За підсумками 2025 року ДП «Ліси України» досягло суттєвого зростання основних фінансово-економічних показників, повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
Дохід підприємства сягнув 29,9 млрд грн, прибуток до оподаткування — 8,4 млрд грн, рентабельність — 23%,. Сплачено 15,8 млрд грн податків. До бюджету перераховується 44% від надходжень — найбільший відсоток у лісовій та деревообробній галузі.
«Чи не вперше за роки незалежності мільярдні прибутки від реалізації деревини не розмиті тіньовими схемами й не поділені між чиновниками та посередниками, а повністю спрямовані до бюджету. Це — незаперечний факт. Цифри — річ уперта і вони дають можливість оцінити роботу підприємства на підставі об’єктивних цифр, а не субʼєктивних суджень», – вважає Юрій Болоховець.
Зростання показників значною мірою пов’язане з детінізацією, адже система реалізації продукції наразі є максимально відкритою. ДП «Ліси України» оприлюднює інформацію щодо кожної біржової угоди: хто, який обсяг деревини та за яку ціну законтрактував. Публікується перелік відмов від продукції.
У 2026 році на підприємстві планують збільшити обсяги заготівлі, що сприятиме подальшому зростанню економічних показників.
Стартував процес закупівлі безпрецедентної кількості спеціалізованої техніки: харвестерів, форвардерів, скідерів, тракторів, причепів та обладнання для транспортування деревини. Наразі ДП «Ліси України» працює над збільшенням інвестиційного плану на цей рік щонайменше удвічі, щоб максимально посилити темпи заготівлі.
Торік підприємство вивело 100% закупівель послуг із заготівлі на Prozorro. Але через дефіцит кадрів підрядники часто не встигають виконувати роботи. Тому по всій Україні формуються додаткові власні бригади та відкриваються сотні нових вакансій лісорубів.
«Ми налаштовані запропонувати ринку найбільший обсяг лісопродукції з початку повномасштабної війни. Розраховуємо на «плюс» мільйон кубів завдяки пришвидшенню затвердження матеріалів лісовпорядкування. Ще один мільйон кубів очікуємо від дерегуляції дозвільних процедур. Зміни до нормативної бази напрацьовуються, але рішення, на жаль, ще не ухвалено», – повідомив Юрій Болоховець.
За його словами, рік почався дуже активно. Попри снігопади та морози, динаміка заготівлі вища, ніж торік. Техніка працює, лісові дороги прочищені, склади відвантажують продукцію.
«Відчуваємо величезну відповідальність, адже коли інший бізнес зупиняється, ми продовжуємо працювати й зростати, компенсуючи втрати бюджету. Очікуємо лише давно запланованих рішень щодо законодавчих та нормативних змін, спрямованих на розкриття потенціалу лісового господарства…», – зазначає Юрій Болоховець.
Не менш значні інвестиції цього року ДП «Ліси України» спрямує на охорону, захист лісів та лісовідтворення.
Всі лісопожежні станції ДП «Ліси України» на 100% забезпечені сучасним інструментом та обладнанням: від захисного спецодягу, ранцевих вогнегасників та засобів зв’язку до мобільних пожежних модулів. Настала черга оновлення великогабаритної пожежної техніки. Перші дев’ять автомобілів уже надійшли, ще дев’ять — у найближчих планах.
Продовжиться також програма розвитку рекреації, яка вже зберегла державі тисячі гектарів лісу. Ще більше уваги підприємство приділятиме догляду за лісовими культурами — саме завдяки їм у майбутньому ринок буде забезпечено високотоварною деревиною.
У планах на цей рік перезапуск впровадження ERP — сучасну компанію неможливо уявити без автоматизованої системи управління. Буде продовжено процес корпоратизації, який передбачає переоцінку майна, інвентаризацію, складання передавальних актів. Завершиться реєстрація речових прав на землю.
Торік до ДП «Ліси України» приєдналися деокуповані лісгоспи Харківщини, Донеччини, Херсонщини. Розпочалося відновлення, заготівля та охорона лісу. У рази зменшилася площа пожеж. Втім, допомоги потребують не лише прифронтові лісгоспи. Підприємство працює над приєднанням інших лісокористувачів, які не можуть повноцінно виконувати свої функції.
Ринок золота в січні 2026 року увійшов у фазу різкого прискорення — котирування за місяць кілька разів оновлювали історичні максимуми і вперше в історії впевнено закріпилися вище $5 тис. за тройську унцію. 26 січня спотова ціна піднімалася до $5 110,50, а зростання з початку 2026 року оцінювалося приблизно в 18%.
Ключова особливість нинішнього руху – він формувався «ступенями» на хвилі новинних тригерів і попиту на захисні активи. В середині місяця золото оновлювало рекорд в районі $4 641 на тлі поєднання геополітичної невизначеності та очікувань пом’якшення політики ФРС. Потім 19 січня золото і срібло знову переписали максимуми після сплеску «flight to safety» на тлі дискусії навколо Гренландії та тарифних сигналів із США. Вже 23 січня золото піднімалося до позначок близько $4 988, а 26 січня ринок «переступив» психологічний рубіж $5 тис. і прискорився до $5 110.
Фундаментальні драйвери ралі в січні виглядають так:
1) Політика і геополітика. Інвестори закладають підвищену премію за ризик через зовнішньополітичні та торговельні сигнали адміністрації США, а також загальну нервозність на ринках. Reuters прямо пов’язує ривок золота зі зростанням попиту на «тиху гавань» на тлі волатильності та геополітичних факторів.
2) Валюти і ставки. Ослаблення долара і очікування зниження ставок підтримували золото як бездохідний актив (альтернатива облігаціям), особливо на тлі очікувань рішень ФРС в кінці січня.
3) Центробанки. Покупки з боку регуляторів залишаються підвищеними: World Gold Council оцінював чисті покупки центробанків у 45 т у листопаді, а сумарні покупки за січень-листопад — у 297 т.
4) Інвестпотоки і «нові» великі покупці. На ринку з’являється попит з боку нетипових гравців: наприклад, Tether повідомила про покупку близько 27 т золота в IV кварталі 2025 року.
Можливі сценарії на найближче майбутнє виглядають різнопланово.
У фокусі ринку – макростатистика США і траєкторія політики ФРС: будь-які сигнали про більш жорсткі ставки здатні викликати корекцію після стрімкого зростання. Одночасно зберігається сценарій «продовження ралі», якщо премія за ризик залишиться високою і попит з боку центробанків буде стійким. На цьому тлі інвестдоми вже підвищують орієнтири: Reuters повідомляв, що Goldman Sachs підняв прогноз ціни золота на кінець 2026 року до $5 400 за унцію і очікує продовження значних закупівель з боку центробанків.
Базовий сценарій для ринку на найближче майбутнє – висока волатильність при збереженні висхідного тренду: швидке зростання січня підвищує ймовірність відкатів «на новинах» і фіксації прибутку, але структурні фактори (диверсифікація резервів, геополітичні ризики, попит на хедж) поки виглядають сильнішими.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про видобуток золота провідними економіками світу в період з 1975 по 2024 рік – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BT8LW70pzdJThvqN
https://expertsclub.eu/rynok-zolota-v-sichni-2026-uvijshov-u-fazu-rizkogo-pryskorennya-experts-club/
Фонд державного майна України (ФДМ) виставив на приватизацію державний пакет акцій “Коломийського заводу сільськогосподарських машин” при стартовій ціні 12 млн грн, повідомила пресслужба відомства.
ФДМ уточнило, що на приватизацію буде виставлено 93,4% статутного капіталу акціонерного товариства “Коломийський завод сільськогосподарських машин”.
До складу об’єкта входять 75 одиниць нерухомого майна — виробничі, складські й адміністративні будівлі, інфраструктура (дороги, огорожі, електро-, газо-, водопостачання) загальною площею 81 776,8 кв м, а також три земельні ділянки площею 55,3 га, 8 транспортних засобів та спецтехніки 1986–1996 років випуску. Частина майна вже передана в оренду за 7 договорами до 29 липня 2026 року.
Серед умов продажу — погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом 6 місяців після купівлі, а також заборона звільнення працівників.
Торги відбудуться 5 лютого у системі “Prozorro.Продажі”. Прийом заявок триватиме до 4 лютого, 20:00.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та одна з європейських країн забезпечать Україні EUR85 млн на закупівлю додаткових обсягів газу, повідомив перший віцепремʼєр-міністр енергетики Денис Шмигаль
“EUR85 млн через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – написав Шмигаль в Телеграм у вівторок.
Він зазначив, що про це йшлося під час онлайн розмови з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Вдячні за це нашим партнерам! Будемо і надалі співпрацювати задля пошуку додаткових джерел фінансування”, – наголосив глава Міненерго.
За його словами, вкрай необхідним є також продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР “Укренерго” й “Укргідроенерго”, оскільки це допомагає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.
В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини у 2025 році на тлі падіння закупівельних цін, збільшення виробничих витрат, перебоїв з відвантаженням, а також через сильні морози та проблеми з опаленням призвели до скорочення продуктивності корів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в грудні 2025 року господарства всіх категорій виробили 478 тис. тонн молока-сировини, що на 29 тис. тонн менше (-6%) відносно листопада того ж року і на 75 тис. тонн менше (-14%) відносно грудня 2024 року.
При цьому обсяги надою в Україні у 2025 році становили 6,86 млн тонн, що на 374 тис. тонн менше (-5%) відносно позаминулого року. У грудні-2025 частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 57%, а господарств населення – 43%.
Підприємства у грудні 2025 року виробили 271 тис. тонн молока-сировини, що на 6 тис. тонн більше (+2,1%) порівняно з листопадом, але на 12 тис. тонн менше (-4%) порівняно з груднем-2024.
Моточно-товарні ферми (МТФ) минулого року виробили 3,18 млн тонн молока-сировини, що на 210 тис. тонн більше (+7%) відносно попереднього року.
За даними АВМ, у господарствах населення обсяги надою у грудні 2025 року становили 206 тис. тонн молока, що на 35 тис. тонн менше (-14%) відносно листопада і на 64 тис. тонн менше (-24%) відносно грудня 2024 року. У січні-грудні 2025 року домогосподарства виробили 3,67 млн тонн молока-сировини, що на 583 тис. тонн менше (-14%) відносно позаминулого року.
“Обсяги виробництва молока-сировини скорочуються в Україні, в першу чергу, за рахунок присадибного сектора, який перестає виконувати важливу роль у роботі молочної галузі. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства (ОСГ) не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Щоби залишитися в галузі, ОСГ мають об’єднуватися в кооперативи та формувати товарні партії молока або самостійно збільшувати поголів’я корів та розвивати крафтове виробництво молочних продуктів”, – акцентував аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Він констатував, що промисловий сектор компенсує скорочення частки господарств населення та демонструє стабільність у виробництві молока-сировини. Проте у грудні обсяги надою в промисловому секторі скоротилися відносно того самого місця позаминулого року на тлі зниження закупівельних цін на молоко-сировину під тиском обвалу світових цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло.
“Низькі ціни на молоко-сировину не відповідають його собівартості на МТФ, які збільшили виробничі витрати внаслідок проблем з енергопостачанням, які погіршилися в січні 2026 року, і необхідності витрачати більше грошей на дизельні генератори. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Сильні морози цієї зими разом з проблемами з опаленням вплинули на скорочення продуктивності корів”, – нагадали в АВМ.
Асоціація припустила, що в умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно.
“Вірогідно, що в 2026 році скорочення виробництва сирого молока відбудеться не тільки в присадибному секторі, а й в промисловому. Через збитковість ймовірне закриття певних ферм з поголів’ям менше 400 голів ВРХ. І в такому разі виробництво сирого молока в Україні може скоротитися до 6,0-6,2 млн тонн. Однак ті МТФ, які зможуть у 2026 році зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть в сталість, мають отримати вигоду в найближчі роки”, – резюмували в АВМ.
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
