Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” менше ніж за рік окупив близько $1 млн інвестицій в цифровий двійник елеваторів, розроблений на базі ERP-системи IT-Enterprise, за рахунок зменшення кількості працівників та втрат зерна.
“В умовах дефіциту кадрів система дозволяє зменшити залежність від ручної праці… Раніше на одному елеваторі працювало 80-100 людей, сьогодні — близько 20-30”, – йдеться у спільному релізі компаній в понеділок.
Зазначається, що впровадження нової системи від IT-Enterprise покращило точність обліку та знизило втрати зерна на 1%.
“Ми покращили кількісно-якісний облік та автоматизували кожен крок процесу: рух зерна від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві, включно із контролем якісних показників збіжжя та ресурсів, витрачених на його обробку”, — цитуються у релізі слова ІТ-директора “Нібулону” Миколи Ряська.
Окрім того, вдалося забезпечити прозорий доступ до параметрів якості зерна, визначених в результаті лабораторних досліджень. Зокрема, тепер дані доступні у мобільному застосунку разом з іншою оперативною інформацією.
Агрохолдинг уточнив, що інтегрував цифровий двійник 23-х елеваторів у 2024 році. “Цифровий двійник — це цифрова копія виробництва, яка оновлюється в режимі реального часу на основі даних з сенсорів та інших джерел. Це дозволяє ефективно моделювати режими роботи елеваторів та керувати всіма процесами з будь-якого місця у світі”, — прокоментував проєкт СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко.
Як повідомляв раніше власник і СЕО “Нібулону” Андрій Вадатурський, компанія у 2024 року інвестувала у діджиталізацію виробничих процесів $2 млн, які були спрямовані в створення цифрової копії елеватора і мобільний додаток. За його словами, софт встановлено на всіх елеваторах зернотрейдера та об`єднано у спільну мережу.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
В цьому році “Нібулон” планує збільшити експорт зерна до 4 млн тонн з 2,5 млн тонн торік, його земельний банк скоротився до тис. га, а кількість працівників – 6 тис. до менш ніж 2 тис.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за видами бізнесу
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2025 року зменшився на 14% порівняно з січнем-вереснем 2024 року, тоді як за результатами січня-серпня падіння складало 8,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 4,4%, а рослинництва – на 16,4% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в рослинництві основне падіння прийшлося на підприємства – 20,9%, тоді як в господарствах населення його скорочення становило 6,1%.
В той же час у тваринництві ситуація була зворотною: підприємства зменшили виробництво всього на 1,4%, тоді як господарства населення – на 8,9%.
Значне падіння виробництва зафіксовано у Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях, де обсяг виробництва впав відповідно на 43,9%, 33,1% та 24,4%. При цьому у випадку з Донецькою областю сталося падіння виробництва продукції тваринництва підприємствами у 18,5 раза.
Більше ніж 20% скорочення агровиробництва також відбулося у Сумській та Чернігівській області, які страждають від постійних обстрілів, але окрім них в цьому списку і Хмельницька область.
Щодо зростання, то воно за результатами дев’яти місяців, було зафіксовано лише в одній області, де за час війни було найменше обстрілів – Закарпатській та склало 2,7%, у тому числі втричі зросло виробництво продукції тваринництва підприємствами.
Як повідомлялося, за результатами восьми місяців цього року виробництво продукції рослинництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9%. У тому числі у підприємствах в січні-серпні поточного року падіння виробництва продукції рослинництва склало 12,2%, а тваринництва – 2,4%, тоді як в домогосподарствах – відповідно 5,3% та 8,6%.
АТ “Укрнафта” у січня-вересні 2025 року завершило буріння 15 нових свердловин, ще 10 – у процесі буріння, загалом планується облаштування 25 нових об’єктів до кінця року, повідомили у пресрелізі компанії у понеділок.
“Ми утримуємо зростання видобутку: +4,5% по нафті та +1,7% по газу”, – наголосив в.о. голови правління “Укрнафта” Юрій Ткачук.
Як стверджують у товаристві, “Укрнафта” з метою досягнення вагомих результатів, використовує 3D-геологічне моделювання, обладнання за стандартами API, цифрові рішення та технології штучного інтелекту.
За останні три роки “Укрнафта” провела 1 330 кв. км 3D-сейсморозвідки, що створює основу для розширення ресурсної бази компанії та допомагає більш ефективно бурити нові свердловини.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року вступила в управління активами Glusco і загалом оперує наразі 663 АЗК. Володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі – 1832 нафтові та 154 газові видобувні свердловини.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою наразі управляє Міноборони.
Чистий прибуток “Укрнафти” за підсумками 2024 року – 16,38 млрд грн.
Європейський Союз обговорює можливість прийому нових країн-членів без надання їм повного набору прав, включаючи право вето, щоб прискорити процес розширення. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
За даними видання, пропозиція знаходиться на ранній стадії і вимагає одностайного схвалення всіх 27 держав-членів. Згідно з планом, країни-кандидати могли б скористатися основними перевагами членства — доступом до спільного ринку, фондів і політичних програм ЄС, — але право вето і участь в деяких рішеннях отримали б тільки після завершення інституційних реформ в Євросоюзі.
Йдеться, зокрема, про поступовий перехід від принципу одностайного голосування до механізму кваліфікованої більшості, що дозволило б обходити блокування окремих держав.
Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Гофрайтер заявив, що майбутні члени повинні «тимчасово відмовитися від права вето до проведення внутрішніх реформ ЄС».
«Ми не можемо дозволити, щоб одна або дві країни гальмували розширення Союзу», — підкреслив німецький депутат.
За даними Politico, серед прихильників ініціативи — Австрія і Швеція, які вважають, що такий підхід допоможе подолати опір Будапешта і деяких інших столиць, які побоюються втрати впливу і економічних позицій.
Проте ідея вже зустріла опір не тільки з боку Угорщини, але й Франції та Нідерландів, де висловлюють побоювання щодо «розмивання» принципу рівноправного членства.
Президент Чорногорії Яков Мілатович у коментарі виданню зазначив, що процес розширення «потрібно оживити», нагадавши, що останньою країною, яка приєдналася до ЄС, стала Хорватія більше десяти років тому.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен раніше заявила, що розширення ЄС залишається стратегічним пріоритетом і можливий прийом України та Молдови може відбутися до 2030 року. Однак більшість країн-членів поки що утримуються від прискорення процедур.
У середу, 22 жовтня, в Лондоні відбудеться саміт в рамках «Берлінського процесу», де лідери ЄС обговорять з представниками країн Західних Балкан подальші кроки щодо інтеграції регіону в Євросоюз.
За даними джерел Politico, Єврокомісія також розглядає варіант проведення окремих етапів переговорів з кандидатами без необхідності одностайної згоди всіх членів, що дозволило б обійти ризик блокування — насамперед з боку Угорщини.
Наразі статус країн-кандидатів на вступ до ЄС мають Україна, Молдова, Сербія, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Боснія і Герцеговина. Туреччина веде переговори про членство з 2005 року, але процес фактично заморожений.
Українські виробники лохини продовжують активно розвивати експорт, розширюючи географію постачань до країн Південно-Східної Європи. Про це повідомила Спілка виробників та експортерів лохини (СВЕЛ) за підсумками участі у міжнародній виставці Fruit Attraction 2025, яка відбулася в Мадриді, повідомляє Experts Club.
«Наша спілка об’єднує п’ять компаній середнього й малого розміру, яким самостійно важко здійснювати експорт. Завдяки кооперації ми маємо можливість постачати свіжу українську лохину до європейських країн», — зазначив голова СВЕЛ Олег Шишмарьов.
Попри прохолодну весну, яка зсунула сезон збирання на два тижні, цьогоріч членам спілки вдалося зібрати понад 350 тонн лохини, з яких приблизно 250 тонн було експортовано. Основними напрямами поставок стали Сербія, Румунія та Молдова.
«Попит на українську лохину стабільно зростає. Ми прагнемо розширити експорт у країни Західної Європи — зокрема, Німеччину та Іспанію. Під час нашого сезону в Іспанії власна лохина відсутня, тому місцеві трейдери активно закуповують українську ягоду», — пояснив Шишмарьов.
За даними FAO Stat і World Blueberry Organization, світовий ринок лохини продовжує зростати на 6–8 % щорічно. У 2024 році глобальне виробництво перевищило 2 млн тонн, що більш ніж удвічі більше, ніж десять років тому.
Основними виробниками є:
Україна входить до топ-20 виробників лохини у світі з часткою близько 0,6 % глобального обсягу. За оцінками аналітиків Experts Club, у 2025 році площі під лохиною в Україні перевищили 4 000 га, а обсяг експорту зріс утричі порівняно з 2021 роком.
Експерти очікують, що найближчими роками Балкани — зокрема Сербія, Румунія та Молдова — залишатимуться ключовими партнерами України на регіональному ягідному ринку, тоді як перспективи подальшої експансії відкриваються в країнах Західної Європи.
