Як повідомляє Інтерфакс-Україна, голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін оголосив про продовження з початку листопада комендантської години з 8 до 19 годин на добу майже на всій території області, за винятком двох громад Краматорського району.
«З 1 листопада на всій території Донецької області, крім Олександрівської та Черкаської громад, діятиме тривалий комендантський час: з 16:00 до 11:00. В Олександрівській та Черкаській громадах комендантський час поки що залишається без змін – з 21:00 до 05:00. Відповідний наказ підписав сьогодні», – написав Філашкін у Telegram-каналі в понеділок.
За його словами, таке рішення продиктоване ситуацією з безпекою, оскільки російські окупанти посилюють обстріли населених пунктів Донецької області, а ризики для цивільного населення постійно зростають.
Флавіо Болсонару зберігає перевагу над чинним президентом Бразилії Луїсом Інасіу Лулою да Сілвою напередодні другого туру президентських виборів 25 жовтня 2026 року, проте розрив між кандидатами в низці соціологічних досліджень скоротився. Про це свідчать три загальнонаціональні опитування, оприлюднені 19 жовтня інститутами AtlasIntel, Nexus та PoderData.
За результатами дослідження AtlasIntel/Bloomberg, Флавіо Болсонару підтримують 51,1% виборців за підрахунком дійсних голосів, тоді як Лулу – 48,9%. Різниця становить 2,2 відсоткового пункту. У попередньому опитуванні, оприлюдненому 9 жовтня, перевага Болсонару була більшою – 52,8% проти 47,2%.
Дослідження AtlasIntel проводилося 13-18 жовтня серед 4998 респондентів. Заявлена похибка становить один відсотковий пункт.
Ще меншу різницю зафіксувало BTG Pactual/Nexus. За підрахунком дійсних голосів, Болсонару отримує 50,3%, Лула – 49,7%. Перевага скоротилася з 3,2 до 0,6 відсоткового пункту порівняно з попередньою хвилею. За заявленої похибки у два відсоткові пункти результати відповідають статистичній нічиїй.
Опитування Nexus проводилося телефоном 16-18 жовтня серед 2002 виборців.
Водночас PoderData/Aya 19 жовтня оприлюднив дещо іншу картину: Болсонару отримує 52% дійсних голосів, Лула – 48%. Попереднє дослідження цього інституту від 16 жовтня показувало рівність кандидатів на рівні 50%. Нова хвиля охопила 3000 респондентів, похибка становить 1,8 відсоткового пункту.
Таким чином, усі три останні опитування показують чисельну перевагу Болсонару, але відрізняються оцінкою її масштабу та динаміки.
У першому турі 4 жовтня Болсонару здобув 47,03% дійсних голосів, Лула – 45,16%. Різниця становила приблизно 2,22 млн голосів. Водночас понад 33 млн виборців не взяли участі в голосуванні, що залишає значний резерв для мобілізації прихильників обох кандидатів.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, аналізуючи результати першого туру для Experts Club 8 жовтня, наголошував, що значення матиме не лише перерозподіл голосів кандидатів, які вибули, а й здатність штабів залучити виборців, які раніше утрималися від голосування.
«Лулі доведеться одночасно мобілізувати власну базу, залучати поміркованого виборця та знижувати рівень абсентеїзму», – зазначав Позній у попередньому аналізі президентських виборів.
Нові результати частково підтверджують актуальність цього висновку. Лула зумів скоротити відставання в дослідженнях AtlasIntel та Nexus, однак Болсонару продовжує утримувати чисельне лідерство.
Для чинного президента особливе значення матимуть виборці з низькими доходами, молодь і мешканці північного сходу Бразилії. Болсонару, своєю чергою, розраховує на консолідацію правого та правоцентристського електорату, а також виборців кандидатів, які не пройшли до другого туру.
Вибори мають міжнародне значення, оскільки Бразилія є найбільшою економікою Латинської Америки, учасником G20 та BRICS і одним із ключових економічних партнерів США та Китаю.
За шість днів до голосування результати соціологічних досліджень не дають підстав вважати перемогу жодного кандидата гарантованою. Остаточне співвідношення сил залежатиме від явки, мобілізації виборців та перерозподілу голосів у заключний тиждень кампанії.
Основний тиск на собівартість логістики створює зростання орендних ставок: з літа вони підвищилися у два-три рази, повідомила експертка з питань логістики міжнародної поштово-логістичної компанії Meest China Тетяна Лис у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Найбільше за період з літа 2026 року зросла вартість оренди складів — місцями втричі. Для власних потреб ми відстежуємо ціни на складські приміщення в Київській області та на заході України. Ще кілька років тому склад можна було орендувати за $3/кв. м, пізніше ставки піднялися до $4–5. Сьогодні окремі пропозиції в Київській області сягають $12 за квадратний метр. Після ударів по складській інфраструктурі регіону вільних якісних площ стало значно менше, і власники приміщень диктують свої умови», – повідомила Лис.
Вона додала, що компанія продовжує перебудовувати логістичні маршрути та переносить склади з Київської області на захід України.
«Однак і там ситуація непроста: площі користуються великим попитом, тому ціни зросли й там. Ще в серпні вартість складських приміщень категорії B-C місцями сягала 5 доларів за кв. м. Зараз ціни зросли до 7 доларів і вище», – повідомила вона.
Водночас, за словами експерта, вартість самих перевезень з літа істотно не змінилася. Вона здебільшого залежить від цін на паливо та валютного курсу, а за цими двома показниками значних коливань не було. Тому зараз основний тиск на собівартість логістики створюють саме склади, а не транспорт.
Лис нагадала, що осінній період традиційно є високим сезоном у логістиці, що супроводжується збільшенням обсягу замовлень приблизно на 7–10 % порівняно з літнім періодом і відповідним зростанням операційного навантаження. Не став винятком і 2026 рік.
«Наше ключове завдання — забезпечити обробку більшого обсягу замовлень без пропорційного зростання операційних витрат, підвищуючи продуктивність команд, зберігаючи якість сервісу та покращуючи маржинальність бізнесу», — окреслила вона пріоритети компанії в цій ситуації.
Компанія Meest China входить до холдингу Meest, працює на ринку міжнародних поштово-логістичних послуг з 2014 року і наразі є лідером з доставки з Китаю в Україну. Компанія спеціалізується на доставці товарів у форматі безмитних поштових відправлень для особистого користування, а також комерційних вантажів для бізнес-клієнтів. Вона має представництва та склади в Китаї та Україні. Наразі компанія доставляє вантажі з Китаю приблизно в 30 країн світу, з Кореї та Японії — в Україну, а також надає послуги фрахту для доставки по всьому світу.
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) 14 жовтня оголосило тендер на добровільне страхування здоров’я працівників. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 5,318 млн грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій — 30 жовтня.
Лідерами страхового ринку України за виплатами у січні-серпні 2026 року стали СГ «ТАС» — 2,758 млрд грн (1,773 млрд грн за 8 місяців 2025 року), «Арсенал Страхування» – 2,166 млрд грн, «АРКС» – 2,117 млрд грн (1,350 млрд грн), СК «УСГ» – 1,696 млрд грн (1,161 млрд грн), СК «ВУСО» – 1,695 млрд грн.
Як свідчать дані проєкту обміну інформацією «ПРИМА» Національної асоціації страховиків України (НАСУ), у п’ятірці лідерів відбулися зміни порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Так, СК «Арсенал страхування» та СК «ВУСО», які раніше не входили до ТОП-5 за виплатами, посіли друге та п’яте місця замість СК «ІНГО» та СК «Уніка».
На ринку ОСАГО лідирують СГ «ТАС» — 1,393 млрд грн (624 млн грн), СК «Оранта» — 846,1 млн грн (507,7 млн грн), СК «Княжа ВІГ» – 755,7 млн грн (396,6 млн грн), «Арсенал страхування» – 500,7 млн грн замість «ПЗУ Україна» та СК «ІНГО» – 423,1 млн грн (222,9 млн грн).
За програмою «Зелена карта» до топ-5 за виплатами за вісім місяців 2026 року увійшли СГ «ТАС» – 424,5 млн грн (416,6 млн грн), «УСГ» – 348,9 млн грн (293,4 млн грн), «ПЗУ Україна» – 229,5 млн грн (109,6 млн грн), «Княжа ВІГ» – 106,2 млн грн (167,1 млн грн), які помінялися місцями, та «ІНГО» – 90,6 млн грн (95,9 млн грн)
На ринку КАСКО також відбулися зміни: за підсумками восьми місяців 2026 року його очолює «Арсенал Страхування» – 1,241 млрд грн (751,8 млн грн), помінявшись місцями зі СК «АРКС» – 1,031 млрд грн (850,3 млн грн), СГ «ТАС» – 543,3 млн грн (433,9 млн грн), «ВУСО» – 533,5 млн грн (383,1 тис. грн), СК «УСГ» – 530,3 млн грн замість СК «Уніка».
Лідерство за добровільним медичним страхуванням знову утримує СК «Уніка» – 734,7 млн грн (731,5 млн грн). Далі йдуть СК «ВУСО» – 529 млн грн (398,8 млн грн), СК «ІНГО» з 528,1 млн грн (465,2 млн грн), які помінялися місцями, СК «Універсальна» – 401,6 млн грн (354,6 млн грн), «ТАС» – 325,1 млн грн (250,8 млн грн)
На ринку страхування життя перше місце за виплатами посідає СК «МетЛайф» – 483,2 млн грн (373,9 млн грн), СК «ТАС» – 364,5 млн грн (263,2 млн грн), «Граве Життя» – 321 млн грн (223,5 млн грн), «Уніка Життя» – 125,1 млн грн (158,6 млн грн) та ПЗУ «Україна страхування життя» – 60,5 млн грн замість «Аркс Лайф».
17–18 жовтня ц.р. Прем’єр Державної ради Китайської Народної Республіки Лі Цян здійснив офіційний візит до Республіки Узбекистан з метою подальшого зміцнення всебічного стратегічного партнерства між двома країнами, розширення торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, а також реалізації домовленостей, досягнутих на найвищому рівні.
17 жовтня Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв прийняв китайську делегацію. Сторони обговорили практичну реалізацію домовленостей, досягнутих під час зустрічі лідерів двох країн у Бішкеку в серпні 2026 року, та відзначили активізацію контактів між парламентами, урядами, регіонами й діловими колами. Узбекистан підтвердив відданість політиці «одного Китаю».
Того ж дня в Палаці міжнародних форумів «Узбекистан» відбулися переговори Прем’єр-міністра Узбекистану Абдулли Аріпова та Лі Цяна. Основну увагу було приділено розвитку співробітництва у промисловості, енергетиці, сільському господарстві, транспорті, цифрових технологіях та інших перспективних сферах.
За останні п’ять років обсяг взаємної торгівлі зріс утричі й за підсумками 2025 року сягнув майже 18 млрд доларів США. Обсяг прямих китайських інвестицій в економіку Узбекистану у 2025 році становив 17 млрд доларів США. У країні діють понад 6,5 тис. підприємств за участю китайського капіталу, а портфель перспективних спільних проєктів оцінюється приблизно у 60 млрд доларів США.
Сторони наголосили на важливості будівництва залізниці Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має розширити транспортну взаємопов’язаність регіону та створити додаткові можливості для торгівлі. Серед інших пріоритетів — розвиток відновлюваної енергетики, хімічної промисловості, автомобілебудування, металургії, геології, інфраструктури, мирного атома, штучного інтелекту, робототехніки та верстатобудування.
Окрему увагу приділено розвитку туристичних, культурних та освітніх обмінів, зокрема збільшенню частоти авіарейсів між містами двох країн. Найближчим часом заплановано проведення Днів культури Узбекистану в Китаї та взаємне відкриття культурних центрів. Також розглянуто взаємодію в межах Шанхайської організації співробітництва та формату «Центральна Азія — Китай».
За підсумками переговорів підписано двосторонні меморандуми про співробітництво у сферах промисловості, енергетики, митного адміністрування, охорони здоров’я, електронної комерції та засобів масової інформації. Символом зміцнення дружніх зв’язків стало рішення про присвоєння одній із вулиць Ташкента назви «Пекін».
