Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes Україна.
“Питання непросте, поки оцінюємо”, – прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у Facebook.
Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті процентні доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими процентними доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.
“Наприклад, в Іспанії це 4,8%”, – зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.
Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. “Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень”, – вважає голова фінкомітету.
Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. “Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки”, – пояснив він.
На думку голови комітету, варіант з оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.
Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.
Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.
За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.
Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. “Хоча позицію банків передбачити неважко”, – зазначив він.
Як повідомлялося, прибуток діючих українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року – 31,04 млрд грн порівняно з 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн – у передвоєнному 2021 році.
Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% – до 93,62 млрд грн, комісійні – на 22,3%, до 25,60 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% – до 16,30 млрд.
Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього – 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п’ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є “фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним”. Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв’язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.
За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно з 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, однак середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.
Дані місцевої влади свідчать про загибель сімох людей і 113 госпіталізованих у польському Жешуві, що розташований близько 100 км від кордону з Україною, через легіонельоз (хвороба легіонерів), передає Bloomberg.
Влада Жешува проводить тести з метою дізнатися джерело спалаху, результати очікуються в понеділок, повідомила глава уряду регіону Єва Леніарт польському радіо RMF.
За її словами, зараження імовірно спричинене водою в системі водопостачання, і ситуація перебуває під контролем.
Водночас вказується, що Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) перевіряє, чи міг спалах легіонельозу в Жешуві бути диверсією, з огляду на роль міста як транзитного центру поставок в Україну. Такі дії спрямовані на виключення будь-яких зовнішніх впливів, які могли б призвести до поширення захворювання, заявив заступник міністра-координатора спецслужб Польщі Станіслав Жарин у Twitter.
Легіонельоз (хвороба легіонерів) – гостре інфекційне захворювання, зумовлене різними видами мікроорганізмів, що вражає легеневі тканини і характеризується розвитком важкої форми пневмонії. Згідно з даними ВООЗ, найпоширенішою формою передачі є вдихання інфікованих водних бризок.
Фінляндія направить в Україну 18-й пакет військової допомоги.
“Вартість військової техніки, що поставляється, складе близько 94 мільйонів євро”, – повідомив у п’ятницю уряд республіки.
Загальна вартість усієї наданої Фінляндією допомоги становитиме близько 1,3 млрд євро.
Точний зміст допомоги і графік поставок не розголошуються з міркувань забезпечення безпечної доставки.
У середу під час візиту в Україну прем’єр-міністр Петтері Орпо пообіцяв президенту України Володимиру Зеленському, що Фінляндія найближчим часом ухвалить рішення про новий пакет військової допомоги.
“Артилерія, боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, зокрема, зараз займають центральне місце в Україні. Протиповітряна оборона потрібна Україні для того, щоб захистити не тільки свої міста і громадян, а й комерційні шляхи, такі як відвантаження зерна в Чорному морі”, – розповів він у п’ятницю на засіданні парламентської фракції своєї Національної консервативної партії.
Він зазначив, що восени в Україні відбудеться виставка для виробників оборонної техніки.
“Я закликаю всіх операторів оборонної промисловості Фінляндії скористатися цією можливістю і взяти участь в експортній роботі”, – закликав Орпо.
У західних і північних областях України в неділю, 27 серпня, місцями короткочасний дощ, гроза, на решті території без опадів.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-21°, на узбережжі морів до 24°; вдень 29-34, у південно-західних областях до 36°, у східних та Сумській областях 26-31; у Карпатах вночі 11-16°, вдень 23-28°.
У Києві в ніч на неділю без опадів, вдень короткочасний дощ. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі близько 20°, вдень 30-32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 27 серпня найвища температура вдень була 33,3 у 1943 р., найнижча вночі 6,4 у 1973 р.
У понеділок, 28 серпня, в Україні, крім східних областей та Криму, місцями короткочасний дощ, гроза.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 18-23°, вдень 31-36°, у східних, північно-східних областях 24-29°.
У Києві в понеділок місцями короткочасний дощ, гроза. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 20-22°, вдень 33-35°.
Український боксер Олександр Усик за допомогою технічного нокауту здобув перемогу над британцем Даніелем Дюбуа і зберіг титули провідних боксерських організацій планети, повідомляє “Суспільне. Спорт”.
Уже в стартовому раунді Дюбуа пропустив від Усика джеб із правої руки, що став головним гайлайтом перших трьох хвилин поєдинку.
Інший джеб від Усика “знайшов” суперника в другому раунді. Українець пропустив удар у стегно, про який просигналізував рефері.
Ініціатива у Вроцлаві зберігалася за Усиком, який реалізував свою перевагу над суперником у швидкості.
Поєдинок було призупинено в п’ятому раунді через зафіксований суддею удар Дюбуа українцю нижче пояса. Взявши кілька хвилин на відновлення, Усик відновив поєдинок і ще до кінця раунду виконав один із найпотужніших ударів вечора з лівої.
На екваторі поєдинку Дюбуа продовжував відпрацьовувати по корпусу суперника. Сьомий раунд завершувався серією ударів від Усика, який на короткий проміжок часу притиснув британця до канатів.
На останніх секундах восьмого раунду Дюбуа вперше побував у нокдауні. Після комбінації ударів від українця претендент встав на коліно і зміг піднятися, після чого суперників розвів гонг.
Крапку в поєдинку поставив нокдаун Дюбуа в дев’ятому раунді після потужного удару українця по правій. Суддя просигналізував про достроковий нокаут на користь українця.
Бій проходив у польському Вроцлаві. На його кону стояли п’ять поясів Усика, зокрема три основні титули (WBA, WBO, IBF) у суперважкій вазі.
