Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році знизила виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн, зниження пов’язане через широкомасштабну війну, зниження забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
Згідно з річним звітом групи, материнська компанія Metinvest B.V. за результатами операційної діяльності за IV кв-2025 і загалом за рік, у 4кв. виробництво чавуну на “Каметсталі” залишилось на рівні попереднього кварталу та становило 496 тис. тонн, тоді як виробництво сталі зросло на 3% – до 564 тис. тонн.
При цьому відзначається, що у 2025 року виробництво чавуну та сталі знизилось на 2% та 4%, відповідно, порівняно з попереднім роком та становило 1,782 млн тонн і 2,018 млн тонн. Незначне скорочення зумовлено проведенням капремонту доменної печі №9 на “Каметстал”і у квітні-червні 2025 року.
Також констатується, що у 4 кв-2025 обсяг випуску товарних напівфабрикатів залишився майже на рівні попереднього кварталу та становив 271 тис. тонн. Водночас виробництво товарного чавуну скоротилось на 41% внаслідок збільшення споживання у подальших переділах, що призвело до зростання обсягу випуску товарної заготовки на 8%.
У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн, через зниження виробництва сталі та зростання внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 4-кв-2025 виробництво готової продукції зросло на 4% порівняно з попереднім кварталом і становило 613 тис. тонн, через проведення планових капремонтів на перекатних заводах в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату виросло на 10%, до 291 тис. тонн, випуск довгого прокату залишився майже незмінним і становив 322 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та ефективній роботі Metinvest Trametal (Італія) та Spartan UK (Велика Британія). Виробництво довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн, через збільшення обсягів на “Каметсталі” та стабільній роботі Promet Steel (Болгарія).
У 4-му кв-2025 виробництво коксу зменшилось на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 279 тис. тонн. Загалом за минулий рік виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн у порівнянні з попереднім роком у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”. Це було частково компенсовано збільшенням випуску коксу на “Запоріжкоксі” на 23% – до 898 тис. тонн.
Також повідомляється, що у 4-му кв-2025 виробництво загального залізорудного концентрату залишилось майже на рівні попереднього кварталу та становило 3,981 млн тонн, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 4% – до 3,773 млн тонн. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 21% – до 1,339 млн тонн, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання в результаті обстрілів. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 9%, до 2,434 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн. Водночас, зупинку робіт на Інгулецькому кар’єрі, яка відбулась в липні 2024 року, було компенсовано переважно нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі. Виробництво товарної залізорудної продукції збільшилось на 3% – до 15,229 млн тонн, при цьому випуск товарних окатків зріс на 5%, тоді як випуск концентрату залишився майже незмінний.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи, розташованої на Донбасі. Згодом, на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації, виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Крім того, група знаходиться на фінальній стадії продажу United Coal Company (США). У зв’язку з цим актив було деконсолідовано, починаючи з фінансової звітності за перше півріччя 2025 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
11-річний українець Роман Олексів, який вижив після ракетного удару російських військ по Вінниці у 2022 році, отримав міжнародну відзнаку Cinema for Peace Honorary Dove під час Берлінського міжнародного кінофестивалю (Berlinale), повідомили Роман та його батько Ярослав у Facebook.
“Ця нагорода – не лише про Романа. Вона про всіх українських дітей, які ростуть під звуки сирен”, – зазначив батько хлопця.
Відзнаку Роман отримав у межах благодійного заходу Cinema for Peace за документальний фільм режисера Євгенія Афінеєвського “Діти у вогні” (Children in the Fire), що розповідає його історію. Захід щороку проходить під час Berlinale та присвячений глобальним конфліктам і гуманітарним кризам.
Роман зазнав важких травм під час російського ракетного удару по Вінниці, унаслідок якого загинула його мама. Хлопчик переніс десятки операцій і тривалу реабілітацію, однак зумів повернутися до навчання, творчості та публічної діяльності, ставши символом незламності українських дітей.
Раніше Роман виступав у Європейському парламенті та отримував відзнаки в Україні за мужність і силу духу.
Аналітичний центр Experts Club звертає увагу на публікацію International Tax Competitiveness Index 2025, у якій зіставляються податкові системи 38 країн ОЕСР за більш ніж 40 параметрами та п’ятьма блоками: корпоративні податки, податки на доходи фізосіб, податки на споживання, податки на майно та транскордонні податкові правила.
Лідером рейтингу 12-й рік поспіль стала Естонія, далі йдуть Латвія та Нова Зеландія. До топ-10 також увійшли Швейцарія, Литва, Люксембург, Австралія, Ізраїль, Угорщина та Чехія. На іншому полюсі опинилися Франція (38-ме місце) та Італія (37-ме), а також Колумбія, Польща та Іспанія.
Автори дослідження підкреслюють, що високі позиції, як правило, забезпечують більш нейтральні та передбачувані конструкції оподаткування — ширша база, менша роль точкових пільг, більш зрозумілі правила оподаткування прибутку та крос-бордер операцій. Зокрема, для Естонії ключовим фактором залишається корпоративна модель з оподаткуванням розподіленого прибутку, а для Латвії — близька логіка корпоративного оподаткування та територіальні елементи режиму.
Серед великих економік показовим виглядає місце США — 15-те, Німеччини — 20-те, Японії — 22-ге, Канади — 13-те, тоді як Велика Британія перебуває на 32-й позиції. Францію названо найменш конкурентоспроможною системою в ОЕСР — у звіті це пов’язують, зокрема, з високим сукупним рівнем податку на прибуток корпорацій (36,13% з урахуванням надбавок) і набором окремих майнових податків.
Окремо відзначені зміни до минулого року: Канада піднялася з 14-го на 13-те місце; Чехія погіршила позицію з 9-го на 10-те; Франція опустилася з 36-го на 38-ме на тлі запровадження тимчасової надбавки з податку на прибуток для компаній з високою виручкою; Німеччина поліпшила місце з 21-го на 20-те.
Україна за підсумками 2025 року наростила імпорт агропродовольчої продукції на 13% порівняно з 2024 роком – до $9,12 млрд, повідомив Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) із посиланням на дані Державної митної служби.
За даними наукової установи, країни – члени ЄС утримали позиції основного постачальника і забезпечили 53,9% вітчизняного імпорту агропродовольства на суму $4,91 млрд.
За даними установи, країни–члени ЄС сьомий рік поспіль утримали позиції основного постачальника і забезпечили у 2025 році 53,9% вітчизняного імпорту агропродовольства на суму $4,91 млрд, при цьому вартість поставок з ЄС збільшилася на 15% проти 2024 року.
Показники імпорту з інших регіонів, за даними ІАЕ, виявились набагато меншими. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали $1635 млн (17,9 %), Латинської Америки – $693 млн (7,6 %), Африки – $489 млн (5,4 %). Всі вони торік також наростили продажі сільгосппродуктів для потреб внутрішнього ринку України.
Починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща, яка у 2025 році продала сільгосптоварів на суму $1,15 млрд, на 24% перевершивши показник 2024 року. До десятки найбільших експортерів також увійшли Німеччина ($692 млн), Туреччина ($654 млн), Італія ($575 млн), Нідерланди ($417 млн), Норвегія ($338 млн), Франція ($317 млн), Іспанія ($314 млн), Китай ($264 млн) і США ($235 млн). Загалом на ці десять країн припало 54% всього імпорту.
У товарній структурі закупівлі 70% вартості сформували плоди, ягоди і горіхи ($1000 млн), риба і морепродукти ($999 млн), напої ($870 млн), вироби з какао ($640 млн), харчові продукти ($575 млн), тютюнові вироби ($493 млн), корми ($476 млн), кава і чай ($471 млн), овочі ($467 млн) та насіння олійних ($418 млн).
“Показник імпорту продовольства в Україну 2025 року став найбільшим у грошовому виразі за часів її незалежності, зростаючи третій рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої держави. На тлі загальної тенденції збільшення цін на продовольство, особливо зважаючи на значні ризики для спеціалізованого бізнесу в Україні, вартість закордонних закупівель у 2026 році, найімовірніше, залишатиметься високою”, — підсумував провідний науковий співробітник ІАЕ Богдан Духницький.
16–17 вересня 2026 р. у Сеулі відбудеться перший саміт «Центральна Азія — Республіка Корея»
У саміті очікується участь глав Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Туркменістану.
Головною метою саміту заявлено розширення дипломатичних горизонтів і якісне зміцнення зв’язків між Сеулом і регіоном. Особливу увагу сторони приділять диверсифікації ланцюгів постачання та економічній безпеці, що є критично важливим у сучасних геополітичних умовах.
Новий формат діалогу покликаний перевести співробітництво з площини окремих проєктів у площину системної багатосторонньої взаємодії, що охоплює енергетику, технології та логістику.
Видання The World Korea пише, що уряд Республіки Корея має намір використати майбутній саміт як можливість для розвитку співпраці у таких сферах:
• Партнерство у критичних мінералах та енергетиці;
• Промислова та цифрова трансформація;
• Транспортні та логістичні зв’язки;
• Співробітництво у сфері оборони та безпеки;
• Співпраця у сільському господарстві, кліматі та охороні здоров’я.
