиції Брюсселя став регламент ЄС №2025/2441, який дозволяє призупиняти безвізовий режим для держав, що надають громадянство іноземцям в обмін на заздалегідь визначені інвестиції або платежі за відсутності реального зв’язку заявника з країною.
Сент-Вінсент і Гренадини безпосередньо не отримали такої вимоги, оскільки поки не мають чинної програми інвестиційного громадянства. Однак нові європейські правила суттєво змінили умови, за яких уряд збирався запускати власний механізм залучення капіталу.
У результаті влада вирішила відмовитися від моделі, що передбачає отримання паспорта переважно за фінансовий внесок, і розробити складнішу систему натуралізації інвесторів.
Передбачається, що нова програма включатиме обов’язкове проживання в країні, багаторівневу перевірку походження коштів і благонадійності заявників, а також постійний моніторинг учасників після отримання громадянства.
У розробці механізму беруть участь міжнародні консультанти. Додаткові контрольні функції можуть бути покладені на Східнокарибський центральний банк (ECCB), який обслуговує валютну систему держав регіону.
При цьому мінімальна сума інвестицій, вимоги до тривалості проживання та остаточні умови надання громадянства поки не оголошені.
Примітно, що Сент-Вінсент і Гренадини залишаються єдиною незалежною державою Організації східнокарибських держав (OECS), яка не має чинної програми інвестиційного громадянства. Раніше влада розраховувала використовувати надходження від іноземних інвесторів для фінансування інфраструктури, підвищення стійкості економіки до природних катастроф і скорочення державного боргу.
Міжнародний валютний фонд також попереджав про фінансові та репутаційні ризики подібних програм, включно із загрозами корупції, відмивання коштів і недостатньої перевірки іноземних заявників.
Таким чином, політика ЄС починає впливати не лише на держави з чинними програмами продажу громадянства, а й на країни, які лише планували вийти на цей ринок.
Для потенційних інвесторів це означає, що отримання другого громадянства через фінансові вкладення в карибських країнах може ставати складнішим і вимагати підтвердження реальних зв’язків із державою.
Водночас прем’єр-міністр Годвін Фрайдей підкреслює, що уряд не відмовляється остаточно від самої ідеї інвестиційного громадянства і продовжить консультації з європейськими партнерами.
Сент-Вінсент і Гренадини — острівна держава в Карибському басейні з населенням близько 100 тис. осіб. Країна входить до Британської Співдружності націй та Організації східнокарибських держав. Основними напрямами економіки є туризм, сільське господарство, послуги та міжнародні інвестиції. Громадяни країни користуються правом короткострокових безвізових поїздок до Шенгенської зони.
ГРОМАДЯНСТВО, ЄВРОСОЮЗ, ІНВЕСТИЦІЇ, Міграція, СЕНТ-ВІНСЕНТ І ГРЕНАДИНИ
