Як повідомляє Experts Club, Україна залишається одним із найбільших виробників смородини у світі та посідає друге місце після Польщі, повідомляє EastFruit із посиланням на дані фахівців Інституту садівництва НААН Олександра Ярещенка та Інни Бабійчук.
За офіційною статистикою, площа насаджень смородини в Україні перевищує 4 тис. га, а щорічний валовий збір оцінюється приблизно в 27 тис. тонн. При цьому експерти зазначають, що ці показники слід оцінювати обережно, оскільки близько двох третин площ припадає на господарства населення, які не охоплені повною статистичною звітністю.
Для комерційного сектору фахівці вважають більш реалістичною оцінку на рівні близько 15 тис. тонн смородини на рік. Навіть при такому обсязі Україна залишається одним із ключових світових гравців і займає близько 8% світової площі насаджень смородини.
Світовий ринок цієї ягоди залишається досить концентрованим. Загальна площа смородинових насаджень оцінюється приблизно в 50 тис. га, причому понад 95% розташовано в Європі. Така концентрація означає високу залежність світової пропозиції від погодних умов та врожайності в кількох основних країнах-виробниках.
Для України смородина сформувала окремий сегмент ягідного бізнесу. Ця культура користується попитом як на ринку свіжої продукції, так і в переробці — для заморожування, виробництва соків, пюре, джемів та іншої харчової продукції.
Висока позиція України на світовому ринку також створює експортний потенціал, однак розвиток галузі залежить від модернізації комерційних плантацій, врожайності, наявності потужностей для охолодження та заморожування, а також стабільного попиту з боку переробників.
При цьому офіційні дані не повністю відображають структуру виробництва, оскільки значна частина смородини вирощується населенням для власного споживання та реалізації на внутрішньому ринку.
Джерело: EastFruit, публікація від 15 вересня 2026 року.
Українські підприємства целюлозно-паперової галузі у серпні 2026 року виробили близько 49 млн рулонів туалетного паперу, що на 4% більше, ніж у аналогічному місяці минулого року, повідомила асоціація «УкрБумага».
Особливо швидко зростав сегмент продукції з первинної сировини. Випуск туалетного паперу зі 100%-ної целюлози досяг 23,3 млн рулонів, збільшившись на 19,6% у річному вимірі.
Таким чином, на продукцію з чистої целюлози припало майже 48% усього випуску туалетного паперу підприємствами, що надають статистику асоціації.
Зростання цього сегмента відбувається на тлі слабшої динаміки паперової промисловості в цілому. Загальний випуск паперу та картону в серпні скоротився на 2,3% — до 54,3 тис. тонн.
Виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції становило 11,08 тис. тонн, що на 1,8% менше, ніж у серпні минулого року.
За даними асоціації, санітарно-гігієнічна продукція залишається одним із найстабільніших сегментів української целюлозно-паперової промисловості. За перші сім місяців 2026 року випуск туалетного паперу в рулонах був на 6,6% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року.
Серед підприємств, що працюють у цьому сегменті та надають дані асоціації, є, зокрема, Кохавинська паперова фабрика та «ВГП», яка випускає продукцію під торговою маркою «Рута».
Джерело: асоціація «УкрБумага».
ВИРОБНИЦТВО, ПРОМИСЛОВІСТЬ, туалетний папір, УКРАЇНА, целюлоза
Як повідомляє Fixygen, американська біржова група Nasdaq домовилася про інвестування 100 млн доларів у Payward, материнську компанію криптовалютної біржі Kraken.
Інвестиції будуть здійснені через Nasdaq Ventures і мають поглибити співпрацю компаній у сфері токенізованих акцій, цілодобової торгівлі та поєднання традиційної фінансової інфраструктури з блокчейном.
Nasdaq і Payward працюють над системою Nasdaq Equity Tokens (NETs). Ідея полягає у створенні цифрового представлення традиційних акцій із збереженням прав власності, прозорості та корпоративного управління.
Проєкт демонструє, що токенізація перестає бути експериментом виключно криптовалютних компаній. Найбільші традиційні біржі поступово починають будувати власну блокчейн-інфраструктуру.
Практично одночасно London Stock Exchange Group оголосила про партнерство з Payward. У рамках проєкту планується токенізувати 100 найбільших компаній, акції яких торгуються на Лондонській фондовій біржі.
У перспективі токенізовані акції планується допустити до торгівлі на платформі LSE 24, яка має забезпечувати значно триваліший режим торгівлі порівняно з традиційною біржовою сесією.
За оцінками Reuters Breakingviews, глобальний ринок токенізованих акцій поки що становить лише близько $3 млрд, а місячний оборот — менше $30 млрд, що залишається незначною величиною порівняно з традиційними ринками.
Проте участь Nasdaq, LSE та інших найбільших операторів означає перехід токенізації на наступний етап — інтеграцію блокчейн-інфраструктури безпосередньо в регульовані фондові ринки.
Основні переваги технології — можливість майже миттєвих розрахунків, дробове володіння, розширений режим торгівлі та використання токенізованих цінних паперів як застави в цифрових фінансових системах.
Головним невирішеним питанням залишаються права власників токенів: не всі існуючі цифрові аналоги акцій автоматично надають інвесторам право голосу або дивіденди. Саме тому традиційні біржі прагнуть створювати моделі, в яких цифровий токен юридично максимально наближений до звичайної акції.
Сукупна виручка українських тютюнових компаній, які відзвітували за перше півріччя як 2025-го, так і 2026 року, збільшилася на 10% і досягла 198,18 млрд грн, свідчать дані Опендатабота.
До аналізу увійшли 41 компанія, які представили порівнянну фінансову звітність за обидва періоди. В абсолютному вираженні їхня сукупна виручка збільшилася на 18,16 млрд грн. Доходи зросли у 26 компаній, тоді як у 14 учасників ринку вони скоротилися.
При цьому зростання обороту не призвело до збільшення чистого прибутку. Сукупний чистий фінансовий результат компаній знизився приблизно на 8% порівняно з першим півріччям 2025 року — до 6,5 млрд грн.
Водночас структура галузі з погляду прибутковості покращилася. У першому півріччі 2026 року прибуток отримали 29 із 41 компанії, або близько 71% учасників вибірки. Роком раніше частка прибуткових підприємств становила 63%.
Кількість збиткових компаній за рік скоротилася з 14 до 11.
Загалом фінансову звітність за перше півріччя 2026 року подали 50 компаній тютюнової галузі, що на 13 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняння проводилося лише за підприємствами, які подали звітність за обидва періоди.
Станом на вересень 2026 року в Україні зареєстрована 1 101 діюча компанія, що працює у тютюновій сфері.
Як сообщает Fixygen, глобальні ринки прогнозів продовжують стрімко зростати й стають одним із найпомітніших сегментів на стику криптовалют, трейдингу та спортивних ставок. У перші вихідні нового сезону NFL сукупний обсяг торгів на найбільших prediction markets сягнув щонайменше $5,83 млрд, свідчать дані Aldrin Research, які наводить Barron’s.
Основна частина обороту припала на американську регульовану платформу Kalshi — близько $4,89 млрд за вихідні.
Лише в неділю загальний обсяг ринків прогнозів становив приблизно $3,12 млрд, а Kalshi встановила власний денний рекорд — $2,433 млрд.
На блокчейн-платформі Polymarket обсяг торгів у неділю становив близько $404 млн.
Основним драйвером зростання стали спортивні події. За оцінками дослідників, близько 91% активності у вихідні було пов’язано зі спортом та комбінованими контрактами.
При цьому prediction markets поступово виходять далеко за межі виборів та спортивних подій. На платформах уже активно торгуються контракти на процентні ставки, інфляцію, ціни на сировину, криптовалюти та макроекономічні показники.
Європейський регулятор ESMA звертає увагу на зростання сектору. У липні відомство нагадало, що деякі event contracts можуть підпадати під діючі обмеження щодо бінарних опціонів, а частина продуктів водночас може розглядатися національними регуляторами як ставки.
У вересневому огляді ризиків ESMA також вказала на потенційні проблеми маніпулювання ринками прогнозів та використання інсайдерської інформації.
Таким чином, prediction markets проходять шлях, схожий на ранній крипторинок: швидке зростання оборотів поступово привертає увагу традиційних фінансових регуляторів.
KALSHI, Polymarket, Prediction market, КРИПТОВАЛЮТА, ТРЕЙДИНГ
Українські підприємства, що працюють на ринку брухту чорних металів, виступили за скасування чинної нульової квоти на експорт сировини та запровадження контрольованих постачань до країн ЄС, заявивши про різке погіршення ситуації в галузі.
Про це представники компаній і профільної асоціації повідомили на пресконференції «Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю», що відбулася 16 вересня в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Президент Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» Володимир Бублей заявив, що встановлена з початку 2026 року нульова квота на експорт брухту до ЄС негативно впливає на заготівлю сировини та діяльність підприємств галузі. За його словами, у разі збереження чинних обмежень обсяги брухтозаготівлі до кінця року можуть суттєво скоротитися.
Генеральний директор ТОВ «УкрМетІнвест» Сергій Вовк повідомив, що компанія вже скоротила 180 співробітників, а з 18 виробничих майданчиків продовжують працювати лише чотири. На складах підприємства накопичилося понад 14 тис. тонн брухту, який компанія не може реалізувати.
Директор із розвитку ТОВ «Міртен» Микола Климович зазначив, що за вісім місяців 2026 року обсяг заготівлі брухту, за оцінками представників галузі, скоротився приблизно на 400 тис. тонн. Втрати податкових надходжень учасники ринку оцінюють у понад 1 млрд грн.
Генеральний директор ГК «УКРМЕТ» Владислав Клещинський заявив про різке скорочення внутрішнього попиту з боку металургійних підприємств та необхідність дозволити регульований експорт брухту до ЄС. Представники галузі раніше пропонували встановити експортну квоту на рівні близько 200 тис. тонн на рік.
За даними «УАВтормет», за січень-серпень 2026 року в Україні було вироблено близько 4,3 млн тонн сталі, тоді як за весь 2025 рік цей показник становив 7,409 млн тонн. Постачання металобрухту на металургійні підприємства за вісім місяців становили 925,4 тис. тонн, а загальний обсяг заготівлі — 971,7 тис. тонн.
Асоціація прогнозує, що за підсумками 2026 року виробництво сталі становитиме близько 6,4-6,5 млн тонн, постачання брухту на металургійні підприємства — 1,2-1,25 млн тонн, а загальний обсяг заготівлі — приблизно 1,22-1,25 млн тонн.
Експорт українського брухту чорних металів у січні-серпні 2026 року скоротився на 95,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 13,856 тис. тонн із 283,055 тис. тонн. У грошовому вираженні постачання зменшилися на 95,4% — до $3,93 млн.
У 2025 році, навпаки, експорт брухту зріс на 45,3% — до 448,685 тис. тонн, а валютна виручка збільшилася на 44,5% — до $131,927 млн. Саме різке зростання вивезення сировини стало однією з причин запровадження Міністерством економіки режиму ліцензування та нульової експортної квоти на 2026 рік.
У квітні уряд частково скоригував обмеження, дозволивши експорт за ліцензіями для окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які стали переможцями державних електронних аукціонів. Однак представники брухтозаготівельної галузі вважають цей механізм недостатнім для відновлення повноцінної роботи ринку.
Учасники пресконференції заявили, що в разі збереження чинної моделі регулювання домагатимуться перегляду рішення та не виключають протестних дій.
БРУХТ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, МЕТАЛОБРУХТ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
