Ухвалений закон (№16051-1) щодо скасування пільги зі сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових відправлень вартістю до EUR150 негативно вплине на діяльність українського ритейлу, імпортерів та виробників, вважає співзасновник найбільшого поштово-логістичного оператора України “Нова пошта” , Володимир Поперешнюк.
“Люди не відмовляться від імпорту, а будуть витрачати більше грошей. В тому числі, будуть витрачати гроші на імпортні брокерські послуги, які “Нова пошта” буде надавати. Але на ритейл буде менше грошей”, – заявив Поперешнюк під час заходу “Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV” у Києві у п’ятницю.
На його думку, альтернативи імпорту фактично немає, оскільки 99% товарів виробляються у світі, тоді як Україна становить лише 0,2% населення Землі.
У соціальній мережі Facebook Поперешнюк наголосив на тому, що замість підняття податків Україні необхідне їх зниження, а також дерегуляція та приватизація.
“Саме від умов ведення бізнесу напряму залежать наша обороноздатність, розвиток і справжня незалежність”, – зазначив Поперешнюк.
Як повідомлялось, Верховна Рада 15 жовтня з третьої спроби ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №16051-1 щодо змін до Податкового кодексу про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі, які скасовують пільгу зі звільнення від податку для міжнародних поштових відправлень вартістю до EUR150.
Реалізація положень закону у пакеті зі змінами до Митного кодексу (законопроєкт №15460) є умовою надання Україні чергового траншу за програмою з Міжнародним валютним фондом (МВФ) близько $0,7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги від Європейського союзу EUR3,7 млрд в рамках Позики на підтримку України на EUR90 млрд. В рамках оновленого меморандуму з МВФ Україна мала прийняти цей закон до липня 2026 року, а у початковому варіанті – до кінця березня разом з іншими податковими нормами, але цей структурний маяк не було виконано.
Закон передбачає запровадження особливих правил оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), що ввозяться в міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу фізичних осіб, вартістю до EUR150, де відповідальними за нарахування та сплату податку визначено підприємства електронного інтерфейсу або їх посередників.
Водночас зберігається звільнення від ПДВ для невеликих партій некомерційного характеру вартістю до EUR45, які надсилаються від фізичних осіб фізичним особам без оплати, а також для товарів у несупроводжуваному багажі вартістю до EUR150 та товарів для безпеки й оборони (енергетичного обладнання й товарів для сил оборони).
Перед першим читанням під час представлення документу міністр фінансів України Сергій Марченко зазначав, що реалізація норм дозволить додатково залучити до держбюджету близько 10 млрд грн на рік.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії схвалив укладення акціонерної угоди між державними компаніями Elektroprivreda Srbije (EPS), Srbijagas та азербайджанською SOCAR.
Нова спільна компанія має займатися фінансуванням, будівництвом та експлуатацією газової електростанції в Ніші.
Відповідне рішення уряду опубліковано в офіційному виданні «Службени гласник».
Планована потужність станції — до 500 МВт. Підприємство використовуватиме технологію комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Такий формат дозволяє ефективніше використовувати природний газ, оскільки тепло, що утворюється під час виробництва електроенергії, також застосовується для теплопостачання або інших господарських потреб.
Проєкт стане продовженням розвитку енергетичного співробітництва Сербії та Азербайджану. SOCAR є державною нафтогазовою компанією Азербайджану і бере участь у міжнародних проєктах з видобутку, транспортування та постачання енергоресурсів.
Створення спільної компанії відкриває шлях до подальшої підготовки інвестиційного проєкту, однак будівництво ще не розпочалося, а остаточна вартість електростанції не оголошена.
https://t.me/relocationrs/3902
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступив за повне припинення видачі туристичних віз громадянам Росії на рівні Європейського Союзу. На його думку, такі обмеження необхідні для протидії гібридним загрозам, з якими стикаються європейські держави.
Як повідомила газета Financial Times 18 жовтня 2026 року, Кулбергс в інтерв’ю виданню закликав усі країни ЄС посилити візову політику щодо російських громадян, наголосивши на необхідності єдиного підходу до питань безпеки.
За словами глави латвійського уряду, країна щодня стикається з гібридними загрозами з боку Росії, зокрема спробами незаконного перетину кордону, використанням міграційних потоків для дестабілізації ситуації, а також ризиками диверсій і розвідувальної діяльності.
Кулбергс зазначив, що у 2026 році Латвія очікує найбільшого за останні п’ять років міграційного тиску на свої кордони. Він вважає, що обмеження туристичних поїздок росіян до Європи має стати одним із превентивних заходів безпеки.
Особливу увагу латвійський прем’єр звернув на Францію, Італію та Іспанію, які залишаються найбільшими країнами ЄС за кількістю виданих російським громадянам шенгенських віз.
За даними Європейської комісії, на ці три держави припадає понад 70% віз, виданих росіянам у 2025 році. Загалом минулого року громадяни РФ отримали понад 600 тис. шенгенських віз.
Питання подальшого посилення візових обмежень обговорювалося під час засідання Європейської ради у Брюсселі 15-16 жовтня. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ЄС має можливості для додаткового обмеження приватних і ділових поїздок російських громадян.
За інформацією Financial Times, Франція також розглядає суттєве посилення візових обмежень, зокрема щодо колишніх російських військовослужбовців. Італія демонструє готовність обговорювати додаткові заходи, хоча раніше ці країни не підтримували повної заборони туристичних віз.
Водночас загальноєвропейського рішення про припинення видачі туристичних віз росіянам поки не ухвалено. Видача короткострокових шенгенських віз залишається компетенцією національних органів держав-членів ЄС, які розглядають заяви відповідно до спільного Візового кодексу.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Євросоюз уже запровадив низку обмежень. Зокрема, 12 вересня 2022 року було припинено дію угоди про спрощений візовий режим між ЄС та Росією.
Це призвело до збільшення вартості оформлення віз, посилення вимог до документів і продовження строків розгляду заяв.
У листопаді 2025 року Європейська комісія додатково обмежила видачу багаторазових шенгенських віз громадянам РФ, які проживають і подають заяви в Росії, зберігши окремі винятки.
У липні 2026 року ЄС також ухвалив правову основу для обмеження видачі короткострокових віз російським військовослужбовцям і колишнім учасникам бойових дій проти України. Відповідні положення передбачають винятки з гуманітарних причин та інших визначених законодавством підстав.
За оцінками Європейської комісії, кількість шенгенських віз, які щорічно видаються російським громадянам, скоротилася приблизно з 4 млн до початку повномасштабної війни до 618 тис. у 2025 році.
Пропозиція Латвії передбачає подальше посилення цих обмежень і фактичне припинення туристичних поїздок росіян до країн Шенгенської зони на підставі нових туристичних віз.
Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з 28 травня 2026 року. Раніше він був депутатом Сейму та працював у парламентських комітетах із питань економіки, підприємництва, енергетики й регіональної політики. Латвія є членом Європейського Союзу та НАТО і має спільний кордон із Росією та Білоруссю.
Джерело: Financial Times, інтерв’ю від 18 жовтня 2026 року
15 жовтня 2026 року на ТОВ “Українська енергетична біржа” (УЕБ) відбулися перші біржові торги з продажу природного газу українського видобутку на експорт, повідомила біржа на своєму сайті.
“На торги українськими газовидобувними підприємствами було виставлено чотири позиції загальним обсягом 135 706 МВт*год природного газу зі строками передачі (газовими добами) з 26 жовтня до 31 грудня 2026 року”, – йдеться у повідомленні.
За результатами торгів реалізовано 100% виставленого обсягу природного газу за середньозваженою ціною на рівні 69,01EUR/МВт*год без ПДВ.
Відповідно до встановленого механізму, газовидобувні підприємства з 1 березня до 30 листопада можуть щомісяця реалізовувати для цілей експорту до 15% обсягу природного газу, переданого ними на точках входу до газотранспортної системи України протягом попереднього місяця.
Покупцями на спеціалізованих торгових сесіях можуть виступати виключно компанії-нерезиденти.
Як повідомлялося, з метою збереження внутрішнього видобутку газу та не допущення його скорочення, через понаднормові запаси, Кабінетом міністрів України було ухвалено рішення щодо тимчасового контрольованого експорту українського газу у період з 1 березня до 30 листопада.
Відповідно до рішення, приватні газовидобувні компанії отримали право експортувати до 15% власного щомісячного видобутку. Кошти від експорту спрямовуватимуться на захист підприємств газовидобувної галузі від російських атак та зміцнення обороноздатності України.
Як пояснили в Міністерстві енергетики України, з урахуванням поточних показників балансу газу на 2026/2027 роки реалізація рішення не впливає на забезпечення потреб внутрішнього ринку в осінньо-зимовий період.
Наразі у підземних сховищах України зберігається майже 15,8 млрд куб. м газу, що на 2,6 млрд куб. м перевищує мінімальний показник та на 1,2 млрд куб. м цільовий прогнозований показник природного газу.
Експорт здійснюватиметься з 1 березня до 30 листопада кожного календарного року. У період з 01 грудня до 28 лютого експорт природного газу не здійснюватиметься.
Рішення також передбачає механізми оперативного припинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту природного газу або кризової ситуації на внутрішньому ринку.
ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, УЕБ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Заступник директора інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін увійшов до складу журі національної премії SBC Ukraine Awards 2026, присвяченої досягненням у сфері спортивного маркетингу, комунікацій та спортивного бізнесу.
Як повідомило галузеве видання SportBusiness.Media 15 жовтня 2026 року, організатори премії Sport&Business Club оголосили імена ще 16 експертів зі спорту, бізнесу, маркетингу та медіа, які оцінюватимуть конкурсні проєкти.
Загалом до складу журі SBC Ukraine Awards 2026 планується залучити близько 150 представників спортивної індустрії, підприємництва, рекламного ринку, засобів масової інформації та комунікацій. Вони визначатимуть переможців у 23 номінаціях.
Серед нових членів журі, крім Максима Уракіна, представлені генеральний секретар Української асоціації футболу Ігор Грищенко, колишній воротар національної збірної України Денис Бойко, засновник і член наглядової ради холдингу SHERIFF Дмитро Стрижов, генеральний продюсер музичної премії YUNA Павло Шилько та виконавчий директор ТОВ «СІТКОД» (BETON) Антон Логонович.
До складу журі також увійшли спортивний маркетолог і телеведучий Олександр Андросов, підприємець Станіслав Арутюнян, засновник компанії Dobroznak Олександр Бузов, журналіст SportArena Микита Дмитрулін, засновник вебстудії Linecore Максим Качан, телеведучий Олександр Попов і креативний директор агенції Idealers Олег Свищ.
Експертний склад доповнили професорка та медіаекспертка Діана Файвішенко, професорка університету «ОПТІМА» Тетяна Харчук і керівниця з розвитку бізнесу та партнерств Академії ДТЕК Тетяна Шерман.
Максим Уракін має науковий ступінь кандидата економічних наук і ступінь доктора філософії в галузі історії. Він є засновником інформаційно-аналітичного центру Experts Club, який спеціалізується на економічних дослідженнях, аналізі міжнародних ринків, демографічних процесів і суспільно-політичних тенденцій.
Залучення представників медіа, економічної аналітики та бізнесу до оцінювання спортивних проєктів відображає міжгалузевий характер премії.
Сучасний спортивний маркетинг охоплює не лише просування спортивних клубів і змагань, а й розвиток комерційних партнерств, залучення спонсорських інвестицій, цифрових комунікацій та соціальних ініціатив.
У межах SBC Ukraine Awards 2026 планується відзначити найкращі спортивні проєкти та події, менеджерів, спортсменів, журналістів, блогерів, рекламні та PR-кампанії, креативні рішення, цифрові платформи, а також соціальні й благодійні ініціативи.
До участі в конкурсі допускаються проєкти, реалізовані в період із 1 грудня 2025 року до 25 листопада 2026 року. Кількість номінацій, на які може претендувати один учасник, не обмежена, проте окремий проєкт дозволяється подавати максимум у дві номінації.
Церемонія оголошення переможців SBC Ukraine Awards 2026 запланована на грудень 2026 року. Організатори очікують понад 400 гостей, серед яких спортсмени, керівники спортивних федерацій і клубів, власники компаній, топменеджери, маркетологи та представники медіа.
SBC Ukraine Awards – галузева премія у сфері спортивного маркетингу, організована Sport&Business Club. Її мета – відзначення проєктів і фахівців, які сприяють розвитку спортивної індустрії України, комерціалізації спортивних продуктів, підвищенню ефективності маркетингових комунікацій та співпраці спорту з бізнесом.
Джерело: SportBusiness.Media, публікація від 15 жовтня 2026 року.
