Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.
Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.
Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.
В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.
Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.
Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.
У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.
Президент України Володимир Зеленський передав на розгляд Верховної Ради два законопроекти щодо посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь у їхній діяльності, а також щодо додаткового суттєвого захисту людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками.
«Відповідальність за шахрайські кол-центри має бути чіткою й суворою, і не лише для тих, хто є виконавцями в роботі кол-центрів, а й для тих, хто все це організовує, збагачується за рахунок кол-центрів, володіє ними. Перший законопроект саме це й передбачає», — підкреслив Зеленський, коментуючи законопроекти у своєму Telegram-каналі.
За словами президента, документами також передбачено запровадження посиленої відповідальності за організацію шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема з так званими «дропами».
«На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути відповідні кроки та зміни в алгоритмах, які нададуть банкам більше можливостей захищати права та законні інтереси людей і підприємств та не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків або легалізації коштів від незаконної діяльності. На рівні закону ми створимо необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами», — пояснив Зеленський.
Він додав, що цей же законопроект спрямований на імплементацію в Україні норм права Європейського Союзу, що передбачено домовленостями з партнерами.
В Україні продовжується структурний перехід нотаріальних послуг до приватного сектору: станом на кінець серпня 2026 року 5 484 із 6 156 нотаріусів, внесених до Єдиного реєстру нотаріусів, працювали приватно. Таким чином, частка приватних нотаріусів досягла близько 89%, або майже дев’яти з десяти фахівців, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Опендатаботу.
У державних нотаріальних конторах працювали 652 нотаріуси, що становить близько 10,6% загальної кількості, ще 20 фахівців працювали у державних нотаріальних архівах.
За останній рік кількість приватних нотаріусів збільшилася на 345 осіб. Водночас число нотаріусів у державних установах скоротилося на 34.
У результаті весь чистий приріст реєстру був забезпечений приватним сектором. Загальна кількість нотаріусів за рік збільшилася на 311 осіб, або приблизно на 5%, до 6 156.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про подальше зміщення українського ринку нотаріальних послуг у бік приватної моделі. Державний сегмент поступово скорочується як у абсолютному вираженні, так і за часткою у загальній кількості фахівців.
Водночас збільшення реєстру не означає аналогічного припливу нових кадрів. Із загального приросту лише 40 нотаріусів були новими, тоді як основну частину становили фахівці, які поновили свої свідоцтва. Ще 104 нотаріуси протягом року припинили роботу.
Цікавою особливістю професії залишається значне переважання жінок: вони становлять 82% усіх нотаріусів України. За рік кількість жінок у реєстрі збільшилася на 250, чоловіків – на 61.
Джерело: Опендатабот, дані Єдиного реєстру нотаріусів станом на кінець серпня 2026 року.
Китай став єдиною країною G20, яка не підтримала низку положень підсумкового документа зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн «Великої двадцятки», що відбулася 31 серпня – 1 вересня 2026 року в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У результаті замість узгодженого всіма учасниками спільного комюніке США як голова G20 опублікували заяву голови. В офіційному документі Мінфіну США зазначено, що його підтримали всі присутні члени G20, крім Китаю, який виступив проти чотирьох розділів.
Однією з головних розбіжностей стала проблема глобальних торговельних дисбалансів. Підтриманий іншими країнами текст закликає держави відмовитися від неринкової політики та практик, які посилюють дисбаланси. Країнам із надмірним і стійким профіцитом зовнішньої торгівлі пропонується усунути фактори, що стримують внутрішнє споживання та формують надмірну залежність економічного зростання від експорту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив після зустрічі, що Китай виявився єдиним учасником, який не погодився з цим. Він назвав китайський профіцит рахунку поточних операцій найбільшим і «нестабільним» та заявив, що модель неринкової економіки, яка постійно збільшує постачання дешевої експортної продукції, не може бути стійкою.
Китай також не підтримав положення щодо розширення ролі Міжнародного валютного фонду в моніторингу глобальних економічних дисбалансів. Решта учасників G20 виступили за посилення аналізу МВФ, включаючи оцінку неринкової політики, факторів формування зовнішньоторговельних дисбалансів та їхнього впливу на інші економіки.
Ще одним предметом розбіжностей стала Ормузька протока. У заяві G20 висловлено занепокоєння тривалими перебоями в торгівлі енергоресурсами та підкреслено необхідність вільного, безпечного й передбачуваного судноплавства через Ормузьку протоку та інші ключові морські маршрути. Китай виступив проти всього відповідного пункту документа.
Крім того, Пекін не погодився з розділом, що стосується реструктуризації суверенних боргів та подальшого застосування Загальної рамкової програми G20 для врегулювання боргових проблем країн, що розвиваються. Офіційний документ Мінфіну США прямо вказує, що Китай заперечував проти пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви.
Незважаючи на відсутність повного консенсусу, решта 19 членів G20 підтримали підхід до скорочення глобальних дисбалансів. Reuters зазначає, що питання фактично перетворилося на дискусію про китайську експортну модель, промислову підтримку та зростання поставок китайської продукції на світові ринки.
Розбіжності виникають на тлі посилення побоювань США, ЄС та низки інших великих економік щодо виробничих потужностей Китаю та зростаючого торговельного профіциту країни. Західні держави побоюються, що надлишок китайської промислової продукції може посилювати тиск на місцевих виробників та збільшувати залежність від окремих ланцюгів поставок.
Зустріч в Ешвіллі стала другим засіданням міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в рамках головування США у 2026 році. Серед основних тем були економічне зростання, глобальні дисбаланси, державний борг, цифрові активи, фінансова грамотність та стан світової фінансової системи.
До складу G20 наразі входять 19 держав: Аргентина, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Південна Африка, Південна Корея та Японія.
Крім того, повноправними членами G20 є Європейський Союз та Африканський Союз. Таким чином, після приєднання Африканського Союзу у 2023 році G20 фактично об’єднує 21 учасника — 19 країн та дві регіональні організації.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у серпні 2026 року знизився до 48,3 пункту з 50,1 пункту в липні і виявився нижчим за показник серпня 2025 року (49,0 п.), повідомив на своєму сайті Національний банк України (НБУ).
Востаннє ІОДА перебував у негативній зоні в лютому 2026 року, коли становив 45,9 пункту.
«Значні втрати від масштабних руйнувань виробничих потужностей, складських приміщень та логістичної інфраструктури, блокування морських портів, високі ціни на паливо та дефіцит кваліфікованих кадрів обмежували економічну активність підприємств і негативно впливали на економічні настрої бізнесу», — зазначив регулятор.
Водночас ділову активність підтримували стійкий споживчий попит, міжнародна фінансова підтримка, бюджетне фінансування відновлення інфраструктури та будівництва доріг, стабільна ситуація в енергетиці, а також сезонний фактор.
Єдиними серед опитаних секторів, які зберегли позитивні оцінки результатів діяльності, стали будівельні підприємства: секторальний індекс у серпні становив 50,7 пункту проти 54,2 місяцем раніше та 54,0 у серпні минулого року.
Будівельники очікували збільшення обсягів будівництва, нових замовлень та закупівель сировини й матеріалів, а також подальшого зростання обсягів закупівель послуг підрядників, хоча й повільнішими темпами.
У сфері послуг секторальний індекс зріс до 49,5 пункту з 48,8 у липні та перевищив показник серпня 2025 року (47,0 п.). Підприємства зберегли позитивні оцінки щодо нових замовлень і відновили оптимістичні очікування стосовно обсягів наданих послуг та послуг, що перебувають у процесі виконання.
Підприємства торгівлі погіршили оцінки: секторальний індекс знизився до 47,5 пункту з 50,8 у попередньому місяці та 51,8 у серпні минулого року. Вони очікували скорочення товарообігу та закупівель товарів для продажу, подальшого зменшення їхніх запасів та зниження торговельної маржі.
Найбільш стриманими були оцінки підприємств промисловості: секторальний індекс у серпні опустився до 47,3 пункту з 50,7 у липні та 48,7 у серпні 2025 року.
На відміну від попереднього місяця промисловці очікували скорочення обсягів виробництва та нових замовлень, зокрема експортних, при цьому прогнозували збільшення запасів сировини та матеріалів.
Більшість опитаних підприємств очікували посилення цінового тиску як на закупівлі, так і на власну продукцію та послуги. Лише будівельні компанії прогнозували незначне уповільнення зростання цін.
Лише будівельні компанії планували збільшувати штат, тоді як підприємства промисловості, торгівлі та сфери послуг очікували скорочення чисельності працівників, найпомітнішого — у промисловості.
Опитування проводилося з 4 по 21 серпня 2026 року, у ньому взяли участь 586 підприємств: 43,7% — промисловості, 25,9% — сфери послуг, 24,6% — торгівлі та 5,8% — будівництва.
Серед респондентів 30,9% становили великі підприємства, 29,2% — середні та 39,9% — малі. Експортні та імпортні операції здійснювали 35,0% опитаних, лише експортні — 8,0%, лише імпортні — 17,6%, не здійснювали зовнішньоекономічних операцій — 39,4%.
У середу ціни на золото знижуються на тлі стрибка цін на нафту, що посилив побоювання щодо прискорення інфляції та жорсткості грошово-кредитної політики у США.
Ф’ючерси на дорогоцінний метал з поставкою в грудні на Comex подешевшали на 0,9%, до $4356,6 за унцію, що є мінімумом з 6 серпня.
“Геополітична невизначеність підштовхує вгору ціни на нафту, посилюючи інфляційні ризики та тиск на ФРС у питанні підвищення процентних ставок, що сприяє зміцненню долара та посилює несприятливі для золота фактори”, – сказав Нікос Цабурас із Tradu.com (належить Jefferies).
Трейдери дедалі більше очікують на жорсткість монетарної політики з боку американського центрального банку. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її підвищення ФРС у вересні наразі оцінюється ринком у 68%, за даними CME FedWatch.
Розрахований ICE індекс DXY, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зростає на 0,2% і перебуває на двотижневому максимумі. Зміцнення долара негативно позначається на попиті на дорогоцінні метали з боку власників інших валют.
Ціна срібла падає на 1,7%, до $64,24 за унцію, платини – на 2,5%, до $1721,6 за унцію.
