АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у листопаді 2023 року перевезло 14 млн тонн вантажів, що на 33,8% більше за аналогічний період 2022 року та на 4% більше за жовтень 2023 року, повідомила пресслужба УЗ у вівторок.
“Важливо, що, крім внутрішніх перевезень, почав зростати й експорт, який є критично необхідним для нашої країни. Завдяки роботі українського морського коридору наростили й експорт зерна”, – зазначив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з інформацією УЗ, це рекордні показники з початку широкомасштабного вторгнення.
За даними УЗ, на внутрішньому сполученні компанія в листопаді 2023 року перевезла 7,3 млн тонн вантажів, що на 19% більше за листопад 2022 року. Експортні перевезення зросли на 56,2% – до 6 млн тонн, імпортні – на 35,4%, до 679 тис. тонн, транзитні – у 2,2 раза, до 65,5 тис. тонн.
Зазначається, що найбільшу частку серед перевезених вантажів займають зернові – 3 млн тонн (+13% до листопада 2022 року), мінбудматеріали – 3 млн тонн (+61,8%), руда залізна та марганцева – 3 млн тонн (+2,5 раза), кам’яне вугілля – 2 млн тонн (на 7,7% менше).
Водночас у листопаді залізницею експортовано 2,4 млн тонн зерна, що на 13% більше, ніж у листопаді 2022 року і на 40,4% більше, ніж у жовтні 2023 року.
У компанії також повідомили, що перевезення зернових у напрямку морських портів у листопаді становило 1,7 млн тонн, що в 1,7 раза більше порівняно з попереднім місяцем. Водночас перевезення через сухопутні прикордонні переходи зменшилися на 4,2% – до 720 тис. тонн.
Повномасштабне вторгнення кардинальним чином змінило географію та обсяг будівельного ринку, спричинило кадрові зміни, вплинуло на нормативну базу, а також відкрило нові напрямки діяльності для українських будівельних компаній.
Директор Rauta Андрій Озейчук розповів про тенденції та зміни у будівництві в 2022-2023 роках.
На сьогодні загальні втрати становлять більше $150 млрд, в тому числі найбільші збитки зазнав житловий фонд ($56 млрд), інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд). За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату і сухих гіпсових сумішей.
Попит
У 2022 році обсяг будівельного ринку України зменшився приблизно на 65%. У 2023 році спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг і за результатами року очікується зростання ринку на 25%. При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості – зросте на 15%, а інженерних споруд – покаже приріст 40%.
Кардинально змінилася структура попиту на нові об’єкти житлової нерухомості України. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва до майже 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язано з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.
Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені здебільшого на закінченні проєктів, розпочатих до березня 2022 року. Наразі більшість інвесторів не наважуються починати нові будівельні проєкти і займають вичікувальну позицію.
В центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відбудови зруйнованих будівель і споруд. Бізнес, що зазнав руйнувань об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель задля відновлення функціонування.
Найбільш швидкозростаючим сегментом будівництва наразі є відбудова інфраструктури, в першу чергу мостів і об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.
У відповідь на загрози воєнного часу з’явився нові сегменти будівельного ринку: конструкції для захисту об’єктів критичної інфраструктури та модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів тощо.
Ціни
У 2022-2023 роках собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Вартість будівництва і надалі зростатиме, що обумовлюється об’єктивними процесами, зокрема збільшенням попиту та інфляцією.
Переорієнтація імпорту
Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з рф та білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), були вимушені переорієнтуватися на поставки товарів з країн ЄС та Туреччини.
Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим. Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їх вартості.
Наприкінці 2023 року виникли ускладнення з ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також спричинило збільшення цін і термінів поставки імпортних будівельних матеріалів.
Кадри
За час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України склало близько 35%. Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на фоні значного падіння ринку. В майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково вплине на зростання собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів.
У зв’язку з цим все більш затребуваними стають технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників. Наприклад, для зведення будівель з сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість спеціалістів, ніж при будівництві зі штучних матеріалів.
При відбудові Україна потребуватиме великої кількості фахівців будівельних спеціальностей, тому в майбутньому нас імовірно очікує трудова міграція кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.
Законодавство
Серед основних новацій у законодавчий сфері останніх років можна відмітити тенденцію до підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель. Так прийняття змін до Закону № 2486-IX регламентують вимоги до улаштування бомбосховищ під час зведення нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівель, які підвищилися в середньому на 28%.
Підготовка до відбудови
Наразі більшість українських інвесторів готуються до відбудови і активно прораховують вартість будівництва, але очікують закінчення воєнних дій для старту нових проєктів.
Міжнародні фінансові інституції планують залучатися до відбудови і поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні будуть прозорість та швидкість реалізації проєктів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками. При цьому у пріоритеті стають компанії, які працюють з європейськими матеріалами і технологіями, що дозволяє створювати сучасні архітектурно привабливі та енергоефективні будівлі.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту еталонних марок слабо змінюються під час ранкових торгів у вівторок, а напередодні котирування опустилися до мінімумів із середини листопада на побоюваннях, що країни ОПЕК+ не будуть повною мірою дотримуватися взятих на себе зобов’язань зі скорочення видобутку.
Ціна лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 7:10 кв становила $78,03 за барель, що відповідає рівню на закриття попередньої сесії. Напередодні ці контракти знизилися в ціні на $0,85 (1,1%), до $78,03 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 5 центів і становили $73,09 за барель. За підсумками минулої сесії вони впали на $1,03 (1,4%) – до $73,04 за барель.
У понеділок обидві марки завершили торги на мінімумах з 16 листопада.
Минулого тижня окремі країни ОПЕК+ оголосили про добровільне скорочення видобутку нафти на 2,2 млн барелів на добу в першому кварталі 2024 року. Зниження видобутку з боку ОПЕК+ забезпечить баланс на ринку нафти в першому кварталі наступного року, але без подальших заходів у другому кварталі на глобальному ринку може виникнути профіцит у розмірі 1 млн б/д, побоюються аналітики Citi.
Крім того, той факт, що обмеження виробництва нафти є добровільними, підвищує скептицизм щодо дотримання умов угоди, додали аналітики.
Понад 700 учасників, з них – понад 50 представників великого бізнесу, зібрались 30 листопада на Mind WinTech Summit 2023 – найбільшу та найефективнішу конференцію, присвячену різним аспектам управління змінами та впровадженню інновацій під час війни. Це перший подібний захід, організований діловим виданням в Україні
Головна тема дискусій – адаптація українського бізнесу до воєнних реалій, пошук нових точки зростання за цих екстремальних умов та розвиток технологій, що наближають нашу Перемогу.
Відбулись шість панелей основного потоку, окремо працювала дискусійна платформа.
На головній сцені конференції обговорювались найважливіші тенденції, кейси, рішення та напрямки технологічного розвитку України. Зокрема:
Про що говорили спікери та модератори дискусій Mind WinTech Summit 2023:
«Коли ми починали міністерство, нам казали “Не ламайте”… Станом на зараз у нас 720 резидентів в Дія.City, на зараз доєднуються в основному продуктові компанії»
«Міжнародні MilTech-компанії хочуть працювати в нас, бо тестування виробів відбувається кожного дня»
«Ми (з традиційними банками) можемо знайти синергію і кращі продукти, які партнер може нам дати: гарні тарифи, доступ до клієнтської бази. Тому треба зважувати в комплексі. На даний момент ми бачимо плюси в синергії, можемо побудувати синергію з банками так, щоб це було вигідно і їм, і нам»
«На цей момент у банків задача — зворотна розвитку галузі криптоактивів»
«Нова пошта» купує третій літак, Boeing, для власної авіакомпанії»
«До початку 2030-х років 90% геймерів використовуватимуть «хмару». Всі прибутки в геймінг-індустрії будуть сконцентровані у ній»
Також серед спікерів та модераторів заходу:
Паралельно з доповідями, панельними дискусіями та Q&Q-сесіями основної сцени працювала Networking Scene для медіа, стартапів та інвесторів: сесії питань-відповідей, знайомство в форматі speed dating, пітчі технологічних команд і платформи відкритих інновацій, презентації кейсів та багато іншого.
Партнерами саміту виступили Міністерство цифрової трансформації України та Асоціація «IT Ukraine»
Також дякуємо партнерам саміту:
А також
Latinium, IDS Ukraine, Founders League, Pepsico, It Interprise, Kyiv Digital, МІМ, ACMP Ukraine, EBA, видавництву «Лабораторія», Ribes ua.
Інформаційними партнерами конференції виступили:
Збори акціонерів ПрАТ СК “ПЗУ Україна” (Київ) 1 грудня 2023 року ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу до 48,510 млн грн з 19,407 млн грн шляхом проведення додаткової емісії акцій на суму 29,111 млн грн, повідомляють у системі НКЦПФР.
При цьому уточнюється, що закрита емісія буде проведена шляхом збільшення номінальної вартості акцій з 10 грн до 25 грн за кожну за рахунок спрямування до статутного капіталу частини коштів від отриманого прибутку за 2022 рік.
Як повідомлялося, СК “ПЗУ Україна” завершила 2022 рік із фінансовим результатом від операційної діяльності в розмірі 82,789 млн грн, і чистим прибутком – 118,119 млн грн, що в 12,4 раза більше ніж роком раніше.
Компанія 2022 року зібрала 1,280 млрд грн валових премій, що на 27,03% менше, ніж за 2021 рік, 1,172 млрд грн чистих премій (+6,76%) і 1,110 млрд грн. зароблених (+13,38%).
Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за вказаний звітний період становив 575,537 млн грн, що на 16,24% нижче за обсяг відшкодувань роком раніше.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 14,93%, до 2,425 млрд грн, власний капітал збільшився на 3,43%, до 853,817 млн грн, зобов’язання скоротилися на 22,41%, до 1,571 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли в 3,34 раза, до 364,458 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
