Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) проєктує нову дорогу паралельно до наявної траси “Одеса-Рені”, частина якої проходить територією Республіки Молдова (село Паланка), повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
“Ми проєктуємо дорогу паралельно з наявною трасою “Одеса-Рені”, щоб організувати сполучення на українській території”, – сказав Васьков на “Інфраструктурному дні 2023”, який організувала Європейська бізнес-асоціація в Києві в п’ятницю.
За його словами, безпосередньо на трасі “Одеса-Рені” планується будівництво споруди.
“Щоб розв’язати проблему точково, ми, як Мінвідновлення, знайшли фінансування і хочемо побудувати споруду, щоб не зупиняти автотранспорт”, – сказав Васьков, додавши, що питання узгоджується з молдовською стороною, зокрема, з територіальними громадами в Молдові.
Заступник міністра зазначив, що відбуваються спроби нелегально перетнути кордон: як успішні, так і не успішні.
Як відомо, частина траси “Одеса-Рені” на ділянці село Маяки – село Удобне (з 51 до 50 км) пролягає молдовською територією.
30 червня 2011 року в Кишиневі (Молдова) було підписано акт визначення та закріплення на місцевості меж ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені в районі с. Паланка, а також земельної ділянки. Паланка, а також земельної ділянки, якою вона проходить. Ділянка дороги була де-юре передана у власність України 18 листопада 2001 року, проте акт визначення меж на місцевості так і не було визначено.
Відповідно до угоди про кордон від 1999 року, Молдова передала Україні в користування ділянку автомагістралі Одеса – Рені протяжністю 7,7 км, але прилегла до дороги територія в районі Паланки залишалася у власності Молдови. Після зміни влади в Молдові 2009 року Україна зажадала передати їй у власність територію площею майже 1 тис. га, мотивувавши це передачею Молдові у власність 450 м берегової лінії на Дунаї 2002 року, завдяки чому та отримала можливість побудувати морський порт Джурджулешти.
Національне агентство перспективних проектів (НАВП) Узбекистану видало ліцензію ТОВ «COINPAY» на провадження діяльності криптобіржі, це друга ліцензія для такої діяльності в республіці.
Відповідно до реєстру НАВП, єдиним власником COINPAY є фізична особа. У грудні 2012 року COINPAY також зареєструвала в республіці криптомагазин.
В Узбекистані продаж криптовалюти може здійснюватись лише через спеціалізовані криптобіржі. При цьому електронні системи біржових торгів криптовалютою мають бути розміщені на серверах усередині країни. У грудні 2019 року південнокорейська Kobea Group отримала першу ліцензію на створення та провадження діяльності криптобіржі UzNEX в республіці. Зараз у республіці також зареєстровано один криптодепозитарій та десять криптомагазинів. З 1 січня 2023 року громадяни та юридичні особи в Узбекистані можуть здійснювати операції з купівлі, продажу та обміну криптоактивів виключно через національних провайдерів послуг.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-жовтень 2023 року становив 27,6 млн тонн, що в 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року (12,6 млн тонн), повідомив глава ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин.
На “Інфраструктурному дні 2023 року” Європейської бізнес асоціації в Києві в п’ятницю він нагадав, що за 10 місяців 2021 року вантажообіг у дунайських портах становив лише 4,4 млн тонн.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 10 місяців цього року збільшилася на 54,3% до 10 місяців минулого – з 7,780 тис. до 12,005 тис., тоді як за 10 місяців 2021 року їх було 2,897 тис.
Очільник АМПУ уточнив, що з 40 млн тонн вантажів за 10 місяців цього і минулого років 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на рослинну олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти і 12,4 млн тонн – на інші вантажі.
На “Інфраструктурному дні” також зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ до чорноморських портів “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, у жовтні забезпечив експорт 1,994 млн тонн, а від початку листопада – уже 1,591 млн тонн порівняно з 0,278 млн тонн у вересні та лише 0,06 млн тонн у серпні.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2023 року випустив продукції на 1 млрд 345,6 млн грн, що на 83,8% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи сповільнила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за дев’ять місяців цей показник становив 90%, за вісім – 97,1%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 47% – до 111,3 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (213,3 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (113 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту з початком військової агресії РФ в Україні.
На експорт 2022 року було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно в Туреччині та Румунії.
18-19 листопада 2023 року на кортах фітнес центру “SPORT LIFE” у Києві за сприянням Федерації Сквошу України та Міністерства Молоді та Спорту України відбудеться Національний турнір “Кубок України зі Сквошу 2023”
Змагання проводяться з метою популяризації здорового способу житня і визначення найкращих сквош гравців України.
Турнір проходитиме 2 дні у 7-ми категоріях:
Чоловіки, Жінки, Хлопці до 11, Дівчата до 11, Хлопці до 13, Дівчата до 13, Хлопці до 15.
Всього в турнірі візьмуть участь 130 гравців.
Учасниками турніру стануть гравці з Києва, Львова, Херсона, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Полтави та Одеси.
Змагання проводитимуться за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки 8
Розклад змагань:
Субота 18 листопада 10.00 – 20.00
Неділя 19 листопада 10.00 – 18.00
Почесними гостями змагань будуть во Міністра Молоді та Спорта України Матвій Бідний, чемпіон світу с дзюдо, голова комісії атлетів НОК України, депутат Київської міської ради Георгій Зантарая, директор Департаменту Молоді та Спорту в м. Києві Юлія Хан, дворазовий чемпіон НБА у складі легедерного клубу «Лос-Анджелес Лейкерс» Станіслав Медведенко.
Урочиста церемонія нагородження відбудеться у неділю 19 листопада о 18.00 у ресторані «SHEF».
“Кубок України зі Сквошу 2023” – найвідоміший турнір незалежної України. Про масштаб чемпіонату свідчить як кількість учасників, так і велика кількість організацій, залучених до підготовки та проведення змагань.
Головний організатор турніру – “ГО Федерація Сквошу України”.
Головний фітнес партнер заходу – мережа фітнес клубів “Sport Life”.
Головні інформаційні партнери турніру – “Інтерфакс-Україна”, аналітичний центр Experts club.
Призи та подарунки від “REIMA”, “TECNIFIBRE” та “EYE”.
Офіційний медичний партнер турніру мережа клінік “ADONIS”.
Офіційна вода турніру “КРАЙНА”.
Офіційний готель турніру – “FAVOR”.
Партнер вечірки та нагородження переможців ресторан “SHEF”.
Енергетична компанія з Туреччини Aksa Enerji збудує в Нішанському районі Кашкадар’їнської області Узбекистану газопоршневу електростанцію на умовах державно-приватного партнерства.
Інвестиційну угоду було підписано 8 листопада між главою МІПТ Лазізом Кудратовим та головою правління Aksa Enerji Джемілем Казанчі.
Згідно з документом, Aksa Enerji інвестує 250 млн. доларів у будівництво газопоршневої електростанції потужністю 400 МВт. Компанія відповідатиме за проектування, фінансування, будівництво та експлуатацію електростанції протягом усього періоду реалізації проекту – 25 років.
Початок будівельних робіт заплановано на грудень 2023 року із введенням електростанції в експлуатацію наприкінці 2024 року.
Сторони також підписали угоду про купівлю електроенергії між компанією «Національні електричні мережі Узбекистану» та Aksa Enerji, відповідно до якої узбецька сторона гарантовано купуватиме електроенергію протягом 25 років у турецького інвестора.
